Всидіти на двох стільцях. Чому в Сербії така політика щодо Росії та України

Після початку повномасштабного нападу Росії на Україну Сербія стала єдиною країною-кандидатом в члени ЄС, яка відмовилася запроваджувати санкції проти Росії. В Белграді проходять масові пропутінські марші, а на боці бойовиків "ДНР"/"ЛНР" продовжують воювати сербські найманці.

Водночас офіційно Сербія підтримує цілісність України, не визнала анексію Крима, засудила повномасштабну агресію проти України у Генасамблеї ООН і навіть прийняла невелику кількість українських біженців. А деякі серби співчувають Україні і надають допомогу українцям.

Чим пояснюється така політика і чи може сербська влада та сербське суспільство стати більш дружніми до України?

Як у Сербії ставляться до війни

У березні словенська соціологічна компанія Valicon провела опитування, яке показало, наскільки ставлення сербів до війни відрізняється від їхніх сусідів по Балканах.

Серед опитаних в Сербії 60% звинувачували у розв'язанні війни США, 51% - НАТО, по 24% - Україну та ЄС. Лише 26% опитаних звинувачували Росію. У сусідній Боснії, наприклад, Росію вважали винною 61% опитаних, Словенії - 71%, Хорватії - 75%.

Серед опитаних мешканців Сербії 42% висловили занепокоєння, що війна призведе до зростання цін на енергоносії, 39% - на харчові продукти, 38% - може перекинутися за межі України, 34% - призведе до зростання інфляції.

З початку війни в Белграді одразу почали відбуватися акції на підтримку Росії - з російськими імперськими прапорами, георгієвською стрічкою, портретами Путіна та буквою Z. Кілька ультраправих політиків, які, щоправда, значно поступаються президенту Сербії Вучичу в популярності, відкрито підтримали війну Росії проти України.

Посольство України неодноразово звертало увагу на те, що у Сербії вільно поширюють речі з символікою агресії проти України та українців.

"Ми б в черговий раз хотіли привернути увагу усіх відповідальних та уповноважених осіб до вільного продажу у Белграді футболок з "Z" та присутності цього символу на стінах багатьох будинків, який для українців є уособленням російської агресії й означає "вбий українця" - йшлося у травневій заяві посольства.

Проходять у Сербії й акції на підтримку України, організовані діаспорою. Переважають спільні акції проти війни, організовані за участі українців та опозиційних росіян та білорусів. Після запровадження санкцій проти Росії та Білорусі їх кількість у Белграді суттєво зросла за рахунок міграції ІТ-спеціалістів.

Сербський уряд тим часом акцентує увагу на наданні притулку та допомоги українцям.

18 березня уряд Сербії ухвалив механізм тимчасового захисту для українських біженців строком на один рік, який по суті є аналогією запровадженого в ЄС механізму - з правом на проживання, роботу та безкоштовну освіту для дітей.

За даними представництва ЄС, у Сербії станом на середину квітня зареєструвалося понад 5800 біженців з України. Сербський комісаріат у справах біженців та міграції повідомив про 5698 українських біженців станом на 11 квітня і це остання доступна цифра.

Більшість українців знайшли прихисток у приватних будинках, лише кілька десятків поселилися в притулку у Враньє. На той момент частина біженців мала плани поїхати далі в країни ЄС, інші хотіли лишитися у Сербії.

Сербський комісаріат у справах біженців та міграції регулярно інформує, як українських дітей влаштовують у школи та надають їм необхідні для навчання речі, родинам українців роздають допомогу з харчами та предметами гігієни, придбану на кошти донорів (Nestle, Metro, буддістська організація Цу Чі та ін.), для українців організовують культурні заходи та екскурсії до храмів Сербської православної церкви.

У травні президент Вучич на зустрічі з українським послом Володимиром Толкачем заявив, що українським біженцям нададуть максимально сприятливі умови. Він також пообіцяв, що Сербія візьме участь у повоєнному відновленні українських міст.

3 червня Вучич відвідав центр біженців у Враньє, де на той момент проживали 67 українців, зокрема, 43 жінки та 17 дітей, і зробив подарунки.

"Я побажав їм якнайшвидшого повернення усмішок на обличчя їхніх дітей та миру в будинках, які вони залишили. А поки Сербія буде їхнім домом", - написав президент Сербії у фейсбуку.

9 червня сербський уряд ухвалив рішення надати Україні гумуанітарну допомогу на 3 млн євро, повідомляє Radio Slobodna Evropa. Половина цієї суми піде в ЮНІСЕФ для допомоги українським дітям, інша половина - українським біженцям через УВКБ ООН.

Втім, в українських експертів політика сербського уряду викликає скепсис.

"Намагання сербської влади показати, що вона підтримує Україну гуманітарним шляхом, через біженців, не вдається. Перш за все тому, що такі зусилля на тлі Польщі чи навіть Хорватії, яка прийняла 20 тисяч біженців, виглядають смішно", - каже керівниця українського проєкту "Балканський оглядач", балканістка Наталія Іщенко.

На її думку, ключову роль у наданні гуманітарної допомоги Україні відіграють небайдужі сербські громадські організації та місцева українська діаспора.

5 червня Сергій Жадан повідомив у фейсбуку, що сербський письменник Владимир Арсенієвич привіз до України дві машини швидких для лікарень Харківської області.

Санкції

Зараз ключове питання, яке викликає критику Сербії з боку країн ЄС, - це небажання приєднуватися до санкцій проти Росії.

Сербія не запроваджувала санкції проти Росії з 2014 року, і ця ситуація не змінилася після нападу Росії на Україну 24 лютого, хоча Белград доєднався до низки санкцій проти Білорусі.

Пояснює цю позицію сербське керівництво тим, що Сербія сама була жертвою санкцій у 1990-х, і тим, що на думку сербського уряду, санкції не сприятимуть встановленню миру.

Ще один фактор - проросійські симпатії значної частини населення. Вони суттєво зросли на тлі підтримки Росією належності Косово до Сербії, у той час як більшість країн Заходу визнали його незалежність. Україна, хоч і не визнала незалежність Косова, сприймається як держава з ворожого західного табору.

"Сербія завжди підтримувала цілісність України, але, з іншого боку, близько 85% людей завжди будуть на боці Росії, що б не сталося. Це факти, з якими я стикаюся як президент", - заявив за кілька днів до нападу Росії на Україну в ефірі TV Pink Александр Вучич.

Після нападу президент Сербії Александр Вучич неодноразово заявляв, що не підтримає санкції проти Росії і буде боротися за збереження цієї політики, поки це буде можливим.

"Ми будемо боротися, поки зможемо, щоб зберегти свою політику. При цьому ми проводимо цю політику не тому, що маємо щось від відмови від санкцій… Поки ми на цьому втрачаємо мільярди, не кажучи вже про менше надходження прямих інвестицій", - повідомляє N1.

7 червня Вучич повідомив, що санкції проти російської нафти завдадуть шкоди Сербії на 600 млн доларів, оскільки через блокаду її поставок через Хорватію, яка підтримала санкції, сербам доведеться купувати більш дорожчу нафту в Іраку.

В ЄС наполегливо рекомендують Сербії долучитися до санкцій проти Росії.

"Міністри (закордонних справ країн ЄС. - Ред.) висловили чітке очікування від партнерів як майбутніх членів відповідати європейським цінностям та міжнародній політиці. Ті, хто цього ще не зробив - і Сербія одна з них - повинні якнайшвидше прискоритися і запровадити санкції", - заявив очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель у травні.

"У Вучича є бажання всидіти на двох стільцях. І просуватися до ЄС, і зберігати відносини з Росією. В якийсь момент цю політику далі буде проводити неможливо. І як раз цією точкою, коли не можна буде далі рухатися, буде питання санкцій проти Росії", - вважає Наталія Іщенко.

Окрім того, на її думку, якщо Україні нададуть статус кандидата в ЄС, це буде ударом по політиці сербського лідера.

"Якщо Україна, яка воює з Росією, стане кандидатом в члени ЄС, то це зруйнує місцевий наратив, що для просування в ЄС треба дружити і з Росією. Тому нервує і Вучич, і еліта, яка побудувала таку політику. Він розуміє, що на них більше будуть давити щодо санкцій проти Росії", - каже вона.

І поки Вучич домагається членства в ЄС для Сербії, опитування Ipsos/Blic у квітні вперше показало, що перевага у країні на боці супротивників євроінтеграції - 44% виступили проти, 35% підтримали членство в ЄС.

На думку колишнього посла Сербії в Білорусі, учасника Форума міжнародної політики Сречко Джукіча, Вучич буде робити все можливе, щоб не приєднуватися до санкцій проти Росії.

"Уряд Вучича не готовий прийняти санкції проти Росії і постійно відкидає цю можливість", - каже колишній дипломат.

На його думку, навіть голосування Сербії за резолюцію ГА ООН з засудженням російської агресії у березні відбулося завдяки ЄС.

Сречко Джукіч вважає, що Вучич роками користується м'якою політикою ЄС, який крізь пальці дивиться на особливості його зовнішньої та внутрішньої політики, і це не йде на користь євроінтеграції.

"Вучич каже, що Сербія перебуває на європейському шляху. Але чи Вучич казав, де Сербія перебуває на цьому шляху - на початку, посередині чи на завершальному етапі або щойно купила квиток?", - каже ексдипломат.

На його думку, те, яку політику Вучич буде проводити щодо Росії, залежатиме саме від ЄС.

"ЄС може тиснути на нього погрозами щодо скасування безвізового режиму (діє з 2009 року. - Ред.), це дуже жорсткий захід, або припинити фінансування держбюжету - 350 млн євро, інвестиції в інфраструктуру Сербії", - пояснює ексдипломат.

На думку Сречко Джукіча, саме президент Вучич формує проросійські настрої в країні.

"Він створює картину проросійських настроїв в країні. Вучич при владі вже 10 років і він ніколи Росію не критикує", - каже він.

На його думку, в Сербії панує міфологізований образ Росії, який створив диспропорцію у сприйнятті сербами свого місця у світі.

"Реальне життя сербських громадян на 90% пов'язане з Заходом. Наші люди працюють на Заході, у нас товарообіг з ЄС понад дві третини. У нас абсолютна диспропорція матеріального та духовного, ідеологічного. Міфологічне - це Росія. Реальне життя - це Захід", - каже Джукіч.

Окрім проросійських настроїв серед політиків, такі ж проросійські настрої панують серед ЗМІ, що і формує ставлення до України, зазначає він.

Доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Максим Каменецький вважає, що Александр Вучич підживлює проросійські симпатії і використовує їх для своїх електоральних цілей. Водночас, на його думку, серби насправді не усвідомлюють, чим є сучасна Росія.

"Сербське суспільство великою мірою орієнтоване проросійськи, бо вони насправді не знають, що таке Росія і що там відбувається", - каже український експерт.

На його думку те, що в Сербію зараз переїхала значна кількість росіян, які не хочуть жити в ізольованій путінській Росії, може допомогти розкрити очі сербів. Прикладом він називає війну з пропутінськими муралами, яка зараз відбувається на вулицях Белграду - коли створені місцевими фанами зображення російського лідера псують.

Газ та зброя

Проте не лише проросійські симпатії відіграють ключову роль в позиції Сербії, але й енергетична залежність.

Зараз 100% необхідного газу Сербія отримує саме з Росії.

Ще 2008 року Сербія та Росія підписали угоду, згідно з якою "Газпром" отримав понад 50% акцій сербської нафтогазової компанії Nis.

Вигідне постачання російського газу за якомога нижчими цінами - це одвічна мета сербських урядів. Зазвичай перемовини з Росією про ціну на газ оголошують успішними і демонструють як приклад російської прихильності.

Так було, наприклад, у листопаді 2021 року - тоді на перемовинах у Сочі Вучич та Путін домовилися, що від початку 2022 року діятиме новий контракт із "Газпромом" про постачання газу за ціною у 270 доларів за тисячу кубометрів.

Перед перемовинами "Газпром" пропонував Сербії газ за 790 доларів за тисячу кубометрів, а Вучич висловлював сподівання домовитися про 500 доларів.

Дешевше, ніж сербам, "Газпром" тоді погодився продавати газ Білорусі та Китаю, а от Молдові, де напередодні перемогли на виборах проєвропейські політики, встановили ціну на газ у 450 доларів за тисячу кубометрів.

31 травня 2022 року контракт на постачання газу за 270 доларів сплив, і Вучич знову провів перемовини з Путіним щодо нового трирічного контракту. За їхніми підсумками, віцепрем'єрка країни Зорана Михайлович повідомила, що новою ціною буде 400 доларів за тисячу кубометрів. У коментарях Російській та Сербській Службі BBC експерти тоді оцінили реальну вартість російського газу у 600-800 доларів.

"Так званим дружнім країнам ціни йдуть з дисконтом. Це, швидше, елемент дипломатії - не стільки "Газпрому", скільки всієї Російської Федерації, яка через дисконт у цінах на газ набуває якихось політичних дивідендів. Наприклад, Сербія не бере участі у санкціях проти Росії", - пояснив тоді в коментарі інвестстратег російської компанії "Арикапитал" Сергій Сувєров.

Очільниця уряду Сербії Ана Брнабич засудила оцінки, що дешевий газ Сербія отримує в обмін на відмову від санкцій.

"Кожному, хто звинувачує нас у тому, що ми не вводимо санкції проти Росії через газову угоду, має бути соромно. Ми не вводимо санкції проти Росії з принципу", - цитує її Danas.

Вона також зазначила, що санкції проти Росії не сприяють миру і згадала, що Сербія теж була жертвою санкцій.

Водночас Сербія зараз шукає шляхи, як позбутися газової залежності від Росії.

Сербія веде перемовини про постачання азербайджанського газу та скрапленого природного газу з терміналу в Греції. 1 лютого 2022 року почалося будівництво 170 км газопроводу-інтерконнектору Ніш-Дімітровград між Сербією та Болгарією, який уможливить поставки з Азербайджану та Греції. Майже 50 млн євро з 89 млн євро для будівництва цього газопроводу надали ЄС та Європейський інвестбанк.

В інтерв'ю Сербській службі ВВС Зорана Михайлович заявила, що проблема газової залежності полягає "в багаторічних рішеннях Сербії, коли країна вирішила використовувати лише російський газ і нічого більше".

"Чому? Ймовірно тому, що інтереси російського лоббі могли бути сильніші за всіх інших. Ми практично передали і нафтову, і газову економіку Росії ще 2008 року - я вважаю, що це неправильно, і ця криза показала, наскільки", - наголосила вона.

Михайлович та її позиція вже давно стали об'єктом критики російських телеграм-каналів, присвячених Балканам.

Менш важливий, але теж вагомий фактор близькості з Росією - Сербія купує або отримує безкоштовно російське озброєння. Росія постачала Сербії гелікоптери Мі-35М та Мі-17В-5, системи ППО Панцир-С1, бронетехніку, а в 2017 році подарувала 6 винищувачів МіГ-29.

Як повідомляла Сербська служба BBC, багато подробиць про стан літаків, плани їх модернізації та зміни компонентів і досі невідомі.

Найманці

Проте небажання Сербії приєднуватися до санкцій не сприймали б в Україні так болісно, якби не ще один фактор напруги, який вже не перший рік існує у відносинах Сербії та України: сербські найманці беруть участь у війні на Донбасі на боці проросійських бойовиків.

2014 року сербські націоналісти-четники взяли участь в окупації Криму, а потім на чолі з Братиславом Живковичем створили добровольчий загін, який брав участь у війні на боці "ДНР" та "ЛНР".

Загін вони назвали на честь Йована Шевича - сербського військового діяча на службі Російської імперії, який у 1753 році став засновником на теренах нинішніх Луганської та Донецької областей нетривалої автономної області Слов'яносербія з поселень балканських переселенців.

Ця автономія мала адміністративний центр у Бахмуті, а деякі поселення, в яких мешкали серби, пізніше виросли в села та міста - наприклад, місто Слов'яносербськ у Луганській області, Кам'яний Брід, який є частиною Луганська. Ці історичні події навіть використовували для виправдання захисту сепаратизму на Донбасі.

Достеменно невідомо, скільки сербів взяли участь у війні на Донбасі.

Александр Вучич у 2014 році стверджував, що сербські найманці воюють і на боці бойовиків, і на боці української армії, і начебто отримують за це від 2100 до 6500 доларів за бій, повідомляє DW.

У 2017 році посол України в Сербії Олександр Александрович заявив в інтерв'ю виданню BIRN, що на Донбасі проти України воює приблизно 300 громадян Сербії.

"Українці не приїжджають до Сербії, щоб убивати сербів", - відзначив він тоді.

Практика участі сербських бойовиків у війні досі існує попри те, що у жовтні 2014 року парламент Сербії заборонив громадянам участь в бойових діях на територіях іноземних держав.

У 2018 році суди в Сербії засудили до умовних вироків 26 сербських учасників війни на Донбасі, у 2021 році одного з учасників засудили до шестимісячного домашнього арешту.

Зараз немає чіткої інформації, скільки сербів воює на боці російської армії та проросійських бойовиків під час повномасштабної війни. Проте є факти, які свідчать про участь сербських громадян.

Наприклад, сербський снайпер Деян Беріч, який брав участь у війні ще з весни 2014 року на боці бойовиків, у березні 2022 року дав інтерв'ю російському виданню eadaily, в якому розповів, що знову воює в Україні. Інше російське видання опублікувало у травні інтерв'ю з сербом Михайлом Мартоном, який повідомив, що з 2014 року воює на Донбасі, і назвав путінську "спецоперацію" "боротьбою добра проти зла".

Згідно з інформацією сайту ruserbia, серб Стефан Дімітрієвіч (1989-2022) воював за "ЛНР" у 2014 році, а у 2022 році повернувся на війну, брав участь в боях під Сєвєродонецьком та Лисичанськом, загинув 4 квітня. Інформацію про загибель підтверджують дописи друзів на фейсбук-сторінці загиблого, та допис брата загиблого Івана Дімітрієвіча від 13 квітня з проханням про фінансову допомогу у поверненні тіла додому та похороні.

Чи може Україна змінити ставлення Сербії та сербів?

На думку експертів, без зміни висвітлення конфлікту в сербських ЗМІ та сприйняття Росії у Сербії ставлення до війни не зміниться.

Сречко Джукіч вважає, що Україна може бути впевненою в одному - Сербія ніколи не визнає Крим або Донбас належними до Росії.

"Сербія ніколи не визнавала анексію Криму. У нас відкрите питання Косово. І жодний сербський уряд не може підтримати анексію Криму чи Донбасу і одночасно захищати територіальну цілісність Сербії", - каже він.

Водночас, на його думку, проблема лишається у висвітленні війни у ЗМІ.

"Фокус цієї війни не на Україні, а на Росії. Дуже мало говорять, що Україна страждає, переважно говорять, що Росія бореться з Заходом в Україні", - каже він.

Джукіч також наголошує, що особисто він вдячний за внесок, який українські миротворці зробили в забезпечення безпеки сербського населення у Косово.

Наталія Іщенко вважає, що змінити ставлення сербів до конфлікту в Україні буде дуже важко через стереотипи, які довгий час існують в сербському суспільстві.

"Російська пропаганда накладаються на дуже сильні антизахідні стереотипи. Адже чимало сербів не вважають, що мають антиукраїнську позицію. Вони думають, що це на теренах України Захід бореться проти Росії, і в цьому протистоянні підтримують Росію, а не Захід. Україна для них - це просто жертва конфлікту двох великих сил", - пояснює вона.

На її думку, у сербському інформаційному просторі треба пояснювати, що Україна намагається захиститися від агресора, від знищення українців.

"Цієї інформаційної політики на Балканах і в Сербії ще немає. Балканська політика України лише народжується", - каже вона.

Максим Каменецький вважає, що Україні не варто чекати від Сербії під керівництвом Вучича якоїсь допомоги.

На його думку, Україна не може надавати якусь підтримку владі частково визнаного Косово, бо це поставить під сумнів українські вимоги поважати територіальну цілісність України.

А от показово допомагати розвитку армії сусідньої Боснії і Герцеговини, на думку Каменецького, варто. Особливо на тлі побоювань босняків щодо спалаху нового конфлікту з керівництвом Республіки Сербської в цій країні та ймовірного втручання Сербії.

"Україні варто показати в Боснії свій досвід, наприклад, щодо ролі ППО, артилерії, прикриття ланцюгів поставок, досвід евакуації мирного населення, як будувати наступальні та оборонні дії. Тепер цей досвід має велику вагу, бо це повноцінна війна", - каже він.

Сречко Джукіч коментує побоювання щодо нової війни на Балканах так:

"Є певна можливість війни на Балканах, але це буде дуже коротка війна. Так, друзі Сербії хотіли б розв'язати війну. Думаю є такі люди і в Сербії, і на Заході. Але на мапі ви побачите, що Сербія - це невеликий геополітичний острів, який розташований у морі країн НАТО та ЄС".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!