Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook
SlideShare a Scribd company logo

Проєкт "Подорож містами України". Буковина

•Download as PPTX, PDF•
•

проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.

1 of 61
(краєзнавчо-пізнавальна тревелог-екскурсія для учнів 5-9 класів) Найцікавіші міста Буковини
Умовні позначки: – читай Юний друже! – дивись відео – 3D-екскурсія Краєзнавчий ігроленд Краєзнавча читальня Цікавинки Буковини Наша рідна Україна славиться безліччю дивовижних скарбів – природних об’єктів, пам’яток культури та визначних місць. Ми пропонуємо тобі долучитися до цікавого інтерактивного проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України – Чернівецькій області, яку називають Буковиною. Цей мальовничий край має чим здивувати мандрівників. Область багата цікавими історико-культурними пам’ятками, незвичайними архітектурними будівлями, цілющими мінеральними джерелами, етнографічними традиціями. Це територія букового лісу, гірських краєвидів, чистих озер, неймовірних водоспадів, вражаючих скель і печер. А ще – це сучасний гірськолижний курорт, столиця народного свята Маланки, центр світового старообрядництва та весільної моди в Україні, а також батьківщина відомих українських співаків – В. Івасюка, Н. Яремчука, С. Ротару, актора І. Миколайчука та першого українського космонавта Л. Каденюка. Тож мисливцям за враженнями варто тут побувати. Буковина гостинно зустріне тебе в будь-яку пору року і зачарує з першого погляду. Отже, вирушаємо! Місто Чернівці Місто Вижниця Місто Кельменці Місто Новодністровськ Місто Сторожинець – аерозйомка
Чернівці Чернівці – затишне, загадкове місто, історична столиця Буковинського краю, адміністративний центр Чернівецької області, що розкинулося на берегах річки Прут. Перша письмова згадка про Чернівці в історичних документах датується 8 жовтня 1408 року. Щороку ця дата святкується як офіційний день міста. За однією з версій, його назва походить від міста-фортеці на південних кордонах Галицької держави, що мало назву «Чернь» або «чорне місто». Чернівці є справжньою перлиною заходу України, туристи називають це місто «маленьким Парижем». Воно вабить дивовижною архітектурою, неймовірною історією, красивою природою, романтичною атмосферою. Історико-архітектурна спадщина міста – це будівлі XIX–першої половини XX століть. В Україні це чи не єдиний приклад міської забудови такої якості та цінності. Видатні культурні діячі, вихідці і мешканці міста – письменники І. Франко, О. Кобилянська, М. Матіос, актор і режисер І. Миколайчук, співаки І. Бобул, К. Бужинська, Н. Яремчук, Д. Гнатюк, С. Ротару, композитори П. Дворський, В. Івасюк, М. Мозговий та багато інших – примножують його славу. Недарма за Чернівцями закріпився неофіційний статус «пісенної столиці України». Герб міста Прапор міста
Місто Чернівці – пісенна столиця України Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської Резиденція митрополитів Буковини і Далмації Ботанічний сад Чернівецька Ратуша Чернівецький обласний краєзнавчий музей Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту
Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської Музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської – центр театрального життя Буковини. Заснований 1940 року на базі Харківського державного театру революції. З 1954 року носить ім'я видатної української письменниці О. Кобилянської. Статус академічного закладу присвоєно 2008 року. Будівля театру зведена 1905 року за проєктом відомих австрійських архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Тепер це пам'ятка архітектури національного значення. Цікаво, що за цим же проєктом збудований театр міста Фюрт, тож у Чернівецького театру є брат-близнюк у Німеччині. За роки мистецької діяльності на сцені театру було здійснено понад 500 постановок за творами вітчизняних та зарубіжних драматургів. Із 2013 року при театрі організовано Театральну студію, у якій навчають сценічної мови, акторської майстерності дітей віком від 8 до 15 років.
Чернівецький обласний краєзнавчий музей Чернівецький обласний краєзнавчий музей – найстаріший музейний заклад Чернівецької області. 1863 року музей був заснований любителями старовини як крайовий. З 1940 року функціонує як обласний краєзнавчий. Нині тут найповніше зібрання матеріалів і документів з історії, етнографії і культури Північної Буковини та Хотинщини. Сьогодні фонди музею налічують 118 тисяч унікальних експонатів. Це оригінальна нумізматична колекція, збірка стародруків, колекція холодної та вогнепальної зброї, колекція буковинських ікон XVI-XVIII століть, археологічні знахідки Буковини тощо. До закладу на правах філій входять Літературно-меморіальний музей О. Кобилянської, Літературно-меморіальний музей Ю. Федьковича, Хотинський та Кіцманський історичні музеї.
Ботанічний сад Ботанічний сад Чернівецького національного університету є одним із найстаріших та найменших ботанічних садів України і впродовж 60 років був єдиним на Прикарпатті. Сад закладено 1877 року. Над створенням та розвитком його території до 1894 року працював відомий ботанік Львівського університету Кароль Бауер. Першим директором був професор Едуард Тангль. 1969 року ботсад набув статусу наукової установи, 1983 року його включено до природно- заповідного фонду України, 1992 – надано статус заповідного об’єкта загальнодержавного значення, 2002 – внесено до переліку об’єктів, що становлять національне надбання. Площа саду становить 3,5 гектари. Належить до наукових підрозділів Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича. Тут функціонують насіннєва лабораторія, наукова бібліотека, гербарій, розпочато створення регіонального Центру з відтворення рідкісних і зникаючих рослин Карпат і Поділля. Нині він є справжнім музеєм живих рослин із різних еколого-географічних зон світу. Його колекції налічують 3500 видів рослин і мають велике пізнавальне та природоохоронне значення. Це один із наймальовничіших куточків Чернівців.
Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту – музей просто неба, пам’ятка культурної спадщини краю. Скансен-музей засновано 1977 року, а відкрито для огляду в липні 1986 року. Він займає площу близько 9 гектарів. Музейна експозиція розташована за принципом етно-географічного районування і демонструє еволюцію житла і побуту буковинців. Музей під відкритим небом налічує 35 архітектурних об’єктів та понад 10000 етнографічних предметів, деякі з них є унікальними. Серед експонатів представлені знаряддя праці, меблі, оригінальні речі домашнього вжитку, численні зразки народного одягу, килимів, рушників, поясів, прикрас, виробів з дерева, шкіри, лози, твори декоративно-прикладного мистецтва, друковані видання тощо.
Чернівецька Ратуша Чернівецька Ратуша – національна пам'ятка архітектури, найвеличніша адміністративна споруда Центральної площі міста. Це триповерхова ошатна будівля з двоярусною баштою, висота якої сягає 50 метрів. Зведена у стилі пізнього класицизму в 1843–1847 роках під керівництвом інженера Адольфа Маріна. Нині у будинку розміщуються органи місцевого самоврядування. Із 12 листопада 2004 року щодня о 12 годині на вежу споруди піднімається сурмач у колоритному буковинському строї, щоб виконати безсмертну пісню «Марічка». Ця чудова традиція настільки припала до душі містянам, що мелодія пісні стала неофіційним гімном Чернівців. Укрпошта за ініціативи Чернівецької міської ради випустила марку до 180-річчя ратуші.
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації Комплекс Резиденції митрополитів Буковини і Далмації – архітектурний шедевр, що входить у перелік п'яти найкрасивіших туристичних об’єктів України і належить до пам'яток архітектури національного значення, що увійшли до світової спадщини ЮНЕСКО. Збудована чеським архітектором Йозефом Главкою, Резиденція складається з трьох монументальних будівель: Митрополичого, Монастирського та Семінарського корпусів. Проєкт втілювався у життя 18 років. Композиція є взірцем поєднання різних мистецьких стилів із регіональними традиціями всіх етнографічних груп Буковини. Площа території ансамблю складає 8 гектарів. Найкращими у внутрішньому оформленні вважаються Червона і Мармурова зали, яким вдалося зберегти свій автентичний вигляд. Мармурова зала належить до найкрасивіших у Європі, оскільки оздоблена рожевим, червоним та коричневим мармуром. Окремі елементи та споруди комплексу знайшли своє відображення в геральдиці, нумізматиці та філателії.
Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка Меморіальний музей Володимира Івасюка створено з метою вшанування пам’яті видатного українського композитора, одного із основоположників української естрадної музики. Початком його заснування стала експозиція до 25-річчя пісні «Червона рута» 1995 року. Постійно діючий музей офіційно відкрито 1999 року в день 50-річчя В. Івасюка. Розташований заклад у будинку батьків композитора, де він жив у 1971-1972 роках. Тут збережено інтер'єри кімнат родини та кабінетів Володимира Івасюка і його батька – письменника Михайла Івасюка. У фондах музею, що представлені у 4 залах, зберігаються майже 14 тисяч експонатів, серед яких – скрипка та рояль В. Івасюка, подарунки, автографи, рукописи, ноти пісень композитора, фотографії, платівки, музичні та документальні фільми.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича – один із найстаріших і найвпізнаваніших університетів в Україні. Розташований у величній споруді, пам’ятці архітектури національного значення – колишній резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Заснований 1875 року. Упродовж ХХ століття декілька разів змінював назву: університет імені Франца Йосифа (1875–1918), університет імені короля Фердинанда І (1920), Чернівецький державний університет (1940). З 1989 року закладу присвоєно ім'я Юрія Федьковича. 2000 року після надання закладові статусу національного отримав сучасну назву – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Сьогодні Університет – це 11 факультетів і два навчально- наукових інститути. У січні 2009 року заклад увійшов до Європейської асоціації університетів та приєднався до Великої хартії університетів. Нині Чернівецький університет є центром освіти, науки, культури Буковинського краю і всього західного регіону України. При ньому діють музей історії університету, природничий музей, музей етнографії та стародавньої історії. 2023 року університет посів четверте місце у рейтингу найкращих вищих навчальних закладів України.
Вижниця Вижниця – адміністративний центр Вижницької міської громади та Вижницького району. Це невелике прикарпатське містечко. Але дивовижна краса навколишніх гір та лісів, стрімкого Черемошу у поєднанні з оригінальною архітектурою австрійських часів робить його справжньою перлиною прикарпатської частини Буковини. Прапор міста Герб міста Офіційною датою заснування міста вважається 1501 рік. Саме тоді поселення вперше згадується у книжці молдовсько-румунського літописця Йона Нікулче. У XVII столітті Вижниця була одним із найбільших поселень того краю. Розквіту містечко набуло за австро- угорських часів, коли стало найважливішим торговим центром Буковини. Місто славилося своїми ярмарковими традиціями, а зараз є центром декоративно-прикладного мистецтва. Вижниця є батьківщиною народного артиста України Назарія Яремчука, тут зародився ансамбль «Смерічка», розпочинав творчу кар’єру В. Зінкевич та багато інших відомих діячів мистецтв. У місті проводиться Міжнародний гуцульський фестиваль, хореографічний фестиваль «Перлина Черемошу» та пісенний конкурс імені Н. Яремчука.
Місто Вижниця – буковинські ворота в Карпати Озеро Гірське Око Національний природний парк «Вижницький» Кімната-музей ансамблю «Смерічка» Вижницький краєзнавчий музей Смерекова хата (музей-садиба Назарія Яремчука) Народний музей декоративно- прикладного мистецтва Вижницька ратуша Буковинські (Смугарські) водоспади
Національний природний парк «Вижницький» Вижницький національний природний парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва. Розташований у межах Вижницького району на південь і південний схід від Вижниці. Створений 1995 року для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Буковинських Карпат, з унікальними історико-культурними комплексами. Загальна площа парку становить 11238 гектарів. Основним багатством парку є ліси, що займають понад 95% його території. До складу парку увійшли ландшафтні заказники «Стебник» та «Лужки», заповідні урочища «Стаєчний» та «Яворів», геологічна пам'ятка природи «Лекеченські скелі». Тут виявлено біля 130 різновидів рослин й тварин Червоної книги України. Незабутнє враження справляє куточок парку під назвою Протяті Камені. Це велетенські сорокаметрові кам’яні брили із наскрізними отворами.
Народний музей декоративно-прикладного мистецтва Народний музей декоративно-прикладного мистецтва діє при Вижницькому фаховому коледжі мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка. Експонати музею розміщені в чотирьох виставкових залах. Це понад 5000 дипломних робіт випускників коледжу різних років. Тут представлені вироби ювелірного та ковальського мистецтва, художньої вишивки та ткацтва, різьблення по дереву, графічного дизайну та дизайну одягу, живопису тощо. Щорічно музей відвідують сотні гостей міста, туристи з усіх областей України та з-за кордону.
Вижницький краєзнавчий музей Вижницький краєзнавчий музей належить до пам'яток історії та культури Чернівецької області. Створений 2011 року, розташований у великому затишному сквері одного з корпусів Вижницької загальноосвітньої школи- інтернату імені Назарія Яремчука. Упродовж кількох років свого існування музей був укомплектований завдяки титанічним зусиллям родини Іванюків, зокрема Михайлини Іванюк, головної хранительки музею. 2013 року в ньому сталася пожежа. Експозицію закладу відновлено 2014 року. Нині у музеї розгорнута ексклюзивна виставка «Борці за волю України».
Озеро Гірське Око Гірське Око (Буковинське Око, Карпатське або Чорне Око) – гідрологічна пам’ятка природи, дивовижне озеро в Українських Карпатах, справжній природний скарб України. Його називають Буковинським Синевиром. Розташоване у Вижницькому районі біля села Нижній Яловець. Знаходиться на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. Має природне походження та вважається одним із найвищих гірських озер в Україні та Європі. Водойма має оригінальну форму – воно нагадує велике око, оточене зеленими гірськими схилами та сніжними вершинами. Його довжина – 100 метрів, ширина – близько 70 метрів. Кришталево чиста, прозора вода має неймовірно глибокий синьо-зелений колір, що додає озеру загадковості та магії. Утворилося озеро внаслідок зсуву глинистих порід приблизно 300 тисяч років тому. Це унікальний куточок посеред буковинського лісу.
Кімната-музей ансамблю «Смерічка» Кімнату-музей ансамблю «Смерічка» відкрили 2021 року у Вижницькому будинку культури у кімнаті, де раніше музиканти проводили репетиції. Цей відомий естрадний вокально-інструментальний ансамбль заснував музикант та композитор Левко Дутківський 1966 року. Щоб їх послухати, до Вижниці приїздила молодь із Чернівців та довколишніх містечок. Речі, пов’язані із ансамблем, шукали по всій Чернівецькій області через оголошення у соціальних мережах. Першими експонатами музею стали три сценічні костюми, які носили учасники «Смерічки», фотографії, афіші, плакати, вінілова платівка з піснями ансамблю, особисті речі музикантів тощо. У кутку, як це було за часів Дутківського, поставили піаніно. У майбутньому тут планують створити аудіогід з історією створення та розвитку ансамблю, мурал, присвячений «Смерічці», організувати музичний фестиваль. На урочистостях із нагоди відкриття кімнати-музею були присутні учасники гурту, серед них – солістка ансамблю на піку його слави у 1972-1973 роках Мирослава Єжеленко, наймолодша учасниця першого складу ансамблю Зоя Маслова та інші. Левко Дутківський
Смерекова хата (музей-садиба Назарія Яремчука) Смерекова хата – музей-садиба народного артиста України, відомого співака Назарія Яремчука. Він є головною туристичною, архітектурною і культурно-просвітницькою родзинкою Вижниці. Розташований на околиці містечка, в присілку Рівня. Створений у батьківському домі, де пройшли дитинство і юність Назарія. Заснувала музей старша сестра співака Катерина і назвала на честь однієї з найвідоміших його пісень — «Смерекова хата». Вона ж і доглядає за будинком – зразком типової хати буковинського селянина, який зберігся фактично в первозданному стані. В музеї можна побачити сімейні реліквії родини Яремчуків, фотографії та листи видатного виконавця, журнальні та газетні статті, тут зібрана вся дискографія та нагороди співака. Перлиною колекції вважаються вишиванки співака, його сценічні костюми та святкова сорочка, вишита старовинною технікою низинки матір’ю Назарія Яремчука.
Вижницька ратуша Вижницька ратуша зі стильною декоративною баштою – найвизначніша пам’ятка міста. Збудована на початку XX століття. Розташована на центральній площі міста. П-подібна, двоповерхова споруда зведена у класичному стилі з елементами еклектики. Будівлю вінчає невелика восьмикутна вежа, покрита листовим залізом. За весь час свого існування ратуша виконувала адміністративні функції: була магістратом за Австро-Угорщини, мерією під час румунської окупації, повітовою управою в період відновлення української державності у 1918-1920 роках, відділенням Держказначейства за часів Незалежної України. Нині тут розмістився міський суд. Перед ратушею встановлено пам’ятник відомому депутату австрійського парламенту, керівнику народних повстань в 1843–1849 роках – Лук’янові Кобилиці.
Буковинські (Смугарські) водоспади Вони об’єднані в ландшафтний гідрологічний заказник місцевого значення з однойменною назвою. Розташовані за 17 кілометрів від Вижниці на сході села Розтоки. Тутешня природа неповторна. Каскад водоспадів довжиною близько 3-х кілометрів плавно піднімається нагору на 240 м. Кожен із водоспадів має свою назву. Ця пам’ятка природи посіла 9 місце в конкурсі «7 чудес України». Особливе естетичне враження цей каскад справляє навесні, коли води більшає, і водоспади стають стрімкими та бурхливими. Буковинські (Смугарські) водоспади – це мальовничий ланцюг із восьми водограїв на річці Смугар. Річка тече через виходи масивних пісковиків, вапняків та сланців, на виступах яких і утворилися водограї.
Кельменці Кельменці – невеличке містечко, адміністративний центр Дністровського району Чернівецької області. Розташоване на зелених берегах невеликої річки Потік. Назва поселення кілька разів змінювалася. Вперше згадується в документах 1559 року під назвою Келменци. 1642 року воно іменувалося Келмешти, а 1817 року – Келмещий. За народною легендою, першим на території сучасних Кельменців оселився корчмар на ім'я Кельман. Садибу корчмаря подорожні називали двором Кельмана, а людей, які служили в нього, кельменцями. Герб міста Прапор міста У 1898 році тут було відкрито першу школу. З 1940 року Кельменці стали районним центром, у 1960 — отримали статус селища міського типу. Сучасне затишне містечко входить до списку історичних населених місць України. Туризм тут тільки починає активно розвиватися.
Місто Кельменці – скарбниця природних багатств Бабинська стінка Кімната-музей Лідії Липківської Кельменецька бульбона Шишкові горби Музей килимарства Бернівський острів
Бабинська стінка Бабинська стінка – ландшафтний заказник місцевого значення, де вкриті лісами скелі нависають над Дністром. Розташований у межах Кельменецької селищної громади, між селами Вороновиця та Комарів. Площа заказника – 1405 гектарів. Більша його частина знаходиться на території національного природного парку «Хотинський». Статус заказника присвоєно 2001 року з метою збереження природного комплексу, розташованого на залісненому правому схилі Дністровського каньйону. Особливо цінними є геологічні розрізи з мальовничими ландшафтами і карстовими утвореннями, а також степова рослинність у верхній частині схилу. Тут за мільйони років утворилися своєрідні природні комплекси високих обривів і пологих схилів.
Кельменецька бульбона Кельменецька бульбона – водоспад на річці Ромаданка (ліва притока річки Сурша). Розташована за 15 хвилин пішого ходу від центру містечка Кельменці. Бульбоною називають найглибше місце водойми, що утворилося між хвилястих пагорбів. Висота водоспаду близько 2 метрів. Легкодоступний, але маловідомий поза межами Кельменеччини.
Бернівський острів Бернівський острів – іхтіологічний заказник місцевого значення. Розташований у межах Кельменеччини, біля села Бернове, посередині річки Дністер. Утворився внаслідок створення Дністровського водосховища, вкритий трав’янисто-чагарниковою рослинністю, розміри коливаються в залежності від рівня води. Входить до складу національного природного парку «Хотинський». Східна, західна та північна сторони острова пологі, а південна – піщано-глинисте урвище заввишки близько 2 метрів. Площа – 25 гектарів. Статус надано 1996 року з метою збереження нерестовища цінних видів риб: сома, щуки, коропа, лящів, що мають промислове значення.
Шишкові горби Шишкові горби або урочище Говди – унікальна геологічна пам'ятка природи місцевого значення, частина Дністровського каньйону, найцікавіший природний об’єкт Кельменеччини. Горби мають форму конусів зі скельними утвореннями, що височіють на березі Дністра і підносяться над місцевістю на 5-35 метрів. Здалеку нагадують шишки, від цього і назва. Це диво природи виникло тоді, коли природні сили зруйнували бар'єрний риф давнього Сарматського моря, води якого плескалися на цьому місці більше 12 мільйонів років тому. Розташовані за 9 кілометрів від Кельменців, біля села Нагоряни. Площа – 12 гектарів. Статус надано 1979 року. У 2021 році фотографію природної пам’ятки Буковини визнали однією з найкращих десяти фотографій конкурсу «Вікі любить землю».
Музей килимарства Музей килимарства – візитна картка Кельменецького краю, єдиний музей килимового ткацтва в Чернівецькій області. Розташований за 9 кілометрів від Кельменців, у селі Нагоряни. Розпочав свою діяльність у 30-х роках ХХ століття завдяки мешканцю села Андрію Китайгородському. Згодом господинею музею стала його дочка Вікторія Китайгородська, яка зберегла для відвідувачів багато секретів створення традиційних візерунчатих килимів Кельменеччини. Вона є авторкою 500 робіт цього виду декоративно-ужиткового мистецтва. Більша частина їх у різні часи експонувалася на багатьох колективних та персональних виставках в Україні, Польщі, Румунії. Експонати музею майстриня розмістила для огляду у своєму будинку і сама за ними доглядає. Музей безкоштовний, не значиться у жодних державних реєстрах та існує завдяки ентузіазму організаторки.
Кімната-музей Лідії Липківської Кімната-музей Лідії Липківської відкрита для відвідувачів з 2007 року. Розміщена у приміщенні бібліотеки села Бабин за 7 кілометрів від Кельменців. Експозиція музею налічує понад 300 експонатів та висвітлює життя та творчість видатної оперної співачки Лідії Липківської – близької родички української актриси Марії Заньковецької. Її називали Королевою опери кінця ХІХ–початку ХХ століття. Вона гастролювала у Парижі, Берліні, Відні, Римі, Бухаресті, Монте-Карло, Мілані, а її партнерами по сцені були Карузо, Бончі, Руффо. Лідія Липківська
Новодністровськ Герб міста Прапор міста Новодністровськ – місто обласного підпорядкування. Розташоване на березі Дністра на сході Чернівецької області. Засноване 1973 року і є одним із наймолодших міст України. Початком народження нового міста стало будівництво Дністровської гідроелектростанції – першого об’єкту Дністровського гідрокомплексу. 1975 року поселення було віднесено до категорії селищ міського типу, 1993 – до категорії міст районного підпорядкування, 2000 – отримало статус міста обласного значення. Поступово місто енергетиків покращує свій архітектурно-культурний вигляд та набуває привабливості і популярності не тільки в Україні, а й за її межами. Серед визначних особистостей міста – музикант-акордеоніст Дмитро Мотузок, письменник, журналіст Іван Нагірняк, художник, майстер художнього різьблення по дереву Іван Сольський, музикант, композитор Михайло Рожко, композитор та аранжувальник Олег Харитонов, журналістка, телеведуча, лауреатка програми «Людина року-96» Наталія Кондратюк.
Новодністровськ – наймолодше місто Буковини Новодністровський історичний музей Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» Дністровська ГЕС Свято-Миколаївський печерний чоловічий монастир
Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» – пам’ятка оборонної архітектури національного значення, туристична перлина Дністровського району Буковини. Створений 2000 року. Великий фортифікаційний комплекс складається з мурованого старого замку-фортеці 13-го століття та бастіону 18-го століття, що його оточує. Фортеця була важливим об’єктом української оборони та захисту від нападів із заходу та північного заходу. Висота фортечних мурів – 45 метрів, товщина – до 5 метрів. Хотинську фортецю визнано одним із «7 чудес України». На території фортеці проводяться Міжнародні фестивалі «Середньовічний Хотин» та «Хотинська твердь». Її стіни слугували декораціями для зйомок більш ніж 10 художніх фільмів, серед яких «Тарас Бульба», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Захар Беркут», «Чорна стріла».
Свято-Миколаївський печерний чоловічий монастир Свято-Миколаївський монастир знаходиться на відстані 15 км від Новодністровська, поблизу хутора Галиця, тому його ще називають монастир «Галиця». Розташований на висоті 120 метрів над рівнем Дністровського водосховища, на крутому схилі правого берега Дністра. Вчені вважають, що його заснували ймовірно в XI-XII столітті. Деякі легенди стверджують, що до його створення був причетний Антоній Печерський. Сьогодні це унікальна споруда, де і келії, і господарські приміщення, і навіть сама церква розміщені у скельних печерах. У найбільшій печері вбудовано головну монастирську церкву. А в лісі неподалік основного комплексу можна натрапити на печеру, вирубану в скелі, яку ще називають «печерою пустельника». Найкращий краєвид на скельний монастир відкривається з протилежного пагорба на іншому боці яру.
Дністровська ГЕС Дністровська ГЕС – одна з найсучасніших гідроелектростанцій України, унікальна за комплексним призначенням, конструктивними особливостями, складом та кількістю обладнання. Розташована на південному заході України на річці Дністер. Будівництво почалося в 1973 році, а в 1983 вона досягла своєї повної запланованої потужності. Під час її спорудження було утворене водосховище. Його довжина – 194 км, максимальна глибина – 54 м. За допомогою водосховища здійснюється регулювання рівня Дністра, забезпечення водопостачання, зрошення земель, боротьба з повенями та виробництва електроенергії. Завдяки Дністровській ГЕС понад 35 років населені пункти Молдови і України, розташовані на берегах Дністра від ГЕС до Чорного моря, не страждають від руйнівних дій паводків і весняних льодових заторів. Як найвища і наймасштабніша ГЕС в Європі вона стала привабливим об'єктом індустріального туризму в Україні.
Новодністровський історичний музей Новодністровський історичний музей заснований 2007 року. Знаходиться у приміщенні загальноосвітньої школи № 1. Загальна площа закладу – 276 квадратних метрів. У музеї діють постійні тематичні виставки: «Історія міста та спорудження Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕ», «Старожитності рідного краю» (етнографія), «Бойова Слава» (присвячена подіям Другої світової війни, воїнам-афганцям та російсько-українській війні), «Галерея історії розвитку освіти Новодністровська», «Мистецтво і народна творчість». Фонди музею налічують 2720 експонатів. У закладі проводять презентації, виставки, творчі зустрічі з митцями міста та краю, заходи, присвячені визначним історичним подіям тощо.
Сторожинець Герб міста Прапор міста Сторожинець – одне з найбільших і найкрасивіших міст Буковини після Чернівців. Розташоване у долині річки Сірет біля підніжжя Буковинських Карпат. Мальовничі краєвиди Карпат додають місту неповторної краси. На одного мешканця тут припадає більше 40 квадратних метрів зелених насаджень. Розкопки археологів свідчать, що існувало поселення ще у XIV столітті. Перша згадка про Сторожинець знайдена у грамоті молдовського господаря Романа ІІ від 18 лютого 1448 року. Статус міста набуло 1904 року. Його назва походить від слова «сторожа», тобто «варта», «охорона». Так у давнину називали сторожове укріплення, яке, ймовірно, розміщувалося на пагорбах вздовж лівого берега Сірету. Ще одним підтвердженням цьому є назва височини Storozynka, що знаходилась неподалік міста і позначена на карті 1886 року. Нині Сторожинець входить до списку історичних населених місць України.
Сторожинець – справжнє місто-сад Костел Святої Анни Сторожинецька ратуша Палац Оренштайнів Сторожинецький дендропарк Сторожинецький лісовий фаховий коледж
Сторожинецька ратуша Сторожинецька ратуша – окраса центру міста, пам'ятка архітектури місцевого значення. Входить до п’ятірки найкращих ратушей Буковини. За висотою поступається тільки Чернівецькій ратуші. Збудована 1905 року у стилі модерн. Споруда двоповерхова, вкрита червоною черепицею. Основним архітектурним елементом ратуші є двоярусна годинникова вежа з оглядовим майданчиком, куди ведуть круті сходи. Вінчає вежу декоративна баня з ліхтарем та шпилем. За весь час свого існування ратуша була символом місцевого самоврядування. Нині тут знаходиться міська рада Сторожинця.
Сторожинецький дендропарк Сторожинецький дендропарк – пам’ятка природи національного значення, один із найстаріших парків Європи та найбільший на Буковині. Заснований 1912 року на місці лісового масиву. У 1945 на базі парку створено навчальний заклад – Сторожинецький лісовий коледж, що й визначило його подальший розвиток. Сьогодні дендропарк є справжньою гордістю міста і яскравим зразком садово-паркового мистецтва області. Його площа становить 17,5 гектарів. Основу колекції дендропарку складають більше тисячі унікальних, цінних, екзотичних дерев і чагарників з різних куточків планети. Тут ростуть 100-200-літні велетні: липи, ясени, клени, червоні дуби, а також стрункі колючі ялинки з Північної Америки, пірамідальні туї, айва японська, коркове дерево, лимонник китайський, ґінкго тощо. На найвищій точці парку ростуть його реліквії — три Шевченкові верби. Гілочки дерева привезені 1968 року із Казахстану, де поет був у засланні і виростив вербу, яка нагадувала йому про батьківщину. Найромантичніше місце в парку — альтанка, виконана в китайському стилі.
Палац Оренштайнів Палац Оренштайнів – пам’ятка архітектури місцевого значення. Розташований на території Сторожинецького дендропарку. Перша садиба на цьому місці була збудована 1880 року представниками впливового роду Флондер, які володіли тоді половиною міста. Але на початку XX століття вони продали маєток землевласнику та меценату Міхаелю Оренштайну. Він створив тут справжню паркову оазу та збудував новий родинний маєток. Це двоповерховий палац із балкончиком на другому поверсі, червоним черепичним дахом та сторожовою вежею, що зберігся і дотепер. Ця будівля свого часу була центром культурного життя містечка. У великій залі на першому поверсі власники влаштовували танцювальні вечори та запрошували оркестр із Чернівців. Нині у маєтку знаходиться головний корпус Сторожинецького лісового коледжу.
Костел Святої Анни Костел святої Анни – найоригінальніша споруда міста. Його високу готичну вежу з годинником видно з багатьох куточків Сторожинця. Спочатку 1794 року збудували дерев'яний костел, а в 1853-1857 роках на його місці було споруджено мурований кам’яний римо-католицький храм святої Анни. 1880 року святиню розширили для потреб громади. У 1960-х роках у костелі зробили склад меблів та взуття, у 1980-х роках після ремонту він став концертним залом. І лише 1990 року храм повернули католицькій громаді міста. Сакральна споруда добре збереглася і є чудовим зразком провінційної неоготики.
Сторожинецький лісовий фаховий коледж Сторожинецький лісовий коледж – спеціалізований вищий навчальний заклад. Заснований 24 липня 1945 року як лісовий технікум. 2005 року технікум перейменовано у лісовий коледж. Навчання проводиться за спеціальностями: лісове господарство, геодезія та землеустрій, облік і оподаткування. Коледж має 2 учбових приміщення, культурно-спортивний комплекс, учбове лісове господарство, бібліотеку тощо. Щороку кількість студентів складає понад 700 чоловік. Головний корпус закладу знаходиться на території місцевого дендропарку в Палаці Оренштайнів.
Печера Буковинка – карстова печера, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Одна з найбільших печер Буковини. Виявлена 1976 року в стіні покинутого гіпсового кар'єру. Саме в ній вперше на території України знайшли сталактити. Площа пам'ятки природи становить 5 гектарів. Входить до складу національного природного парку «Вижницький». Радіолокаційна станція «Памір». Найтаємничіший об'єкт у Чернівецькій області. Пам’ятка часів «холодної війни». Розташована на вершині гори Томнатик в Українських Карпатах. Використовувалася з 1960-х аж до середини 1990-х років. Секретний військовий об’єкт збудовано на висоті 1565 метрів у горах, він мав забезпечувати радіолокацію величезної території – від турецького узбережжя до Балтійського моря. З розпадом СРСР станція втратила своє стратегічне значення. Від неї залишилися лише куполи, деякі з них місцеві мешканці розмалювали орнаментами української вишивки. Нині це туристична локація. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Будинок-корабель є одним із перших кам'яних будинків, зведених наприкінці 19 століття у Чернівцях. Він своїм виглядом нагадує справжній морський корабель. Неординарний за формою будинок стоїть на перетині вулиць Головної та Шолом-Алейхема.
Чернівецька Алея зірок була відкрита 2000 року. На ній – восьмикутні зірки коралового кольору з обідком із латуні, навколо яких висічено імена діячів культури і мистецтв, які народилися і творили на Буковині. Відкриття пам’ятного знаку-зірки відбувається один раз на два роки в жовтні з нагоди Дня міста Чернівців. Каскад водоспадів «Сучавський Гук» – геологічний заказник місцевого значення, унікальний природний пам’ятник Вижницького району. Розташований в селі Шепіт на річці Сучава, завдяки якій і отримав свою назву. Це каскад із трьох водоспадів висотою близько 6 метрів. Площа природоохоронної території – 0,5 гектара. Це наймогутніший водоспад Чернівецької області. Особливо видовищним він стає під час дощів чи інтенсивного танення снігів. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Миколаївська церква – найстаріша дерев’яна церква Чернівців, пам’ятка архітектури національного значення. Побудована 1607 року в буковинському «хатньому» стилі. Міські легенди називають церкву «козацькою». Кажуть, тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 року та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 року, нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького.
Гора Яровиця – вершина Яловичорських гір в Українських Карпатах, найвища гора Чернівецької області. Місцеві мешканці називають її Піп Іван. Висота гори – понад 1500 метрів. Має овальну форму, вкрита ялиновими лісами. Схили гори, особливо південні та північні, дуже круті. Входить до складу Черемоського національного природного парку. У Чернівцях встановлено єдиний у світі пам’ятник «Чорному квадрату» Малевича. Його вигадав та створив місцевий митець Анатолій Федірко, який є великим шанувальником творчості Казимира Малевича. Пам’ятник-інсталяція розташований на площі Філармонії. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Вулиця Ольги Кобилянської – одна з центральних, знаменитих вулиць Чернівців, де знаходяться найкрасивіші будівлі різних архітектурних стилів. Колись її називали «Панською». За легендою, в австрійські часи цю вулицю підмітали трояндами, мили теплою водою із милом, а при вході ретельно витирали взуття. Зараз це затишна і мальовнича пішохідна вулиця з безліччю кав'ярень і сувенірних крамниць. Це серце, душа і головна артерія Чернівців.
Музей гончарства засновано 2005 року в селі Коболчин Дністровського району. Це перший регіональний музей такого типу. Тут зібрано сотні зразків унікальних гончарних виробів, знаряддя, фотографії технологічних процесів та біографії майстрів. Тут можна побачити, як народжується горщик чи макітра в руках дітей чи їхнього наставника. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Дністровський каньйон потрапив до десятки природних див, які варто відвідати кожному туристові. Розташований на межі Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей. Це найбільший в Україні та один із найбільших в Європі каньйонів. Він являє собою долину, чиї стрімкі береги сягають 100–250 метрів над водою. На його території знаходиться близько 100 пам'яток живої та неживої природи світового значення. Тут збереглися і унікальні еталони відслонень гірських порід. Єзуїтський костел Найсвятішого Серця Ісуса – унікальна архітектурна пам’ятка 19 століття, популярний туристичний об'єкт Чернівців. Зведений у 1892–1894 роках у стилі буковинської неоготики за проєктом архітектора Йозефа Ляйцнера. Вважається найкрасивішою і найоригінальнішою спорудою міста. Саме цей храм можна бачити на всіх чернівецьких поштівках.
Чорний Діл – ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Створений 1972 року. Має площу близько 615 гектарів. Понад 80% території вкрито лісами, здебільшого смерековими. Це єдине місце у Буковинських Карпатах, де росте даний вид. Протяте каміння – геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Це група мальовничих скель у Покутсько-Буковинських Карпатах неподалік перевалу Німчич. Займає площу близько 2 гектарів. Скелі утворені з розбитих велетенських пластів пісковика. Деякі з них пронизані отворами різних форм та ходами. Найбільше вражає найвища скеля Соколине Око, яка має висоту 40 метрів. У її верхній частині в результаті ерозії утворилася кам’яна арка, що нагадує око. Біля підніжжя скелі знаходиться невелика трикамерна печера. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Печера Довбуша – карстово-спелеологічна пам'ятка природи місцевого значення, входить до складу Вижницького національного парку. Розташована на схід від села Підзахаричі. Названа на честь народного героя, гуцульського «Робін Гуда», знаменитого опришківського ватажка – Олекси Довбуша. За легендою, у 1740-1741 роках ця печера служила одним із сховищ повстанців.
Скелі «Чорний Див» – одне з найкрасивіших місць Українських Карпат, яке розташоване в Чивчинських горах. Масив входить до переліку 100 природних чудес України. Це ботаніко-геоморфологічна пам’ятка, яка має високу наукову цінність, адже обривисті скелі розташувалися просто посеред ялинового лісу. Їхня висота сягає 50-60 метрів, а площа – 5 гектарів. В основу скель ліг вапняк, який відноситься до юрського періоду формування, його вік сягає 210 000 000 років. Печера Попелюшка – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення, одна з найбільших і найтаємничіших печер у світі. Її відкрили у 1977 році. Вона поєднує Україну і Молдову, простягаючись на десятки кілометрів територією двох країн. Довжина ходів печери складає приблизно 91 кілометр. Головний вхід до печери є лише на території Молдови, біля села Кріва. Це охоронний об’єкт, тож вхід зачиняють люком із замком. Зі сторони України також почали розробляти вхід до печери – біля села Подвірне Чернівецької області. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Тюльпанове поле з’явилося у регіоні 2005 року. Помилуватися його цвітінням у квітні-травні можна у селі Мамаївці Чернівецької області. У цей час сюди щодня з’їжджається понад 1000 відвідувачів з усієї України й сусідніх держав. Тут висаджено понад 130 видів тюльпанів, привезених з Нідерландів. Різноманітні за кольорами тюльпани вкривають землю, наче шлейф розкішного вбрання, виготовленого з коштовної тканини.
Знайди пару КРАЄЗНАВЧИЙ ІГРОЛЕНД
Проєкт "Подорож містами України". Буковина
Проєкт "Подорож містами України". Буковина
Проєкт "Подорож містами України". Буковина
Проєкт "Подорож містами України". Буковина
Проєкт "Подорож містами України". Буковина
Краєзнавча читальня «Манить краса річок мойого краю» : краєзнав. бібліомандрівки / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. Н. Ковалець. — Чернівці : [б. в.], 2021. — 26 с. «Свідчення й освідчення» : вислови відомих людей про м. Чернівці : дайджест-пошук з циклу «Поезія в камені на ймення старе місто», присвяченого 600-літтю першої писемної згадки про м. Чернівці / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. Н. М. Кадюк. — Чернівці, 2008. — 14 с. Батій Я. Хотин ; Чернівці / Я. Батій // Славетні міста України / Я. Батій. — Харків, 2011. — С. 230-231 ; 236-239. Дудник В. Чернівецькі святині / В. Дудник // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шк. світ). — 2009. — № 24. — С. 3-10. Любимо Чернівці. Вулиця, де зупиняється час : вулиця Ольги Кобилянської / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. О. Сторощук. — Чернівці : [б. в.], 2019. — 37 с. Місто моє рідне: Чернівці : пізнавальна сторінка // Колобочок. — 2015. — № 10. — С. 6. Мунін Г. Визначні пам'ятки Західної України = The Famolis Sights of Western Ukraine / Г. Мунін, Х. Роглєв, О. Гаца ; авт. англ. тексту Д. В. Кушнір ; худож. оформ. С. І. Лук'яненка. — Київ : Книга, 2008. — 175 с. : фот. — (Культурно- історична спадщина України). Осачук С. Чернівці : антиквар. нариси / С. Осачук, М. Салагор. — Чернівці : Книги - ХХІ, 2019. — 365 c. : іл., фотоіл., портр. Рудюк Я. Чернівці – «маленький Відень» / Я. Рудюк // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шк. світ). — 2010. — № 8. — С. 13. Дізнайся більше про визначні місця Чернівецької області з наступних джерел фонду НБУ для дітей: Пустиннікова І. Буковина. Чернівецька область [Образотворчий матеріал] = Bukovyna. Chernivtsi region : [альбом] / І. Пустиннікова ; ред. І. Кейван. — Чернівці : Книги - ХХІ, 2020. — 403 с. : фотоіл. Тарасюк О. Чернівці / О. Тарасюк // Шалена Україна : твій путівник для безтурбот. мандрівок / О. Тарасюк. — Київ, 2018. — С. 72-77. Третяк А. Чернівецька область / А. Третяк // Подорож Україною / А. Третяк. — Київ, 2018. — С. 204-211. Фостій В. Чернівці – перлина Буковинського краю / В. Фостій, В. Павлович // Географія та економіка в рідній школі. — 2020. — № 4. — С. 25-29, 2-а с. обкл. «Ці вулиці, якими я ходила...» : топонім. мандрівка місцями Чернівців, що пов'язані з ім'ям О. Кобилянської / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. О. М. Сторощук. — Чернівці : [б. в.], 2012. — 15 с. Чепіль О. Духовні скарби Буковини: церкви, дзвіниці та каплиці Вижницького і Путильського районів Чернівецької області : фотоальбом / О. Чепіль. — Чернівці : Букрек, 2011. — 79 с. : фотоіл. Чернівці: будинки з історією : архітектур. медіа-етюд / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. О. Сторощук. — Чернівці : [б. в.], 2020. — 11 с. Шевченко Г. Чернівці : легенди і перекази рідного міста / Г. Шевченко ; худож. оформ. авт. — Чернівці : Місто, 2012. — 47 с. : іл.
Краєзнавча читальня Читай в мережі Інтернет
Краєзнавча читальня Читай в мережі Інтернет
Краєзнавча читальня Читай в мережі Інтернет
Краєзнавча читальня Читай в мережі Інтернет Видання Чернівецької обласної бібліотеки для дітей в мережі Інтернет
Національна бібліотека України для дітей http://chl.kiev.ua Київ, вул. Януша Корчака, 60 Приємної подорожі! Укладачі: В. Красножон, Л. Ільченко, Редактор: Н. Василюк

More Related Content

Проєкт "Подорож містами України". Буковина

  • 1. (краєзнавчо-пізнавальна тревелог-екскурсія для учнів 5-9 класів) Найцікавіші міста Буковини
  • 2. Умовні позначки: – читай Юний друже! – дивись відео – 3D-екскурсія Краєзнавчий ігроленд Краєзнавча читальня Цікавинки Буковини Наша рідна Україна славиться безліччю дивовижних скарбів – природних об’єктів, пам’яток культури та визначних місць. Ми пропонуємо тобі долучитися до цікавого інтерактивного проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України – Чернівецькій області, яку називають Буковиною. Цей мальовничий край має чим здивувати мандрівників. Область багата цікавими історико-культурними пам’ятками, незвичайними архітектурними будівлями, цілющими мінеральними джерелами, етнографічними традиціями. Це територія букового лісу, гірських краєвидів, чистих озер, неймовірних водоспадів, вражаючих скель і печер. А ще – це сучасний гірськолижний курорт, столиця народного свята Маланки, центр світового старообрядництва та весільної моди в Україні, а також батьківщина відомих українських співаків – В. Івасюка, Н. Яремчука, С. Ротару, актора І. Миколайчука та першого українського космонавта Л. Каденюка. Тож мисливцям за враженнями варто тут побувати. Буковина гостинно зустріне тебе в будь-яку пору року і зачарує з першого погляду. Отже, вирушаємо! Місто Чернівці Місто Вижниця Місто Кельменці Місто Новодністровськ Місто Сторожинець – аерозйомка
  • 3. Чернівці Чернівці – затишне, загадкове місто, історична столиця Буковинського краю, адміністративний центр Чернівецької області, що розкинулося на берегах річки Прут. Перша письмова згадка про Чернівці в історичних документах датується 8 жовтня 1408 року. Щороку ця дата святкується як офіційний день міста. За однією з версій, його назва походить від міста-фортеці на південних кордонах Галицької держави, що мало назву «Чернь» або «чорне місто». Чернівці є справжньою перлиною заходу України, туристи називають це місто «маленьким Парижем». Воно вабить дивовижною архітектурою, неймовірною історією, красивою природою, романтичною атмосферою. Історико-архітектурна спадщина міста – це будівлі XIX–першої половини XX століть. В Україні це чи не єдиний приклад міської забудови такої якості та цінності. Видатні культурні діячі, вихідці і мешканці міста – письменники І. Франко, О. Кобилянська, М. Матіос, актор і режисер І. Миколайчук, співаки І. Бобул, К. Бужинська, Н. Яремчук, Д. Гнатюк, С. Ротару, композитори П. Дворський, В. Івасюк, М. Мозговий та багато інших – примножують його славу. Недарма за Чернівцями закріпився неофіційний статус «пісенної столиці України». Герб міста Прапор міста
  • 4. Місто Чернівці – пісенна столиця України Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської Резиденція митрополитів Буковини і Далмації Ботанічний сад Чернівецька Ратуша Чернівецький обласний краєзнавчий музей Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту
  • 5. Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської Музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської – центр театрального життя Буковини. Заснований 1940 року на базі Харківського державного театру революції. З 1954 року носить ім'я видатної української письменниці О. Кобилянської. Статус академічного закладу присвоєно 2008 року. Будівля театру зведена 1905 року за проєктом відомих австрійських архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Тепер це пам'ятка архітектури національного значення. Цікаво, що за цим же проєктом збудований театр міста Фюрт, тож у Чернівецького театру є брат-близнюк у Німеччині. За роки мистецької діяльності на сцені театру було здійснено понад 500 постановок за творами вітчизняних та зарубіжних драматургів. Із 2013 року при театрі організовано Театральну студію, у якій навчають сценічної мови, акторської майстерності дітей віком від 8 до 15 років.
  • 6. Чернівецький обласний краєзнавчий музей Чернівецький обласний краєзнавчий музей – найстаріший музейний заклад Чернівецької області. 1863 року музей був заснований любителями старовини як крайовий. З 1940 року функціонує як обласний краєзнавчий. Нині тут найповніше зібрання матеріалів і документів з історії, етнографії і культури Північної Буковини та Хотинщини. Сьогодні фонди музею налічують 118 тисяч унікальних експонатів. Це оригінальна нумізматична колекція, збірка стародруків, колекція холодної та вогнепальної зброї, колекція буковинських ікон XVI-XVIII століть, археологічні знахідки Буковини тощо. До закладу на правах філій входять Літературно-меморіальний музей О. Кобилянської, Літературно-меморіальний музей Ю. Федьковича, Хотинський та Кіцманський історичні музеї.
  • 7. Ботанічний сад Ботанічний сад Чернівецького національного університету є одним із найстаріших та найменших ботанічних садів України і впродовж 60 років був єдиним на Прикарпатті. Сад закладено 1877 року. Над створенням та розвитком його території до 1894 року працював відомий ботанік Львівського університету Кароль Бауер. Першим директором був професор Едуард Тангль. 1969 року ботсад набув статусу наукової установи, 1983 року його включено до природно- заповідного фонду України, 1992 – надано статус заповідного об’єкта загальнодержавного значення, 2002 – внесено до переліку об’єктів, що становлять національне надбання. Площа саду становить 3,5 гектари. Належить до наукових підрозділів Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича. Тут функціонують насіннєва лабораторія, наукова бібліотека, гербарій, розпочато створення регіонального Центру з відтворення рідкісних і зникаючих рослин Карпат і Поділля. Нині він є справжнім музеєм живих рослин із різних еколого-географічних зон світу. Його колекції налічують 3500 видів рослин і мають велике пізнавальне та природоохоронне значення. Це один із наймальовничіших куточків Чернівців.
  • 8. Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту – музей просто неба, пам’ятка культурної спадщини краю. Скансен-музей засновано 1977 року, а відкрито для огляду в липні 1986 року. Він займає площу близько 9 гектарів. Музейна експозиція розташована за принципом етно-географічного районування і демонструє еволюцію житла і побуту буковинців. Музей під відкритим небом налічує 35 архітектурних об’єктів та понад 10000 етнографічних предметів, деякі з них є унікальними. Серед експонатів представлені знаряддя праці, меблі, оригінальні речі домашнього вжитку, численні зразки народного одягу, килимів, рушників, поясів, прикрас, виробів з дерева, шкіри, лози, твори декоративно-прикладного мистецтва, друковані видання тощо.
  • 9. Чернівецька Ратуша Чернівецька Ратуша – національна пам'ятка архітектури, найвеличніша адміністративна споруда Центральної площі міста. Це триповерхова ошатна будівля з двоярусною баштою, висота якої сягає 50 метрів. Зведена у стилі пізнього класицизму в 1843–1847 роках під керівництвом інженера Адольфа Маріна. Нині у будинку розміщуються органи місцевого самоврядування. Із 12 листопада 2004 року щодня о 12 годині на вежу споруди піднімається сурмач у колоритному буковинському строї, щоб виконати безсмертну пісню «Марічка». Ця чудова традиція настільки припала до душі містянам, що мелодія пісні стала неофіційним гімном Чернівців. Укрпошта за ініціативи Чернівецької міської ради випустила марку до 180-річчя ратуші.
  • 10. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації Комплекс Резиденції митрополитів Буковини і Далмації – архітектурний шедевр, що входить у перелік п'яти найкрасивіших туристичних об’єктів України і належить до пам'яток архітектури національного значення, що увійшли до світової спадщини ЮНЕСКО. Збудована чеським архітектором Йозефом Главкою, Резиденція складається з трьох монументальних будівель: Митрополичого, Монастирського та Семінарського корпусів. Проєкт втілювався у життя 18 років. Композиція є взірцем поєднання різних мистецьких стилів із регіональними традиціями всіх етнографічних груп Буковини. Площа території ансамблю складає 8 гектарів. Найкращими у внутрішньому оформленні вважаються Червона і Мармурова зали, яким вдалося зберегти свій автентичний вигляд. Мармурова зала належить до найкрасивіших у Європі, оскільки оздоблена рожевим, червоним та коричневим мармуром. Окремі елементи та споруди комплексу знайшли своє відображення в геральдиці, нумізматиці та філателії.
  • 11. Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка Меморіальний музей Володимира Івасюка створено з метою вшанування пам’яті видатного українського композитора, одного із основоположників української естрадної музики. Початком його заснування стала експозиція до 25-річчя пісні «Червона рута» 1995 року. Постійно діючий музей офіційно відкрито 1999 року в день 50-річчя В. Івасюка. Розташований заклад у будинку батьків композитора, де він жив у 1971-1972 роках. Тут збережено інтер'єри кімнат родини та кабінетів Володимира Івасюка і його батька – письменника Михайла Івасюка. У фондах музею, що представлені у 4 залах, зберігаються майже 14 тисяч експонатів, серед яких – скрипка та рояль В. Івасюка, подарунки, автографи, рукописи, ноти пісень композитора, фотографії, платівки, музичні та документальні фільми.
  • 12. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича – один із найстаріших і найвпізнаваніших університетів в Україні. Розташований у величній споруді, пам’ятці архітектури національного значення – колишній резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Заснований 1875 року. Упродовж ХХ століття декілька разів змінював назву: університет імені Франца Йосифа (1875–1918), університет імені короля Фердинанда І (1920), Чернівецький державний університет (1940). З 1989 року закладу присвоєно ім'я Юрія Федьковича. 2000 року після надання закладові статусу національного отримав сучасну назву – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Сьогодні Університет – це 11 факультетів і два навчально- наукових інститути. У січні 2009 року заклад увійшов до Європейської асоціації університетів та приєднався до Великої хартії університетів. Нині Чернівецький університет є центром освіти, науки, культури Буковинського краю і всього західного регіону України. При ньому діють музей історії університету, природничий музей, музей етнографії та стародавньої історії. 2023 року університет посів четверте місце у рейтингу найкращих вищих навчальних закладів України.
  • 13. Вижниця Вижниця – адміністративний центр Вижницької міської громади та Вижницького району. Це невелике прикарпатське містечко. Але дивовижна краса навколишніх гір та лісів, стрімкого Черемошу у поєднанні з оригінальною архітектурою австрійських часів робить його справжньою перлиною прикарпатської частини Буковини. Прапор міста Герб міста Офіційною датою заснування міста вважається 1501 рік. Саме тоді поселення вперше згадується у книжці молдовсько-румунського літописця Йона Нікулче. У XVII столітті Вижниця була одним із найбільших поселень того краю. Розквіту містечко набуло за австро- угорських часів, коли стало найважливішим торговим центром Буковини. Місто славилося своїми ярмарковими традиціями, а зараз є центром декоративно-прикладного мистецтва. Вижниця є батьківщиною народного артиста України Назарія Яремчука, тут зародився ансамбль «Смерічка», розпочинав творчу кар’єру В. Зінкевич та багато інших відомих діячів мистецтв. У місті проводиться Міжнародний гуцульський фестиваль, хореографічний фестиваль «Перлина Черемошу» та пісенний конкурс імені Н. Яремчука.
  • 14. Місто Вижниця – буковинські ворота в Карпати Озеро Гірське Око Національний природний парк «Вижницький» Кімната-музей ансамблю «Смерічка» Вижницький краєзнавчий музей Смерекова хата (музей-садиба Назарія Яремчука) Народний музей декоративно- прикладного мистецтва Вижницька ратуша Буковинські (Смугарські) водоспади
  • 15. Національний природний парк «Вижницький» Вижницький національний природний парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва. Розташований у межах Вижницького району на південь і південний схід від Вижниці. Створений 1995 року для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Буковинських Карпат, з унікальними історико-культурними комплексами. Загальна площа парку становить 11238 гектарів. Основним багатством парку є ліси, що займають понад 95% його території. До складу парку увійшли ландшафтні заказники «Стебник» та «Лужки», заповідні урочища «Стаєчний» та «Яворів», геологічна пам'ятка природи «Лекеченські скелі». Тут виявлено біля 130 різновидів рослин й тварин Червоної книги України. Незабутнє враження справляє куточок парку під назвою Протяті Камені. Це велетенські сорокаметрові кам’яні брили із наскрізними отворами.
  • 16. Народний музей декоративно-прикладного мистецтва Народний музей декоративно-прикладного мистецтва діє при Вижницькому фаховому коледжі мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка. Експонати музею розміщені в чотирьох виставкових залах. Це понад 5000 дипломних робіт випускників коледжу різних років. Тут представлені вироби ювелірного та ковальського мистецтва, художньої вишивки та ткацтва, різьблення по дереву, графічного дизайну та дизайну одягу, живопису тощо. Щорічно музей відвідують сотні гостей міста, туристи з усіх областей України та з-за кордону.
  • 17. Вижницький краєзнавчий музей Вижницький краєзнавчий музей належить до пам'яток історії та культури Чернівецької області. Створений 2011 року, розташований у великому затишному сквері одного з корпусів Вижницької загальноосвітньої школи- інтернату імені Назарія Яремчука. Упродовж кількох років свого існування музей був укомплектований завдяки титанічним зусиллям родини Іванюків, зокрема Михайлини Іванюк, головної хранительки музею. 2013 року в ньому сталася пожежа. Експозицію закладу відновлено 2014 року. Нині у музеї розгорнута ексклюзивна виставка «Борці за волю України».
  • 18. Озеро Гірське Око Гірське Око (Буковинське Око, Карпатське або Чорне Око) – гідрологічна пам’ятка природи, дивовижне озеро в Українських Карпатах, справжній природний скарб України. Його називають Буковинським Синевиром. Розташоване у Вижницькому районі біля села Нижній Яловець. Знаходиться на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. Має природне походження та вважається одним із найвищих гірських озер в Україні та Європі. Водойма має оригінальну форму – воно нагадує велике око, оточене зеленими гірськими схилами та сніжними вершинами. Його довжина – 100 метрів, ширина – близько 70 метрів. Кришталево чиста, прозора вода має неймовірно глибокий синьо-зелений колір, що додає озеру загадковості та магії. Утворилося озеро внаслідок зсуву глинистих порід приблизно 300 тисяч років тому. Це унікальний куточок посеред буковинського лісу.
  • 19. Кімната-музей ансамблю «Смерічка» Кімнату-музей ансамблю «Смерічка» відкрили 2021 року у Вижницькому будинку культури у кімнаті, де раніше музиканти проводили репетиції. Цей відомий естрадний вокально-інструментальний ансамбль заснував музикант та композитор Левко Дутківський 1966 року. Щоб їх послухати, до Вижниці приїздила молодь із Чернівців та довколишніх містечок. Речі, пов’язані із ансамблем, шукали по всій Чернівецькій області через оголошення у соціальних мережах. Першими експонатами музею стали три сценічні костюми, які носили учасники «Смерічки», фотографії, афіші, плакати, вінілова платівка з піснями ансамблю, особисті речі музикантів тощо. У кутку, як це було за часів Дутківського, поставили піаніно. У майбутньому тут планують створити аудіогід з історією створення та розвитку ансамблю, мурал, присвячений «Смерічці», організувати музичний фестиваль. На урочистостях із нагоди відкриття кімнати-музею були присутні учасники гурту, серед них – солістка ансамблю на піку його слави у 1972-1973 роках Мирослава Єжеленко, наймолодша учасниця першого складу ансамблю Зоя Маслова та інші. Левко Дутківський
  • 20. Смерекова хата (музей-садиба Назарія Яремчука) Смерекова хата – музей-садиба народного артиста України, відомого співака Назарія Яремчука. Він є головною туристичною, архітектурною і культурно-просвітницькою родзинкою Вижниці. Розташований на околиці містечка, в присілку Рівня. Створений у батьківському домі, де пройшли дитинство і юність Назарія. Заснувала музей старша сестра співака Катерина і назвала на честь однієї з найвідоміших його пісень — «Смерекова хата». Вона ж і доглядає за будинком – зразком типової хати буковинського селянина, який зберігся фактично в первозданному стані. В музеї можна побачити сімейні реліквії родини Яремчуків, фотографії та листи видатного виконавця, журнальні та газетні статті, тут зібрана вся дискографія та нагороди співака. Перлиною колекції вважаються вишиванки співака, його сценічні костюми та святкова сорочка, вишита старовинною технікою низинки матір’ю Назарія Яремчука.
  • 21. Вижницька ратуша Вижницька ратуша зі стильною декоративною баштою – найвизначніша пам’ятка міста. Збудована на початку XX століття. Розташована на центральній площі міста. П-подібна, двоповерхова споруда зведена у класичному стилі з елементами еклектики. Будівлю вінчає невелика восьмикутна вежа, покрита листовим залізом. За весь час свого існування ратуша виконувала адміністративні функції: була магістратом за Австро-Угорщини, мерією під час румунської окупації, повітовою управою в період відновлення української державності у 1918-1920 роках, відділенням Держказначейства за часів Незалежної України. Нині тут розмістився міський суд. Перед ратушею встановлено пам’ятник відомому депутату австрійського парламенту, керівнику народних повстань в 1843–1849 роках – Лук’янові Кобилиці.
  • 22. Буковинські (Смугарські) водоспади Вони об’єднані в ландшафтний гідрологічний заказник місцевого значення з однойменною назвою. Розташовані за 17 кілометрів від Вижниці на сході села Розтоки. Тутешня природа неповторна. Каскад водоспадів довжиною близько 3-х кілометрів плавно піднімається нагору на 240 м. Кожен із водоспадів має свою назву. Ця пам’ятка природи посіла 9 місце в конкурсі «7 чудес України». Особливе естетичне враження цей каскад справляє навесні, коли води більшає, і водоспади стають стрімкими та бурхливими. Буковинські (Смугарські) водоспади – це мальовничий ланцюг із восьми водограїв на річці Смугар. Річка тече через виходи масивних пісковиків, вапняків та сланців, на виступах яких і утворилися водограї.
  • 23. Кельменці Кельменці – невеличке містечко, адміністративний центр Дністровського району Чернівецької області. Розташоване на зелених берегах невеликої річки Потік. Назва поселення кілька разів змінювалася. Вперше згадується в документах 1559 року під назвою Келменци. 1642 року воно іменувалося Келмешти, а 1817 року – Келмещий. За народною легендою, першим на території сучасних Кельменців оселився корчмар на ім'я Кельман. Садибу корчмаря подорожні називали двором Кельмана, а людей, які служили в нього, кельменцями. Герб міста Прапор міста У 1898 році тут було відкрито першу школу. З 1940 року Кельменці стали районним центром, у 1960 — отримали статус селища міського типу. Сучасне затишне містечко входить до списку історичних населених місць України. Туризм тут тільки починає активно розвиватися.
  • 24. Місто Кельменці – скарбниця природних багатств Бабинська стінка Кімната-музей Лідії Липківської Кельменецька бульбона Шишкові горби Музей килимарства Бернівський острів
  • 25. Бабинська стінка Бабинська стінка – ландшафтний заказник місцевого значення, де вкриті лісами скелі нависають над Дністром. Розташований у межах Кельменецької селищної громади, між селами Вороновиця та Комарів. Площа заказника – 1405 гектарів. Більша його частина знаходиться на території національного природного парку «Хотинський». Статус заказника присвоєно 2001 року з метою збереження природного комплексу, розташованого на залісненому правому схилі Дністровського каньйону. Особливо цінними є геологічні розрізи з мальовничими ландшафтами і карстовими утвореннями, а також степова рослинність у верхній частині схилу. Тут за мільйони років утворилися своєрідні природні комплекси високих обривів і пологих схилів.
  • 26. Кельменецька бульбона Кельменецька бульбона – водоспад на річці Ромаданка (ліва притока річки Сурша). Розташована за 15 хвилин пішого ходу від центру містечка Кельменці. Бульбоною називають найглибше місце водойми, що утворилося між хвилястих пагорбів. Висота водоспаду близько 2 метрів. Легкодоступний, але маловідомий поза межами Кельменеччини.
  • 27. Бернівський острів Бернівський острів – іхтіологічний заказник місцевого значення. Розташований у межах Кельменеччини, біля села Бернове, посередині річки Дністер. Утворився внаслідок створення Дністровського водосховища, вкритий трав’янисто-чагарниковою рослинністю, розміри коливаються в залежності від рівня води. Входить до складу національного природного парку «Хотинський». Східна, західна та північна сторони острова пологі, а південна – піщано-глинисте урвище заввишки близько 2 метрів. Площа – 25 гектарів. Статус надано 1996 року з метою збереження нерестовища цінних видів риб: сома, щуки, коропа, лящів, що мають промислове значення.
  • 28. Шишкові горби Шишкові горби або урочище Говди – унікальна геологічна пам'ятка природи місцевого значення, частина Дністровського каньйону, найцікавіший природний об’єкт Кельменеччини. Горби мають форму конусів зі скельними утвореннями, що височіють на березі Дністра і підносяться над місцевістю на 5-35 метрів. Здалеку нагадують шишки, від цього і назва. Це диво природи виникло тоді, коли природні сили зруйнували бар'єрний риф давнього Сарматського моря, води якого плескалися на цьому місці більше 12 мільйонів років тому. Розташовані за 9 кілометрів від Кельменців, біля села Нагоряни. Площа – 12 гектарів. Статус надано 1979 року. У 2021 році фотографію природної пам’ятки Буковини визнали однією з найкращих десяти фотографій конкурсу «Вікі любить землю».
  • 29. Музей килимарства Музей килимарства – візитна картка Кельменецького краю, єдиний музей килимового ткацтва в Чернівецькій області. Розташований за 9 кілометрів від Кельменців, у селі Нагоряни. Розпочав свою діяльність у 30-х роках ХХ століття завдяки мешканцю села Андрію Китайгородському. Згодом господинею музею стала його дочка Вікторія Китайгородська, яка зберегла для відвідувачів багато секретів створення традиційних візерунчатих килимів Кельменеччини. Вона є авторкою 500 робіт цього виду декоративно-ужиткового мистецтва. Більша частина їх у різні часи експонувалася на багатьох колективних та персональних виставках в Україні, Польщі, Румунії. Експонати музею майстриня розмістила для огляду у своєму будинку і сама за ними доглядає. Музей безкоштовний, не значиться у жодних державних реєстрах та існує завдяки ентузіазму організаторки.
  • 30. Кімната-музей Лідії Липківської Кімната-музей Лідії Липківської відкрита для відвідувачів з 2007 року. Розміщена у приміщенні бібліотеки села Бабин за 7 кілометрів від Кельменців. Експозиція музею налічує понад 300 експонатів та висвітлює життя та творчість видатної оперної співачки Лідії Липківської – близької родички української актриси Марії Заньковецької. Її називали Королевою опери кінця ХІХ–початку ХХ століття. Вона гастролювала у Парижі, Берліні, Відні, Римі, Бухаресті, Монте-Карло, Мілані, а її партнерами по сцені були Карузо, Бончі, Руффо. Лідія Липківська
  • 31. Новодністровськ Герб міста Прапор міста Новодністровськ – місто обласного підпорядкування. Розташоване на березі Дністра на сході Чернівецької області. Засноване 1973 року і є одним із наймолодших міст України. Початком народження нового міста стало будівництво Дністровської гідроелектростанції – першого об’єкту Дністровського гідрокомплексу. 1975 року поселення було віднесено до категорії селищ міського типу, 1993 – до категорії міст районного підпорядкування, 2000 – отримало статус міста обласного значення. Поступово місто енергетиків покращує свій архітектурно-культурний вигляд та набуває привабливості і популярності не тільки в Україні, а й за її межами. Серед визначних особистостей міста – музикант-акордеоніст Дмитро Мотузок, письменник, журналіст Іван Нагірняк, художник, майстер художнього різьблення по дереву Іван Сольський, музикант, композитор Михайло Рожко, композитор та аранжувальник Олег Харитонов, журналістка, телеведуча, лауреатка програми «Людина року-96» Наталія Кондратюк.
  • 32. Новодністровськ – наймолодше місто Буковини Новодністровський історичний музей Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» Дністровська ГЕС Свято-Миколаївський печерний чоловічий монастир
  • 33. Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» – пам’ятка оборонної архітектури національного значення, туристична перлина Дністровського району Буковини. Створений 2000 року. Великий фортифікаційний комплекс складається з мурованого старого замку-фортеці 13-го століття та бастіону 18-го століття, що його оточує. Фортеця була важливим об’єктом української оборони та захисту від нападів із заходу та північного заходу. Висота фортечних мурів – 45 метрів, товщина – до 5 метрів. Хотинську фортецю визнано одним із «7 чудес України». На території фортеці проводяться Міжнародні фестивалі «Середньовічний Хотин» та «Хотинська твердь». Її стіни слугували декораціями для зйомок більш ніж 10 художніх фільмів, серед яких «Тарас Бульба», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Захар Беркут», «Чорна стріла».
  • 34. Свято-Миколаївський печерний чоловічий монастир Свято-Миколаївський монастир знаходиться на відстані 15 км від Новодністровська, поблизу хутора Галиця, тому його ще називають монастир «Галиця». Розташований на висоті 120 метрів над рівнем Дністровського водосховища, на крутому схилі правого берега Дністра. Вчені вважають, що його заснували ймовірно в XI-XII столітті. Деякі легенди стверджують, що до його створення був причетний Антоній Печерський. Сьогодні це унікальна споруда, де і келії, і господарські приміщення, і навіть сама церква розміщені у скельних печерах. У найбільшій печері вбудовано головну монастирську церкву. А в лісі неподалік основного комплексу можна натрапити на печеру, вирубану в скелі, яку ще називають «печерою пустельника». Найкращий краєвид на скельний монастир відкривається з протилежного пагорба на іншому боці яру.
  • 35. Дністровська ГЕС Дністровська ГЕС – одна з найсучасніших гідроелектростанцій України, унікальна за комплексним призначенням, конструктивними особливостями, складом та кількістю обладнання. Розташована на південному заході України на річці Дністер. Будівництво почалося в 1973 році, а в 1983 вона досягла своєї повної запланованої потужності. Під час її спорудження було утворене водосховище. Його довжина – 194 км, максимальна глибина – 54 м. За допомогою водосховища здійснюється регулювання рівня Дністра, забезпечення водопостачання, зрошення земель, боротьба з повенями та виробництва електроенергії. Завдяки Дністровській ГЕС понад 35 років населені пункти Молдови і України, розташовані на берегах Дністра від ГЕС до Чорного моря, не страждають від руйнівних дій паводків і весняних льодових заторів. Як найвища і наймасштабніша ГЕС в Європі вона стала привабливим об'єктом індустріального туризму в Україні.
  • 36. Новодністровський історичний музей Новодністровський історичний музей заснований 2007 року. Знаходиться у приміщенні загальноосвітньої школи № 1. Загальна площа закладу – 276 квадратних метрів. У музеї діють постійні тематичні виставки: «Історія міста та спорудження Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕ», «Старожитності рідного краю» (етнографія), «Бойова Слава» (присвячена подіям Другої світової війни, воїнам-афганцям та російсько-українській війні), «Галерея історії розвитку освіти Новодністровська», «Мистецтво і народна творчість». Фонди музею налічують 2720 експонатів. У закладі проводять презентації, виставки, творчі зустрічі з митцями міста та краю, заходи, присвячені визначним історичним подіям тощо.
  • 37. Сторожинець Герб міста Прапор міста Сторожинець – одне з найбільших і найкрасивіших міст Буковини після Чернівців. Розташоване у долині річки Сірет біля підніжжя Буковинських Карпат. Мальовничі краєвиди Карпат додають місту неповторної краси. На одного мешканця тут припадає більше 40 квадратних метрів зелених насаджень. Розкопки археологів свідчать, що існувало поселення ще у XIV столітті. Перша згадка про Сторожинець знайдена у грамоті молдовського господаря Романа ІІ від 18 лютого 1448 року. Статус міста набуло 1904 року. Його назва походить від слова «сторожа», тобто «варта», «охорона». Так у давнину називали сторожове укріплення, яке, ймовірно, розміщувалося на пагорбах вздовж лівого берега Сірету. Ще одним підтвердженням цьому є назва височини Storozynka, що знаходилась неподалік міста і позначена на карті 1886 року. Нині Сторожинець входить до списку історичних населених місць України.
  • 38. Сторожинець – справжнє місто-сад Костел Святої Анни Сторожинецька ратуша Палац Оренштайнів Сторожинецький дендропарк Сторожинецький лісовий фаховий коледж
  • 39. Сторожинецька ратуша Сторожинецька ратуша – окраса центру міста, пам'ятка архітектури місцевого значення. Входить до п’ятірки найкращих ратушей Буковини. За висотою поступається тільки Чернівецькій ратуші. Збудована 1905 року у стилі модерн. Споруда двоповерхова, вкрита червоною черепицею. Основним архітектурним елементом ратуші є двоярусна годинникова вежа з оглядовим майданчиком, куди ведуть круті сходи. Вінчає вежу декоративна баня з ліхтарем та шпилем. За весь час свого існування ратуша була символом місцевого самоврядування. Нині тут знаходиться міська рада Сторожинця.
  • 40. Сторожинецький дендропарк Сторожинецький дендропарк – пам’ятка природи національного значення, один із найстаріших парків Європи та найбільший на Буковині. Заснований 1912 року на місці лісового масиву. У 1945 на базі парку створено навчальний заклад – Сторожинецький лісовий коледж, що й визначило його подальший розвиток. Сьогодні дендропарк є справжньою гордістю міста і яскравим зразком садово-паркового мистецтва області. Його площа становить 17,5 гектарів. Основу колекції дендропарку складають більше тисячі унікальних, цінних, екзотичних дерев і чагарників з різних куточків планети. Тут ростуть 100-200-літні велетні: липи, ясени, клени, червоні дуби, а також стрункі колючі ялинки з Північної Америки, пірамідальні туї, айва японська, коркове дерево, лимонник китайський, ґінкго тощо. На найвищій точці парку ростуть його реліквії — три Шевченкові верби. Гілочки дерева привезені 1968 року із Казахстану, де поет був у засланні і виростив вербу, яка нагадувала йому про батьківщину. Найромантичніше місце в парку — альтанка, виконана в китайському стилі.
  • 41. Палац Оренштайнів Палац Оренштайнів – пам’ятка архітектури місцевого значення. Розташований на території Сторожинецького дендропарку. Перша садиба на цьому місці була збудована 1880 року представниками впливового роду Флондер, які володіли тоді половиною міста. Але на початку XX століття вони продали маєток землевласнику та меценату Міхаелю Оренштайну. Він створив тут справжню паркову оазу та збудував новий родинний маєток. Це двоповерховий палац із балкончиком на другому поверсі, червоним черепичним дахом та сторожовою вежею, що зберігся і дотепер. Ця будівля свого часу була центром культурного життя містечка. У великій залі на першому поверсі власники влаштовували танцювальні вечори та запрошували оркестр із Чернівців. Нині у маєтку знаходиться головний корпус Сторожинецького лісового коледжу.
  • 42. Костел Святої Анни Костел святої Анни – найоригінальніша споруда міста. Його високу готичну вежу з годинником видно з багатьох куточків Сторожинця. Спочатку 1794 року збудували дерев'яний костел, а в 1853-1857 роках на його місці було споруджено мурований кам’яний римо-католицький храм святої Анни. 1880 року святиню розширили для потреб громади. У 1960-х роках у костелі зробили склад меблів та взуття, у 1980-х роках після ремонту він став концертним залом. І лише 1990 року храм повернули католицькій громаді міста. Сакральна споруда добре збереглася і є чудовим зразком провінційної неоготики.
  • 43. Сторожинецький лісовий фаховий коледж Сторожинецький лісовий коледж – спеціалізований вищий навчальний заклад. Заснований 24 липня 1945 року як лісовий технікум. 2005 року технікум перейменовано у лісовий коледж. Навчання проводиться за спеціальностями: лісове господарство, геодезія та землеустрій, облік і оподаткування. Коледж має 2 учбових приміщення, культурно-спортивний комплекс, учбове лісове господарство, бібліотеку тощо. Щороку кількість студентів складає понад 700 чоловік. Головний корпус закладу знаходиться на території місцевого дендропарку в Палаці Оренштайнів.
  • 44. Печера Буковинка – карстова печера, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Одна з найбільших печер Буковини. Виявлена 1976 року в стіні покинутого гіпсового кар'єру. Саме в ній вперше на території України знайшли сталактити. Площа пам'ятки природи становить 5 гектарів. Входить до складу національного природного парку «Вижницький». Радіолокаційна станція «Памір». Найтаємничіший об'єкт у Чернівецькій області. Пам’ятка часів «холодної війни». Розташована на вершині гори Томнатик в Українських Карпатах. Використовувалася з 1960-х аж до середини 1990-х років. Секретний військовий об’єкт збудовано на висоті 1565 метрів у горах, він мав забезпечувати радіолокацію величезної території – від турецького узбережжя до Балтійського моря. З розпадом СРСР станція втратила своє стратегічне значення. Від неї залишилися лише куполи, деякі з них місцеві мешканці розмалювали орнаментами української вишивки. Нині це туристична локація. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Будинок-корабель є одним із перших кам'яних будинків, зведених наприкінці 19 століття у Чернівцях. Він своїм виглядом нагадує справжній морський корабель. Неординарний за формою будинок стоїть на перетині вулиць Головної та Шолом-Алейхема.
  • 45. Чернівецька Алея зірок була відкрита 2000 року. На ній – восьмикутні зірки коралового кольору з обідком із латуні, навколо яких висічено імена діячів культури і мистецтв, які народилися і творили на Буковині. Відкриття пам’ятного знаку-зірки відбувається один раз на два роки в жовтні з нагоди Дня міста Чернівців. Каскад водоспадів «Сучавський Гук» – геологічний заказник місцевого значення, унікальний природний пам’ятник Вижницького району. Розташований в селі Шепіт на річці Сучава, завдяки якій і отримав свою назву. Це каскад із трьох водоспадів висотою близько 6 метрів. Площа природоохоронної території – 0,5 гектара. Це наймогутніший водоспад Чернівецької області. Особливо видовищним він стає під час дощів чи інтенсивного танення снігів. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Миколаївська церква – найстаріша дерев’яна церква Чернівців, пам’ятка архітектури національного значення. Побудована 1607 року в буковинському «хатньому» стилі. Міські легенди називають церкву «козацькою». Кажуть, тут у різні часи молилися великі гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 року та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 року, нібито в ній відспівували старшого сина Богдана Хмельницького.
  • 46. Гора Яровиця – вершина Яловичорських гір в Українських Карпатах, найвища гора Чернівецької області. Місцеві мешканці називають її Піп Іван. Висота гори – понад 1500 метрів. Має овальну форму, вкрита ялиновими лісами. Схили гори, особливо південні та північні, дуже круті. Входить до складу Черемоського національного природного парку. У Чернівцях встановлено єдиний у світі пам’ятник «Чорному квадрату» Малевича. Його вигадав та створив місцевий митець Анатолій Федірко, який є великим шанувальником творчості Казимира Малевича. Пам’ятник-інсталяція розташований на площі Філармонії. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Вулиця Ольги Кобилянської – одна з центральних, знаменитих вулиць Чернівців, де знаходяться найкрасивіші будівлі різних архітектурних стилів. Колись її називали «Панською». За легендою, в австрійські часи цю вулицю підмітали трояндами, мили теплою водою із милом, а при вході ретельно витирали взуття. Зараз це затишна і мальовнича пішохідна вулиця з безліччю кав'ярень і сувенірних крамниць. Це серце, душа і головна артерія Чернівців.
  • 47. Музей гончарства засновано 2005 року в селі Коболчин Дністровського району. Це перший регіональний музей такого типу. Тут зібрано сотні зразків унікальних гончарних виробів, знаряддя, фотографії технологічних процесів та біографії майстрів. Тут можна побачити, як народжується горщик чи макітра в руках дітей чи їхнього наставника. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Дністровський каньйон потрапив до десятки природних див, які варто відвідати кожному туристові. Розташований на межі Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей. Це найбільший в Україні та один із найбільших в Європі каньйонів. Він являє собою долину, чиї стрімкі береги сягають 100–250 метрів над водою. На його території знаходиться близько 100 пам'яток живої та неживої природи світового значення. Тут збереглися і унікальні еталони відслонень гірських порід. Єзуїтський костел Найсвятішого Серця Ісуса – унікальна архітектурна пам’ятка 19 століття, популярний туристичний об'єкт Чернівців. Зведений у 1892–1894 роках у стилі буковинської неоготики за проєктом архітектора Йозефа Ляйцнера. Вважається найкрасивішою і найоригінальнішою спорудою міста. Саме цей храм можна бачити на всіх чернівецьких поштівках.
  • 48. Чорний Діл – ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Створений 1972 року. Має площу близько 615 гектарів. Понад 80% території вкрито лісами, здебільшого смерековими. Це єдине місце у Буковинських Карпатах, де росте даний вид. Протяте каміння – геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Це група мальовничих скель у Покутсько-Буковинських Карпатах неподалік перевалу Німчич. Займає площу близько 2 гектарів. Скелі утворені з розбитих велетенських пластів пісковика. Деякі з них пронизані отворами різних форм та ходами. Найбільше вражає найвища скеля Соколине Око, яка має висоту 40 метрів. У її верхній частині в результаті ерозії утворилася кам’яна арка, що нагадує око. Біля підніжжя скелі знаходиться невелика трикамерна печера. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Печера Довбуша – карстово-спелеологічна пам'ятка природи місцевого значення, входить до складу Вижницького національного парку. Розташована на схід від села Підзахаричі. Названа на честь народного героя, гуцульського «Робін Гуда», знаменитого опришківського ватажка – Олекси Довбуша. За легендою, у 1740-1741 роках ця печера служила одним із сховищ повстанців.
  • 49. Скелі «Чорний Див» – одне з найкрасивіших місць Українських Карпат, яке розташоване в Чивчинських горах. Масив входить до переліку 100 природних чудес України. Це ботаніко-геоморфологічна пам’ятка, яка має високу наукову цінність, адже обривисті скелі розташувалися просто посеред ялинового лісу. Їхня висота сягає 50-60 метрів, а площа – 5 гектарів. В основу скель ліг вапняк, який відноситься до юрського періоду формування, його вік сягає 210 000 000 років. Печера Попелюшка – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення, одна з найбільших і найтаємничіших печер у світі. Її відкрили у 1977 році. Вона поєднує Україну і Молдову, простягаючись на десятки кілометрів територією двох країн. Довжина ходів печери складає приблизно 91 кілометр. Головний вхід до печери є лише на території Молдови, біля села Кріва. Це охоронний об’єкт, тож вхід зачиняють люком із замком. Зі сторони України також почали розробляти вхід до печери – біля села Подвірне Чернівецької області. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БУКОВИНУ Тюльпанове поле з’явилося у регіоні 2005 року. Помилуватися його цвітінням у квітні-травні можна у селі Мамаївці Чернівецької області. У цей час сюди щодня з’їжджається понад 1000 відвідувачів з усієї України й сусідніх держав. Тут висаджено понад 130 видів тюльпанів, привезених з Нідерландів. Різноманітні за кольорами тюльпани вкривають землю, наче шлейф розкішного вбрання, виготовленого з коштовної тканини.
  • 56. Краєзнавча читальня «Манить краса річок мойого краю» : краєзнав. бібліомандрівки / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. Н. Ковалець. — Чернівці : [б. в.], 2021. — 26 с. «Свідчення й освідчення» : вислови відомих людей про м. Чернівці : дайджест-пошук з циклу «Поезія в камені на ймення старе місто», присвяченого 600-літтю першої писемної згадки про м. Чернівці / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. Н. М. Кадюк. — Чернівці, 2008. — 14 с. Батій Я. Хотин ; Чернівці / Я. Батій // Славетні міста України / Я. Батій. — Харків, 2011. — С. 230-231 ; 236-239. Дудник В. Чернівецькі святині / В. Дудник // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шк. світ). — 2009. — № 24. — С. 3-10. Любимо Чернівці. Вулиця, де зупиняється час : вулиця Ольги Кобилянської / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. О. Сторощук. — Чернівці : [б. в.], 2019. — 37 с. Місто моє рідне: Чернівці : пізнавальна сторінка // Колобочок. — 2015. — № 10. — С. 6. Мунін Г. Визначні пам'ятки Західної України = The Famolis Sights of Western Ukraine / Г. Мунін, Х. Роглєв, О. Гаца ; авт. англ. тексту Д. В. Кушнір ; худож. оформ. С. І. Лук'яненка. — Київ : Книга, 2008. — 175 с. : фот. — (Культурно- історична спадщина України). Осачук С. Чернівці : антиквар. нариси / С. Осачук, М. Салагор. — Чернівці : Книги - ХХІ, 2019. — 365 c. : іл., фотоіл., портр. Рудюк Я. Чернівці – «маленький Відень» / Я. Рудюк // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шк. світ). — 2010. — № 8. — С. 13. Дізнайся більше про визначні місця Чернівецької області з наступних джерел фонду НБУ для дітей: Пустиннікова І. Буковина. Чернівецька область [Образотворчий матеріал] = Bukovyna. Chernivtsi region : [альбом] / І. Пустиннікова ; ред. І. Кейван. — Чернівці : Книги - ХХІ, 2020. — 403 с. : фотоіл. Тарасюк О. Чернівці / О. Тарасюк // Шалена Україна : твій путівник для безтурбот. мандрівок / О. Тарасюк. — Київ, 2018. — С. 72-77. Третяк А. Чернівецька область / А. Третяк // Подорож Україною / А. Третяк. — Київ, 2018. — С. 204-211. Фостій В. Чернівці – перлина Буковинського краю / В. Фостій, В. Павлович // Географія та економіка в рідній школі. — 2020. — № 4. — С. 25-29, 2-а с. обкл. «Ці вулиці, якими я ходила...» : топонім. мандрівка місцями Чернівців, що пов'язані з ім'ям О. Кобилянської / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. О. М. Сторощук. — Чернівці : [б. в.], 2012. — 15 с. Чепіль О. Духовні скарби Буковини: церкви, дзвіниці та каплиці Вижницького і Путильського районів Чернівецької області : фотоальбом / О. Чепіль. — Чернівці : Букрек, 2011. — 79 с. : фотоіл. Чернівці: будинки з історією : архітектур. медіа-етюд / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. О. Сторощук. — Чернівці : [б. в.], 2020. — 11 с. Шевченко Г. Чернівці : легенди і перекази рідного міста / Г. Шевченко ; худож. оформ. авт. — Чернівці : Місто, 2012. — 47 с. : іл.
  • 60. Краєзнавча читальня Читай в мережі Інтернет Видання Чернівецької обласної бібліотеки для дітей в мережі Інтернет
  • 61. Національна бібліотека України для дітей http://chl.kiev.ua Київ, вул. Януша Корчака, 60 Приємної подорожі! Укладачі: В. Красножон, Л. Ільченко, Редактор: Н. Василюк