"Казково порожньо, як у книжках Кінга". Блог з Луганська: як ми поїхали до Криму

Найголовніше про Крим-2022 - це те, що він став безлюдним. Причин є декілька - заборона авіасполучення та страх росіян перед загостренням "спецоперації".

З нового - у розмовах кримчани, які все життя живуть з літнього відпочинку, говорять про необхідність зимової "вахти" в Росії, щоб вижити.

Безлюдними стали пляжі, спорожніли готелі. Росіяни бояться їхати через можливі диверсії. "Вже чотири роки я їжджу до Криму на заробітки, - розповідає Денис з Іжевська, - цього разу друзі сказали мені, що я збожеволів, якщо не боюся їхати до Криму".

Діапазон страхів у кожного свій. Хтось боїться підриву Кримського мосту, хтось - диверсій на залізниці, хтось, приїхавши до Криму, відмовляється від екскурсій через можливе влучання снарядів у стратегічні об'єкти.

На цьому тлі представники "республік" - як відважні першопроходці. Нічого не бояться. Про можливе не думають.

Хоча навіть із "республіками"- непросто. Чоловіки призовного віку з "республік" виїхати не можуть. Тобто їдуть на відпочинок діти, жінки та літні люди. Чоловіки або ховаються, або мають броню від підприємств. І за відпочинком своєї родини спостерігають через віконце вебкамер. Хоча варіант виїзду все ж таки є: з бронею та дорожнім листом (не зустрічала таких), або з російським паспортом та російською пропискою - таких не чіпають на кордоні.

Виїхати з Луганська до Криму можна або власним авто, або з автовокзалу. Маршрут, як і торік, - через Ростов і Кримський міст. Дорога займає 18-20 годин. Сервіс, як і торік, - старі автобуси, які часто не призначені для далеких переїздів. Вузько, тісно і то задушливо, то холодно. Страховки немає.

Через відсутність туристів й ціни відповідні. Нижчі, ніж зазвичай. Туристів просто хапають за руки і б'ються за них. Тобто місця є скрізь і завжди. Пустують готелі, вілли, елінги та готелі будь-якого рівня комфорту та ціни. Безлюдні пляжі та кафе. На ринку, де завжди було не пройти, - порожньо. І Крим від цього здається якимось казковим - як у книжках Кінга, де галасливі міста нереально збезлюдніли.

Ще одна ознака "нового" Криму - комерціалізація просто всього. Тобто продається все, що за законної української влади або не коштувало нічого, або коштувало копійки.

У музеях - турнікети. Камери зчитують штрих-коди, а охоронці пильно стежать, щоб миша не проскочила. Вимагають паспорти, щоб довести вік під час візиту в музей. Охорона, камери, турнікети - це новий Крим.

Невже ми колись могли їздити просто скрізь і нам вистачало грошей?

Зараз туристи з гордістю розповідають, що відвідали один музей. Люди "в темі" розуміють, що це було дорого і шанобливо кивають головою. Тобто чималих грошей коштує все. Той самий Воронцовський чи Масандрівський палаци - 450 рублів (167 грн). Печери - 700 рублів (234 грн). Акваріум - 1000 рублів (335 грн). Стільки ж коштуватиме екскурсія з дегустацією на Масандрівському винзаводі. Коштує грошей все - навіть оглядовий майданчик на Ластівчиному гнізді, куди теж за 100 рублів (33 грн) і через турнікет. І концерти на набережній у Ялті також через рамки металодетектора. І поліція за стандартом - у повній амуніції.

Хоча, можливо, це просто якийсь новий російський стандарт: експозиції ті самі, а ціна - у кілька разів вища. Приміром, у Воронцовському палаці зараз реставрація. Але ціна від цього не змінилася. Залів показують три-чотири, екскурсовод - дівчинка 17 років, розповідає чітко за програмою. Але ціна за квиток - повна, навіть за таких "нюансів".

Ще з нового - усі палаци прикрашені російськими прапорами. Де-не-де машини з символікою Z. І вочевидь замовні банери з гаслами на кшталт "своїх не кидаємо". Лунає, звичайно, на тлі вина, риби й моря дивно, але Крим звик до всього.

Ціни на харчі - російські. До речі, росіяни не приховують, що ціни - як у них. Це для "республіканців" все надмірно дорого, а для росіян - "як удома".

І ще росіяни постійно захоплюються якістю кримського сиру й ковбас. Мовляв, смачно, справжнє, не те, що у нас. І морозиво - справжнє. І лякають: "Наші зайдуть, навчать вас поганому. Забудете, що таке справжня якість".

Найдивовижніше навіть не те, що вино продають "з-під прилавку" з винзаводів, як завжди, а те, що для моря неважливо, у чому ти приїхав - у дорогому купальнику від Versace чи в трусиках, які вигоріли від сонця й моря і які шила ще твоя мама. Море залишилося тим самим.

Тільки от не залишилося оздоровчих таборів. Їх рвуть на шматки, дерибанять на приватні наділи першої лінії біля моря. Для проформи стоїть дідусь-охоронець під старою, ще українською, табличкою про те, чий це оздоровчий табір.

І це справжня трагедія, щось непоправне. Моя дитина до війни була замала, щоб їздити у такі табори, а зараз їх просто немає, їхати нікуди. Стоять на паузі. Обліплені позашляховиками і джипами. І будівництво не припиняється ні вдень, ні вночі.

Хоча у чомусь Крим не змінився. Роми на набережній пропонують поворожити і всю правду розказати. Фокусник і йоги. І дідусі танцюють під шансон, як і 20 років тому. І фото у старовинних костюмах, і коси від афроамериканців. Тільки з'явились нові назви старих страв.

І якщо росіян цим не здивуєш, то "республіканці" здивовано глипають. І дегустують, і стоять трохи очманіло від усіх цих звуків і життя, що, здається, вирує на тлі новин з дому. І це найбільший контраст - новини про черговий "приліт" з дому і Крим, що поза часом.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!