Люблять силу і не люблять Захід. Як арабський світ ставиться до війни в Україні

  • Ксенія Гогітідзе
  • ВВС
Демонстрація у сирійському Ідлібі. Частину міста досі контролюють сили, які воюють з режимом Башара Асада

Автор фото, AFP

Підпис до фото,

Демонстрація у сирійському Ідлібі. Частину міста досі контролюють сили, які воюють з режимом Башара Асада

Арабський світ стримано відреагував на війну в Україні, не підтримав санкції проти Росії та не порвав із нею зв'язки.

Близький Схід повірив у багатополярний світ за версією Володимира Путіна ще після показової війни в Сирії, а тепер лише зміцнився у думці, що Росія бореться із Заходом за всіх, хто недолюблює Америку.

В умовах, коли західний світ програє інформаційно в арабськомовному просторі, країни регіону намагаються зберегти нейтралітет щодо війни в Європі, розв'язаної Кремлем. Деякі мляво засуджують, інші мовчать. Ніхто не хоче ані гнівити США, ані сваритися з Росією.

"Багато країн зрозуміли, що їм треба диверсифікувати зв'язки та розкласти яйця по різних кошиках, Росія - один з таких кошиків", - каже директорка Близькосхідної програми Центру Вудро Вільсона Мерісса Хурма.

Такий підхід - типовий для країн арабського світу.

Сирія - беззаперечний союзник Росії у всьому. Вона перша і поки що єдина в регіоні визнала слідом за Росією самопроголошені "ДНР" і "ЛНР". Вона ж проголосувала проти березневої резолюції ООН, що засуджує російську агресію.

Частина країн Близького Сходу та Північної Африки, серед яких Алжир, Ірак, Іран та спочатку ОАЕ, утрималися. Деякі, як Марокко, воліли взагалі не брати участі у голосуванні.

"Хоча багато країн регіону історично мають тісніші зв'язки із США, останнім часом Росія стала значно важливішим партнером як у комерційному, так і військовому плані", - зазначає координаторка програми Близького Сходу і Північної Африки Європейської ради з міжнародних відносин Келлі Петілло.

Вичікувальної тактики дотримувалася більшість країн регіону як до вторгнення, так і після, каже Мерісса Хурма. Багато близькосхідних країн у результаті проголосували за резолюцію ООН, яка засуджує російські дії в Україні, але далі цього символічного жесту не пішли.

"Ми не обираємо нічий бік, ми діємо в рамках наших ділових інтересів", - сказав катарський міністр енергетики Саад аль-Каабі наприкінці червня в інтерв'ю CNN на міжнародній конференції в Досі.

В останні роки навіть традиційні союзники США намагалися диверсифікувати зв'язки, вибудовуючи відносини з іншими країнами, зокрема з Росією, особливо на тлі поступового виходу американців з регіону. Тому зараз їм важливо не розтратити накопичений капітал.

Тим більше, що "для багатьох арабських країн Росія фактично воює з усім НАТО, а не лише з Україною", підкреслює Кирило Семенов, експерт Російської ради з міжнародних справ (некомерційної організації, заснованої розпорядженням президента Дмитра Медведєва у 2011 році).

Двобій за уми й серця

Після терактів 11 вересня 2001 року американські політики та воєначальники ставили за мету "завоювати уми й серця" в Іраку та інших країнах Близького Сходу, тобто виграти ідеологічно, а не на полі бою.

Двобій за уми й серця в арабському світі зараз повною мірою веде Росія, а Захід інформаційну війну програє, зауважує експертка Надя Овейдат з Університету Канзасу та співробітниця Близькосхідної програми Міжнародного центру Вудро Вільсона. Вона вивчає, зокрема, те, як в арабськомовному світі висвітлюється тема війни в Україні.

Молодь - а її більшість в арабських країнах, де 60% населення молодше 25 років - сидить у соцмережах, читає фейсбук і твіттер, а інформація арабською мовою про український конфлікт находить переважно від пов'язаних з Росією каналів.

Це означає, що молоді араби читають ту інтерпретацію подій, яку пропонує їм Росія, а не Україна та західний світ. Альтернативної точки зору майже немає, а той мінімум, що надходить від незалежних каналів, тоне у тисячах повідомлень з російських арабськомовних ЗМІ.

Пророссийская акция у посольства России в Йемене, 24 марта 2022

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

До США (на відміну від Росії) у багатьох країнах Близького Сходу та Північної Африки ставляться з недовірою (на фото - проросійська акція в Ємені)

Вже зараз, за даними останнього дослідження настроїв молоді в арабських країнах, арабська молодь тяжіє більше до Росії, ніж до США - 70% назвали Росію союзником (26% - ворогом), США назвали союзником 57% (і 41% - ворогом).

В арабськомовному інтернеті антизахідні настрої регулярно підживлюються, повторюються установки про колоніалізм і подвійні стандарти Заходу. Один з найчастіших рефренів - різниця у ставленні до біженців з України, яких тепло прийняли у Європі, і до біженців з Ємену, Сирії та Афганістану, від яких Захід "відгороджується парканами".

"Демократичні принципи не захищені, альтернативна точка зору не представлена", - нарікає експертка Надя Овейдат.

Російські ЗМІ, що ведуть мовлення арабською, завалюють аудиторію величезною кількістю повідомлень, щоб отримати більше охоплення, ніж у протилежного табору, підтверджує оглядач Служби моніторингу ВВС Ахмед Нур.

Арабські споживачі новин і раніше критикували західний підхід та із задоволенням прийняли те, що їм пропонують російські ЗМІ, додає оглядач.

Відведення дискусії у бік від війни в Україні, заяви про подвійні стандарти Заходу та порівняння поточної ситуації з колишніми війнами на Близькому Сході - одні з тих прийомів, якими користуються російські ЗМІ в арабськомовному просторі.

Результат - Росія представлена як Давид, що вражає Голіафа, у її праведній війні із західним світом, втіленням колоніального зла, додає Овейдат.

"Не бачу жодної різниці між вторгненням Джорджа Буша в Ірак у 2003 році та вторгненням Путіна в Україну. Ер-Ріяд не бере участі в цьому конфлікті", - описує в інтерв'ю Spiegel загальну для країн Перської затоки думку професор політології та директор Центру стратегічних досліджень Інституту дипломатичних досліджень принца Сауда Аль-Фейсала в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) Мансур Альмарзокі.

"Арабський світ не сприймає те, як описують українську кризу США і Європа", - погоджується експерт Російської ради з міжнародних справ Кирило Семенов.

За його словами, війна в Ємені для арабського світу значно важливіша, і вона в очах багатьох країн регіону як дві краплі води схожа на українську: "Тому позиція Росії для багатьох країн не є незрозумілою, як, наприклад, у Європі".

Новий дивний світ. Або до чого тут Сирія

Перемога Росії додасть аргументів тим, хто шукає модель управління, альтернативну демократичній, зсув у геополітиці, новий погляд на міжнародне право та іншу модель безпеки.

Арабські країни мають інше бачення ситуації, ніж США та Європа, та інше ставлення до Путіна

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Арабські країни мають інше бачення ситуації, ніж США та Європа, та інше ставлення до Путіна

Кровопролитні протести 2011 року, що увійшли в історію як "арабська весна", не призвели до демократичних змін, а мали в арабському світі зворотний ефект - майже всі країни відтоді повернулися до авторитаризму і втратили останні крихти віри в демократію.

Останнє опитування громадської думки показало, що громадяни країн арабського світу втрачають віру в те, що демократія може забезпечити стабільність на Близькому Сході та у Північній Африці.

"Успіх Росії лише зміцнить авторитаризм на Близькому Сході, багатьом державам арабського світу захочеться і в себе зробити мінікопію Росії", - переконана експертка кафедри міжнародної безпеки і права Кренфілдського університету Анісі Ван Енгеланд.

Росія користується тим, що США втратили інтерес до Близького Сходу, і давно намагається заповнити вакуум, що утворився. Поворотним моментом, що змінив розклад сил і ставлення до Росії та світу, багато експертів називають війну в Сирії та особливо - приєднання Росії до участі у конфлікті.

"Росія показала, на що здатна, ще в Сирії, вона продемонструвала жорстку силу, а арабський світ силу поважає і так само ставиться до Росії", - каже викладач Університету Ліон-2 і директор дослідницької групи з Середземномор'я і Близького Сходу Вашингтонського інституту політики Близького Сходу Фабріс Баланш.

США не дотримались власної обіцянки і не покарали режим сирійського президента за використання хімзброї, чим розв'язали руки Башару Асаду і його головному союзнику - Росії.

З того часу, вважає експерт, арабські країни вважають, що колективний Захід - не такий всесильний і страшний, як Росія, і не може застосувати силу так, як це робить Путін.

зруйнований алепо в липні 2020

Автор фото, AFP

Підпис до фото,

Свою тактику Росія спочатку відпрацювала у Сирії, кажуть експерти. Алеппо багато місяців зазнавав авіаударів російських літаків. Маріуполь пізніше повторив долю другого за величиною міста Сирії

"Вони більше не бояться США, не бояться санкцій Заходу. Трохи ще - і вони можуть повернутися у бік Росії, - каже Баланш. - Війна в Сирії ознаменувала кінець гегемонії Заходу у світі. Вперше з моменту розпаду СРСР Росія завадила поваленню режиму. Каддафі був останнім лідером, якого скинули. У 2011-2016 роках відбулося зрушення".

"Вони розуміють, що Росія стає якимось новим полюсом, новою силою в новому багатополярному світі, про який так часто говорить Путін, і за ним повторюють арабські лідери", - каже Баланш.

У арабських лідерів від сирійської війни з'явилося відчуття, що Росія "своїх не кидає", тоді як США не підтримали ні Мубарака в Єгипті, ні Зіна аль-Абідін бен Алі в Тунісі, які пішли на хвилі протестів "арабської весни".

Нафта, газ, зерно

Війна в Україні вже торкнулася кількох важливих для економіки арабського світу секторів - від нафти та газу до імпорту сільськогосподарської продукції, торгівлі зброєю та туризму.

Нафтовим монархіям Перської затоки сьогоднішня ситуація на руку, дедалі вищі ціни на енергоресурси дозволять їм більше заробити й наростити постачання газу до Європи.

Ліван, Туніс і Єгипет залежать від російського зерна, до ОАЕ переїздять російські бізнесмени, Єгипет разом з Росією підтримує одну зі сторін, що воюють у сусідній Лівії.

Алжир купує в Росії зброю, Марокко сподівається на голос Росії в Раді безпеки у суперечці із Західною Сахарою, а Іран і Росія - союзники в Сирії.

протест

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

У тому, що спадковий принц Саудівської Аравії знав про підготовку вбивства журналіста Джамаля Хашоггі, західний світ не сумнівається

Країни Перської затоки спілкуються з Росією в рамках ОПЕК+ і поки що не дослухаються до закликів США та Європи збільшити видобуток нафти.

Умовити їх спробує цього тижня президент США Джо Байден, який приїде на саміт у саудівській Джидді, де вперше зустрінеться зі спадковим принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом.

Відносини між МБС (як називають принца) та США - напружені після вбивства в Туреччині журналіста Джамаля Хашоггі. Спецслужби Сполучених Штатів показували пальцем особисто на МБС, стверджуючи, що саме він схвалив вбивство Хашоггі, який завжди критикував владу і саме через свої політичні погляди виїхав до США. Байден ще 2019 року обіцяв, що Саудівська Аравія поплатиться за жорстоку розправу над журналістом.

Підпис до відео,

Саудівська влада визнає факт убивства, але відкидає причетність королівської родини.

"Багато країн Близького Сходу намагаються знайти баланс у відносинах із США та Росією, але вони можуть стати заручниками конфлікту у міру його розвитку", - пише наукова співробітниця Вашингтонського інституту Маргарет Дін.

Невдоволення населення тим, як влада бореться з черговою кризою, спровокованою вторгненням Росії в Україну, може спричинити протести і ще більше посилити нестабільність на Близькому Сході та за його межами.

Подальше ставлення арабського світу до війни в Україні залежатиме від успіхів чи невдач Росії, зазначають експерти.

Арабські держави - прагматичні і спостерігатимуть за поведінкою США, оскільки Вашингтон залишається важливим союзником для багатьох країн регіону, вважає Мерісса Хурма з Центру Вільсона.

"Вплив Росії в регіоні залишиться незмінним. Росії вдасться зберегти всі позиції. Поки що нічого не вказує на ослаблення", - переконаний російський експерт Кирило Семенов.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!