"Обливали себе водою і заходили у вогонь". Як Кременчук пережив атаку Росії

Ракетний удар вщент зруйнував великий торговий центр в Кременчуці на Полтавщині. В момент атаки в ньому перебували сотні відвідувачів, десятки з них загинули, а деякі досі перебувають під завалами.

"Окупанти вдарили ракетами по торговельному центру, де було понад тисячу цивільних. ТРЦ палає, рятувальники займаються гасінням пожежі, кількість жертв неможливо навіть уявити", - так близько 17 години 27 червня президент України Володимир Зеленський повідомив про атаку на Кременчук.

Це 200-тисячне місто на Полтавщині, що розкинулось на обидвох берегах Дніпра, є важливим промисловим і логістичним хабом центральної України. Ця його особливість зробила Кременчук бажаною ціллю для руйнівних атак Росії.

Кривава атака на торговий центр стала вже четвертою за рахунком на місто з початку повномасштабного вторгнення РФ. І це при тому, що Кременчук розташований за сотні кілометрів від лінії фронту на Донбасі.

Ця обставина не убезпечила його від руйнувань і жертв.

Багато зниклих

"Мій чоловік ще значиться як зниклий безвісти. Нам, рідним і близьким, ще ніякої інформації не оголосили, але вже бачу в групах (в соцмережах - Ред.) пишуть, що загинув. Але ми його все одно чекаємо…", - молода мешканка Кременчука Анна починає безупинно плакати.

Її чоловік Юрій вчора був в торговому центрі в момент обстрілу. Він працював в гіпермаркеті побутової техніки "Comfy". Саме цей магазин в кутку ТЦ зазнав чи не найбільших руйнувань і вигорів вщент.

Пресслужба "Comfy" повідомила, що постраждали щонайменше 15 співробітників. Один хлопець помер у лікарні, п'ятеро його колег ушпиталені, а дев'ятеро людей зникли безвісти.

Серед цих зниклих і чоловік Анни, каже вона ВВС News Україна. Раніше під час тривоги співробітників магазину виводили в укриття, запевняє жінка.

"Вони завжди виходили в укриття. Позавчора він писав, що сидить в укритті і казав мені заховатись з дитиною. А як воно було вчора, ніхто не знає. Ті, хто вижили, перебувають в шоковому стані і не можуть дати конкретної інформації", - каже містянка.

Наразі, за повідомленнями української влади, в руїнах "Амстору" шукають близько 40 людей. Встановлено приблизно 20 загиблих і 59 поранених.

За добу після трагедії місце, де був ТЦ, виглядає геть спустошеним. Під палким сонцем досі працюють сотні рятувальників і поліції, вони розбирають завали. Місцеві мешканці несуть квіти та лампадки на імпровізований меморіал. Приходять цілими родинами.

Молода пара дивиться на руїни торговельного центру в тіні дерев обабіч, обоє приголомшені. "Ми часто приходили сюди, купували різне", - каже вона.

Данило, який працює в кав'ярні поблизу, розповідає, що чув ракетні удари і крики людей. "Я бачив, як виносили дівчину, всю в порізах", - каже хлопець. Він теж ледь стримує сльози.

Чому працював ТЦ?

Одне з основних питань, чому торговий центр в місті, де вже були неодноразові ракетні атаки, продовжував працювати під час повітряної тривоги? Це суворо заборонено чинним законодавством.

Відповідь на це питання зараз шукають українські правоохоронці.

Головний редактор місцевого видання "Кременчуцька газета" Олег Булашев запевняє ВВС News Україна, що ще на минулому тижні в "Амсторі" забезпечували евакуацію відвідувачів під час повітряних тривог.

"Я був там на минулому тижні і якраз потрапив в той момент, коли лунала повітряна тривога. Тоді охорона всіх попрохала вийти з території закладу, і всі вийшли", - каже він. За його словами, в самому ТЦ немає укриття, але людей просили пройти в підвали найближчих багатоповерхівок і готелю, що через дорогу.

Але буквально кілька днів тому ситуація кардинально змінилась. За словами продавців, керівництво ТЦ начебто запланувало підвищити орендну плату для орендарів.

Через це в магазинах вирішили не припиняти роботу на час повітряної тривоги, щоб не втрачати шанс заробити додаткові кошти.

Відповідно, рішення про те, залишатись в ТЦ під час загрози удару чи виходити з нього, було перекладене на самих відвідувачів. Примусової евакуації не було.

За словами Олега Булашева, 27 червня частина громадян встигли вийти з магазинів на вулицю під час тривоги, але частина залишилась.

Мер Кременчука Віталій Малецький підтверджує інформацію про ухвалене рішення керівництва "Амстору" нехтувати повітряною тривогою.

"Як вже стало відомо слідству, адміністрація "Амстору" повідомила у чаті ТРЦ, що з 23 червня торгово-розважальний центр не буде зачинятися під час повітряної тривоги", - зазначив міський голова і додав скріншот переписки з цього чату.

Нехтувати повітряною тривогою - це злочин, наголосив Малецький. Цей злочин вже почали розслідувати.

За процесуального керівництва Кременчуцької окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу).

Забути про війну

"Ми ніколи не звикнемо до війни. Та коли ти починаєш відвідувати кафе, ходити по магазинах, відвідувати парк чи зони відпочинку, то забуваєш на мить, яке жахіття відбувається навколо, бо ж хочеш просто жити. Але повітряна тривога переносить нас у реальність", - пояснює безпечність містян місцева жителька Тетяна Король.

Вона відверто зізнається ВВС News Україна, що як і більшість містян нехтувала загрозою.

"Відверто кажучи, особисто я не ховалася. Адже вважала: що з нами трапиться? Ми ж не стратегічно важливий об'єкт для рашистів. - наголошує вона, але додає. - Та після вчорашньої трагедії думка змінилася".

Тетяна була постійним відвідувачем "Амстору", там працювало багато її знайомих. Зараз їх немає, вони вважаються зниклими безвісти. Деякі з них могли загинули. "Це могло статися будь з ким з нас, в одну секунду!" - каже вона у відчаї.

Олег Булашев теж звертає увагу на звичку містян не спускатись в укриття.

"Кременчук вже звик до того, що до нас прилітають ракети. Я суджу навіть по своїй багатоповерхівці - раніше ми всі спускалися у підвал, а останнім часом туди не ходив майже ніхто".

Цю практику містяни знову згадали лише після вчорашньої трагедії. За словами Олега, на всі повітряні тривоги 28 червня реакція була одна - люди бігли в найближче укриття.

Стратегічний об'єкт?

Кременчук до 27 червня жив відносно мирним життям, заявляє місцева журналістка Альона Душенко. І це не зважаючи на низку ракетних обстрілів, які струсонули місто в квітні - травні. Тоді російські ракети поцілили в теплоелектростанцію (ТЕЦ) і єдиний в Україні працюючий нафтопереробний завод (НПЗ). Але це не сильно налякало містян, каже Альона.

"Річ у тім, що НПЗ і ТЕЦ розташовані у нас в промзоні на околиці міста. Росія обстрілювала саме ці промислові об'єкти, а не житлові будинки, які в центрі. Люди вже трошки звикли. Місто жило відносно мирним, спокійним життям", - зазначає дівчина.

Інша справа - торговий центр "Амстор". Він розташований на перехресті основних шляхів в Кременчуці, біля залізничного і автовокзалу. В ньому завжди було багато відвідувачів, які скуплялися до чи після поїздки.

В день трагедії багато людей після роботи зайшли в продуктові магазини в "Амсторі", щоб купити харчі додому. Крім того, в ТЦ був широкий вибір господарчих товарів, дитячих іграшок, побутової техніки і навіть зоомагазин.

"Ми походили по руїнах торговому центру і бачили, як під згорілими рештками лежать дитячі іграшки, книжки. Тут в руїнах знаходять частини людських тіл. Навіть зараз, коли підходиш до ТЦ, стоїть стійкий запах собачого корму, бо зоомагазинчик був ближче до входу", - розказує Альона.

Вона також зазначає, що в момент удару на парковці біля торгового центру було достатньо багато автомобілів. Деякі з них пожежники відтягнули, щоб мати змогу дістатись до осередків вогню.

"Деякі хлопці обливали себе водою і заходили в середину ТЦ, щоб врятувати людей з вогню. Враховуючи, яке скупчення відвідувачів було на момент удару, то більшості з них вдалось врятуватися".

"Ніяких ангарів там не було"

Росія опосередковано взяла на себе відповідальність за нищівний удар по цивільному об'єкту. За версією міноборони РФ, їх "високоточні ракети" поцілили не в "Амстор", а в Кременчуцький завод дорожніх машин ("Кредмаш") поряд. В це підприємство, дійсно, потрапила одна з ракет 27 червня.

За версією Кремля, там начебто в ангарах зберігалась західна зброя і боєприпаси. "Детонація боєприпасів до західної зброї викликала пожежу в розташованому поряд з територією заводу нефункціонуючому торговому центрі", - заявив речник міноборони РФ Ігор Конашєнков.

Мешканці міста спантеличені такою відвертою брехнею РФ. Всі опитані ВВС містяни заявляють, що "Амстор" повноцінно функціонував і його щоденно відвідувала велика кількість людей. Жодних ангарів з боєприпасами поряд чи всередині ТЦ не було, запевняє Олег Булашев.

Підприємство "Кредмаш", за його словами, колись виготовляло асфальтозмішувачі, але зараз не функціонує. Жодної військової техніки на його території також не зберігалось.

За словами технічного директора заводу Олександра Довбні, внаслідок удару один корпус заводу зруйнований, в інших корпусах вибиті вікна. Також руйнувань зазнали теплиці, де робітники вирощували огірки.

Постраждало, за словами Довбні, двоє робітників - охоронець на вишці з боку торгівельного центру "Амстор", та робітник, який порізався через розбите скло.

"Це був свідомий акт тероризму. Вони (російські війська, - Ред.) знали, коли і куди бити", - запевняє Альона Душенко.

Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський також вважає ракетну атаку на Кременчук тероризмом і злочином проти людяності.

Жодних військових об'єктів навколо ТЦ "Амстор" не було у радіусі 5 км, вказує він. Ракета, що влучила в "Амстор", містила майже 900 кг вибухівки.

"Це абсолютно цивільний об'єкт. Тут не розташовувались ніколи ні збройні сили, ні інші військові формування. Тут немає бункерів і складів зі зброєю. Тому це було прицільне влучання саме в цивільний об'єкт", - заявив Монастирський і повідомив, що вже встановлені російські військовослужбовці авіаційного полку, які завдали удару по Кременчуку. Вони будуть притягнуті до відповідальності.

Настрої в місті

Які зараз настрої в Кременчуці, що пережив чи не найстрашнішу трагедію в своїй історії? Голова області Дмитро Лунін називає 27 червня "найтрагічнішим днем у сучасній історії Полтавщини". Найближчі дні в місті оголошено траур за загиблими.

Альона Душенко вказує, що попри трагедію паніки в місті немає. Спільне горе згуртувало місцевих.

"Паніки в місті немає, є певна тривожність, хвилювання. За тих кого, ще не відшукали або їхні тіла ще не знайдені в завалах. Оця невизначеність, власне, і лякає містян", - каже вона.

Масового від'їзду місцевих також не спостерігається. Навпаки, з початку війни саме в Кременчук евакуйовувались мешканці населених пунктів на лінії фронту, зокрема з Харкова.

"В моїй багатоповерхівці мешкають переселенці. - каже Олег. - Я дивлюсь, що станом на сьогодні ніхто з них не виїхав. А коли був перший і другий ракетний удар по НПЗ, то багато переселенців, які приїхали до нас з Харкова, поїхали в інші місця. Зокрема, родина - хлопець, дівчина і дитина - попрямували в Одесу".

Інше питання - чи набагато безпечніше в Одесі? І чи взагалі є в Україні таке місце, яке можна назвати повністю захищеним від прильоту російських ракет?

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!