Культурна політика
Матеріали по темі
-
«Коли тривали святкування 150-річчя Шевченка, в Києва три доби палала наукова бібліотека на Володимирській. Тоді згоріло все наше середньовіччя, вся україніка».
-
Уряд розглядає можливість ліквідувати Міністерство культури чи об’єднати його з іншим. Чи виправданий цей крок?
-
У лютому наступного року відбудеться чергове засідання у справі одеського Караваджо. Через понад 10-річний арешт картини Україна пропускає чергову можливість доєднатися до європейського культурного діалогу.
-
Немає певності, що Україна матиме національне представництво у Венеції: куратори проєкту-переможця кажуть, що Мінкульт не комунікує з ними й не виділяє обіцяних грошей.
-
«У роботі про Мазепу я використав форму реп-батлу — сучасного реп-батлу, який є метафорою протистояння Байрона й Пушкіна».
-
У колонці для LB.ua Юлія Федів виклала бачення функції Міністерства культури та пріоритетів його діяльності відповідно до теперішніх викликів.
-
Ми будемо цікавими світові не лише розмовами про нашу війну, не лише риторикою, громадянською позицією, а й передусім контентом актуальної української культури, який твориться зараз…
-
10 липня у Верховній Раді України зареєстрували проєкт закону № 9477 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення…
-
Експерти зі стратегування оцінюють Стратегію Українського культурного фонду на 2023–2025 роки.
-
Замість інституції, яка мала б бути в авангарді культурних перетворень, Держкіно стало старорежимним міліцейським органом покарання і нагляду — і у своїх діях, і в риториці.
-
Держава ніколи не була ані надійним партнером, ані ефективним менеджером для культури. Тож після вторгнення керівники культурних інституцій не чекали від держави результативності і діяли самі.
-
“Війна в Україні оприявнила політиканство міжнародного культурного світу. Скажімо відверто: головні глобальні культурні інституції не змогли дати раду українському виклику”.
-
Росіяни і зараз дуже потужно використовують soft power. Натомість Україна, на жаль, системно не працювала зі своїм позиціонуванням назовні до початку повномасштабного російського вторгнення…
-
Під час великої війни культурна дипломатія мусила б стати одним з державних пріоритетів. Утім цього не сталося. Найактивнішими її агентами є окремі культурні професіонали: митці, критики, куратори.
-
Ми зараз воюємо з ворогом, який розповідав нам, що прийшов нас «асвабадіть». Так само Держкіно хоче «асвабадіть» Довженко-Центр від його колекції.
-
Заплановане урядом перетворення Довженко-Центру призведе до виключення України з Міжнародної федерації кіноархівів FIAF та фактично зруйнує одну з небагатьох успішних культурних інституцій.
-
Українські культурні інституції виступили проти ліквідації Довженко-Центру. Відповідну спільну заяву оприлюднили Мистецький арсенал, Український інститут та Український PEN. У зверненні…
-
Влада у сфері культури не чекає на завершення війни й безсоромно продовжує нищити те, що почала руйнувати ще два роки тому.
-
Що саме вилучатимуть з бібліотек? Чи чіпатимуть дослідницькі фонди? Як бути з російськомовними перекладами світової класики? Де брати нові книжки і хто за них заплатить? Розповідає директорка Інституту книги.
-
Колективна пам’ять має свої мапи, прокреслені червоними лініями. Весь світ 8 травня зосереджується на пам’яті та скорботі. А в сусідній країні вже багато років 9 травня влаштовують свято війни.
-
Українці не хочуть, щоб убивства українців у рамках геноцидної політики Росії урівнювали з побутовим дискомфортом росіян. Таке можливо тільки в рамках колоніальної логіки, коли дискомфорт колонізатора дорівнює смертям колонізованих.
-
Сьогодні вся російська культура є тоталітарною, навіть якщо митці народилися задовго “до Путіна”, адже першочергового значення набуває контекст, у якому перебуває культура наявності, та ті шляхи, завдяки яким вона опинилася в цьому контексті…
-
Головна стратегія виживання Спілки відображена в роботах, де замість військових – депутати, співробітники Служби безпеки та чиновники. Ті, хто для Спілки є справжніми захисниками та лобістами
її інтересів.
-
В.о. директора київського Музею Ханенків та OFAM розповідають про життя музеїв, що триває значно довше за людське, та про проактивність як ключ до успіху.
-
Членкиня НР Українського культурного фонду, кінорежисерка Лариса Артюгіна розповідає про стан справ в УКФ і закликає розпустити наглядову раду.