Чи допоможе Росії "найкращий друг"? Як Китай реагує на вторгнення в Україну

Китай не підтримав Росію, коли ООН голосувала за резолюцію щодо засудження вторгнення в Україну, хоч китайський лідер Сі Цзіньпін називав Володимира Путіна "найкращим другом", а російський президент відповідав взаємністю. Але й проти вторгнення Китай виступати не став.

Які інтереси переслідує Китай зараз і чи зможе Росія в умовах жорстких західних санкцій покращити своє становище шляхом зближення з Пекіном? ВВС поговорила про це з політологами та економістами.

Разом проти Заходу

Цього тижня Генеральна асамблея ООН голосувала за резолюцію із засудженням військової агресії Росії проти України. Документ містить вимогу до Москви негайно припинити бойові дії. Китай утримався.

"Китай не висловився "проти", адже це розцінили б як очевидну підтримку позиції Росії. Але з іншого боку, Китай і не виступив "за". Гадаю, у найближчій перспективі Китай намагатиметься зважити всі ризики й можливості "і максимально зберігатиме стратегічну невизначеність щодо цього питання", - вважає китаїст Леонід Ковачич.

Попри стриману реакцію офіційних осіб, китайські соцмережі були у захваті від останніх публічних виступів Володимира Путіна. У його заявах китайці почули головне: ця "спеціальна операція" - це боротьба із Заходом.

Відео з перекладом промови Путіна стало вірусним, а в соціальній мережі Weibo - китайському аналогу твіттеру - гештег #putin10000wordsspeechfulltext (тобто "повний текст промови Путіна") набрав більше мільярда переглядів за перші 24 години. У той час, як увесь західний світ засудив вторгнення в Україну, користувачі китайського інтернету вітали Путіна та воєнні дії.

Значно обачніше поводився китайський уряд — він відмовився назвати те, що відбувається, вторгненням і засуджувати його. Але й схвалювати дії Москви Пекін не поспішає.

У день, коли російські війська почали завдавати ударів по українській території, офіційний представник МЗС КНР Хуа Чуньїн значну частину свого щоденного брифінгу присвятила критиці США, звинувативши Вашингтон у "дотриманні блокової політики для створення конфронтації та поділу на основі ідеології". Водночас вона додала, що Китай і Росія "діють відповідально, підтримуючи міжнародну безпеку та стабільність".

Прямої відповіді на запитання, чи Китай вважає російську "спецоперацію" вторгненням, Хуа Чуньїн так і не дала.

Китай, з одного боку, прагне зберегти, а, можливо, і навіть розширити стратегічне партнерство з Росією, але при цьому йому важливо не надто активно зближуватися з Москвою — це підвищить ризик санкцій проти самого Пекіна, каже ВВС американський експерт Бредлі Джардін.

Як Путін сплутав карти

Китай опинився у складній ситуації. З одного боку, Пекін зацікавлений у стабільній та передбачуваній ситуації у світі — він добре знає, як діяти за таких умов та нарощувати свою силу. У цьому сенсі воєнні дії в Україні, з якою Китай також підтримує торговельні відносини, йому не вигідні.

З іншого боку, зазначає Бредлі Джардін, Китай із симпатією ставиться до російського бачення багатополярного світу та концепції ослаблення Заходу, а партнерство з Росією дає йому можливість щось протиставити США і Європі. Але й тут усе не так просто: російське вторгнення в Україну призвело до унікального єднання країн Заходу, які терміново скоординовано запроваджують дедалі нові санкції проти Москви. Така єдність не на руку Китаю.

Деякі західні експерти до того ж побоюються, що китайське керівництво може проводити паралель між Україною і Тайванем — теоретично зростає загроза того, що Китай вирішить і сам застосувати силу. Основним стримувальним фактором може стати позиція Німеччини щодо України: зацікавленість Берліна у "Північному потоці-2" не завадила Німеччині приєднатися до найжорсткіших санкцій проти Росії, зупинивши сертифікацію газопроводу.

Приклад України показав Китаю, що європейська залежність від російських енергоресурсів не завадила Євросоюзу виступити єдиним фронтом та запровадити жорсткі санкції проти Росії, коли Москва розпочала воєнні дії.

"Китай опинився у непростому становищі, оскільки, з одного боку, Китай має певні політичні та економічні інтереси співпраці з Росією. З іншого боку, Китай має інтереси співпраці з Україною. З третього боку, для Пекіна дуже важливо, щоб відносини з Євросоюзом не погіршувалися", - вважає експерт Леонід Ковачич.

Ще кілька років тому, коли відносини Китаю і США почали стрімко погіршуватися після початку торговельної війни, надії Пекіна були пов'язані з тим, щоб Євросоюз як важливий торговельний партнер зберіг максимально незалежну позицію. Експерт зазначає: якщо Китай почне активно підтримувати Росію (наприклад, сприяти тому, щоб Росія могла оминати запроваджені санкції), це погано вплине на відносини Пекіна і Брюсселя.

Китай історично не любить публічні заяви, віддаючи перевагу залаштунковим обговоренням, зазначає Керрі Браун, професорка Лондонського королівського коледжу. Експерт припускає, що подібні переговори, якщо ще не ведуться Пекіном, то можуть розпочатися будь-якої миті.

"Але можуть статися ще якісь події, які змусять Китай голосніше й чіткіше заявити про свою позицію. Зрештою, вже йдеться про ядерну загрозу, - подивіться, що трапилося біля Запорізької АЕС. Гадаю, для Пекіна дії Росії - рух у неправильному напрямку", - вважає Керрі Браун.

Про Китай правильно думати не як про окрему країну, а як про окрему планету чи цивілізацію, каже економіст, професор університету Чикаго Костянтин Сонін.

"Китай вважає усі країни периферійними, навіть США. Відповідно, таке саме ставлення і до Росії. Від Росії Китаю потрібно не більше, ніж від будь-якої іншої малозначущої периферії.

Будь-яка торгівля завжди здійснюється на користь обох сторін. Той факт, що велика кількість споживчих товарів і велика кількість розрахунків за енергоносії відбуватиметься через Китай, свідчить про те, що торговельні позиції Китаю посилюватимуться, наразі більша частина маржі йтиме китайським фірмам, через які в Росію можуть поставляти айфони, адже в них відрубали більшу частину конкурентів", - пояснює експерт.

Те саме, каже Сонін, стосується й торгівлі нафтою та газом: торговельні позиції Китаю щодо кожної угоди посилюються. Так, Китай не став монополістом, але абсолютно точно тепер є домінантною силою на тому ринку, який досі відкритий для Росії.

Але Росія не зможе економічно замінити співпрацю з країнами Заходу зближенням з Китаєм, переконаний колишній заступник голови Центробанку Сергій Алексашенко. В інтерв'ю DW він сказав, що "це неможливо, ні за який час, ні за які гроші й за жодних обставин".

"Китай не горить бажанням допомагати Росії. Китаю історично, у довгостроковій перспективі, вигідна слабка Росія, тому що з нею простіше домовлятися про постачання сировини. Більше Китаю від Росії нічого не потрібно, — вважає Алексашенко. — Тому Китай Захід замінити не може. Китай може постачати багато обладнання середнього рівня, але Китай ніколи не був технологічним лідером, що постачає найскладніше обладнання, яке Росія завжди купує в Європі чи Америці".

Але щось таки доведеться купувати в Китаї. Костянтин Сонін прогнозує, що на практиці це виглядатиме так: машини будуть гіршими, тому що замість західних запчастин встановлюватимуть китайські, літаки частіше падатимуть, бо використовуватимуть китайські компоненти.

Може з'явитися проблема, яка не існувала до цього, а саме — у якій валюті розраховуватися з Китаєм.

"У нас є дані за першу половину 2021 року: 16% від усього китайського імпорту в Росію оплатили юанями. Це суттєве зростання, оскільки ще чотири роки тому ця частка не перевищувала 2%. Очевидно, що тепер при розрахунках національні валюти не будуть на рівні паритету: тобто не будуть порівну в рублях і в юанях. Перекіс буде у бік саме китайської національної валюти, що вигідно Китаю, - це сприятиме інтернаціоналізації юаня", - каже Леонід Ковачич.

Американський експерт Бредлі Джардін зазначає: "Ціни на імпортні товари в Росії зростають, оскільки курс юаня до рубля різко зріс після запровадження санкцій. Частина китайських банків взагалі відмовилася від торгівлі парою рубль-юань. Мало того, китайські держбанки оголосили, що не фінансуватимуть купівлю російської сировини, а міжнародні фінансові організації, що мають в Китаї серйозний вплив, на кшталт AIIB та New Development Bank, припинили співпрацю з Росією".

Костянтин Сонін звертає увагу на те, що в нинішніх умовах зовнішня торгівля Росії буде значно централізованішою: держава здійснюватиме угоди з продажу та отримання закордонної валюти і вирішуватиме, куди витратити всі отримані юані.

"Як СРСР продавав нафту, й на отримані гроші централізовано купував їжу, продовольство та різні технології для капітальних інвестицій. Росія не відразу перейде у цей режим, але все йтиме саме до цього", - каже Сонін.

На прохання порівняти перспективу з нинішнім економічним становищем Ірану експерт підтверджує: "Це Іран, якщо не брати до уваги того, що "Іран" стався у значно розвиненішій та передовій країні".

Події останніх дев'яти днів суттєво вплинули на світовий порядок денний: ще недавно головною загрозою американці називали саме Китай. Тепер зусилля Вашингтона спрямовані на захист України та якнайшвидше припинення бойових дій. Відразу кілька експертів, опитаних ВВС, сказали, що для США питання конкуренції з Китаєм може втратити актуальність на багато років.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!