Чи буде перелам на фронті: три умови для контрнаступу української армії

Історія людства знає чимало переламів у війнах, коли сторона, яка наступала і володіла ініціативою, згодом її втрачала, змушена оборонятися і відступати, чи взагалі була розбита.

Це відчув на собі Ганнібал у Другій пунічній війні Карфагена з Римом та хрестоносці у багаторічній кампанії в "Святій землі". Ініціативу втратили конфедеративний Південь у боротьбі з Північчю під час Громадянської війни у США та арабські держави у наступі на Ізраїль у "Війні судного дня".

Зрештою, наймасштабніший конфлікт всіх часів - Друга світова війна - це так само історія переходу стратегічної ініціативи від Вермахту до Радянської армії під Сталінградом та Курською дугою та від японців до американців у Битві авіаносців за Мідвей.

Перелами в одних війнах траплялися після великої битви чи серії таких битв. А в інших баланс сил змінювався поступово й без вирішальних баталій.

Нинішнє вторгнення Росії в Україну найчастіше порівнюють з "Зимовою війною" Радянського Союзу проти Фінляндії 1939-1940 рр., яка хоч і завершилася тим, що фіни відстояли незалежність та завдали величезних втрат радянським силам, але Фінляндія при цьому втратила близько десятої частини своїх територій.

Україна з 2014 року у війні втратила вже більше, і при цьому в Києві періодично говорять, що українська армія здатна здійснити перелам та відкинути росіян до позицій лютого 2022-го чи навіть лютого 2014-го.

Завдання із перехоплення стратегічної ініціативи у Росії для України нелегке, кажуть українські та іноземні військові оглядачі. Але не неможливе.

Які ж передумови потрібні для переламу на українських фронтах та контрнаступу ЗСУ?

Фактор перший: зброя

Озброєння, перш за все артилерія, а не формальна кількість бійців у обох арміях, - ключовий чинник для перебігу нинішньої війни. Від нього ж залежить і здатність ЗСУ проводити ефективні контратаки.

"Контрнаступ ЗСУ реальний, але він може відбутися тільки завдяки надходженням західного озброєння", - каже ексофіцер головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олег Жданов.

І, за його словами, мова має йти про дуже значні кількості: "Сотня гаубиць М777 тільки частково змінює ситуацію на фронті. ЗСУ потрібні бригадні комплекти: 200, 300, 400 одиниць такого озброєння. Потрібне стовідсоткове переозброєння сучасними зразками".

Утім, мова має йти не лише про артилерію.

"В ідеалі для серйозного контрнаступу потрібне значне посилення по ствольній та реактивній артилерії, бронетехніці, авіації та ППО", - перераховує у розмові з BBC News Україна ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.

"Авіація, як ми бачимо досі, питання складне і політично делікатне, й поки що не факт, що західні країни змінять свою позицію щодо постачання Україні авіації. Колишні афганські гелікоптери Мі-17 це добре, але це не літаки", - додає він.

"Щодо ППО, крім ПЗРК, поки що обіцяно лише кілька IRIS-T SLM, причому йдеться про листопад, тому що у Німеччини їх немає в строю, їх треба зробити. По "Гепардах" справа тягнеться вже довго і невідомо, чим скінчиться і т.д.", - відзначає Давид Гендельман.

Про передачу ЗСУ німецьких "зенітних танків" Gepard німецьке міноборони оголосило ще у квітні, перші 15 таких машин очікуються в Україні лише у липні.

"По танках після польських та чеських Т-72 ми поки що зрушень не бачили, німецькі "Леопард 1" не поставлені, повідомлення про іспанські "Леопард 2" не підтверджені ", - додає ізраїльський військовий експерт.

Про те, що іспанська влада вивчає можливість передачі знятих з консервації танків Leopard 2, цього тижня писала іспанська преса з посланням на міністра оборони Іспанії Маргариту Роблес.

Що ж до вже отриманих від Польщі танків Т-72, то їхня кількість виявилася досить суттєвою - 240 машин - і принаймні частина з них є досить новою модернізацією T-72M1R, повідомляло Defence Express.

Стосовно обсягів допомоги по артилерії, то тут, за словами Давида Гендельмана, можна спостерігати, "як мінімум, початок серйозних кількостей".

"Близько сотні М777, потроху "Цезарів", FH70, М109, Zuzana-2, Krab, обіцяють трохи PzH-2000 і т.д. По реактивних системах залпового вогню початок поставок HIMARS з США та M270 з Британії", - відзначає експерт.

Але додає, що це все ще "не ті кількості, які потрібні для серйозного контрнаступу, здатного відвоювати значні території".

Фактор другий: тактика

Окрім озброєнь для можливого контрнаступу важлива також правильна тактика, у чому могли пересвідчитися спалені російські колони під Києвом і Черніговом у перші тижні війни.

З того часу росіяни відмовилися від спроб швидких проривів з розтягнутими комунікаціями і перейшли до повільного наступу з масованою артпідготовкою та підтримкою авіації.

Британський військовий експерт Глен Грант каже, що за таких умов є два шляхи провести контрнаступ ЗСУ.

"Перший - продовжувати нинішній стиль протистояння, що означає пряме контактне зіткнення. Це гратиме на руку росіянам, оскільки вони мають більше сил і воєнної маси, щоб витрачати їх в атаках", - пояснює він.

При такому ході війни, вважає він, Росія в якийсь момент може перейти до оборони, "щоб повернутися знову з більшими резервами".

"Другий спосіб - зосередити бронетехніку та прорватися там, де росіяни слабкіші. Тобто - на півдні", - оцінює ситуацію Глен Грант.

"Звичайно, там відкриті степи, але якщо атака почнеться швидко, росіянам буде важко, якщо взагалі не неможливо, ефективно застосовувати свою артилерію. ЗСУ мають зайти їм у тил, та змусити панікувати і втікати. Просто у росіян проблеми з командуванням і вони швидко втратять управління військами, якщо українці просуватимуться стрімко", - вважає британець.

І додає, що історично російська армія зазнавала поразок саме після швидких і концентрованих проривів супротивника.

Але реально здійснити такий прорив - серйозний і новий виклик для ЗСУ, попереджає Глен Грант.

Фактор третій: бійці

Ще один чинник можливого стратегічного переламу у війні - особовий склад армії.

"Обидві сторони зазнають втрат, поступово вибивається кадрове ядро, яке мобілізовані чи добровольці загалом неспроможні якісно замінити, навіть якщо їх вистачитиме кількісно", - каже Давид Гендельман.

"І тоді на конкретному напрямку чи ділянці стійкість особового складу може просісти до самовільного залишення позицій чи масової здачі у полон. У війні на виснаження за цим треба стежити особливо ретельно", - звертає увагу ізраїльський військовий експерт.

Власне, щось подібне відбулося під час Першої світової війни, коли найбільш професійних офіцерів "перемололи" криваві бої перших років конфлікту й далі сторони покладалися на те, чи зможуть підготувати боєздатну заміну на фронт.

Підготовкою резервів вже посилено займається українська армія через мобілізацію та формування нових підрозділів.

Цим же намагається займатися Росія через так звану "приховану мобілізацію", коли офіційно мобілізацію і не оголошують, але залучають до російської армії максимальну кількість людей через короткострокові контракти чи у форматі "добровольців".

Британський експерт Глен Грант акцентує, що Україні вкрай важливо буде правильно побудувати свої сили для контрнаступу.

"Є варіант відвести з фронту нинішні кадрові бригади та переозброїти в тилу, замінивши їх бригадами тероборони", - каже він.

"Інший варіант - створити механізовані підрозділи з нуля. Питання до другого варіанту полягає в тому, чи вистачить підготовлених, кваліфікованих і досвідчених командирів, щоб за короткий час привести нові підрозділи до боєздатності в умовах маневреної війни без кардинальної зміни принципів набору особового складу", - запитує військовий експерт.

За його словами, в українській армії є справді гарні офіцери, "але вони, як правило, зайняті на інших задачах", ніж тренування свіжих підрозділів.

"Тоді як варіант переозброєння професійних бригад матиме перевагу у тому, що у цих бригад вже буде злагодженість та досвід, яких не матимуть нові підрозділи", - вважає Глент Грант.

Financial Times у своїй недавній статті наводять слова неназваного військового радника української влади, який каже, що для контрнаступу Україна потребує шість нових бригад - тобто загалом приблизно 25 тисяч бійців.

Глен Грант коментує - якщо процес створення цих підрозділів все ще не почався (Що невідомо. - Ред.), то дивно озвучувати такі цифри.

"Вкрай важливо, щоб всі сили, які готуватимуться до наступу, мали достатньо часу на навчання з найкращими офіцерами, які б контролювали процес", - наголошує британський експерт.

"Для швидкого прориву потрібні найкращі підрозділи з найбільш прогресивними офіцерами, що мають командирські таланти. Якщо таких підрозділів і командирів не буде, то протистояння знову повернеться до прямого зіткнення, від чого перевагу отримає Росія", - попереджає він.

То чи здатна Україна на контрнаступ?

Загалом військові експерти допускають можливість українського контрнаступу навіть до кінця літа (як про це казав, наприклад, голова військової розвідки Кирило Буданов).

Але всі ставлять можливість переламу у пряму залежність від першого і головного чинника - наявності нових і сучасних озброєнь.

"Якщо темпи [постачання озброєнь Заходом] прискоряться порівняно з нинішніми, то теоретично це можливо, при швидкому освоєнні техніки особовим складом та розгортанні достатньої ремонтної інфраструктури. Але питання в тому, чи можна передбачити поведінку західних країн і чи реальне різке зростання поставок, чи це wishful thinking (прийняття бажаного за дійсне. - Ред.) українського військово-політичного керівництва", - розмірковує Давид Гендельман

"Ми зможемо перемогти, лише тоді, коли станемо сильнішими від росіян на всіх ділянках фронту. Коли зможемо підвищити боєздатність наших кадрових військ, поповнити їх нових озброєнням, побудувати сучасну систему управління вогнем, сучасну систему розвідки і корегування артилерійського вогню, відпрацювати злагодженість та тактику застосування танків. І тоді ми підемо вперед", - розповідав під час одного з ефірів на своєму YouTube-каналі військовий оглядач Юрій Бутусов.

А Олег Жданов каже, що ЗСУ мають відповідний досвід великих наступів: "У 2014 році генеральний штаб ЗСУ спланував контрнаступальну операцію, яка успішно йшла на Донбасі до оголошення першого перемир'я".

"Тобто ЗСУ спроможні планувати і здійснювати такі масштабні наступальні дії. Все впирається у наявність озброєнь. Адже навіть те радянське озброєння, яке є в ЗСУ, - його недостатньо. Тому західне озброєння для ЗСУ - це критично важливо", - підсумовує він.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!