Розкрадання гуманітарної допомоги в Україні. Хто, як і чому це робить?

"Я знаю цілий магазин в Києві, де спокійно собі продається вкрадена гуманітарка. Тобі треба?". Так представник волонтерської організації щиро дивується запитанню кореспондента ВВС News Україна, чи є випадки розкрадання гуманітарної допомоги для українського війська і біженців.

Три місяці війни в Україні показали всю потужність волонтерського руху в цій країні. Підприємці, активісти і просто небайдужі люди пересилали гроші на армію, збирали продуктові набори, медичні аптечки і бронежилети, купляли тепловізори і навіть снайперські гвинтівки для бійців. Не менш потужно і скоординовано йшла допомога з-за кордону для українських біженців і переселенців, яких ООН нарахувало вже близько 15 млн.

Але такі благородні пориви були затьмарені скандалами з розкраданням гуманітарки. Останній і найбільший гучний з них - мережа будівельних супермаркетів продавала бронежилети, які волонтери безкоштовно передали бійцям на передову.

Загублені плитоноски

"Епіцентр" - найбільша система будівельних гіпермаркетів в Україні. Вона належить подружжю Олександра і Галини Герег. Олександр - діючий народний депутат трьох останніх скликань, його дружина була в 2012-2013 роках секретарем Київської міської ради.

В середині травня в соцмережах з'явилось фото бронежилета, виставленого на продаж в торговому залу одного з "Епіцентрів" в Києві. Ціна виробу - 12500 гривен. Але проблема в тому, що в війська цей засіб захисту першої необхідності мав надійти взагалі безкоштовно.

Цей бронежилет був вироблений силами волонтерської організації "Львівський оборонний кластер", стверджує її очільник Максим Плєхов. Ця структура визначена Міністерством оборони як координатор гумдопомоги саме щодо індивідуального захисту бійців.

Керівник організації пояснює BBC News Україна, що впізнав матеріал і структуру плитоноски, тобто чохла в який поміщаються бронепластини.

"Я на 100% впевнений, що це наш. Тому що я впізнав тканину, впізнав деякі інші особливості, оскільки бронежилет був зібраний трьома типами ниток. Так більше ніхто не робить", - каже волонтер.

Ключовий доказ - внутрішня етикетка на виробі, де нанесений штрих-код. Зчитавши його, можна отримати інформацію про номер партії та де і коли виготовлений бронежилет.

Відповідно, на фото з "Епіцентру" штрих-код вказує саме на виробництво "Львівського оборонного кластера". Плєхов каже, що така ситуація вперше в його практиці.

Річ у тім, що зазвичай його волонтерський фонд напряму передає бронежилети військовим частинам, правоохоронцям або підрозділам міністерства оборони. Це відбувається згідно акту прийому-передачі з максимальним контролем, стверджує Максим.

Але в цей раз все пішло не так.

(Без)відповідальне зберігання

За його словами, до "Львівського оборонного кластера" в даній ситуації звернулись не військові частини, а посадовці Черкаської обласної військової адміністрації.

Вони хотіли провести "акцію з передачі бронежилетів бійцям на фронт". У Черкаської ОВА начебто були готові бронеплити і негайно потрібні були плитоноски, щоб укомплектувати бронежилети.

Але, отримавши від волонтерів потрібні вироби, обладміністрація чомусь передала їх компанії "Венето". Ця черкаська фірма, що виробляє матраци і м'які меблі, належить родині колишнього народного депутата і чинного президента Федерації баскетболу України Михайла Бродського.

"Вони повинні були їх негайно укомплектувати і передати на фронт. А вони чомусь віддали, як вони кажуть, на "відповідальне зберігання" до "Венето", - каже Плєхов.

Фірма отримала чохли для бронежилетів від черкаських чиновників, вставила металеві пластини, а згодом продала їх "Епіцентру". ЇЇ керівництво називає це "технічною помилкою".

За словами виконуючого обов'язки директора "Венето" Олександра Жученка, його компанія з початку війни крім меблів виготовляє і бронежилети. Коли Черкаська ОВА передала їм на склад для зберігання одну тисячу волонтерських чохлів, то назад випадково забрала не їх, а інші, "візуально схожі".

"Венето", своєю чергою, в рамках контракту з "Епіцентром" продала в гіпермаркет 200 броніків, які залишились на складі.

"Повірте, це не зрада, не розкрадання гуманітарної допомоги, це просто людський фактор. Прикра помилка", - запевняє Жученко.

Він закликає дочекатись результатів розслідування кримінального провадження. Таку справу вже відкрила Служба безпеки України. "За даними слідства, ділки намагались незаконно продати понад 1 тис. бронежилетів на загальну суму більше 12 млн грн", - сказано в заяві спецслужби.

Там також зазначено, що аферу намагались провести "чиновники" через афільовані комерційні структури.

Коментар щодо ситуації з'явився і від Черкаської обладміністрації, яка, власне, і розпочала всю цю історію з бронежилетами. На офіційному телеграм-каналі голови ОВА Ігоря Табурця було зазначено, що волонтерські плитоноски передали комерційному підприємстві, щоб воно укомплектувало їх бронеплитами. Отримавши назад готові вироби, їх одразу ж передали в ЗСУ.

"Жодного стосунку ОВА до питання комерційної реалізації бронежилетів не має", - сказано в заяві голови адміністрації.

Максим Плєхов розчарований даною ситуацією. "Львівський оборонний кластер", за його словами, більше не буде співпрацювати з чиновниками, а намагатиметься сам комплектувати бронежилети і відправляти їх прямо на фронт.

Компанія "Епіцентр" заявила, що вилучає з продажу всю продукцію "Венето", що має ознаки товарів військового призначення.

"Окрім того, у разі доведення правоохоронцями вини постачальника, "Епіцентр" планує подання судового позову до ТОВ "Група Венето" про компенсацію матеріальних та репутаційних втрат, спричинених постачанням продукції гуманітарного призначення", - сказано в заяві.

Скандал з продажем волонтерських бронежилетів далеко не перший з початку повномасштабної війни в України. Більшість таких випадків за минулі три місяці зафіксовано на заході України, який перетворився на логістичний центр з початком війни.

Так, на початку квітня правоохоронці затримали Андрія Луківа - в.о. мера містечка Пустомити, що є фактично передмістям Львова. За версією слідства, чиновник намагався за 100 тисяч гривень продати автобус, який Фінляндія безкоштовно надала Україні як гуманітарну допомогу. Луківа відсторонили від посади у мерії і заарештували. Щоправда, сплативши 1 млн застави, підозрюваний вийшов з-за ґрат.

Вже після цього випадку на Львівщині зафіксували також спробу розкрадання пожертв і військового спорядження. Двоє підозрюваних місцевих мешканців були затримані при спробі продати волонтерські бронежилети і військові каски на 500 тисяч гривень. Затриманими виявились колишній чиновник Львівської ОДА Роман Матіс і головний редактор економічного видання Mind.ua Євген Шпитко. Це ЗМІ після арешту свого керівника опублікувало матеріал, де назвало справу "заказною" і такою, що завдає шкоди волонтерській діяльності в Україні.

У Чернівцях 6 травня був затриманий керівник обласної лікарні Сергій Бродовський. Правоохоронці запідозрили його в привласненні п'яти карет швидкої допомоги, які передали благодійники з Італії для потреб Збройних сил України. Фігурант справи був відсторонений від посади і заарештований. На волю він вийшов, внісши 200 тисяч гривень застави.

Схожу схему, за даними прокуратури, організували посадовці Підгайцівської територіальної громади у Волинській області. Вони підозрюються у продажі бронежилетів, касок та інших товарів вартістю 18 тисяч доларів США, що були ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога.

У сусідньому Тернополі розгорівся скандал, коли за ґратами опинились двоє відомих місцевих волонтерів - брати Іван і Андрій Козаки. Вони начебто розікрали кошти, які люди надсилали їхньому благодійному фонду для допомоги ЗСУ.

"Патріотизм українців та бажання допомогти монетизувалися у кошти на рахунку фонду. Всього за час воєнного стану вони зібрали майже 13 мільйонів гривень", - зазначив голова Національної поліції Ігор Клименко.

За даними слідства, тернополяни збирали з громадян пожертви для Збройних сил України, а натомість витрачали кошти на власний розсуд. Зокрема, за версією правоохоронців, брати Козаки придбали автомобілі Land Rover та Audi Q5, а також мобільні телефони Apple IPhone 13 Pro Max та інші матеріальні цінності на загальну суму понад 2 мільйони гривень.

Обидвох волонтерів суд відправив під арешт.

Усім фігурантам справ про розкрадання гуманітарних пожертв загрожує до семи років тюремного ув'язнення.

Чому так відбувається і що робити?

Співзасновниця волонтерської спільноти "Ватра" Анастасія Рокитна каже BBC News Україна, що проблема розкрадання гуманітарки виникла здебільшого через хаос перших днів війни. Тоді обсяги іноземної допомоги були дуже значні, а контроль за процесами не був врегульований.

"Це все зараз продається те, що встигли натирити в перший місяць (після початку війни, - Ред.). Тоді просто валом все йшло з-за кордону і, зокрема, достатньо дорогі товари, наприклад, медичне обладнання, одяг і медикаменти", - каже волонтерка.

Її організація існує вже два роки і зараз займається тим, що розвозить військовим по всій країні необхідну допомогу, зазвичай продукти, одяг, військові аптечки і медикаменти. Також закуповували бронежилети, рації, автомобілі і навіть безпілотники.

За словами Рокитної, є не поодинокі випадки, коли гумдопомога, яку привезли з-за кордону опинялась на складах у Львівській області, а потім "дивним чином" на полицях київських магазинів.

Волонтерка пригадує, що одного разу на блокпосту поліцейський наполегливо намагався купити в неї аптечку з гумдопомоги, яку везли військовим на фронт. Відмова продати такий необхідний йому товар поліцейського відверто здивувала, каже Рокитна.

Керівник "Львівського оборонного кластера" Максим Плєхов каже, що проблему може вирішити більш прискіпливе ставлення до процесу реалізації військової продукції. Мається на увазі отримання всієї необхідної документації щодо історії кожного виробу і місця його виробництва. Це має убезпечити від потрапляння на полиці волонтерських товарів.

Щоправда, волонтер зазначає, що це насправді не є системна проблема в Україні.

"Я не бачу якоїсь масовості. - каже він. - Враховуючи величезні об'єми гуманітарної допомоги, яка надходить, то це фактично поодинокі випадки. У будь-якому суспільстві є такі, дійсно, не дуже гарні люди. Але, повторюсь, це поодинокі випадки, якщо враховувати високий рівень допомоги українців для армії".

Для боротьби з цією "не масовою" проблемою в Україні 23 травня запустили спеціальний чат-бот в телеграмі. Він має назву "Стоп Остап" (за ім'ям головного героя творів Ільфа і Петрова, шахрая і афериста Остапа Бендера), і покликаний "виявляти шахраїв, які мають намір нажитися на благодійності та на бажанні людей допомогти нашій Армії в такий складний для України час".

"Всі такі повідомлення обробляються компетентними органами, і ніхто не уникне покарання за свої протиправні дії", - повідомляється в описі чат-боту.

Скільки заяв про афери надійшло "Остапу" за пару днів роботи, наразі ще не відомо.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!