Країни Балтії готуються до збройного конфлікту з Росією. Наскільки він реальний?

  • Оксана Антоненко
  • ВВС, Рига
Колона бронемашин британської Королівської валлійської бойової групи прямує до Естонії через Лієпупе у Латвії для зміцнення позицій НАТО у Східній Європі

Автор фото, EPA

Підпис до фото,

Колона бронемашин британської Королівської валлійської бойової групи прямує до Естонії через Лієпупе у Латвії для зміцнення позицій НАТО у Східній Європі

Лідери країн Балтії стверджують, що безпосередньої військової загрози для них наразі немає. Однак і Латвія, і Литва, і Естонія приєдналися до закликів запустити четверту статтю договору НАТО про початок консультацій в умовах "загрози цілісності та безпеки". Наскільки можливий сценарій збройного конфлікту на східному фланзі альянсу?

Четверта стаття договору НАТО передбачає консультації всередині альянсу, коли хоч одна країна-учасниця заявляє про загрозу "цілісності, політичної незалежності та безпеки". Наступна п'ята стаття договору забезпечує надання реальної військової допомоги у разі нападу.

"Військова агресія Росії проти суверенітету України, її народу та демократії є абсолютно неприпустимою. Путін несе відповідальність за припинення цього. Латвія тісно співпрацює з партнерами по ЄС і НАТО. Ми закликаємо до консультацій у рамках четвертої статті НАТО", - написав у твіттері прем'єр Латвії Кріш'яніс Каріньш.

"Весь вільний світ опинився під загрозою, коли Росія розпочала повномасштабну атаку проти України - суверенної європейської держави. Консультації всередині НАТО щодо зміцнення безпеки альянсу мають бути проведені для впровадження додаткових заходів щодо захисту союзників", - написала у твіттері прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас.

Пропустити Twitter допис, 1
Дозволити контент Twitter?

Ця стаття містить контент, наданий Twitter. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Twitter i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".

Кінець Twitter допису, 1

Загрози немає?

Востаннє країни Східної Європи говорили про запуск четвертої статті восени, на піку міграційної кризи. Однак тоді Польща утрималася від конкретних дій. Цього разу за запуск четвертої статті виступили країни Балтії, Польща, Словаччина, Чехія, Румунія та Болгарія.

При цьому балтійські політики та представники збройних сил стверджують, що безпосередньої військової загрози в регіоні наразі немає.

"Прямої загрози немає, тому що значна частина російських сил, розміщених навколо Латвії, використовують для нападу на Україну. Але це ще не означає, що ми можемо розслабитись", - заявив міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс.

"Ситуація будь-якої миті може змінитися, - каже ВВС депутат латвійського парламенту Айнар Латковскіс. - Ця потенційна загроза виходить з того, що наш сусід - країна-агресор, яка напала на іншу країну, і ця інша країна, хоч і не входить до НАТО, але розташована поруч".

Біля будівлі посольства Росії у Ризі відбулися протести проти російського вторгнення в Україну

Автор фото, EPA

Підпис до фото,

Біля будівлі посольства Росії у Ризі відбулися протести проти російського вторгнення в Україну

Побоювання щодо можливого російського вторгнення всередині НАТО за межами Східної Європи такі ж великі, як і скепсис щодо готовності Росії воювати з Північноатлантичним альянсом.

"Вони не атакуватимуть, адже ми - найсильніший військовий альянс у світі", - заявив на брифінгу генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він наголосив: НАТО допомагає Україні, але не захищає її, тому що Україна не входить до НАТО. А країн-учасниць альянсу НАТО захищатиме.

"Ви чули його (Володимира Путіна) промову? Його амбіції не обмежуються Україною, його амбіції - відновити СРСР", - заявив на брифінгу президент США Джо Байден. Прямої відповіді на запитання щодо збройного конфлікту між Росією і країнами НАТО президент США не дав.

Підвищена готовність

У відповідь на побоювання східного флангу альянс вперше в історії вирішив активізувати оборонний план Східної Європи.

"Це означає підвищену готовність сил НАТО, які у разі більшої небезпеки можуть перекинути до Східної Європи, - каже ВВС представник міністерства оборони Латвії Каспар Галкін. - Зараз триває робота над формуванням частин та командної структури, а також над тим, щоб НАТО могло реагувати у разі загострення".

За словами Айнара Латковскіса, під час спільних навчань союзники неодноразово демонстрували готовність прибути до Балтійського регіону у стислі терміни: "Активізація цього плану означає не лише розміщення контингенту й техніки тут, що дуже важливо, а й готовність, наприклад, на військовій базі у Техасі. Винищувачі можуть прибути з регіону Середземного моря, як це нещодавно було. І перемістити сюди десантників з США також можна дуже швидко".

І США, і інші країни НАТО висловили готовність відправити до Балтійського регіону військову техніку та особовий склад одразу після вторгнення Росії на територію України. Тож присутність додаткового контингенту НАТО у Латвії, Литві та Естонії подвоїться.

24 лютого до Латвії прибули перші 40 солдатів американських ВПС

Автор фото, EPA

Підпис до фото,

24 лютого до Латвії прибули перші 40 солдатів американських ВПС

До початку української кризи тут було близько чотирьох тисяч військових з Британії, Канади, Німеччини, Данії, Норвегії та інших країн.

Додатково Канада надсилає 460 людей до Латвії, Британія - близько 900 до Естонії, Данія - 200 людей до Естонії, Німеччина - 350 людей до Литви, Норвегія - 60 людей до Литви. США відправляють до країн Балтії 800 людей, вісім винищувачів F-35 та двадцять гелікоптерів AH-64 Apache.

"Це сигнал для Росії, - каже ВВС дослідник Естонського міжнародного центру оборони та безпеки Калєв Стойческу. - Нападати на Україну, де не було військ НАТО, - це одна справа, Україна сама повинна захищатися. А напад на будь-яку країну НАТО - це напад на 30 країн, серед яких - США, Велика Британія тощо. Якщо президент Путін цього не розуміє або думає, що це [розширення конфлікту] не спрацює, тоді війна буде розширюватись, наслідки буде складно передбачити".

Чим небезпечний успіх Путіна в Україні?

За словами Стойческу, можливість військового загострення на зовнішньому кордоні НАТО залежить від того, чим завершиться напад Росії на Україну.

"Якщо вдасться зробити з України свій протекторат, поставити маріонетковий уряд, тоді, звичайно, вони будуть дуже самовпевнені й можуть піти далі. І можуть спровокувати. Путін же чітко сказав, що його мета - не лише захоплення України, а перебудова всієї безпекової архітектури Європи, повернення до 1997 року, коли ми не були членами НАТО", - вважає політолог.

Ексдепутат латвійського парламенту та ексначальник штабу Національних збройних сил Карліс Кресліньш вважає, що бажання Росії атакувати країни Балтії залежатиме, зокрема, від реакції західних країн: серйозності санкцій та спроможності домовитися всередині ЄС та НАТО.

"Якщо не буде чіткого сигналу, то загроза суттєво збільшується. Тоді наступним кроком будуть країни Балтії", - сказав він.

"Зрозуміло - якщо відкрито воювати проти НАТО, особливо немає варіантів виграти, - продовжує Кресліньш. - Але, по-перше, вони мають атомну зброю... По-друге, де гарантія, що у нас в Латгалії (східна Латвія) не з'являться зелені чоловічки? Біженці на кордоні вже були - з іншої причини, але все ж таки... Можуть з'явитися біженці з України... А в Латгалії багато російськомовних, які можуть захотіти в Росію. Можуть початися сутички, а потім треба буде їм допомогти".

"Вся Європа має відмовитися від російського ТБ"

І Латвія, і Литва, і Естонія оголосили про посилення захисту кордону з початком атаки Росії на Україну. А прем'єр-міністр Латвії Кріш'яніс Каріньш закликав мешканців Латвії - незалежно від рідної мови - до згуртованості.

Засудила дії Росії партія "Злагода", яка традиційно представляє інтереси російськомовного електорату. Екслідер партії та ексмер Риги Ніл Ушаков назвав війну братовбивчою. Чинний голова партії Яніс Урбанович пообіцяв тісно співпрацювати з урядом, вся партія підтримала резолюцію, яка засуджує російську агресію.

Акція на підтримку України у Вільнюсі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Акція на підтримку України у Вільнюсі

Ще до початку конфлікту 2014 року "Злагода" уклала договір про співпрацю з російською "Єдиною Росією", вісім років тому дію договору припинили. Аналогічний договір уклала естонська "Центристська партія", що одноосібно розірвала його після вторгнення Росії в Україну.

Латвія також заборонила трансляцію трьох російських каналів - "Россия РТР", "Россия 24" та TV Centr International. Заборона діятиме від трьох до п'яти років. Підставою стала загроза національній безпеці - за словами голови латвійської Національної ради з електронних ЗМІ Івара Аболіньша, в історії ЄС таке відбувається вперше.

"Ми закликаємо всі країни ЄС скористатися доказами, які ми зібрали, наслідувати наш приклад і закрити всі пов'язані з Росією канали на території ЄС. За останній рік ми закрили 41 канал, пов'язаний з Росією. На жаль, інші європейські країни не наслідували наш приклад", - сказав Аболіньш.

Литовський та естонський регулятори заявили, що шукають можливості закрити ретрансляцію російських каналів.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!