Росія відкрила харківський фронт. Чому так сталося і що буде далі

Вранці 10 травня сталося те, що вже тривалий час анонсувала українська влада і західні експерти: Росія відкрила новий фронт. Її війська перетнули кордон на Харківщині і почали просуватися в напрямку обласного центру.

Наступ армія РФ почала за двома напрямками вздовж великих водних перешкод.

Перший – вздовж Травянського водосховища до селища Липці, що за 16 км на північ від Харкова. Другий – вздовж річки Сіверський Донець біля міста Вовчанськ за 45 км на північний схід від обласного центру.

За чотири дні наступальних дій російська армія змогла захопити майже десяток невеликих сіл біля державного кордону. Вона просунулася приблизно на 5-6 км вглибину української території і на 30 км в ширину.

Збройні сили України намагаються стримати противника і не допустити втрати висот біля села Липці, а також захоплення Вовчанська і його околиць.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський називає ситуацію "загостреною", а українські бійці, які беруть безпосередню участь у боях на Харківському напрямку, кажуть про проблеми з фортифікаціями і командуванням.

Читайте також:

"Росіяни просто зайшли пішки". Що розповідають військові про ситуацію на Харківщині і як реагує влада

Росіяни спробували прорватись на Харківщині. Для чого вони це роблять

Очікувано "неочікуваний" наступ

Про те, що Росія планує відкрити новий фронт на Харківщині західні ЗМІ почали писати ще наприкінці зими. Українська влада тривалий час це заперечувала і казала, що цей напрямок максимально захищений.

Наприкінці березня головком Сирський в інтерв'ю державному "Укрінформу" нагадував, що ЗСУ вже мають успішний досвід звільнення Харківщини восени 2022 року.

"Ми вже маємо досвід бойових дій у Харківській області, нам вдалося "прорахувати" противника та звільнити значну частину Харківщини. Саме тоді відбувся масштабний обвал російського фронту. Якщо росіяни рушать туди знову, Харків стане для них фатальним містом", – зазначив генерал.

Однак, коли 10 травня новий харківський наступ все ж відбувся, то українські бійці були змушені відразу ж відступити на декілька кілометрів вглиб своєї території, дозволивши РФ окупувати прикордонні села.

Чому так сталося?

Деякі експерти і військові вказують на те, що перший рубіж оборони, який включає і смугу забезпечення з мінно-вибуховими загородженнями, протитанковими ровами і бетонними "зубами дракона", належним чином не підготували і не прикрили вогнем.

Мова саме про той рубіж, який будувався за 1,5-6 км від кордону і який мав б суттєво уповільнити рух противника.

Читайте також:

"Велике оборонне будівництво". Як Україна екстрено зводить свої фортифікації і хто цим керує

Колишній начальник інженерних військ, а нині очільник Державної спецслужби транспорту, генерал Олександр Яковець каже, що найбільш підготовлений оборонний рубіж на Харківщині звели на третій лінії, тобто за 17-35 км від держкордону.

Він пояснює, що передній край оборони в Харківській області через постійні обстріли неможливо було обладнати з використанням інженерної техніки і залізобетонних конструкцій.

Відповідно, претензії деяких військових про відсутність заглиблених бетонних укріплень біля держкордону генерал називає абсурдними.

Зміна командувача

Однак, на те, що український задум оборони Харківщини пішов не за планом, може вказувати раптова зміна командувача оперативно-тактичного угруповання на цьому напрямку.

Новим керівником ОТУ замість Юрія Галушкіна став генерал Михайло Драпатий. Джерела ВВС у ЗСУ підтвердили цю інформацію.

Минулого року він командував військами на правобережжі Херсонщини на чолі оперативного угруповання "Каховка", а потім пішов на підвищення в генштаб на напрямок підготовки військ.

"Просто так командувачів не змінюють. Значить, виявлено недоліки", – зауважує ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман в розмові з ВВС Україна.

Український аналітик з групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець на своїй сторінці у фейсбуці висловив думку, що попереднього командувача ОТУ "Харків" зняли з посади саме тому, що не організував належним чином вогневе прикриття смуги забезпечення на передньому краю оборони.

Це дозволило військам РФ доволі швидко і без перепон просунутись вглиб української території на кілька кілометрів та окупувати прикордонні села.

Військовий експерт і історик Михайло Жирохов впевнений, що новий командувач Михайло Драпатий змінить підхід до оборони на цій ділянці.

За його даними, для цього в розпорядження ОТУ вже надали кілька "свіжих" бригад ЗСУ. Про перекидання резерів каже і генштаб. А деякі підрозділи, як наприклад, Третя штурмова бригада ЗСУ, вже публічно повідомили про переміщення на Харківщину.

"Однак, ще більше оперативних резервів перекидати на цей напрям може бути ризиковано", - каже Жирохов.

Битва резервів

Давид Гендельман наголошує на тому, що одне із завдань РФ – це відтягнути українські резерви з інших напрямків.

"Надалі найважливішим буде питання співвідношення сил і найголовніше - темпів. А саме якими темпами кожна зі сторін буде перекидати резерви", – вважає ізраїльський фахівець.

Поки що свій наступ на Харківщині російська армія веде незначними силами чисельністю в декілька батальйонів. Наприклад, на штурм Вовчанська, за даними генштабу ЗСУ, Росія відправила п'ять батальйонів (орієнтовно 2,5-3 тисячі бійців).

Загалом угруповання військ РФ на цій ділянці складає близько 30-35 тисяч бійців.

"План росіян тільки почав виконуватись, і ми ще не побачили основних сил і засобів, які вони зібрали", – каже Михайло Жирохов ВВС Україна.

Він прогнозує, що другий ешелон військ РФ може ввести 16 травня, а третій – орієнтовно 20 травня.

На його думку, саме до цього часу РФ планує по-максимуму реалізувати свій тактичний задум на харківському напрямку.

Але в чому саме полягає цей тактичний задум – думки експертів суттєво різняться.

Яка ціль Кремля

Західні ЗМІ, наприклад The New York Times, не виключають, що метою РФ є максимально наблизитись до Харкова, почати його обстріли з артилерії чи взяти в облогу. Це начебто може підштовхнути керівництво України до перемовин з Путіним.

Однак більшість військових аналітиків зауважують, що угруповання російських військ занадто мале, щоб здійснити масштабну операцію зі штурму чи оточення міста-мільйонника.

За версією Давида Гендельмана, основна задача росіян зараз - це побудувати суцільну "буферну зону" біля українського кордону на Харківщині.

Про ці плани ще на початку року публічно заявив президент Росії Володимир Путін.

"Не виключаю, що ми змушені будемо створити певну "санітарну зону", на території, підконтрольній київському режиму", – заявив він 18 березня, розмірковуючи про можливу відповідь Росії на обстріли Бєлгорода.

Враховуючи, що, за даними міноборони РФ, найчастіше обстріли цього російського міста ведуться з реактивних система залпового вогню Vampire (чеська версія радянської РСЗВ "Град") з дальністю 40-42 км, то, вірогідно, саме на таку відстань і планує Кремль посунути цю "зону" вглиб України.

За словами Гендельмана, росіяни спробують рухатись вглиб на своїх напрямках вторгнення – біля Вовчанська і Липців, а потім об'єднати їх.

"Якщо буде успіх, то вони, вочевидь, схочуть поєднати їх і зробити суцільну смугу вздовж кордону. По обрисах кордону видно, що є два виступи в бік РФ і, ймовірно, вони намагатимуться їх зрізати".

Український аналітик Михайло Жирохов має іншу думку. За його даними, напрямок атаки на Липці і, відповідно, далі на Харків є відволікаючим. Основна задача армії РФ – це захопити Вовчанськ і рухатись південніше, щоб перерізати логістику українському угрупованню біля Куп'янська.

Це стратегічно важливе місто – великий залізничний вузол, що стоїть на річці Оскіл – ЗСУ звільнили його ще восени 2022 року. З того часу армія РФ докладає значних зусиль, щоб повторно його окупувати.

Найбільш потужні атаки тривають з жовтня 2023 року, війська РФ безуспішно намагаються відтіснити українців зі східного берега Осколу і наблизитися до Куп'янська.

Якщо росіянам вдасться вийти в тил цього угруповання, то ситуація на цій ділянці фронту значно погіршиться для ЗСУ. Вже зараз армія РФ активно обстрілює мости на маршрутах постачання українських військ біля Вовчанська, зокрема на річках Вовча і Сіверський Донець, намагаючись ізолювати район бойових дій.

Однак, зауважує Жирохов, поки що у росіян не виходить прорвати оборону українців на значну глибину і досягти успіху в реалізації своїх задумів.

З цим погоджується і Давид Гендельман.

"Поки що тут є "туман війни". Але не видно, щоб дії росіян вийшли на рівень оперативного прориву", – наголошує він.

"Обстановка несприятлива, але серйозного прориву фронту в найближчому часі не намічається. Навіть якщо росіяни візьмуть Вовчанськ і Липці, це не значить, що далі фронт посиплеться. Просто це ще раз показує вочевидь недостатню готовність української оборони на цьому напрямку".

За даними генштабу ЗСУ, 13 травня армія РФ продовжувала вести штурмові дії на Харківському напрямку і активно застосовувала авіацію. Українці намагаються контратакувати і "зрізати" вклинювання противника в свою оборону. Зокрема, вдалося відтіснити росіян від північних околиць Вовчанська.

"На Харківський напрямок переміщено завчасно створені резерви. Залежно від розвитку обстановки, нарощування угруповання триватиме. Війська забезпечені необхідною кількістю засобів ураження", – заявляє генштаб.

Російська влада заяв щодо відкриття нового фронту в Україні не робила, лише міністерство оборони в щоденному зведенні 11 травня рутинно повідомило, що напередодні "звільнило", тобто окупувало, п'ять сіл в Харківській області України.