Європейський суд з прав людини визнав уряд Російської Федерації відповідальним за адміністративну практику порушень прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя з початку окупації в 2014 році. Про це 25 червня на своїй сторінці у Facebook повідомила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Маргатита Сокоренко.
Зокрема суд визнав доведеними факти не дотримання Росією численних прав особи, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ), серед яких:
- право на життя;
- право не бути підданим тортурам;
- право на особисту свободу;
- право на свободу пересування;
- право приватної власності;
- свободу ЗМІ, мирних зібрань та інші.
В українському медіапросторі ця новина була сприйнята надзвичайно позитивно, та розцінена як ще один прояв підтримки України в боротьбі з агресором не тільки з боку коаліції країн-партнерів, а й міжнародних судових інституцій.
І одразу потрібно зауважити, що нещодавнє рішення є основним – відповідно до нього ЄСПЛ встановив факти порушення Росією Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ). Але у майбутньому суду ще належить ухвалити додаткове рішення по цій справі - щодо справедливої сатисфакції на користь потерпілих.
Крім політичної значимості – рішення ЄСПЛ є актом засудження дій РФ як країни агресора - воно вже сьогодні має важливі юридичні наслідки для України.
По суті, це рішення є "пілотним" та очевидно буде мати вплив на розгляд інших міждержавних справ. Зокрема справи "Україна та Нідерланди проти Росії", яка стосується порушень прав людини на території Донецької та Луганської областей. Воно також спростить процес розгляду справ проти РФ за індивідуальними заявами, поданими до ЄСПЛ громадянами або юридичними особами.
Однак, попри весь позитив, невирішеним залишається питання: у який спосіб має бути виконане рішення ЄСПЛ? Забігаючи наперед можна стверджувати, що юридичних інструментів його примусового виконання Росією поки що не існує. Річ у тім, що незважаючи на задекларовану у статті 46 ЄКПЛ обов’язковість остаточних рішень ЄСПЛ, їх виконання на практиці здійснюється за наявності волевиявлення держави-учасниці конвенції.
Росія була виключена з Ради Європи та не є стороною ЄКПЛ з 16 вересня 2022 року. Але й до вересня 2022 року РФ всіма способами уникала виконання рішень ЄСПЛ в міждержавних справах. Яскравий приклад - рішення ЄСПЛ у справі Грузії проти Росії, яке було прийняте 21 січня 2021 року.
Однак позивачі, в тому числі Україна, мають надію, що РФ коли-небудь у майбутньому матиме намір повернутись до Ради Європи. І тоді вона буде зобов’язана виконати всі рішення ЄСПЛ.
Але просто сидіти й чекати, коли Росія погодиться добровільно відшкодувати збитки, завдані окупацією та військовими діями, Україна не планує.
Команда Мін’юсту ще торік повідомляла, що Україна пропонує партнерам створити компенсаційний механізм, який дозволить покривати збитки постраждалим від війни українцям, якщо набрали чинності судові рішення міжнародних інстанцій.
Насправді запровадження компенсаційного механізму є важливим не тільки в контексті виконання рішень ЄСПЛ, а також щодо судових актів національних судів та міжнародних арбітражів про відшкодування збитків, завданих військовою агресією РФ. Але до сьогодні офіційні особи не повідомляли жодних подробиць стосовно досягнення конкретних домовленостей, приміром, про моделі такого механізму. Та, ймовірно, зусилля українських юристів-міжнародників та дипломатів будуть спрямовані на те, щоб компенсаційний механізм передбачав конфіскацію заморожених активів РФ.
Таким чином, станом на сьогодні рішення ЄСПЛ у "Кримській справі" має швидше політичне значення, а настання його юридичних наслідків у вигляді стягнення компенсації, ймовірно, доведеться чекати роками. Однак попри це кожен, хто постраждав від російської агресії, має звертатися до національних та міжнародних судових установ, документувати вчинені Росією порушення та підтверджувати розмір завданих збитків. Рано чи пізно Росія змушена буде заплатити за шкоду, яку вона заподіяла Україні.
Андрій Корнієнко, адвокат юридичної компанії ADER HABER
