Шанталь Муфф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шанталь Муфф
фр. Chantal Mouffe
Народилася 17 червня 1943(1943-06-17)[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/119504898/_Record_#119504898]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1]The_Fine_Art_Archive_—_2003.[[d:Track:Q10855166]]-2">[2]Babelio_—_2007.[[d:Track:Q2877812]]-3">[3] (80 років)
Шарлеруа, Arrondissement of Charleroid, Ено, Бельгія[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/119504898/_Record_#119504898]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1]
Країна  Бельгія
Діяльність політолог, філософиня, викладачка університету, активістка за права жінок
Галузь політика і політична філософіяCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-4">[4]
Відома завдяки Популізм
Alma mater Лувенський католицький університет
Знання мов французькаCONOR.Sl[[d:Track:Q16744133]]-5">[5] і англійська[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12379995k_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-6">[6]Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-4">[4]CONOR.Sl[[d:Track:Q16744133]]-5">[5]
Заклад Університет Вестмінстера і Fondation de Franced
Членство Міжнародний коледж філософії і Institut Solidarische Moderned
У шлюбі з Ернесто Лаклау
IMDb ID 8149806

Шанта́ль Муфф (фр. Chantal Mouffe; нар. 1943, Шарлеруа, Бельгія) — бельгійська політична філософиня, політологиня, викладачка університету та феміністична активістка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Шанталь Муфф навчалася у Левені, Парижі та Ессексі, а згодом викладала в багатьох університетах світу (в Європі, Північній та Латинській Америці). Обіймала професорські посади у Гарварді, Корнельському університеті, Принстонському університеті та в Національному центрі наукових досліджень (CNRS) у Парижі. Протягом 1989—1995 років керувала програмою в Міжнародному філософському коледжі (College International de Philosophie) у Парижі. Зараз займає посаду професорки на факультеті політики та міжнародних відношень в Університеті Вестмінстера (Велика Британія), де керує Центром досліджень демократії.

Шанталь Муфф найбільш відома внеском у розвиток Есекської школи дискурс-аналізу, а також співпрацею з Ернесто Лаклау над книгою Гегемонія та соціалістична стратегія (1984), як стала взірцем постмарксистського дослідження, що ґрунтується на теорії гегемонії Грамші, постструктуралізмі та теоріях ідентичності, які перевизначають політику лівих в термінах радикальної демократії.[7]

Шанталь Муфф критично ставиться до концепції «деліберативної демократії» (особливо в версіях Габермаса та Роулза), вона відома критичним аналізом праць Карла Шмітта, зокрема, його концепту «політичного» (англ. the political). Радикалізацію сучасної демократії Шанталь Муфф описує в термінах «агоністичного плюралізму». Останнім часом вона стала підкреслювати радикальний потенціал художніх практик.

Шанталь Муфф одружена з політичним філософом Ернесто Лаклау, народила трьох дітей.

Агоністична демократія[ред. | ред. код]

Муфф стверджує, що у суспільстві завжди присутній антагонізм. В цьому вона посилається на Карла Шмітта, який пояснював "політичне" через протиставлення "друг-ворог". Муфф теж допускає незнищенність антагоністичного аспекту конфлікту, в основі якого протиставлення "ми-вони". З іншого боку, на відміну від Шмітта, вона також допускає можливість його приборкання. Для цього вона вводить такий тип відносин, як агонізм.

  • антагонізм — ставлення, при якому сторони є одна одній ворогами, погляди яких не мають нічого спільного.
  • агонізм — ставлення "ми-вони", при якому конфліктні сторони згодні в тому, що оптимального рішення їх конфлікту не існує, водночас кожна зі сторін визнає легітимність опонентки. За таких відносин конфліктні сторони переходять зі статусу ворогів у статус противників. "Це означає, що попри свою участь в конфлікті, сторони вважають себе належними до єдиного символічного простору, всередині якого і відбувається конфлікт."[8]

Таким чином, згідно з концепцією агоністичної демократії Шанталь Муфф, завдання демократії полягає в тому, щоб трансформувати антагонізм в агонізм.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  1. Gramsci and Marxist theory / edited by Chantal Mouffe. — London ; Boston: Routledge & Kegan Paul, 1979. — vii, 288 p. — ISBN 0710003579.
  2. Ernesto Laclau, Chantal Mouffe. Hegemony and socialist strategy: towards a radical democratic politics / Ernesto Laclau, Chantal Mouffe; translated by Winston Moore and Paul Cammack. — London: Verso, 1985. — 197 p. — ISBN 0860910679.
  3. Chantal Mouffe. The return of the political / Chantal Mouffe. — London ; New York: Verso, 1993. — vii, 156 p. — ISBN 0860914860.
  4. Deconstruction and pragmatism / edited by Chantal Mouffe. — London ; New York: Routledge, 1996. — ix, 88 p. — ISBN 0415121698.
  5. Chantal Mouffe. The democratic paradox / Chantal Mouffe. — London ; New York: Verso, 2000. — xii, 143 p. — ISBN 1859847587.
  6. The legacy of Wittgenstein: pragmatism or deconstruction / Ludwig Nagl, Chantal Mouffe, eds. — Frankfurt am Main ; New York: Peter Lang, 2001. — 164 p. — ISBN 082044796X.
  7. Chantal Mouffe. On the political / Chantal Mouffe. — London ; New York: Routledge, 2005. — 144 p. — ISBN 0415305209.

Примітки[ред. | ред. код]

_1-0">а [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/119504898/_Record_#119504898]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]
_1-1">б Deutsche Nationalbibliothek Record #119504898 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  • The_Fine_Art_Archive_—_2003.[[d:Track:Q10855166]]
  • _2-0">↑ The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  • Babelio_—_2007.[[d:Track:Q2877812]]
  • _3-0">↑ Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  • Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]