BBC Russian

СПЕЦПРОЄКТ

09 квітня 2024

Чверть території України (25%) забруднено вибухонебезпечними предметами, які щодня несуть загрозу для життя та здоров’я людей. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, наразі 156 тисяч квадратних кілометрів нашої країни підлягають обстеженню саперами.

Найбільш загрозливою є ситуація на Донеччині, Харківщині та Херсонщині, зокрема у деокупованих населених пунктах.

Міни та розтяжки можуть бути замасковані у предмети побуту та навіть дитячі іграшки, що наражає на ще більшу небезпеку цивільних, зокрема дітей.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на 1 квітня 2024 року, за даними ДСНС, від дії вибухонебезпечних предметів вже загинуло 295 людей, серед них – 15 дітей. Кількість поранених значно більша: 662 дорослих та 78 дітей.

З огляду на прикру статистику необхідність формування культури безпеки у підростаючого покоління українців є критично важливою.

До Міжнародного дня просвіти з питань мінної небезпеки "Українська правда" спільно з представництвом ЮНІСЕФ в Україні та ГО "Культурна платформа Закарпаття" розповідають, як мінна просвіта стає обов’язковою частиною життя дітей та дорослих в нашій країні, що потрібно зробити, аби культура безпеки стала частиною світогляду суспільства і яка роль у цьому відведена онлайн-курсу "Як навчати дітей мінної безпеки".

На варті безпеки та просвіти

За два роки повномасштабної війни підрозділи піротехніків ДСНС, поліції та Нацгвардії розмінували близько 5% території України, знешкодили понад 780 тисяч одиниць вибухонебезпечних предметів.

"Потрібно розуміти, що найбільш заміновані – тимчасово окуповані території. І чим довше вони перебувають під окупацією, тим щільніше їх ворог мінує", – наголошує міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

Щоб розчистити заміновані території, навіть не враховуючи ті, що досі перебувають під окупацією Росії – знадобляться десятиріччя. Саме тому робота на випередження – запобігання ситуаціям, коли міни та розтяжки становлять загрозу життю людей – стала невід’ємною частиною діяльності служб екстреного реагування, освітян, а також міжнародних та громадських організацій.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) обʼєднав зусилля з Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Національною поліцією України (НПУ) для підвищення обізнаності дітей щодо мінної безпеки та формування культури безпеки.

"Наші дослідження показують, що часто діти обізнані про ризики, але можуть не практикувати безпечну поведінку. Це пов’язано із багатьма чинниками від індивідуального рівня до рівня інституцій та законів. Наприклад, дорослі можуть демонструвати небезпечну поведінку чи нехтують правилами і діти повторюють за ними.

Саме тому так важливо працювати на всіх рівнях, а не тільки інформувати дитину. Важливо, щоб батьки чи опікуни дотримувались правил і демонстрували безпечну поведінку дітям, а у школах та різних позакласних заняттях розповідали і практикували правила безпечної поведінки", – зазначає голова Представництва дитячого фонду оон (ЮНІСЕФ) в Україні Мунір Мамедзаде.

Мобільні класи безпеки

Нацполіція та ДСНС не лише відповідають за безпеку громадян, але й за просвітницьку діяльність, зокрема щодо мінної безпеки. Як це працює – розповів тимчасово виконуючий обов'язки голови ДСНС і полковник служби цивільного захисту Андрій Даник.

Крім того, що ДСНС працює зі школярами у закладах освіти, вагомим підсиленням у формуванні безпечного середовища там, де очне навчання неможливе через безпекову ситуацію, стали Мобільні класи безпеки від ЮНІСЕФ.

Наразі в Україні діє 15 мобільних класів – надзвичайники та поліцейські курсують на спеціально обладнаних авто у Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Запорізькій областях та у місті Києві, аби проводити для дітей уроки з безпеки.

Офіційна презентація проєкту мобільних класів безпеки в м. Київ, ЮНІСЕФ Україна

"Зважаючи на постійні ворожі обстріли по всій території України, наше завдання – охопити превентивною роботою всі регіони держави.

У першу чергу у зоні ризику – діти, через їхню цікавість до незвіданого. Наша мета – розповісти малечі та підліткам про мінну небезпеку та навчити алгоритму дій під час виявлення підозрілих чи вибухонебезпечних предметів", – резюмував тимчасово виконуючий обов'язки голови ДСНС Андрій Даник.

Мобільні класи безпеки облаштовані за багатозонним принципом: є куточки мінної та пожежної безпеки, домедичної допомоги, безпеки на дорозі, а також ігрова зона для дітей молодшої вікової категорії, де проводять тематичні рухливі ігри та вправи.

1. Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, на офіційній презентації проєкту, ЮНІСЕФ Україна
2. Внутрішнє наповнення мобільних класів безпеки, ЮНІСЕФ Україна
3. Мобільний клас безпеки, ЮНІСЕФ Україна
4. Діти заходять на навчання до мобільного класу безпеки в одній з громад Запорізької області, ЮНІСЕФ Україна.

Також до організації занять з мінної просвіти дітей, за словами Даника, долучаються команди юних пожежних рятувальників, які спільно з фахівцями ДСНС вчать своїх однолітків правилам безпеки.

У ДСНС наголошують: головне, аби діти запам’ятали важливу інформацію, яка допоможе їм зберегти своє здоров'я та життя. Тому уроки з мінної безпеки проводять в інтерактивній, ігровій формі, щоб учням було легше зосередитися.

"Діти долучаються до дискусій, висловлюють свою думку, грають в ігри, відгадують загадки, беруть участь у тематичних руханках і квізах. Тим самим засвоюють важливі правила поведінки.

Особлива увага приділяється саме мінній безпеці. Для цього представники ДСНС в ігровій формі роз’яснюють порядок дій під час виявлення підозрілого чи вибухонебезпечного предмета", – розповідає Даник.

Також діти часто цікавляться роботою рятувальників. Аби відчути себе вогнеборцями, вони можуть приміряти форму надзвичайників, "побути водієм" пожежного автомобіля, самотужки загасити умовне загоряння. Паралельно дітей вчать користуватися вогнегасником.

Тимчасово виконуючий обов'язки голови ДСНС Андрій Даник наголошує: кожен дорослий і дитина мають пам’ятати, що будь-які залишені речі – сумки, мобільні телефони, пакети, коробки, предмети побуту та навіть іграшки – можуть бути потенційно небезпечними.

"Лишаючи українські території, російські війська навмисно мінують все на своєму шляху. Тому навіть м’яч може нести загрозу", – зауважує він.

Уроки з мінної просвіти проводять фахівці ДСНС та Нацполіції, які пройшли навчання щодо принципів викладання безпекових тем за міжнародними стандартами, інтерактивних методик викладання сучасним дітям, а також з психологічних особливостей роботи з дітьми в умовах війни. Всі ці теми доступні у курсі " Як навчати дітей мінної безпеки" від ЮНІСЕФ. Його розробили провідні міжнародні та українські спеціалісти.

Як повідомили у ДСНС, загалом від початку повномасштабного вторгнення для 1,3 мільйонів дітей різного віку рятувальники провели понад 35 тисяч інформаційних та освітніх заходів, а також 915 тисяч заходів – за допомогою Мобільних класів безпеки за підтримки ЮНІСЕФ.

Мінна просвіта як частина шкільної програми

Зважаючи на час, який необхідний для розмінування України, мінна просвіта має стати частиною системи освіти. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, з огляду на те, що питання мінної небезпеки постало ще у 2014 році, частина українських вчителів уже займаються мінною просвітою. У 2022 році МОН частково оновило зміст навчальних програм, однак мета охопити кожну школу, клас і дитину – залишається актуальною.

Наразі міністерство спільно з ЮНІСЕФ працює над тим, щоб безпековий практикум став частиною курсу "Здоровʼя, безпека та добробут" для школярів 5-9 класів.

Навчальні матеріали розробляють спільно з педагогами, психологами та фахівцями з мінної безпеки. Також школи зможуть запрошувати для проведення занять місцевих спеціалістів, які працюють з вибухонебезпечними предметами.

"Важливо не тільки розказати про ключові правила, але зробити це коректно, щоб не викликати зайвої цікавості у дітей", – наголошує міністр.

Навчальні програми мають відповідати усім міжнародним стандартам.

"Освіта має давати дитині корисні знання та навички. На жаль, нині і ще тривалий час в Україні надзвичайно актуальними будуть знання і вміння з мінної безпеки. Завдання дорослих і всієї системи освіти – надати дітям усю можливу інформацію про те, як залишатися в безпеці", – наголошує очільник МОН.

Виклики війни змушують переглядати та адаптувати до нових реалій й інші шкільні програми. Зокрема, МОН працює над оновленням дисципліни "Захист України". Першим кроком було внесення змін до навчальної програми: зокрема, додали топографію, сучасні технології, більше домедичної допомоги.

Водночас Оксен Лісовий визнає, що для якісної трансформації дисципліни недостатньо лише змінити навчальну програму.

"Важливо змінити підхід до викладання, навчити педагогів, надати необхідне для практичного відпрацювання обладнання", – резюмував міністр.

Роль українського громадського сектору у формуванні культури безпеки

Громадські організації за підтримки міжнародних організацій реалізують освітні та безпекові проєкти, зокрема, мінну просвіту дітей.

Громадське об’єднання "Культурна платформа Закарпаття" – працює з культурою безпеки серед дітей і молоді, зокрема у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

За словами голови правління та співзасновника ГО Євгена Забарила, "Культурна платформа Закарпаття" протягом останніх двох років спільно з ЮНІСЕФ Україна розбудовує екосистему світоглядної програми "Культура безпеки", яка обʼєднує комплекс державних програм у сфері безпеки, освіти та розвитку горизонтального демократичного суспільства.

В результаті для кожного доступні:

інтерактивні формати та методологічні матеріали для мобільних класів безпеки;
книжка-пригода для дітей "Вартові безпеки" про безпеку вдома під час блекаутів;
посібник та відеоінструкції із простими активностями для дітей та освітян під час перебування в бомбосховищах;

безпекові набори для підлітків і молоді, що допомагають впоратися зі стресом у надзвичайних ситуаціях та буквально підвищують шанси на виживання;
онлайн-курс "Як навчати дітей мінної безпеки" для освітян, рятувальників та поліцейських.

"Для нашого громадського об’єднання культура безпеки – це світоглядна етично гуманна програма для підлітків та молоді, орієнтована на розбудову сучасних інфраструктур знань, що уможливлюють добробут молодого покоління. Наразі саме культура безпеки відображає вимоги українського контексту та формує уявлення про добробут, обʼєднуючи безпеку фізичну та безпеку як ціннісну категорію", – вважає співзасновник громадського об’єднання.

При цьому, зі слів Євгена Забарила, нині для громадських організацій, які не спеціалізуються на протимінній діяльності, але мають бажання та дійсно можуть посилити державну політику формування культури безпеки, найбільш проблематичними є питання належної правової субʼєктності – тобто необхідності сертифікації таких ГО як оператора протимінної діяльності (ПМД).

"ГО "Культурна платформа Закарпаття" станом на дату виходу матеріалу проходить організаційний етап первинної сертифікації. Слід відзначити, що сертифікація це єдиний шлях до встановлення уніфікованих підходів, в частині реалізації основних завдань протимінної діяльності в Україні", – додає Забарило.

Мінна (не)безпека.
Як навчити дорослих навчати дітей

Онлайн-курс "Як навчати дітей мінної безпеки" для освітян, рятувальників та поліцейських покликаний допомогти впровадженню ефективного навчання сучасних дітей і підлітків мінній безпеці у реаліях війни.

Головна мета курсу – допомогти освітянам, рятувальникам і поліцейським більш ефективно навчати дітей мінній просвіті. Тому у курсі експерти розповідають які є міжнародні стандарти та досвід у мінній просвіті, про мислення та потреби сучасних дітей та їхніх опікунів, а також надають поради, як зацікавити дітей і молодь, створюючи для них безпечний простір для навчання.

Експертка із соціальних і поведінкових змін ЮНІСЕФ в Україні Світлана Кісільова розповідає: важливо зацікавити дітей через інтерактивні формати, але треба врахувати і деякі "табу" чи заборонені теми – про що не варто говорити, що робити чи показувати під час розмови, щоб не нашкодити дитині й не ускладнити процес засвоєння знань.

Аби охопити всі аспекти, які треба враховувати під час навчання дітей, до розробки онлайн-курсу залучили педагогів, фахівців з психології та захисту прав дітей, експертів із соціальних і поведінкових змін.

Зліва направо - Світлана Кісільова, фахівчиня з соціальних та поведінкових змін та Анн-Марі Акікі, керівниця молодіжних програм ЮНІСЕФ під час креативно-творчої програми "Спільно Різдво", ЮНІСЕФ Україна

"Ми підбирали спікерів так, щоб вони мали як теоретичні, так і практичні знання з теми", – пояснює спеціалістка із соціальних і поведінкових змін ЮНІСЕФ в україні.

Наприклад, про міжнародні стандарти з викладання мінної просвіти на курсі розповідає Угг Лоранж, провідний фахівець із захисту дітей головного офісу ЮНІСЕФ, який понад 20 років працює саме у цій темі і має досвід роботи у різних країнах. Про інституціоналізацію мінної просвіти розповідає представниця державного органу Хорватії, де вже майже 30 років триває розмінування.

Світлана Кісільова під час презентації онлайн курсу, Halo Trust

Своєю чергою педагоги діляться секретами та підказками щодо ефективних проведень занять онлайн та офлайн.

Важлива роль відведена і практикуючим дитячим психологам та психіатрам, які розповідають про вікові особливості дітей, як працювати із їхньою увагою та створювати безпечне середовище, щоб на таких заняттях не травмувати і не ретравматизувати дитину.

Про що курс "Як навчати дітей мінної безпеки" і чому його варто пройти

Тому що ті, хто навчають дітей, як зберегти своє життя, мають знати особливості їхньої психіки та підходи, що можуть забезпечити позитивний результат.

За словами дитячої психологині Світлани Ройз, яка є експерткою курсу, для дітей різного віку в в рамках створення онлайн-курсу розробили інструменти, які допоможуть педагогам, поліціянтам та рятувальникам навчати дітей так, аби інформація сприймалася безпечно, не була складною за формою, не викликала спротиву та дозволяла одразу перейти до практики.

"Намагаємося задіяти всі можливі ресурси, щоб інформація потрапила до дитини, але була не нав’язливою", – наголошує психологиня.

Для навчання мінній безпеці дітей дошкільного та молодшого шкільного віку радять використовувати мультфільми, пісні, руханки.

Для підлітків "працюють" мультфільми, короткі анімації, комікси, вікторини, брошури, залучення блогерів, пісні, кліпи, комп’ютерні додатки, залучення сторонніх експертів, які для дітей будуть авторитетними.

Курс містить поради щодо створення безпечного середовища та психологічного розвантаження дітей.

"Наприклад, коли створюються комікси для дітей: якщо там є завдання – знайти вибухонебезпечний предмет, ми не будемо просити дитину помічати його чи розмальовувати, щоб у неї не створювалось відчуття дозволеного "доторку" до нього, навіть олівцем.

Малюки запам’ятовують інформацію, закріплену у рухах. Тому слова, які ми всі знаємо – "не підходь, не чіпай, 101 набирай" – в онлайн-курсі пов’язали з жестами. Щоб діти чули ці фрази, бачили їх, закріпили тілесно", – пояснює підхід до навчання дітей психологиня.

Представник ДСНС України разом з дитиною під час проведення занять з мінної просвіти, ЮНІСЕФ Україна

Психологиня Світлана Ройз наголошує – важливо не лише, що каже вчитель або рятувальник в процесі навчання школярів, але і як. У сприйнятті та подачі складної інформації є певні алгоритми і техніка безпеки.

Програма курсу складається з трьох модулів, які фокусуються на тому, що дитина має знати про мінну безпеку. Складно передбачити, який досвід пережила та чи інша дитина і яка інформація може спровокувати негативну емоційну реакцію, тому курс містить роз’яснення:

чого варто уникати при створенні навчальних матеріалів,
як зрозуміти стан дитини і що можна зробити для його стабілізації,
як освітянам/рятувальникам/поліціянтам налаштуватися на роботу з групою,

що врахувати, аби бути авторитетним для дітей різного віку,
як саме побудувати спілкування з учнями тощо.

"Наприклад, в роботі зі складними темами, ми використовуємо таку будову: починаємо урок чи розмову зі "стабілізаційної частини". Наступна частина – безпосереднє опрацювання теми. Завершуємо урок "інтеграційною" частиною, фокусуючись на тому, яку силу, знання і навички дитина отримала. Коли концентрація уваги дітей знижується, можна запропонувати просту руханку – в курсі є кілька прикладів. Крім того, у техніці безпеки є правило – не торкатись дітей без дозволу, не пропонувати практик з заплющеними очима, не використовувати в матеріалах гучні звуки", – говорить Світлана Ройз.

Світлана Кісільова додає, що ключова експертиза ЮНІСЕФ полягає саме в інтерактивній роботі з дітьми через формат едьютейнменту – навчання через гру.

Усі матеріали, розроблені ЮНІСЕФ для використання у роботі з дітьми різного віку, зосереджені на чотирьох аспектах мінної просвіти:

який вигляд мають небезпечні предмети – окремо як предмети і у навколишньому середовищі

де вони можуть бути

які попереджувальні знаки сигналізують про небезпеку

як потрібно діяти у разі виявлення вибухонебезпечних предметів

Що важливо, онлайн-курс – безкоштовний і доступний всім охочим освітянам і представникам служб, які працюють із дітьми, у будь-який час. За три місяці з моменту запуску курсу на навчання зареєструвалися 3 382 освітян і 3 320 представників ДСНС та Національної поліції.

Також додатково доступні матеріали для уроків на ресурсі Спільнотека від ЮНІСЕФ, що містить посібники, матеріали викладання, зокрема для групової та індивідуальної роботи з дітьми.

"Якщо кожен учасник курсу проведе заняття у своїй школі хоча б раз на пів року особливо в тих областях, які є замінованими, це допоможе не тільки підвищити обізнаність дітей та врятувати їм життя, але й зробити ще один крок у довгостроковій меті – сформувати культуру безпеки в українському суспільстві", – підсумовує Світлана Кісільова.

©2000-2024, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах.

Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.

‍ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.