Чепинога про роман Чеха. 90-і, мотлох у головах, квартирах, серцях і душах

Рецензія члена журі Віталія Чепиноги на книгу Артема Чеха "Хто ти такий?", яка увійшла до короткого списку в номінації "Книга року ВВС-2021".

На книжковому порталі yakaboo досі немає жодного читацького відгуку про книгу Артема Чеха "Хто ти такий?". Як на мене, це хай і не довершена, але серйозна ознака справжньої літератури. Бо, що тут казати? - Читати треба! То книга для себе, і рефлексії для себе, а не назагал.

Сам Артем Чех запевняє, що його роман не автобіографічний. Хоча він певною мірою автобіографічний для кожного, хто зростав у 90-ті роки в Україні, хто проходив всі ці нині вже незрозумілі ініціації власної "дорослості" в міських гаражах і кварталах. Вона автобіографічна для всіх, хто народився в ту дивну й цікаву епоху, коли старі ідеали зникли й нівелювалися, а нові ще не встигли народитися.

Як це не парадоксально, роман "Хто ти такий?" - водночас і позачасовий. Бо ті події могли трапитися в будь-якому місці, в будь-який момент часу, з будь-якими людьми. Він і про повернення до себе, коли втрачено всі адреси і забуто дорогу.

Немає жодного сенсу переповідати сюжет книги, бо вона не про сюжет, і не про історію. Кожен з нас - сам собі Тимофій і сам собі Фелікс.

Це книга про людей, з усім їх мотлохом - в головах, в квартирах, в серцях і душах.

Книга про вчорашніх героїв і ветеранів, що виявилися не запитаними новими реаліями, а тому сублімувалися в маргінальних лицарів. Це і книга попередження, бо в Україні невдовзі з'явиться та й вже з'явилося ціле покоління тих, хто був "там".

У них є свої питання до суспільства й до країни. Ті питання, які часто не мають відповіді в принципі. Налагодження взаємного діалогу, взаєморозуміння в цій ситуації - то велика і непроста справа.

Якоюсь мірою роман Артема Чеха - віховий, рубіжний. Бо ж він підсумовує той історичний період, що ще не піддається чіткому означенню. Тих 90-х, які досі тривають всупереч всякій логіці. Того періоду, в якому ми живемо й досі.

Найголовніше, як на мене, це питання "Хто ти такий?", винесене в назву книги. Бо це первісне питання для кожного з нас. Питання нульового рівня самоідентифікації. Що б не трапилося, куди б ми не йшли, мусимо знати: хто я? Хто ти? Хто ми? Нащо ми тут?

Ми живемо на тому зламі, коли по вінця наповнені непевністю, страхами, сумнівами. Самі не свої. В такий період питання ідентифікації, усвідомлення власної місії (індивідуальної й колективної) най і позірної, є пріоритетною умовою елементарної безпеки, комфорту, приналежності бодай до Чогось, до якоїсь сили і сутності… До сенсу… Нам важливо з'ясувати, куди йдемо?

По всьому тому, кожен герой, кожен учасник цієї вистави, що називається "життям" несе в собі частину чогось вічного, що часто (і помилково) називається людяністю. Бо людяність - то вже похідне він інших неозначених величин і цінностей… Таких, наприклад, як "Полонез" Огінського…

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.