"Ми прийшли вас звільняти". Як Росія "денацифікує" школи на окупованих територіях

У захоплених районах Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей призначена РФ "влада" подовжила навчальний рік і за будь-яких умов намагається відновити роботу шкіл. Вчителів "перевчають" викладати за російськими програмами та російською мовою.

Чому ж школа стала чи не найпершою мішенню російських військових?

Наприкінці березня ввечері до директорки однієї з мелітопольських шкіл додому прийшли озброєні люди у масках, її повезли у невідомому напрямку.

"Вони пояснили, що військова комендатура має до мене питання, й порадили вдягнутися тепліше", - розповідає Галина Іванівна (вона просить не називати її справжнє ім'я).

"Я спитала, чи повернусь сьогодні додому, на що мені відповіли: "ви саботували навчальний процес, відмовились співпрацювати з Російською Федерацією, за це вас буде покарано й депортовано з міста", - каже жінка.

Її привезли до гаража на околицях Мелітополя, куди доставили ще трьох її колег, директорок інших шкіл міста. З ними також була немолода жінка, син якої служив в АТО. Її забрали двома днями раніше.

У гаражі було дуже холодно, стояв лише один стілець, жінки провели кілька годин на ногах, перш ніж їм принесли ще стільці, розповідає Галина Іванівна. "Коли у двері стукали, ми мали підійматися й ставати обличчям до стіни", - каже 58-річна директорка школи.

На другу ніч за стінкою жінки чули крики чоловіка, якого били. Потім два озброєні охоронці на підпитку прийшли до них і почали по черзі викликали на вулицю на розмову, але нічого не пояснювали.

На третій день директорів шкіл із зав'язаними очима вивезли за межі міста і залишили в полі, оголосивши вирок - їх депортовано з Мелітополя без права повернення, щоби не заважали освітньому процесу.

Паспорти і телефони під час арешту були лише у двох із них. Два паспорти військові повернули, а один телефон залишили в себе. Незважаючи на попередження, жінки повернулися до Мелітополя: спочатку довго йшли пішки, а потім під'їхали сільським рейсовим автобусом. Галина Іванівна невдовзі залишила місто. У свою квартиру вона більше не поверталась.

"Вони сказали, що прийшли нас звільняти, - каже Галина Іванівна й додає, - дійсно звільнили - від навчання, від житла, від медичного обслуговування, від усього, що створювало нормальне життя".

Обшуки й показові покарання

Затримання Галини Іванівни відбулось одразу після зібрання, на якому директори всіх мелітопольських шкіл відмовилися відновити освітній процес на умовах самопроголошеної влади й написали заяви на звільнення за власним бажанням.

Зібрання проводила новопризначена глава так званого "департаменту освіти Мелітополя" Олена Шапурова разом із "народним мером" Галиною Данильченко.

Технікум, де проходило зібрання, був заповнений військовими з автоматами.

Нові "керівники" міста вимагали від освітян негайно розпочати навчання у школах, попри їхні зауваження, що це небезпечно для дітей.

"Як діти переходитимуть дорогу, якою весь час рухається військова техніка, як вчитися, якщо у місті лунають вибухи", - обурюється Галина Іванівна.

Вона розповідає, що коли директори шкіл віддали заяви на звільнення й пішли на вихід, вони почули слова Данильченко, яка, звертаючись до військових, крикнула, використовуючи нецензурну лексику: "Сьогодні ж всіх з Мелітополя на …".

Наступного дня у помешканнях директорів та їхніх родичів почалися обшуки та рейдерські напади.

У директорки початкової школи зламали двері в квартиру й винесли комп'ютерну техніку та гроші.

"Вони прийшли до моєї старенької, тяжко хворої 80-річної мами, вдерлися до помешкань сина й сестри", - розповідає жінка, яка переховувалась спочатку у далеких родичів, а згодом поїхала з міста.

Усе це, на думку Галини Іванівни, було помстою за те, що директори не погодились співпрацювати, та показовим покаранням для залякування інших.

Про викрадення освітян і примус відновити навчання у школах повідомляли мер Мелітополя Іван Федоров, омбудсмен Людмила Денісова, журналіст із Каховки Олег Батурін.

За словами Батуріна, самопроголошена влада тиснула на керівників освіти в Каховці, директорів школи №1 та гімназії №10, які відмовилися співпрацювати, утримували в підвалі.

Попри те, що за два роки пандемії дистанційне навчання було добре відпрацьоване, окупаційна влада наполягає на негайному відкритті шкіл в очному форматі.

Не є перешкодою для цього рішення навіть зруйнована на 90% інфраструктура Маріуполя. Влада там постановила продовжити навчальний рік до 1 вересня, "з метою деукраїнізації й підготовки до російської програми", розповів радник мера Петро Андрющенко.

"Окупанти планують відкрити 9 шкіл. Однак на зараз вдалося знайти всього 53 вчителів", - каже Андрющенко.

Відновити навчальний процес вдалося лише у чотирьох із 20 шкіл Мелітополя.

Галина Іванівна розповідає, що в її школі із 1176 учнів зараз вчаться 20. Школярів від початкової школи до старшої саджають разом на один урок, адже й вчителів теж не вистачає. "Вчитель біології - один на три школи", - каже вона.

Нове керівництво тисне й на батьків, розповідає мешканка Мелітополя й мама двох школярок Анастасія. У вайбер-групах розсилають повідомлення про те, що дітей, які не вийшли на навчання зараз, не переведуть у наступний клас, а у серпні вони будуть змушені складати іспити.

Від класних керівників своїх доньок Анастасія ще у квітні отримала повідомлення, що дітей переведено у наступний клас, а програму наздоганятимуть вже восени. Дистанційно школи Мелітополя не працювали від початку війни через відсутність зв'язку у місті.

Тим не менш, і вчителі, й батьки намагались підтримувати одне одного, вони продовжували спілкування у батьківському чаті. "Ми переписувались українською, - наголошує Анастасія, - на день вишиванки всі ділилися своїми фото".

"Оплот бандерівщини"

Але чому школа стає чи не найпершою мішенню влади на окупованих територіях?

На думку співрозмовників BBC, це насамперед спроба закріпитися на нових територіях, показати, що з приходом нової влади життя налагоджується.

Але ці дії також відповідають усій російській риториці щодо України, вважає Олег Батурін.

"Школа є для них оплотом бандерівщини. Все, що пов'язане з українською історією, мовою, культурою, навіть усе, що має в собі назву "національний", для росіян є ознакою нацизму. Все це треба розтоптати, знищити".

Школа завжди є центром громади, який об'єднує вчителів, батьків і дітей. Знищення шкіл, розміщення в них військових баз - це також спроба підірвати суспільство зсередини.

За три місяці війни від бомбардувань та обстрілів постраждали 1837 закладів освіти, майже 200 з них зруйновані повністю.

Інтеграція у систему освіти РФ

У захоплених містах навчання поспішають відновити російською мовою й за новими, російськими програмами, а вчителів направляють на "перекваліфікацію".

У Маріуполі, розповідає радник мера Петро Андрющенко, "дітям усе літо викладатимуть російську мову й літературу, історію Росії та математику російською мовою".

Новопризначена керівниця департаменту освіти Мелітополя Олена Шапурова повідомила, що російські підручники для всіх шкіл Мелітополя вже замовили.

"Навчання відбуватиметься російською мовою, знання школярів на звільнених територіях оцінюватимуть за 5-бальною шкалою", - звітує Шапурова у телеграм-каналі самопроголошеної адміністрації міста.

Про так звану "інтеграцію" шкіл на захоплених територіях донецької області у систему освіти "ДНР", повідомляють російські ЗМІ з посиланням на "міністерство освіти" самопроголошеної "ДНР".

"Особливу увагу приділятимуть перекваліфікації вчителів української мови та літератури, які опановуватимуть методику викладання російської мови та літератури, а також вчителів історії", - йдеться у повідомленні агенції ТАСС.

Російська влада Криму заявляє, що "готова сприяти перепідготовці педагогів із шкіл "ЛНР", "ДНР", Запорізької та Херсонської областей", а також направити до Херсона викладачів із Криму, щоб "допомогти адаптуватися до системи російської шкільної освіти".

За словами омбудсмена Людмили Денісової, близько 3,5 тисяч вчителів з окупованих територій вже проходять таку підготовку.

Вона зауважує, що "примушення до навчання та втручання в освітній процес є прямим порушенням права на культурну і національну ідентичність", гарантованого міжнародними конвенціями ООН.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь називає політику деукраїнізації закладів освіти на окупованих територіях "лінгвоцидом", який є "частиною геноциду проти українців".

Що каже Україна

Українська влада заявляє, що викладання у школах за програмами Російської Федерації є порушенням кримінального кодексу України й вважатиметься колабораціонізмом.

За словами освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, вчителі можуть оголосити простій. У такому разі вони мають право не виходити на роботу, але отримуватимуть не менше 2/3 заробітної плати.

Освітяни з Мелітополя, з якими розмовляла BBC, підтвердили, що зарплату їм поки що виплачують. Однак така ситуація далеко не всюди.

Міністерство фінансів повідомляло, що у деяких громадах Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей вчителі не отримали зарплати за квітень.

"Причиною цього є активні воєнні дії, окупація українських територій, відсутність зв'язку з керівництвом або факти співпраці з окупантами", - пояснили чиновники.

У не менш складній ситуації опинилися цьогорічні випускники, які не можуть виїхати з тимчасово окупованих районів. Мультипредметний тест, який цього року замінить ЗНО, можна скласти лише на підконтрольній Києву території.

МОН закликає всіх у будь-якому разі зареєструватися на тестування.

Частину вишів з окупованих міст перевели на підконтрольну Києву територію, як це було у 2014 році з університетами Донецька й Луганська.

Виїхали до Запоріжжя й два провідних університети Мелітополя, педагогічний і агротехнологічний.

Водночас самопроголошена влада Мелітополя оголосила, що випускники зможуть вступити до місцевих вишів, які номінально залишились у місті, за спрощеною процедурою. На момент написання статті офіційні сайти обох університетів не працювали.

"Екстремістська література"

Разом з освітою проросійські керівники захоплених міст взялася за чистки книжкових фондів.

Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко розповів, що у місті почали "інвентаризацію бібліотечних, шкільних та інших книжкових фондів", яку проводять співробітники бібліотеки ім. Крупської міста Донецька.

"Вилучають книжки, які мають "екстремістській зміст", а це - всі підручники Історії України та літератури, а також книжки українською мовою".

Російське агентство "РИА Новости" повідомило, що у дитячій бібліотеці Мелітополя виявили "склад нацистської літератури".

Серед книжок, показаних у сюжеті новинного каналу, була історія українського війська для дітей "Шлях українського воїна", книжки про Голодомор, а також фіналісти Книги року BBC-2018 "The Ukraine" Артема Чапая та "Сірі бджоли" Андрія Куркова.

Вісім років без України

Політика деукраїнізації була добре відпрацьована проросійською владою у самопроголошених республіках Донбасу. Але, як згадують вчителі й батьки, тоді це відбувалось повільніше й менш агресивно.

До кінця 2014 року у школах залишалась українська програма, у класах з українською мовою навчання викладали державною мовою, згадує Дарія Дмитрієва, викладачка української мови й літератури, яка виїхала з Донецька на початку 2015-го.

Потім українська мова і література стали факультативом, а викладачів через брак навантаження відправили на перекваліфікацію.

Формально це було нескладно зробити, пояснює Дмитрієва. У викладачів старшого покоління у дипломах ще було зазначено "вчитель російської мови та літератури", у багатьох також були вказані дві мови викладання, російська й українська.

Українську мову продовжують потайки вивчати школярі у "ДНР" і "ЛНР", які принаймні до останнього часу планували вступати в українські виші, однак з кожним роком число таких дітей все менше.

У наступні навчальні роки в Донецьку і Луганську всі українські підручники замінили на російські, які завезли з РФ. Україна в них майже не згадувалась, розповідає доцент університету й мама школяра з Луганська, яка досі мешкає там.

"Це було й боляче, й комічно, - каже жінка, - дитину просили назвати "століцу нашой родіни і народи, населяющіє нашу страну", тобто народи півночі Росії".

У програмі історії для 5-9 класу, укладеній "Донецьким республіканським інститутом розвитку освіти", пошук за словом "Украина" видає нуль результатів, за словом "Киев" - один.

Київська Русь називається "держава Русь" або "Русская земля", Київ жодного разу не згадується як столиця й культурний центр Давньоруської держави. Донбас послідовно вважається російським.

Окремі теми присвячені вивченню державності "Донецької Народної Республіки", її конституції та захисту прав людини.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!