Шміт Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шміт Федір Іванович
Шмит Федор Иванович
Народився 1877[[:ru:s:БСЭ1/Шмит,_Федор_Иванович|Шмит,_Федор_Иванович]]_//_''[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(первое_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]''_/_под_ред._[[:Шмідт_Отто_Юлійович|О. Ю. Шмидт]]_—_1_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Акционерное_общество_«Советская_энциклопедия»]],_1920.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q105108844]][[d:Track:Q167997]][[d:Track:Q20078554]]-3">[3][[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/119128926/_Record_#119128926]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1][https://bessmertnybarak.ru/books/repressirovanny_vostokovedi/page-1/_Люди_и_судьбы._Биобиблиографический_словарь_востоковедов_-_жертв_политического_террора_в_советский_период_(1917-1991)]_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Петербургское_востоковедение|Петербургское_Востоковедение]],_2013._—_496 с._—_([[:d:Q17982434|Социальная_история_отечественной_науки_о_Востоке]])_—_ISBN_978-5-85803-225-0[[d:Track:Q17982241]][[d:Track:Q17982434]][[d:Track:Q17982386]][[d:Track:Q656]]-2">[2]
Санкт-Петербург, Російська імперіяCatalog_of_the_German_National_Library[[d:Track:Q23833686]]-4">[4]
Помер 3 грудня 1937(1937-12-03) або 1937[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/119128926/_Record_#119128926]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1][https://bessmertnybarak.ru/books/repressirovanny_vostokovedi/page-1/_Люди_и_судьбы._Биобиблиографический_словарь_востоковедов_-_жертв_политического_террора_в_советский_период_(1917-1991)]_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Петербургское_востоковедение|Петербургское_Востоковедение]],_2013._—_496 с._—_([[:d:Q17982434|Социальная_история_отечественной_науки_о_Востоке]])_—_ISBN_978-5-85803-225-0[[d:Track:Q17982241]][[d:Track:Q17982434]][[d:Track:Q17982386]][[d:Track:Q656]]-2">[2]
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
·вогнепальне поранення
Країна  Російська імперія
 РосіяCatalog_of_the_German_National_Library[[d:Track:Q23833686]]-4">[4]
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Відомі учні Таранушенко Стефан Андрійович
Знання мов російська
Заклад ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Членство НАН України

Фéдір Іванович Шміт (*1877 — †3 грудня 1937[5]) — український і радянський візантолог, археолог, музеєзнавець, мистецтвознавець, теоретик мистецтва, педагог, дійсний член АН УРСР1921).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Працював у Російському археологічному інституті в Константинополі (учений секретар 1908—1912)[6]. Закінчив Петербурзький університет (1912). У 1912—1921 роках — професор Харківського університету (1912—1921), завідувач музейної секції Всеукраїнського комітету охорони пам'ятників старовини Наркомосу УРСР (19191920), 19211924 в Києві, голова Археологічної комісії та інших установ ВУАН, професор Київського художнього інституту. 1921 року за його ініціативою було створено науково-дослідну установу «Софійська Комісія», що насамперед займалася дослідженням і проблемою наукової реставрації пам'ятки та стала попередником Національного заповідника «Софія Київська»[7]. З кінця 1924 професор Ленінградського Університету і директор Державного інституту мистецтв.

Влітку 1919 року підписав колективне звернення харківської професури до вчених Заходу з протестом проти червоного терору. Арештований у Ленінграді. Після 5 років таборів і повторного арешту за рішенням Трійки НКВС розстріляний у Ташкенті 3 грудня 1937 року.

Шміт видатний дослідник архітектури й малярства Візантії, балканських країн, країн Близького Сходу, а також Київської Русі. Праці з теорії та історії мистецтва: «Искусство, его психология, его стилистика, его эволюция» (Харків, 1919) [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.], «Мистецтво старої Руси-України» (Харків, 1919), [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] «Исторические, этнографические, художественные музей. Очерк истории и теории музейного дела». (Харків, 1919), «Психологія малювання» (Київ, 1921), «Пам'ятки староруського мистецтва» (1922), «Мистецтво як предмет навчання» (Київ, 1923) та інші.

2023 року у видавництві «Дух і літера» вийшов україномовний переклад (перекладач та автор вступної статті, коментарів та додатків - Андрій Пучков, загальна редакція - Катерина Станіславська) праці Шміта «Мистецтво: його психологія, його стилістика, його еволюція».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/119128926/_Record_#119128926]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]
_1-1">б [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/119128926/_Record_#119128926]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]
_1-2">в Deutsche Nationalbibliothek Record #119128926 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  • [https://bessmertnybarak.ru/books/repressirovanny_vostokovedi/page-1/_Люди_и_судьбы._Биобиблиографический_словарь_востоковедов_-_жертв_политического_террора_в_советский_период_(1917-1991)]_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Петербургское_востоковедение|Петербургское_Востоковедение]],_2013._—_496 с._—_([[:d:Q17982434|Социальная_история_отечественной_науки_о_Востоке]])_—_ISBN_978-5-85803-225-0[[d:Track:Q17982241]][[d:Track:Q17982434]][[d:Track:Q17982386]][[d:Track:Q656]]
  • _2-0">а [https://bessmertnybarak.ru/books/repressirovanny_vostokovedi/page-1/_Люди_и_судьбы._Биобиблиографический_словарь_востоковедов_-_жертв_политического_террора_в_советский_период_(1917-1991)]_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Петербургское_востоковедение|Петербургское_Востоковедение]],_2013._—_496 с._—_([[:d:Q17982434|Социальная_история_отечественной_науки_о_Востоке]])_—_ISBN_978-5-85803-225-0[[d:Track:Q17982241]][[d:Track:Q17982434]][[d:Track:Q17982386]][[d:Track:Q656]]