В Україні через дефіцит робочої сили жінки займають посади чоловіків.
Як йдеться у матеріалі Le Monde, Тетяна Воротілова ніколи б не мріяла стати охоронцем, але тепер проводить дні, спостерігаючи за клієнтами та товарами, що надходять. Це далеко від її посади медсестри у лікарні прифронтової Костянтинівки Донецької області, звідки жінка втекла на початку російського вторгнення в лютому 2022 року.
"Раніше посаду охоронця займали чоловіки", - зізналася працівниця відділу кадрів цього супермаркету Настя Лісник.
Відео дня
Воротілова - не особливий випадок. Керівник магазину Анна Крайка розповіла, що помітила радикальні зміни у складі своїх команд.
"Перед війною у нас було багато працівників чоловічої статі. Але з тих пір багато хто виїхав. Колишній охоронець, напевно, пішов, щоб уникнути призову", - сказала Крайка.
Мережа супермаркетів страждає від нестачі персоналу, що змушує її диверсифікувати свої зусилля з набору персоналу. Тепер Крайка наймає студентів, які працюють неповний робочий день, жінок із різною професійною освітою та, у деяких випадках, пенсіонерів. Деякі з цих новобранців займають посади, які історично займали чоловіки.
Постраждав громадський транспорт
Така ситуація не обмежується супермаркетом. Це стосується всіх українських працівників: на металургійних заводах, у супермаркетах, у сільському господарстві, транспорті тощо. Крім того, чим кваліфікованіші робочі місця, тим важче компаніям знайти заміну. Наслідки вже відчуваються в деяких секторах. Наприкінці травня столичний метрополітен оголосив про збільшений інтервал руху поїздів метро через "дефіцит" машиністів та електромеханіків. Те саме стосується південного міста Миколаєва, де рух автобусів і трамваїв скорочено через мобілізацію окремих працівників.
"Здатність утримати персонал - це проблема номер один для всіх українських компаній", - сказав генеральний директор української філії шведського виробника вантажівок Scania Хакан Жіде.
До труднощів мобілізації для участі у війні додається еміграція мільйонів чоловіків і жінок. Згідно з дослідженням, опублікованим Міністерством економіки України в 2023 році, країні нібито не вистачає 4,5 мільйона людей, щоб відновити та зберегти економіку протягом наступних 10 років.
Компанії не мають іншого вибору, окрім як адаптуватися та ширше набирати персонал. На одному зі складів Fozzy Group, однієї з найбільших торгово-промислових груп України, менеджер з персоналу Анастасія Мельникова перерахувала 205 колишніх співробітників, які стали військовими, із 820 співробітників. Багатьох із них змінили жінки, наприклад 32-річна Жанна Седоренко та 34-річна Ольга Яцук. Обидва залишили свої посади продавців і бухгалтерів у приватних компаніях, щоб працювати на складі, де готують піддони з товарами для магазинів по всій країні. Їх привабили умови праці, гнучкий графік роботи та краща заробітна плата.
30-річна Анна Бурячовська, яку взяли на роботу кількома місяцями раніше, займає одну з найбільш фізично важких робіт на складі, оскільки їй доводиться піднімати товар руками.
"Саме такі жінки - майбутнє нашої країни", - сказала Мельникова з сумішшю гордості й гіркоти.
"Сьогодні, якщо чоловік піде з компанії, то майже напевно його замінить жінка", - додала ще одна співробітниця компанії Юлія Стоянова.
"Дуже хаотично"
Компанії, які відповідають певним економічним критеріям і вважаються основними, теоретично можуть попросити "забронювати" до 50% своїх працівників. Але на практиці, за словами менеджера з кадрів Насті Лісник, "буває так, що людей, яких ми хочемо "зарезервувати", все одно мобілізують". Ці дисфункції в правилах впливають на процес найму.
"Мобілізація є дуже хаотичною", - зізнався керівник Scania Джайд.
За останні місяці законодавчий процес пришвидшився, президент України Володимир Зеленський підписав декілька законів, спрямованих на прискорення та розширення процесу. Вікове обмеження для тих, хто має право на військову службу, було знижено з 27 до 25 років. Усі чоловіки віком від 18 до 60 років, яким заборонено залишати країну, за рідкісними винятками, також повинні оновити свої військові документи на призовному пункті.
"Люди в паніці. Вони бояться йти на роботу, бояться вийти на вулицю, боячись бути арештованими ТЦК. У цьому контексті нам, як прозорій європейській компанії, вкрай важко залучити будь-кого до роботи, тим більше, що компанії зобов’язані декларувати всіх своїх співробітників владі. Як наслідок, багато людей відмовляються працювати у нас і в таких компаніях, як ми, тому що вважають, що краще піти працювати в маленьку гаражну майстерню, де вони не платять податки і, звичайно, не звітуватимуть перед військовою владою. Тож економіку штовхають у сіру чи чорну зону, що справді прикро для України", - сказав Джайд.
Економічне бронювання
12 червня народні депутати України внесли законопроєкт, який дозволяє підприємствам сплачувати військовий збір у розмірі 20 тисяч гривень на місяць за працівника, щоб звільнити своїх працівників від мобілізації. Міністерства ще мають уточнити відсоток працівників, які могли б скористатися цим. Однак ці заходи провокують сильну напругу серед населення, яке звинувачує владу в тому, що вона відправляє на війну лише бідних.
Інша модель, представлена 12 червня заступником глави ОП Ростиславом Шурмою, передбачає не призвати військовозобов'язаних із зарплатою понад 35 тисяч гривень на місяць.
"Ми шукаємо якийсь баланс, тому що немає фронту без тилу, і не буде тилу без фронту. Без нашої економіки, без податків, не буде чим фінансувати фронт", - пояснив Олександр Завітневич, голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Компанії намагаються якнайшвидше навчити нових працівників, щоб продовжити свій бізнес. У співпраці зі шведською організацією Reskilling Ukraine українське відділення Scania, наприклад, пропонує прискорені курси навчання для жінок, які бажають стати водіями вантажівок. У п'ятницю, 14 червня, восьмеро з них пройшли тижневу практику, серед них і 35-річна художниця Олеся Яценко.
"Такі працівники, як ми, сьогодні потрібні Україні", - пояснила вона, запевнивши, що вже отримала пропозиції працевлаштування від кількох компаній.
Ситуація на ринку праці в Україні
Міністерство економіки України заявило, що приділить більше уваги програмам перекваліфікації українців, які залишаються в тилу, на професії, які користуються максимальним попитом. Зокрема, жінки почали опановувати професії, які колись вважалися суто "чоловічими".
Міністр Юлія Свириденко говорила, що для української економіки є два критично важливих виклики – це енергетичні проблеми та брак робочої сили.
Варто зазначити, що за підсумками I кварталу 2024 року середня заробітна плата в Україні збільшилася на 22,5% відносно показника минулого року і становить 18 903 грн.
