"Загиблих складають у сусідньому магазині". Щоденник з блокадного Маріуполя

Маріуполь вже два тижні перебуває у повному оточенні. "Місто-мученик лютої війни", як назвав його папа Франциск, потерпає від обстрілів вдень і вночі. У місті з населенням 400 тисяч людей немає світла й тепла, в ньому закінчуються запаси їжі та води.

Міська влада повідомила, що 14 березня гуманітарним коридором з Маріуполя вперше з початку блокади змогли виїхати півтори сотні машин. 15 березня продовжується евакуація жителів на власних авто. Але скористатися зеленим коридором можуть далеко не всі.

Через відсутність мобільного зв'язку та електрики з жителями Маріуполя практично втрачений контакт. Про те, що відбувається у місті, ми можемо дізнатися лише з уривчастих повідомлень влади та активістів. А також від людей, які час від часу отримують СМС від родичів з Маріуполя.

BBC News Україна поговорила з киянкою, чий брат з родиною залишається в місті.

З окремих СМС-повідомлень та інформації, яку вдалося дізнатися жінці, ми спробували скласти щоденник життя у блокаді.

Щоб убезпечити родину, ми не наводимо їхніх імен та інших особистих даних.

Ми з братом народилися у Маріуполі. Наші батьки, нині покійні, теж корінні маріупольці. Брат має дві вищі освіти, він працював у приватній фірмі. Його дружина виховувала дітей, у молодшого - інвалідність з раннього дитинства.

Коли почали з'являтися тривожні новини про можливий напад Росії, ні ми, ні вони (брат і його родина. - Ред.) до кінця не вірили, що це станеться.

Вони особливо не готувалися до цього. Але мій брат був насторожі ще з 2014 року.

(Через стратегічне розташування міста Маріуполь навесні 2014-го захопили підтримувані Росією бойовики, Україні вдалося його відбити. - Ред.).

Ще тоді брат приготував павербанки, плівку, щоб затягувати вікна, портативну газову плиту для приготування їжі.

24 лютого

Коли Київ прокинувся від вибухів і звуків літаків, у Маріуполі було тихо. "Ми встали, читаємо інтернет і ***ваємо", - написав брат.

Він розповів про величезні черги у банкомати й затори на виїзд з міста. А також про те, що "Азовсталь" і металургійний комбінат Ілліча "перевели на тихий хід", деякі підприємства зупинили повністю.

Це був тривожний сигнал, адже для металургів навіть кілька годин зупинки - критичні. "Залізниця не працює, порт не працює, продукцію не вивезти, сировину не завезти", - пояснив він у повідомленні.

Але він був впевнений, що Маріуполь не будуть захоплювати.

26 лютого

Він написав вдень, що у місті зупинили весь транспорт.

"Я сходив у гараж, приніс маленьку газову плитку й декілька великих шматків поліетилену - раптом треба вікна заклеювати".

У Маріуполі на той момент було тихо, але це було оманливе відчуття.

"І у нас теж затихло, тільки б це не було затишшя перед бурею", - надійшло від нього повідомлення.

"Про переїзд ми навіть не думаємо, чекатимемо, що буде далі й сподіватимемось на краще".

Їм тоді здавалося, що поїхати буде складно. Племінник - великий хлопець, але безпорадний. Витягти його з квартири навіть моєму братові було не під силу. І в дорозі теж було б складно. Але хто ж знав, що буде так жахливо!

27 лютого

Ніч вони провели тихо, чули лише один вибух десь далеко, але вже зранку бої активізувалися.

У розетках почала "стрибати" напруга.

"Вранці сусіди ходили в магазин і купили 10 батонів. … (дружина. - Ред.) рознесла їх іншим сусідам, які самі не можуть сходити. У під'їзді самі старенькі".

28 лютого

Брат написав, що постріли й звуки вибухів посилилися вночі. За повідомленнями, це були бої за Волноваху.

Вранці він пішов у магазин, простояв дві години у черзі, але хліба вже не було. "В АТБ взагалі було порожньо".

Його дружина написала у фейсбуку: "Останній день зими 2022 настав. Ранок. Затишшя. Я навіть спала".

Потім вона додала: "Зараз о 10:47 було дуже страшно. Чоловік у кілометровій черзі за продуктами для сусідів, які приїхали із Сартани. Господи, помилуй!"

Після гучного вибуху ввечері десь недалеко від будинку брата, вимкнулося світло у всьому районі. Вночі зник мобільний інтернет.

1 березня

"З 7:30 почало активно гриміти, але десь далеко".

"Ні світла, ні опалення, ні води, ні інтернету, "Водафон" іноді працює", - написав брат.

3 березня

Цього дня він розповів, що люди почали грабувати магазини.

"Навколо гримить, народ другий день виносить "Метро", ми сидимо вдома", - написав він.

Брат з дружиною активно займалися городом, у них дача під Маріуполем, влітку вони зробили багато закруток. Впевнена, що на цьому вони й тримаються. Можливо, ще встигли щось закупити.

На питання, як вони харчуються, він відповів:

"У нас є портативна газова плитка та декілька балонів до неї, балона вистачає на кілька приготувань. Ще є сухе пальне, на ньому кип'ячу воду для чаю та кави. Основний обід-суп готуємо на вогнищі на вулиці"

З водою у Маріуполі завжди було складно, ще у моєму дитинстві, й подача води по годинах - це майже норма. Думаю, брат купив води, скільки міг.

4 березня

Мешканка Маріуполя активістка Діана Берг написала 4 березня у своєму фейсбуку про безперервні обстріли й гуманітарну катастрофу у місті.

Обстрілюють "житлові будинки, магазини, пологові, станції переливання крові, лікарні, центри розміщення постраждалих, школи…", написала вона.

"Жителі міста у темному, холодному домі без води та новин. Вони не знають, що відбувається в світі, країні, та навіть у місті. Єдині новини - це напрямок обстрілу, який вони чують. Де саме влучило та чи живі рідні - дізнатися складно".

8 березня

Брат перевіз до себе батьків подруги, яка живе у Чехії, маму дружини, бабусю, який 100 років і яка пережила Другу світову війну.

Його квартира на правому березі Кальміусу, лівий берег практично повністю зруйнований артобстрілами.

Вдома у них тепер мешкає 11 людей, четверо з них - люди похилого віку чи з інвалідністю.

"Немає ні світла, ні газу, нічого, їжа є, дуже близько обстріли… Напиши, як у вас".

9 березня

Російські війська завдали авіаудар по пологовому будинку у Маріуполі. Але з цього дня і протягом наступних трьох днів ми не могли зв'язатися з братом.

Потім ми дізналися від нього, що саме у цей час обстрілами зруйнували будинок брата його дружини, які тимчасово переїхали до них. Будинок розташований буквально через дорогу від дому мого брата.

"У … квартира повністю знищена, жодної цілої речі, навіть внутрішніх стін не залишилося. Добре, що вони у нас", - написав мій брат пізніше.

12 березня

Брат написав, що ситуація дуже важка. "Є попадання у сусідні дома. Вдома 13 градусів".

"Усі живі й відносно здорові, постійно під обстрілом, стріляють майже у дворі", - йшлося у наступному повідомленні від нього.

"Їжа й вода для пиття поки є в обмеженій кількості, для туалету носимо з калюж, дуже холодно. Тримаємося. Обіймаємо".

13 березня

Брат вийшов на зв'язок о шостій ранку.

"Палають будинки, багато людей з дітьми по підвалах, у нас близько 30 людей. Є загиблі, їх складають у сусідньому магазині".

"Влади немає, люди покинуті. Немає поліції, пожежників та інших. Незабаром почнуться смерті від переохолодження та недоїдання, хвороб, неможливо переміщатися", - написав він в СМС-повідомленні.

Брат відповідав за ОСББ, тож він усіх знає, й, як я зрозуміла, вони кооперуються у під'їзді. Судячи з того, що йому відома кількість тих, хто вижив і хто вони.

Він розповідає, що у будинку загалом близько сотні людей. Є лежачі хворі, старенькі, годуюча мама з чотиримісячним немовлям. У квартирах 13 градусів тепла.

"Гостро бракує всього, особливо води, постійні обстріли", - пише він.

14 березня

Жорстокі обстріли міста продовжуються.

Зранку брат прислав повідомлення про те, що неподалік від них на вулицю прилетіла міна. Вибуховою хвилею вибило шибки на балконі, пошкодило вікно кухні.

Вдень з'явилися новини про те, що запрацював гуманітарний коридор, і близько сотні приватних машин змогли виїхати з міста.

Я написала про це брату, але він відповів, що дістатися до виїзду з міста наразі неможливо.

Брат єдиний, хто водить машину, а у нього зараз 10 родичів, він нікого не кине.

У Маріуполі багато літніх людей, чиї діти за кордоном, багато жінок з дітьми, чиї чоловіки-моряки пішли у рейс в море. Ці родини дуже вразливі.

Мій брат був добре підготований, але й у нього запаси майже скінчилися. У багатьох немає навіть можливості зігрітися чаєм.

Люди довго не протримаються. Прогноз погоди на наступні 5 днів - близько нуля.

За останніми даними Маріупольської міськради, у місті загинули 2357 жителів, знищено важливу інфраструктуру, сильно пошкоджені житлові масиви.

14 березня з міста виїхали понад 160 авто з людьми, 15 березня продовжується евакуація мешканців на власних авто. Станом на 14:00 з міста виїхали близько двох тисяч машин.

Колона з гуманітарною допомогою, яка виїхала із Запоріжжя кілька днів тому, досі не дісталася міста й залишається у районі Бердянська.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!