"За межами України існує думка, що в Україні є проблеми з корупцією. Але так само й у багатьох інших країнах", - посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова в інтерв’ю УНІАН розповіла, чому боротьба з корупцією важлива навіть під час війни, допомогу ЄС Україні та перспективи приєднання.

На початку квітня український медіапростір сколихнула новина про те, що, згідно з опитуванням групи Рейтинг, українці вважають корупцію дещо більшою загрозою для країни, ніж війну. Як ви оцінюєте стан втілення антикорупційних реформ в Україні на тлі повномасштабної війни? Чому важливо продовжувати боротися з корупцією під час війни?

Я вважаю, що важливо боротися з корупцією у будь-який час, бо корупція – це явище, яке грабує суспільства, позбавляє людей значного потенціалу зростання, потенційного добробуту, відчуття безпеки і справедливості. Боротьба з корупцією завжди важлива, у тому числі під час війни, бо Україна бореться за своє національне виживання, за нову Україну, а не стару. І важливо продовжувати боротьбу з корупцією під час війни, оскільки опитування громадської думки чітко засвідчують, що очікування українського суспільства дуже сильно змінилися. З початку повномасштабного вторгнення усі опитування громадської думки показують, що корупційна поведінка є набагато менш терпимою. Насправді, у кожному соціологічному опитуванні корупція стоїть на другому місці після особистої безпеки та захищеності, а також безпеки країни. Саме тому важливо не чекати на завершення війни, бо суспільство цього не терпітиме.

І дуже важливо згадати, як багато було зроблено Україною. Навіть якщо поглянути на Індекс сприйняття корупції від Transparency International за 2013 рік, лише 11 років тому Україна була на 144 місці з 177 країн. Тепер Україна посідає 104 місце. За останні 10 років її показники зросли на 40 позицій. Отже, це віддзеркалення роботи, яка була виконана у розбудові антикорупційних інституцій, у зміні законів і послужному списку покарання за корупційну поведінку.

Але я не хочу сказати, що в Україні немає корупції. Звичайно є. І саме тому боротьба з нею має продовжуватися.

Ви сказали, що немає часу, щоб відкладати боротьбу з корупцією під час війни. Чи можете ви конкретизувати, що саме зараз потрібно робити в Україні для боротьби з цим явищем?

Я вважаю, що створені інституції повинні продовжувати працювати. Наприклад, стосовно запобігання корупції. Новий голова НАЗК повинен здійснювати і контролювати процес декларування активів, який був відновлений. НАЗК тепер виконуватиме роль ведення реєстру прозорості та правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання. Також є реєстр викривачів корупції. Тож, стосовно запобігання, є над чим працювати.

І це багато у чому стосується роботи журналістів-розслідувачів і громадянського суспільства. Має бути незалежна журналістика і спостережне громадянське суспільство.

Ще є НАБУ, яке веде розслідування. САП виступає обвинувачем, а Вищий антикорупційний суд ухвалює рішення у справах про корупцію високого рівня.

Усі ці інституції наполегливо продовжують працювати. Але вони є новими інституціями і дуже важливо, аби вони працювали більше і отримували більше досвіду та експертних знань.

Будуть створені й інші нові установи. Верховна Рада проголосувала у першому читанні за законопроект про перезавантаження Бюро економічної безпеки, аби принести більше ясності, передбачуваності і безпеки бізнесу, який працює в Україні.

І загалом треба роз’яснити ролі різних правоохоронних органів, і де вони мають бути активними. Оскільки є багато різних правоохоронних органів, треба їх впорядкувати. Щось можна зробити під час повномасштабного вторгнення, а з чимось доведеться зачекати. Але, загалом, внесення більшої ясності, передбачуваності у законодавчу базу є важливою частиною боротьби з корупцією.

Чи відомі вам випадки, коли проблеми з корупцією могли якось вплинути на терміни або стати приводом для затримки доставки необхідної Україні допомоги?

Я не знаю конкретних випадків, але між Україною та корупцією дуже довго ставили знак рівності. Деякі порівняння є результатом хибних наративів, а деякі ґрунтуються на справжній дійсності, відштовхуючись від людського досвіду. Отже, потрібно пам’ятати, що за межами України існує думка, що в Україні є проблеми з корупцією. Але так само й у багатьох інших країнах. Але я не знаю про конкретне затримання допомоги.

Коли ми говоримо про інституції, Європейський Союз неодноразово заохочував Україну продовжувати реформи у сфері верховенства права в Україні. Чому це важливо?

Європейський Союз - це група демократичних країн, які базуються на верховенстві права. ЄС може працювати з усіма тими країнами, які мають спільний набір цінностей і принципів, якими вони зобов'язані керуватись. Надзвичайно важливо, аби країни, які перебувають на шляху приєднання до Європейського Союзу, займалися верховенством права до того, як вони приєднаються. Бо як тільки країна приєднається, набагато важче підштовхувати колег до того чи іншого реформування. Ось чому в процесі підготовки до вступу, верховенство права - це сфера, де ЄС дуже уважно стежить за розвитком подій.

Такі реформи змінюють уявлення людей про те, як організована влада, як працюють незалежні інституції. Ці реформи дуже важко реалізувати. І тому ми приділяємо реформам стосовно верховенства права таку увагу, щоб передбачуваність, чесність і справедливість були забезпечені кожному бізнесу, кожній людині та щоб державні інституції були обмежені законом, а не владою окремих осіб.

Президент України Володимир Зеленський прагне розпочати фактичні переговори про вступ між Україною та ЄС у червні цього року. Чому цей процес досі не розпочато і чи можуть виникнути якісь несподівані перешкоди, щоб відкласти його?

Я не хотіла би гадати, що станеться у червні.

У березні лідери країн-членів ЄС під час саміту звернулися до Ради ЄС затвердити так звану переговорну рамку. Це означає, що позиція Європейської комісії стосовно переговорів з Україною з’явиться, як тільки буде зроблено оцінку виконання решти чотирьох кроків.

Оцінювання наразі триває. І сподіваюся, що в червні переговори дійсно будуть офіційно відкриті, переговорна рамка буде схвалена. Сподіваюся, що те планування, про яке говорить президент Зеленський, справді відбудеться.

Чи можете ви пояснити, як буде виглядати цей процес початку переговорів?

Залишається зробити так, аби країни-члени в межах Ради ЄС затвердили переговорну рамку. По суті, Європейська комісія підготувала проект переговорної рамки, але саме країни-члени мають її схвали. І на цій основі має відбутися перша Міжурядова конференція. Це означає, що 27 держав-членів збираються на міжурядову конференцію, на якій говорять: ми починаємо переговори і ми відкриваємо ті чи інші розділи переговорів з Україною.

І, я припускаю, що боротьба з корупцією та верховенство права завжди будуть на порядку денному?

Завжди. Це фактично теми, які відкриваються першими, як перші розділи переговорів, і які будуть закриті останніми. Іншими словами, це буде шлях, яким рухатимуться усі країни-кандидати протягом переговорів і прогрес буде оцінюватися на постійній основі.

Європейська Рада створила Український фонд обсягом 50 млрд євро на період 2024-2027 років. Якщо США зрештою не зможуть відновити надання додаткової підтримки Україні, чи ЄС може збільшити обсяг цього фонду?

Ми перебуваємо на ранніх етапах впровадження Українського фонду. Це чотирирічний інструмент. Ми розпочинаємо втілення. Тож, я думаю, що говорити про збільшення обсягу занадто рано. Спершу ми повинні бути здатними використати його.

Поясніть, як у поточному році буде функціонувати новостворений спеціальний фонд підтримки України в рамках Європейського фонду миру, граничну межу якого було збільшено до 5 млрд євро?

Я думаю, що в Європейському Союзі є велике усвідомлення гострої потреби підтримувати Україну зброєю, зокрема боєприпасами. І ці кошти, в основному, будуть використані для закупівлі боєприпасів і артилерії. На наступному етапі також передбачається виділення коштів на закупівлю певних типів зброї на локальному рівні в Україні, оскільки оборонна промисловість в Україні дуже активна. Це теж в планах.

Коли слід очікувати, що прибутки із заморожених російських активів почнуть надходити до Європейського фонду миру?

Наразі пропозиція на порядку денному. Сподіваюся, незабаром її затвердять. І ці надходження від заморожених російських активів фактично були б підтримкою для здійснення закупівлі також в Україні.

Чи є шанс, що це відбудеться у поточному році?

Я сподіваюсь, що так.

Чи правильно я розумію, що з цих доходів на потреби України може надходити 3 мільярди євро на рік?

Приблизно.

Росія продовжує знищувати об’єкти критичної інфраструктури України. Україна потребує посилення системи протиповітряної оборони. Яким чином ЄС може відреагувати на ці удари?

По-перше, для захисту критичної інфраструктури з бюджету ЄС ми підтримали Фонд енергетичної підтримки України, яким керує Секретаріат Енергетичного співтовариства у Відні, на суму трохи більше 50 мільйонів євро, які в даний час спрямовані на закупівлю найважливішого обладнання.

ЄС забезпечує увесь ланцюг логістики, транспортування усього, що треба доставити в Україну, включно з найбільшим енергетичним обладнанням, таким як турбіни тощо. Отже, ми дуже активно працюємо над енергетичним порядком денним.

По-друге, коли ви запитуєте про системи протиповітряної оборони, це стосується більше окремих держав-членів, які насправді мають ці системи, а не ЄС. Навіть наш нарощений фонд підтримки (в рамках Європейського фонду миру) України не такий великий, щоб підтримувати ППО. Це для меншого типу закупівель. Але я вірю, що будуть хороші новини про прибуття "Петріотів" в Україну. Сподіваюся, що незабаром.

Яким ви бачите майбутнє України цього року? Чи ви позитивно оцінюєте Україну та обраний нею шлях?

Я думаю, що ми переживаємо важкий момент. Є труднощі з поставками, але я дійсно вірю і в нас, і в вас, що ми зможемо подолати важкий період і вистояти в цій справедливій боротьбі, через яку проходить Україна. Ми перебуваємо саме тут.

Я вважаю дивовижним те, як Україна насправді проводить реформи під час війни. Скажу навіть більше: Україні вдалося знайти консенсус стосовно деяких дуже складних реформ завдяки єдності від початку повномасштабного вторгнення. Я маю на увазі, що ЄС ставить високу планку, ЄС висуває багато вимог. І я дуже на боці тих, хто каже, що Україна насправді багато зробила, але нам потрібно продовжувати. Ми не можемо зупинятися, тому що це як їхати на велосипеді вгору пагорбом. Якщо ви зупиняєтеся, то ви не залишаєтеся там, де зупинилися. Ви повертаєтесь назад. Тож, треба не зупинятися.

Віталій Саєнко

УНІАН в Google News