Ситуація на Запорізькій АЕС вийшла з-під контролю. Чим це загрожує?

  • Артем Воронін
  • BBC
Запорізька АЕС

Автор фото, Getty Images

Голова Міжнародного агентства з ядерної енергетики (МАГАТЕ) заявив, що ситуація на захопленій Росією у березні Запорізької АЕС "цілком вийшла з-під контролю". За словами Рафаеля Гроссі, електростанція працює з порушеннями, МАГАТЕ не має зв'язку з її співробітниками і не може оперативно перевіряти обстановку на ній, а проблеми з постачанням витратних матеріалів збільшують ризик збоїв у роботі АЕС.

"Усі принципи безпечної роботи АЕС порушені, - заявив Гроссі у середу. - Ризики дуже серйозні, ситуація вкрай небезпечна".

"Я благаю як міжнародний соціальний працівник, як голова міжнародної організації, я дуже прошу обидві сторони санкціонувати (наш) візит", - наголосив він.

Гроссі наполягає на відвідуванні АЕС інспекторами МАГАТЕ, а встановлена ​​Росією окупаційна влада каже, що готова співпрацювати. Але у минулому проти візитів МАГАТЕ на Запорізьку АЕС виступав український "Енергоатом", стверджуючи, що вони легітимізують захоплення АЕС Росією.

З тим, що фізична присутність інспекторів на АЕС потрібна, згоден старший директор НКО Nuclear Threat Initiative Ніколас Рот. "Гроссі сьогодні відіграє дуже важливу політичну роль - він б'є на сполох. Це дуже важливо, якщо ми хочемо знайти спосіб зменшити ризик", - каже він.

"Ми бачимо щось, чого ніколи раніше не бачили у ході військових дій - наголошує Рот. - Країна використовує ядерний об'єкт як прикриття".

Джерело серйозної небезпеки для регіону

У вівторок глава Держдепартаменту США Ентоні Блінкен звинуватив російські війська у тому, що вони завдають артилерійських ударів з території АЕС або з її околиць, а ЗСУ не можуть відповісти на це без ризику влучити у станцію.

Про це кажуть і українське командування, й жителі Нікополя та Марганця, на які припадає основна частина обстрілів.

"Звичайно, українці не можуть відповісти через небезпеку жахливої ​​катастрофи на атомній електростанції", - сказав Блінкен, додавши, що Вашингтон дуже стурбований ситуацією.

Ця ситуація турбує Захід із перших днів окупації. Росія, яка обстрілювала станцію з артилерії під час захоплення, тепер використовує її як плацдарм для атак, демонстративно не звертаючи уваги на заяви експертів та міжнародних організацій.

Що відбувається на АЕС?

Росія захопила Запорізьку АЕС на початку березня, на другий тиждень війни. Перед окупацією станції та міста Енергодара, де вона розташована, територію навколо АЕС довго обстрілювали - в одному з адміністративних корпусів спалахнула пожежа, яка спричинила тривогу у світі.

Пожежа на Запорізькій АЕС

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Розмиті кадри березневої пожежі на Запорізькій АЕС, зняті камерою спостереження, облетіли весь світ. Міжнародна спільнота заговорила про небезпеку ядерної катастрофи

Прессекретар АЕС Андрій Туз тоді казав, що станцію "обстрілюють впритул" і що постраждав один з енергоблоків. Займання ліквідували українські пожежники, після чого бої у районі електростанції призупинили.

Рада Безпеки ООН зібралася на екстрене засідання, обстріл АЕС засудили представники Британії та США. Навіть МЗС Китаю, яке рідко критикує дії Росії, заявило, що серйозно стурбоване ядерною безпекою на тлі війни.

Російські військові тоді стверджували, що пожежа у навчально-тренувальному комплексі АЕС була наслідком "жахливої ​​провокації" української диверсійної групи, яка спочатку обстріляла з вікон будівлі російський патруль, а потім сама підпалила будівлю.

Про російські обстріли з території або з околиць АЕС говорять із середини липня. Під вогонь часто потрапляють місто Нікополь на західному березі Дніпра, місто Марганець та навколишні села.

Сьогодні нікопольська влада регулярно публікує інформацію про радіаційний фон у місті, а в місцевих чатах багато жартів про радіацію.

"Вони там ховаються, щоб по них не вдарили, - казав мер Нікополя Олександр Саюк у розмові з кореспондентом New York Times, - Інакше навіщо їм (бути) на електростанції? Використовувати її як прикриття дуже небезпечно".

ЗСУ намагається завдавати точкових ударів, застосовуючи баражуючі боєприпаси, або "дрони-камікадзе". 22 липня за допомогою польського БПЛА Warmate було знищено наметове містечко російських військ, артилерійську систему та систему ППО.

Однак про повномасштабне застосування Україною важкої артилерії, зокрема сучасних американських чи британських РЗСО, не йдеться.

Україна просить міжнародне співтовариство "закрити небо" над АЕС за допомогою систем ППО, імовірно - щоб запобігти ракетному обстрілу.

Пропустити YouTube допис, 1
Дозволити контент Google YouTube?

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".

Увага: інші сайти можуть містити рекламу

Кінець YouTube допису, 1

Ядерний вибух та водневий вибух

Найочевидніший ризик - це потрапляння ракети або снаряда в один із реакторів, що може порушити захисну оболонку, або контейнмент, активну зону реактора, роботу охолоджувальних систем, наприклад.

Усе це може привезти до запроєктної (спричиненої подіями, які не враховуються для проєктних аварій) аварії в одному з реакторів з викидом радіоактивності - те, що сталося у Чорнобилі і те, що у побуті називається "мелтдауном".

Тяжка аварія з втратою охолодження активної зони реактора призведе до розплавлення ядерного палива і, відповідно, вивільнення вибухонебезпечного водню, який накопичується під герметичною оболонкою реакторного відділення.

Аналогічно при втраті води у басейнах витримки, де тимчасово зберігається відпрацьоване при кожному реакторі паливо, може початися його перегрів, також із вивільненням водню.

"Якщо потрапить ракета крилата до реакторного відділення Запорізької станції, приміром, то радіаційна аварія матиме наслідки для європейських країн, для того ж Криму, для російської території та, природно, для України", - каже незалежний український експерт з енергетики Ольга Кошарна.

Точніше наслідки запроєктної аварії на АЕС допомагає зрозуміти інженер-фізик, експерт програми "Безпека радіоактивних відходів" Російського соціально-екологічного союзу Андрій Ожаровський з посиланням на європейський проєкт оцінки ядерних ризиків у Європі flexRISK.

ЗАЕС

Цей проєкт оцінює наслідки аварій на реакторах у мирний час, і при порушенні цілісності оболонки реактора наслідки можуть бути серйознішими, уточнює Ожаровський.

Під час аварії відбудеться одноразовий викид радіоактивного цезію-137 у кількостях, потенційно небезпечних для сільського господарства. У найгіршому випадку - небезпечних і для здоров'я дорослих людей. На Україну, ймовірно, припаде основна частина викидів.

Важливо те, що викид радіоактивного цезію під час аварії у Запоріжжі буде одноразовим, і те, куди він попрямує, залежатиме від метеорологічних умов у день аварії. Постраждати потенційно можуть і Москва, Курська область, і Європа.

До аварії може призвести, наприклад, пожежа. "Зараз вони (росіяни) нагнали військову техніку до машинної зали першого енергоблоку, де розташований турбогенератор. Там зберігається велика кількість технічної олії. Це пожежонебезпечне приміщення, у разі пожежі площа для роботи протипожежної техніки, систем пожежогасіння, відповідно, менша", - каже українська експертка.

На майданчику АЕС у спеціальних контейнерах зберігається відпрацьоване ядерне паливо. Випадковий або навмисний удар по контейнерах може призвести до займання та аварії.

Ще один фактор ризику полягає у тому, що на АЕС не надходять запчастини з неокупованої України. "Не проводяться якісно ремонти, тому що ремонти роблять, як правило, на аутсорсингу люди, які не поїдуть на окуповану АЕС", - уточнює Кошарна.

"Коли Гроссі каже, що порушено всі процедури, він не помиляється. Станція - це режимний об'єкт. Навіть деяким її співробітникам не можна заходити до всіх приміщень. Контролю над цим зараз немає", - додає експерт.

Персонал АЕС, який працює під наглядом російських військових і поруч із привезеними Росією співробітниками Росатому, перебуває в умовах психологічного тиску і може помилитися.

Військовий у Запорізькій АЕС

Автор фото, Getty Images

"Насамперед це небезпечно для тих, хто керує реакторними установками. Їх (таких людей) мало. Це золотий фонд нашої атомної енергетики, вони мають ліцензії і готуються понад десять років. Не кожен на це здатний. Перед кожною зміною персонал проходить співбесіду у психолога, перевіряється його здоров'я - тому що вони мають реагувати на форс-мажори", - розповідає Кошарна.

Більшість спостерігачів не можуть сказати, що станеться, якщо бої в районі АЕС стануть інтенсивнішими. Такий ризик є: експерти американського Інституту вивчення війни вважають, що контрнаступ України на півдні країни може торкнутися не лише Херсонської, а й Запорізької областей.

Росія стягує війська для оборони. Якою буде роль Запорізької АЕС, якщо фронт переміститься у бік Росії, сказати дуже складно.

Що каже Женевська конвенція

Можливість ударів по ядерних електростанціях регулюється міжнародним правом. За Женевськими конвенціями (стаття 56 першого додаткового протоколу, складена у 1977 році), АЕС належать до об'єктів, які можуть стати небезпечними для населення, якщо потраплять під вогонь. До таких же відносяться, наприклад, греблі.

Повного захисту від військових дій Женевська конвенція атомним електростанціям не дає - підписанти не дійшли згоди щодо цього пункту.

Згідно з першим протоколом, АЕС може стати законною ціллю для атаки, якщо військова вигода від цієї атаки важливіша, ніж ризик того, що постраждає мирне населення.

У документі конкретизується, що, наприклад, такою ціллю може бути електростанція, яка генерує електрику, що йде на обслуговування військових потреб армії супротивника.

Глава МАГАТЕ Гроссі і карта

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Глава МАГАТЕ Гроссі у березні звертав увагу на те, що навчально-тренувальний центр на АЕС, який загорівся в результаті обстрілу, розташований зовсім близько до енергоблоків - це видно на карті

Схожа ситуація і з військовими цілями, які розташовані біля небезпечної інфраструктури. Конвенція забороняє і розміщувати війська поблизу подібних об'єктів, і завдавати ударів по військових цілях, які розташовані близько до них, але це може перекреслити військова доцільність.

Можна припустити, що українські АЕС виробляють електрику як для цивільного населення, так і для військових потреб, пише у своєму блозі фахівець із міжнародних конфліктів та права з Гамбурзького університету Анна Дінельт. Таким чином вони використовуються у військових цілях, але для того, щоб виправдати удар у рамках Женевської конвенції, цього недостатньо.

Електрика, яка генерується ними, повинна бути "значним" внеском у боротьбу ЗСУ з російськими військами, а удар по АЕС повинен бути єдиним способом вивести її з ладу.

При цьому виведення АЕС із ладу може позбавити значну частину українців електрики, зазначає вона. Сенс існування Женевської конвенції - захист мирного населення, і будь-яке рішення про удар по АЕС має ґрунтуватися на міркуваннях пропорційності ризику.

Якщо ж такий удар буде завдано і це призведе до значної шкоди для мирного населення, такі дії можуть потрапити під визначення воєнного злочину, зазначає Дінельт.

"Водночас і на Україні лежить відповідальність за захист свого цивільного населення, шляхом припинення за необхідності роботи ядерних електростанцій", - додає вона.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!