Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook
Вячеслав Гузь, начальник Центрального міжрегіонального управління ДМС у Києві та Київській області
Навіть під час війни Україна залишається привабливою для іноземців
28.02.2024 13:11

Про те, як повномасштабна війна пришвидшила розв’язання проблем документування громадян України та іноземців, а також чому навіть під час війни Україна залишається привабливою для громадян інших держав, в інтервʼю Укрінформу розповів начальник Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Вячеслав Гузь.

УКРАЇНА ПРИЙМАЄ ІНОЗЕМЦІВ ТАК САМО ПРИВІТНО, ЯК І ВОНИ НАС. АЛЕ НЕ ВСІХ

- Майже два роки в Україні триває повномасштабна війна, яка негативно впливає й на демографічну ситуацію в країні також. За різними оцінюваннями, 6 млн українців знайшли тимчасовий прихисток за кордоном. Багато країн надають допомогу українським громадянам, щоб життя на чужині було для них більш-менш комфортним. А як змінилося перебування іноземців в Україні? Чи діють тепер якісь преференції для врегулювання їхнього міграційного статусу?

- Початок повномасштабного вторгнення росії та війна шокували не лише українців, а й іноземців, які з різних причин перебували на той час в Україні: навчалися, працювали чи будували сім’ю. Водночас значна кількість гостей нашої країни вирішили, попри все, залишатися тут. Тож війна потребувала від держави негайних «антикризових» міграційних рішень.

Так, розуміючи складну ситуацію, в яку потрапили іноземці, які вимушені були евакуюватись за межі України та опинились на окупованій території, Міграційна служба ініціювала продовження строку дії посвідок на тимчасове проживання, що закінчилися під час воєнного стану. На сьогодні відповідна постанова Кабміну дозволяє усім іноземним громадянам здійснити обмін наявної простроченої посвідки на тимчасове проживання на новий строк без притягнення до адміністративної відповідальності.

- Винятки з цього правила є?

- Так. Громадян рф ця норма не стосується. З ними – окрема розмова у міграційних органах, зрозуміло, чому.

Також для громадян Республіки Польщі – нашого провідного європейського партнера, за Законом «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України», передбачено право перебувати на території України на законних підставах протягом 18 місяців, водночас для решти іноземців термін становить не більше 90 днів за останні 180 днів.

Також можна згадати, що зміни, внесені до статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ще у червні 2019 року, під час антитерористичної операції на Донбасі, стали дуже корисними й за повномасштабного вторгнення, оскільки іноземці, які стали на бік України у військовому протистоянні, можуть не оформлювати посвідку на тимчасове проживання – їм достатньо військового квитка.

Загалом через війну міграційні правила кілька разів переглядалися з тим, щоб розв’язати проблеми з обліком та документуванням іноземних громадян, які залишаються на території нашої держави. Зокрема, за постановою КМУ від 27.05.2022 №627 скасовані обмеження строків тимчасового перебування представників іноземних ЗМІ, які пройшли акредитацію під час воєнного стану.

Інша постанова уряду дозволяє іноземцям звернутися до представництв ДП «Документ», відкритих за кордоном, для відновлення посвідки на постійне проживання в Україні, якщо такий документ був втрачений або вкрадений поза межами України.

Попри відкриту військову агресію, навіть громадянам рф, які мають родину або працевлаштування в Україні, у листопаді 2022 року Кабмін дозволив здійснити обмін простроченої посвідки на тимчасове проживання, тобто фактично продовжити законне проживання на території України. Потім приймання прострочених посвідок від громадян рф припинили. Сьогодні вони можуть обміняти посвідку до останнього дня її закінчення, але лише на підставі шлюбу, возз’єднання сім’ї чи працевлаштування. Для цього у законодавстві з’явилася новела – процедура продовження строку тимчасового проживання на період, необхідний для документування посвідкою. Тобто Україна, попри все, демонструє гуманне ставлення до громадян рф, які довготривалий час проживають на території України, мають стійкі родинні зв’язки та втратили будь-які стосунки з рф.

- Тобто громадяни рф досі можуть отримувати документи на право проживання в Україні і будь-якої законодавчої заборони немає? Чи, може, під час війни процедура отримання посвідок на проживання громадянами росії якось змінилася?

- Треба розуміти, що документи від громадян рф, які до початку вторгнення звично приймала Міграційна служба протягом лютого 2022 року, були відпрацьовані відповідно до вимог законодавства, яке на той час не передбачало жодних обмежень до цієї категорії громадян, і тому документи їм були видані.

Далі, від початку бойових дій, ми дійсно не документували громадян країни-агресора посвідками на проживання. Адже відповідно до міжнародного права вони користуються захистом держави свого громадянства, не втрачають з нею зв’язку та підпорядковуються нормам законодавства країни свого громадянства, тобто росії. Навіть більше, Закон України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, передбачає особливий режим в’їзду та виїзду, обмеження свободи пересування громадян іноземної держави, яка напала чи здійснює агресію проти України.

Така ситуація для громадян рф, які мають родину або працевлаштовані в Україні, тривала до ухвалення Урядом спеціальної постанови №1232, про яку я згадував. Тепер документування громадян рф посвідками на тимчасове проживання вперше здійснюється за умови в’їзду на територію України за довгостроковою візою D. Це наслідок запровадження візового режиму з рф. Обмін посвідок на тимчасове проживання, тобто продовження строку раніше отриманих, ще раз повторю, проводиться лише на підставі шлюбу, возз’єднання сім’ї та працевлаштування. Інші категорії, такі наприклад як волонтери, студенти тощо – отримують посвідку за умови підтримки їхніх заяв письмовим клопотанням центрального органу виконавчої влади України, до повноважень якого належить сфера діяльності таких осіб.

Додатково зауважу, що Міграційна служба свого часу ухвалила рішення проводити документування громадян республіки білорусь за погодженням зі Службою безпеки України. Ми хочемо переконатися у відсутності підстав для відмови в документуванні посвідками на тимчасове та постійне проживання у зв’язку з тим, що дії заявника загрожують національній безпеці та громадському порядку в нашій країні. Такий порядок досі існує.

- Як відомо, до повномасштабної війни Кабмін спростив процедуру отримання тимчасового дозволу на проживання в Україні для громадян республіки білорусь. Ці законодавчі спрощення для білорусів ще діють?

- Дійсно, для білоруських підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, зокрема у сфері ІТ, та членів їхніх сімей були передбачені такі спрощення, оскільки вітчизняна економіка гостро потребувала такі професійні кадри. Тож якщо в загальному термін розгляду заявок становив 15 робочих днів, то для білоруських громадян – лише 3 дні. Але такий порядок припинив діяти 1 січня 2023 року.

ТОРІК У КИЄВІ ТА ОБЛАСТІ ВИДАЛИ ІНОЗЕМЦЯМ МАЙЖЕ 3 ТИСЯЧІ ПОСВІДОК НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ

- Наскільки загалом зменшилася чисельність іноземців, які приїхали в Україну для навчання, працевлаштування чи створення сім’ї?

- Зараз на обліку ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області перебуває понад 50 тисяч іноземних громадян та осіб без громадянства, які документовані посвідкою на постійне проживання. Ще понад 23 тисячі іноземців на сьогодні проживають на території Києва та області тимчасово. Переважно це студенти та особи, які прибули в Україну для возз’єднання сім’ї чи працевлаштування.

До початку введення воєнного стану навчання було дуже потужним напрямом міграції в Україну. Наша країна приваблювала іноземних студентів гідним рівнем вищої освіти і одночасно помірною ціною за неї. Тому і переважна більшість іноземців в нашому регіоні – саме студенти. Ми віримо, що після війни цей напрям відновить свою позитивну динаміку, яку ми спостерігали у довоєнний час.

Минулого року в Києві та області ми видали майже 3 тисячі посвідок на постійне проживання, що на 600 більше від позаторішнього показника. Крім того, оформили понад 6 тисяч посвідок на тимчасове проживання, більш ніж 1500 дозволів на імміграцію в Україну і понад 1000 іноземцям та особам без громадянства продовжили строк перебування на території України. Тож можемо констатувати, що навіть під час війни Україна лишається привабливою для іноземців.

- А яка ситуація з набуттям громадянства України?

- Ситуація доволі стабільна. Протягом 2023 року лише у Києві та області видано 2533 довідки про реєстрацію особи громадянином України. У 2022 році їх було дещо менше – 2041. До війни у 2021 році громадянство України набуло 2806 осіб. Водночас не було жодної заяви про вихід з громадянства України, що дуже показово.

- Якщо Україна далі є бажаною країною для іноземців, то логічно припустити, що і нелегально в країну прибувають вихідці з інших держав? Наскільки, за Вашими оцінюваннями, від початку війни змінилася ситуація з незаконною міграцією в Україні й у столичному регіоні зокрема?

- В умовах війни протидія нелегальній міграції тісно переплітається з питаннями національної безпеки. Тому ця робота проводиться злагоджено і у постійній взаємодії зі Службою безпеки України та Національною поліцією.

У 2023 році працівники ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області притягнули до відповідальності за порушення міграційного законодавства більше 2 тисяч осіб, з них 593 виявилися нелегальними мігрантами.

Примітно, що за час війни в Україні відбулося суттєве зниження кількості нелегальних мігрантів. Якщо порівнювати з «розквітом» цього негативного явища у період пандемії ковіду, то тепер ми спостерігаємо майже вдесятеро нижчі показники.

Спільно з правоохоронцями та Державною службою України з питань праці у грудні минулого року ми провели цільові профілактичні заходи «Мігрант». Перевірили стан додержання законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства у місцях їхньої концентрації в столичному регіоні: на ринках, будівельних майданчиках, в гуртожитках та закладах харчування. Вдалося виявити 156 іноземців, які тією чи іншою мірою порушили міграційне законодавство, 72 із них отримали припис примусово залишити Україну. Переважна більшість порушників – з Азербайджану, Грузії, Китаю, рф, Молдови, Таджикистану, Туреччини та Узбекистану.

Для порівняння, восени 2021 року під час аналогічного відпрацювання у Києві та області викрили 1501 порушника правил перебування в Україні, тобто майже у 10 разів більше.

Окрім воєнного стану, зниженню порушень іноземцями правил перебування в Україні сприяють останні зміни у міграційному законодавстві. Адже у серпні минулого року суворішою стала відповідальність як для гостей країни, так і для наших співвітчизників і юридичних осіб, які сприяють іноземцям в ухиленні від виїзду з країни після закінчення строку перебування.

Вважаю, що до завершення війни в Україні кількість нелегальних мігрантів зменшуватиметься і надалі, адже можливості для їх працевлаштування зменшилися. Та й держава не припиняє викорінювати це явище.

- Наскільки тут дублюються функції Міграційної служби та Міграційної поліції?

- Насправді функції взагалі не тотожні. Міграційна служба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері протидії нелегальній міграції, притягає порушників до адміністративної відповідальності, ухвалює рішення про скорочення строків перебування іноземців на території України, вживає заходів щодо повернення або примусового видворення їх до країн громадянської належності або країн походження.

Натомість основна мета міграційної поліції полягає в протидії кримінальним правопорушенням, пов’язаним з експлуатацією людей, контрабандою мігрантів та незаконною легалізацією іноземців.

ПАСПОРТНИЙ СТІЛ «НАВИНОС»

- Поговорімо про громадян України, які потребують сьогодні міграційних послуг. Що змінилося для них у воєнний час?

- У важкі для країни часи Міграційна служба ініціювала законодавчі зміни, які дозволяють нашим співвітчизникам отримувати документи максимально швидко. Тепер є великий попит на одночасне оформлення ID-картки і паспорта для виїзду за кордон. У 2023 році з’явилася додаткова можливість за один візит оформити ще і закордонні паспорти для дітей до 14 років. Це суттєво економить час.

Виправдало себе також спрощення процедури оформлення паспортів особам, які проживали на тимчасово окупованій території. Ідентифікація особи у цьому випадку стала можливою в режимі відеоконференції.

До того ж Кабмін унормував питання направлення за межі нашої країни виготовлених паспортів громадянина України та документів для виїзду за кордон. Це значно спростило отримання документів українцями в країнах їхнього перебування. Адже людей, що шукали порятунку у перші дні та місяці війни, тоді пропускали через кордони навіть без документів. У результаті цього тисячі паспортів торік ми передали їм за межі держави.

- Після оптимізації Міграційної служби Київщини з 26 самостійних відділів, що працювали в Київській області, сформували 7 обʹєднаних відділів із територіальними секторами у їхньому складі. Чи не створює це проблем для людей? Як працює нова структура?

- Річ у тім, що в громадах, де діють ЦНАПи, які сьогодні також приймають документи і передають Міграційній службі для опрацювання, можна обійтися без підрозділів Міграційної служби, які виконують подібну роботу. Тож відділи ми залишили у великих містечках області, де, крім оформлення паспортів, надають також послуги з оформлення посвідок на проживання для іноземців, а також набуття громадянства. До того ж нинішня структура приведена у відповідність до адміністративного поділу Київської області, що також усуває певні непорозуміння щодо території обслуговування відділів Міграційної служби.

Статистика наданих послуг свідчить, що реорганізація була вчасною та доцільною.

Відкритим залишається питання пошуку приміщень для наших підрозділів та їх належного оснащення. Але головне – робота задля перемоги та припинення війни в Україні. Тож поточні питання будуть вирішені у свій час, потенціал для цього у нас є.

Марина Нечипоренко, Київ
Фото надала пресслужба Міграційної служби

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-