Чи справді Казахстан віддаляється від Росії і чи можливе вторгнення до країни

17 червня під час виступу на економічному форумі у Санкт-Петербурзі казахський президент Касим-Жомарт Токаєв у присутності Володимира Путіна заявив, що не визнає "ДНР" та "ЛНР" та розкритикував російських політиків та співробітників медіа за недружні заяви щодо Казахстану.

Низка російських політиків піддали Токаєва критиці і натякали на його невдячність, а дехто навіть поставив під сумнів територіальну цілісність Казахстану. У ЗМІ з'явилися повідомлення про зупинку відвантаження експортної казахської нафти в російському Новоросійську. Начебто Казахстан відповів блокадою 1700 вагонів з російським вугіллям, хоча цю інформацію казахський уряд назвав фейком.

В українських соцмережах подекуди сприйняли цю ситуацію як ознаку того, що Казахстан почав віддалятися від Росії.

Чи дійсно це так, чи є "бажаною оцінкою" з боку українців? Яку політику проводить казахське керівництво і чи відчуває країна небезпеку нападу з боку Росії? BBC News Україна розпитала про це казахських та українських політологів.

Що заявив Токаєв і як на це реагують в Росії

На економічному форумі у Санкт-Петербурзі 17 червня керівниця російського пропагандистького телеканалу RT Маргарита Симонян у присутності Путіна запитала президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва про його ставлення до "спеціальної воєнної операції" проти України.

Токаєв почав розмірковувати про те, що Статут ООН має закладені в нього суперечності - в ньому закладено і право на повагу до територіальної цілісності держав, і право націй на самовизначення, але реалізація останнього викликає хаос, тому Казахстан не визнає самопроголошені республіки.

"Якщо право на самовизначення реалізують на всій земній кулі, то замість 193 держав, які зараз входять до складу ООН, на землі буде понад 500-600 держав. Звичайно, це буде хаос. З цієї причини ми не визнаємо ані Тайвань, ані Косово, ані Південну Осетію, ані Абхазію, і вочевидь, цей принцип застосують щодо квазідержавних територій, якими, на наш погляд, можливо, будуть Луганськ та Донецьк".

Пізніше Токаєв також розкритикував російських політиків та працівників ЗМІ, які роблять образливі заяви щодо Казахстану.

"В нас немає жодних питань, які можна було б підіймати тим чи іншим способом, сіяти ворожнечу між нашими народами і тим самим завдавати шкоду самій Росії. Оці висловлювання мені не дуже зрозумілі, на чий млин ллють воду ці діячі, які дивним способом коментують або рішення керівництва Казахстану, або події, які відбуваються в нашій країні", - заявив президент Казахстану.

Йшлося, зокрема, про відеозвернення російського пропагандиста Тиграна Кеосаяна, чоловіка керівниці російських державних медіаресурсів RT та Sputnik Маргарити Симонян. Саме вона була модераторкою розмови з Путіним та Токаєвим.

У квітні Кеосаян звинуватив казахів у невдячності через скасування параду на 9 травня у Казахстані.

"Казахи, браття, це що за невдячність? Хлопці, ви дійсно вирішили, що Росія кудись випарується? Мігрує на Марс, чи ви думаєте, що мігруєте? Я кажу свою особисту думку: на Україну погляньте уважно. Подумайте серйозно", - заявив він.

Під час перебування в Росії Токаєв також дав інтерв'ю російському телеканалу Россия 24, в якому розкритикував думку деяких російських політиків, що ОДКБ начебто врятувало Казахстан у січні 2022 року під час протестів у Казахстані.

"Вперше за 30 років ОДКБ хоч якось проявила себе і направила обмежений контингент в Казахстан. Підкреслюю - не Росія, а Організація договору колективної безпеки. В Росії деякі особи брешуть щодо всієї цієї ситуації, стверджують, що Росія врятувала Казахстан, а Казахстан тепер має вічно служити та кланятися в ноги Росії. Я вважаю, що це зовсім невиправдані міркування, далекі від реальності", - сказав казахський президент.

У Росії виступ Токаєва розкритикували наближені до Путіна політики.

"Хто врятував Казахстан - Росія, хто зупинив війну між Вірменією та Азербайджаном - Росія. А коли Росії потрібно - всі мовчите, боїтеся санкцій… Коли Казахстан почав втрачати суверенітет, хто допоміг - Росія", - заявив нещодавно керівник Чечні Рамзан Кадиров.

Тим самим він згадав про січневі події 2022 року, коли через підвищення цін на пальне, в Казахстані почалися протести та заворушення, які в деяких містах призвели до сутичок з силовиками і захоплення держустанов. Загинули сотні людей, а з 6 по 15 січня в країні для "наведення порядку" за запрошенням Токаєва перебував "миротворчий контингент" Організації договору про колективну безпеку, яку очолює Росія.

Депутат Держдуми Костянтин Затулін в ефірі "Говорит Москва" теж розкритикував поведінку Токаєва:

"Те, що Казахстан не визнавав і не визнає ("ДНР" та "ЛНР". - Ред.), було зрозумілим і без цієї заяви Токаєва. Але те, що Токаєв у присутності президента Путіна про це сказав — начебто чесно, публічно, але, як на мене, це було некоректно. Виглядало як виклик президентові, який перебуває поруч із ним".

Російський політик звинуватив союзників Росії по ОДКБ в тому, що вони згадують про союзницькі зобов'язання лише коли їм це вигідно.

"Вони ставляться до всіх інтеграційних об'єднань як до шведського столу - те, що їм подобається, вони беруть, а те, що не подобається, не беруть. Коли від них ніхто нічого не чекає, то могли б принаймні промовчати", - сказав Затулін.

Затулін в інтерв'ю також порушив питання територіальної цілісності Казахстану, яке деякі казахи розцінили як погрозу.

"Вони дуже добре знають, що ціла низка областей, населених пунктів з переважно російським населенням мали слабке відношення до того, що називалося Казахстаном. Ми скрізь і всюди, і щодо України, зокрема, кажемо: якщо у нас дружба, співпраця та партнерство, то тоді жодні територіальні питання не порушуються. А якщо цього немає, то все можливе. Як у випадку з Україною. Тому мені здається, що на цей бік справи в Казахстані і не лише на це варто було б звернути увагу", - наголосив Затулін.

Нафтова блокада Казахстану?

Через кілька годин після виступу Токаєва на конференції у Санкт-Петербурзі російське видання Коммерсант опублікувало статтю під назвою "Отгрузка нефти торпедирована". Видання з посиланням на власні джерела повідомило, що відвантаження експортної казахської нафти з виносних причальних пристроїв Каспійського трубопроводного консоріцуму у Новоросійську може періодично перериватися через роботи зі знешкодження торпед та мін, які лишилися в акваторії з часів Другої світової війни.

Нафтопровід Каспійського трубопроводного консорціуму (КТК), який йде з Казахстану російською територією до Новоросійська, відіграє надзвичайно важливе значення для казахської економіки. Ним транспортують дві третини казахської нафти, яка потім танкерами експортується в Європу. 80% нафти, яка транспортується цим нафтопроводом - казахська.

У користувачів соцмереж одразу виникло питання, чому торпеди та міни, які лишилися з 1940-х років, стали заважати постачанню нафти саме зараз, але не заважали протягом попередніх років.

Казахське видання inbusiness.kz з'ясувало, що про роботи з пошуку небезпечних предметів керівництво Каспійського трубопроводного консорціуму (КТК) оголосило ще 14 червня, а 15 червня міністр енергетики Казахстану заявив, що зупинка відвантаження нафти не вплине на експорт та бюджет країни. Тобто це відбулося до виступу Токаєва, просто російські ЗМІ активно почали обговорювати тему 18 червня, вже після його заяв на форумі.

В той же час, це не перший випадок з нафтопроводом цього року, який викликав підозри в Казахстані та у світі. У березні 2022 року керівництво КТК повідомило, що через буревій вийшли з ладу три виносні причальні пристрої біля Новоросійська, які забезпечують поставки казахської нафти в Європу. Один з них швидко повернули в роботу, проте ремонт інших тривав кілька тижнів, що вплинуло на зменшення відвантаження нафти.

Німецьке видання Handelsblatt провело розслідування і з'ясувало, що за всю історію нафтопроводу він ніколи не виходив з ладу через вітер, а погодні умови напередодні оголошення про наслідки шторму не були незвичайними для регіону.

"Москва використовує Казахстан для тиску на Захід. Термінал на Чорному морі важливий для Європи. Цим трубопроводом щорічно тече понад 60 мільйонів тонн нафти. Це майже 10 відсотків європейського річного споживання", - зробила висновок газета.

Казахські ЗМІ вже у квітні активно обговорювали альтернативні російському маршрути поставки нафти через ситуацію з відвантаженням нафти в Новоросійську і ставили питання, чи дійсно буря була причиною негараздів.

Навіщо Токаєв зробив цю заяву на форумі

Думки опитаних BBC News Україна з цього приводу експертів розділилися.

На думку казахського політолога, керівника Групи оцінки ризиків Досима Сатпаєва, між Казахстаном та Росією зараз відбувається конфронтація моделей зовнішньої політики.

"Модель Казахстану базується на багатовекторності та певному прагматизмі. А Путін відновив брєжневську концепцію обмеженого суверенітету, яка дозволяє Росії втручатися в справи пострадянських країн, як колись СРСР втручався в справи країн, які належать до соціалістичного блоку", - пояснює він.

На його думку, казахське керівництво не хоче жити за російським принципом "хто не з нами, той проти нас", хоче зберегти репутацію в очах міжнародної спільноти, особливо після кривавих січневих протестів у Казахстані, і слова Токаєва були саме посланням до світу.

"Росії в умовах геополітичної ізоляції необхідно демонструвати, що в неї є партнери та союзники, готові її підтримати у всьому - і щодо її воєнної авантюри в Україні. А Токаєв як дипломат намагається лавірувати, показати Росії, що в цьому питанні (визнання так званих "ДНР" та "ЛНР". - Ред.) ми переходити червону лінію не будемо, а в інших питаннях ми з вами в одному полі - в участі в ОДКБ та Євразійському економічному союзі".

Досим Сатпаєв не виключає, що гостру заяву Токаєва могла викликати і зустріч експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва з Путіним у Москві напередодні форуму. Відносини між Токаєвим та оточенням Назарбаєва, яке прибирають з коридорів влади після січневих заворушень в Казахстані, - напружені.

"І це був меседж для казахської аудиторії, тому що після подій січневих Токаєву треба підіймати рейтинги і це йому частково вдалося зробити".

Натомість редактор казахського видання БӘСЕ Айдос Садиков, який з 2014 року живе в Україні, вважає, що виступу Токаєва на форумі в Санкт-Петербурзі приділяють завелику вагу.

"Казахстан жодним чином не дистанціюється від Росії. Це була спроба Токаєва піти від відповіді на пряме питання Симонян щодо ставлення до війни в Україні".

Він нагадує, що більшу частину промови Токаєв присвятив дружбі та співробітництву з Росією, і немає жодних сигналів, що колись Казахстан вийде з ОДКБ чи Євразійського союзу, які контролює російська влада.

Так само закликає оцінювати дії, а не слова Токаєва український експерт з Центральної Азії Юрій Пойта.

"Я думаю, що заяви казахського президента можуть бути узгоджені з російською стороною. Метою є демонстрація того, що Казахстан є відносно нейтральною країною, що немає ніякої особистої залежності казахського президента від російського президента. Це здійснюється для того, щоб забезпечити Казахстану імідж незалежної держави від Росії", - пояснює він.

Це має, зокрема, забезпечити бажання західних компаній переносити свою діяльність з Росії в Казахстан.

Також експерт вважає, що заява Токаєва про те, що Росія не відігравала ключову роль в операції ОДКБ, не відповідає дійсності.

"Після січневих подій значна частина суспільства сприйняла негативно ситуацію, що Токаєв запросив ОДКБ. Для Токаєва дуже важливо посилити свій імідж і свої похиції всередині країни. Йому треба, щоб ніхто не казав, що це Росія надала йому допомогу у зміні конфігурації влади, показати, що він не є залежним від Путіна. Мовляв, Токаєв під час такого заходу не побоявся кинути виклик Путіну".

Юрій Пойта вважає, що Казахстан надто залежний від Росії, щоб дистанціюватися від неї - зокрема, у військово-промисловому комплексі та поставці комплектуючих до військової техніки, у зовнішній торгівлі значна частина казахського експорту йде російською територією.

Чи відправить Казахстан військових і техніку Росії

Опитані експерти кажуть, що Україна може розраховувати хіба що на те, що Казахстан не братиме участі у війні безпосередньо, але це не означає, що казахська влада не допоможе Росії іншими шляхами.

"Казахстан однозначно ніколи не надішле військових в Україну. Якщо хтось ухвалить таке рішення, Токаєв чи його наступник, на ньому можна ставити хрест. Країна вибухне. У Казахстані дійсно супсільство розділене - є ті, хто підтримує Україну, та ті, хто під впливом російського зомбоящика. Але значна кількість казахських громадян на боці України", - каже політолог Досим Сатпаєв.

На думку керівника казахського видання БӘСЕ Айдоса Садикова, Казахстан Путіну та російським олігархам потрібен не для залучення у війну проти України, а для порятунку від західних санкцій.

"Ніякої військової допомоги Казахстан Росії не надасть. Режим Токаєва не буде підтримувати війну в Україні, вони намагаються уникнути потрапляння під санкції Заходу. Це потрібно не лише Токаєву, але й Путіну. Зараз Казахстан є тиловою базою Російської імперії", - вважає він.

Юрій Пойта каже, що Казахстан буде допомагати Росїі різними шляхами, але не військовим і не шляхом надання військової техніки.

"Військово-технічна підтримка шляхом постачання танків чи бронеавтомобілів, яких в Казахстані вистачає, також поки що не здійснюється. І ймовірність цього дуже мала. Ешелони з військовою технікою можуть легко виявити за допомогою супутників. Для Казахстану це буде катастрофічно, якщо він буде втягнутий у конфлікт прямо, адже на ЄС припадає третина торгівлі та половина експорту Казахстану".

Країна для обходу санкцій?

На думку Юрія Пойти, Казахстан може надавати допомогу Росії саме в обході санкцій.

"Казахстан може закуповувати обладнання для нафтової і газової сфер. Обладнання для буріння, транспортування нафти й газу, її переробки. Казахські компанії можуть закуповувати нафтогазове обладннання і передавати його російській стороні. Це не будуть показувати публічно", - вважає він.

Водночас західні компанії можуть виробляти в Казахстані товари, щоб не втратити російський ринок, а сотні російських компаній вже переносять свою діяльність в країну. Тож в ситуації ізоляції Росії Казахстан опиняється у певному виграші. До цього можна додати ще й зростання цін на нафту як наслідок російсько-української війни.

"В економічному та політичному плані Казахстан підтримує Путіна і є його тиловою базою", - вважає Айдос Садиков.

Натомість політолог Досим Сатпаєв вважає, що казахська влада та бізнес уникатимуть допомоги Росії в обході санкцій.

"Я сумніваюсь, що Казахстан буде допомагати Росії обходити санкції, як колись Білорусь, де економіка є командно-адміністративною. У нас є великий бізнес, він в першу чергу думає про те, щоб не потрапити під санкції. Бізнесмени всіма силами будуть вимагати від Токаєва не робити таких помилок".

На його думку, головні покупці казахської нафти - це європейські країни, інвестиції у гірничовидобувну промисловість надходять з ЄС та США, а будь-яка помилка може поставити хрест на Казахстані як на економічному партнерові.

Чи спровокує Росія сепаратизм та війну в Казахстані

Водночас, у Казахастані не залишають без уваги зростання кількості заяв російських політиків, які ставлять під сумнів територіальну цілісність країни. Для частини казахів питання, чи стане їхня країна наступною жертвою російської агресії вже є актуальним. Враховуючи, що в країні живе понад три мільйони етнічних росіян, чиї інтереси в Кремлі можуть бажати "захистити".

Згідно з даними перепису 2021 року, в Казахстані серед 19 млн мешканців 70,2% населення становлять казахи, 15,8% росіяни. Частка етнічних казахів в населенні постійно збільшується через вищий рівень народжуваності казахів у порівнянні з росіянами та міграцію останніх до Росії. Ще 2009 року, коли населення Казахстану складало 16 млн, доля етнічних росіян була 23,7%, а казахів - 63,1%.

Лише в одному регіоні Казахстану - Північноказахстанській області - росіяни становлять майже половину населення. У північній Костанайській, у східних Павлодарській та Східноказахстанській росіяни складають приблизно третину населення і домінують у прикордонних з Росією районах.

За словами казахського політолога Досима Сатпаєва, у Казахстані добре пам'ятають антиказахські заяви Жириновського, депутатів від "Єдиної Росії" Затуліна та Ніконова.

"Вони своїми заявами створили образ Росії як потенційного ворога. Казахстан - це частина Центральної Азії. Якщо ви тут розпочнете якусь авантюру, ця порохова діжка вибухне. Якщо це станеться, то це буде геополітичний кінець Росії, а під боком палатиме весь регіон", - попереджає Сатпаєв.

На його думку, в протистояння може втрутитися Китай, який не зацікавлений, щоб його інвестпроєкти в Центральній Азії хтось ставив під ризик.

"Китай не хоче, щоб в нього в тилу десь почалася війна. Якщо це відбудеться, Росія втратить навіть Китай, як свого, як вони кажуть, партнера та союзника", - каже політолог.

За його словами, активна частина суспільства в Казахстані закликає владу готуватися до найбільш негативних сценаріїв.

"Україна зараз воює не тільки за себе, але й за всі пострадянські країни. Україна показала, як це можна робити і тому для нас український приклад важливий. Україна зараз показала Росії, на що здатна, а та не очікувала ані такого спротиву, ані такої наснаги. Я думаю, що цей сценарій (вторгнення до Казахстану. - Ред.) відсунутий на певну часову перспективу, але Путіну треба буде шукати нових зовнішніх ворогів".

Досим Сатпаєв розповідає, що з 2014 року влада запровадила більш жорстокі покарання за сепаратизм та участь у незаконних збройних формуваннях за кордоном, але не вирішила головну проблему російського інформаційного впливу.

"Частина населення перебуває під впливом Соловйових, Скабєєвих. Якщо частина населення головою живе в їхньому інфопросторі, це означає, що вони перебувають перед правлінням Кремля, а президент Казахстану ними не керує. І цю п'яту колону за певних обставин можуть використати".

Айдос Садиков вважає, що хоча поки що агресивних заяв безпосередньо від російського керівництва не було, напад Росії на Казахстан є можливим у майбутньому.

"Казахи бачать, що відбувається в Україні, розуміють, що таке може відбуватися і з Казахстаном. Вони готові чинити спротив агресору у разі війни. Казахстан стане величезною Чечнею з тисячами смертників, і Путіна чекатиме така кривава баня, яка завершиться повним розгромом Росії", - прогнозує він.

На думку Юрія Пойти, необхідні для ймовірної окупації Казахстану інструменти Росія створює вже заздалегідь, але реалізує їх лише, якщо країна спробує кардинально змінити внутрішню та зовнішню політику.

"Якщо до влади в Казахстані прийде політик, який поставить під сумнів необхідність розвивати відносини з Росією, або виступатиме за демократичний розвиток, викриватиме корупцію та поставить під сумнів зовнішню політику, підпорядковану Росії, тоді Кремль в сприятливий момент використає інструменти для розколу держави", - каже він.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!