Політична турбулентність у європейських країнах, пов’язана з виборами різного рівня, у Фінляндії має свої, важливі для України, особливості. Формування після минулорічних парламентських виборів найбільш правого уряду в країні від часів Другої світової війни й обрання президентом Александера Стубба після двох шестирічних термінів його попередника Саулі Нііністьо не вплинули на однозначну підтримку України фінським політикумом та суспільством.
Посол України у Фінляндії Ольга Діброва переконана, що так буде й надалі. В інтерв’ю Укрінформу вона розповіла про ставлення фінів до власної безпеки після вступу до НАТО, їх реакцію на загрози з боку Росії, патріотичне виховання у Фінляндії та чому фіни стежать за виразом її обличчя під час публічних виступів.
ФІНЛЯНДІЯ НЕ ПРИПИНЯЛА БУДІВНИЦТВА БОМБОСХОВИЩ З 1940-Х РОКІВ
- Пані посол, Фінляндія за вашої дипломатичної каденції подала заявку на вступ і стала членом НАТО. Чи помітили ви якісь зміни або послаблення у ставленні країни до безпекових питань після вступу до Альянсу?
- Почну з того, що Фінляндія справді є особливою країною Європи і дуже цінним партнером України як у ЄС, так і тепер уже в НАТО.
Чому особливою? Тому що ця країна протягом десятиліть послідовно зміцнювала свою обороноздатність і готувалася до криз. Результатом цього стало створення однієї з найкращих у світі систем цивільного захисту.
Насамперед це розгалужена система бомбосховищ – наразі в країні збудовано 50 тисяч бомбосховищ, розрахованих на 4,8 млн людей. Це при тому, що населення Фінляндії становить 5,5 млн.
91% цих споруд здатні захистити від атаки звичайними озброєннями, а 83% розраховані на випадок ядерного інциденту.
Я неодноразово в рамках різних заходів була в цих бомбосховищах – це справді щось фантастичне! Вони готові до використання будь-якої миті. У мирний час їх зазвичай використовують як спортивні об’єкти чи для інших соціальних цілей.
- А коли і в зв’язку з чим їх почали споруджувати?
- Фіни продовжили і значно розвинули будівництво бомбосховищ після Другої світової війни.
Ми всі знаємо про події у Фінляндії 1939 року – Зимову війну, напад Радянського Союзу. Історичні паралелі з Україною просто вражають – тоді люди теж тікали з Карелії в чому були і відсилали дітей до Швеції з табличками з іменами і контактами, намагаючись врятувати.
У фінській ментальності пам’ять про це глибоко вкорінена. Їхня реакція на повномасштабне вторгнення Росії в Україну пов’язана з тим, що вони самі пережили у 1939-му.
Тому Фінляндія не припиняла будівництва бомбосховищ з 1940-х років.
Але це лише один з елементів ставлення фінів до питань оборони.
Попри те, що Фінляндія після холодної війни, на відміну від багатьох інших країн, мала, так би мовити, збалансовані відносини з Росією, вона планомірно нарощувала свою обороноздатність, формувала регіональні альянси й активно купувала сучасні озброєння.
Тому вступ Фінляндії до НАТО насправді був логічним продовженням системного зміцнення обороноздатності й готовності до будь-якого розвитку подій.
- В Україні вступ до НАТО сприймають як можливість сховатися під колективну безпекову парасольку. Чи у Фінляндії до цього ставляться так само? Що фіни «делегували» на рівень НАТО?
- У тому стані, в якому Фінляндія вступила до Альянсу, вона насправді потужно зміцнила систему колективної оборони НАТО.
Наведу лише два показники: у разі війни країна готова одразу розгорнути контингент чисельністю 280 тис. військових. А загалом у Фінляндії – 870 тис. резервістів.
Мотивація фінів є дуже високою – ви, напевно, знаєте, що рівень готовності фінів захищати зі зброєю в руках свою країну є найвищим порівняно з іншими країнами, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця готовність лише посилилася.
Уряд, військові, громадяни Фінляндії чітко розуміють природу і масштаб загроз – не забуваймо, що ця країна має більше 1300 км спільного кордону з Росією, тому вони підтримують високу боєготовність.
Під час кампанії вступу до НАТО Фінляндія робила акцент саме на тому, що стане контрибутором регіональної та міжнародної безпеки.
А після вступу Фінляндія жодним чином не зменшила обертів щодо зміцнення власної обороноздатності – рівень її витрат на оборону перевищує 2% ВВП.
Тобто власна обороноздатність у розумінні фінів є фундаментом, на якому будується вся подальша ієрархія.
До речі, після вступу до НАТО у Фінляндії було проведено опитування Національної ради з планування оборонної інформації, яке засвідчило, що дев’ять з десяти фінів готові виконати зобов’язання щодо спільної оборони згідно зі статтею 5 Вашингтонського договору.
РЕАКЦІЯ ФІНІВ НА БУДЬ-ЯКІ ЗАГРОЗИ З БОКУ РОСІЇ – ЩЕ БІЛЬША ЗГУРТОВАНІСТЬ І ГОТОВНІСТЬ ЇМ ПРОТИДІЯТИ
- Після вступу Фінляндії до НАТО Путін заявив, що раніше у відносинах між країнами «проблем не було, а тепер будуть», бо РФ створює Ленінградський військовий округ і концентруватиме там військові підрозділи. До яких проблем з Росією готуються у Фінляндії?
- Наші фінські друзі дуже прагматичні і виважені, тому реакція на будь-які загрози з боку Росії – ще більша внутрішня згуртованість і готовність їм протидіяти.
Яскравий приклад, який продемонстрував готовність Фінляндії реагувати на гібридні загрози, – рішення повністю закрити кордон з Російською Федерацією у відповідь на її спробу організувати штучну міграційну кризу.
Я спостерігаю у Фінляндії системну роботу з протидії можливим загрозам на всіх напрямах – від зміцнення кіберстійкості до захисту критичної інфраструктури та збільшення кількості військових навчань з партнерами по НАТО.
- Президент України Володимир Зеленський у серпні минулого року запросив Фінляндію розпочати переговори щодо двостороннього документа про безпекові гарантії для України. Чи відомо вам про підготовку фінською стороною до підписання такої угоди?
- Я хочу підкреслити, що Фінляндія з перших днів повномасштабного вторгнення конкретними діями довела, що вона є одним з найнадійніших партнерів України.
Для ілюстрації системності і довгострокового характеру безпекової допомоги нагадаю, що в травні минулого року новий уряд Фінляндії розробив програму на 2023-2027 роки, в якій чітко визначено, що Україна – це головний отримувач всеосяжної допомоги Фінляндії.
Зроблю тут невеличку ремарку, що фіни – люди слова, для їхнього суспільства і політикуму чесність і довіра є наріжними каменями, і якщо вони щось пообіцяли, то обов’язково виконують.
Поряд з цим в урядовій програмі також окреслено активну роль Фінляндії у зміцненні економічної ізоляції Росії, притягненні її до відповідальності за вчинені в Україні злочини та руйнування, в тому числі у формі спрямування заморожених російських активів на відбудову України.
Станом на березень 2024 року вже готується 23-й пакет оборонної допомоги.
Наприкінці минулого року уряд Фінляндії схвалив рішення про довгострокові інвестиції у виробництво боєприпасів насамперед з огляду на значні потреби України.
Фінляндія також є одним з активних партнерів у плані реалізації Формули миру Президента Зеленського, зокрема її восьмого пункту щодо оцінки та подолання екологічної шкоди.
Щодо сьогоднішніх реалій – як ви знаєте, 1 березня відбулась інавгурація нового президента Фінляндії. У своїй промові на церемонії Александер Стубб чітко заявив, що Україна бореться за всіх, хто вірить у ліберальну демократію, і що партнери повинні стояти поруч з Україною та продовжувати допомагати їй стільки, скільки буде потрібно.
Команда нового президента на цьому тижні лише приступила до роботи. Однак вже можу запевнити, що ми тісно координуємо з фінською стороною бачення подальших кроків, і найближчим часом уже будуть конкретні обриси нашої спільної інтенсивної роботи.
ФІНЛЯНДІЯ – ДУЖЕ ПОТУЖНИЙ ГОЛОС, АДВОКАТ УКРАЇНИ У ЄС І НАТО
- В Україні дуже схвально сприйняли заяву Фінляндії, що вона не забороняє Україні атакувати військові об’єкти Росії наданою зброєю. Оскільки Фінляндія не розголошує, яку зброю вона надала Україні, нам слід сприймати цю заяву як натяк на певні поставки чи як спробу вплинути на позицію інших країн НАТО?
- Ця заява вкотре підтверджує, що Фінляндія є одним з найбільш послідовних партнерів України. Водночас ця країна чітко розуміє ціну свободи та критичну важливість перемоги України.
Фінляндія – дуже потужний голос і адвокат України як в ЄС, так і в НАТО.
Я була запрошена на спеціальні слухання, вже вдруге організовані в парламенті Фінляндії з нагоди другого року повномасштабного вторгнення Росії, – це зворушливо, вражаюче і надихаюче, коли весь політичний спектр незалежно від приналежності партій до урядової коаліції демонстрував абсолютну згуртованість і рішучу підтримку України.
Мені здається, відповіддю на ваше питання є одностайна заява фінського парламенту, що Захід повинен негайно надати Україні все, що вона потребує для перемоги.
Рівень підтримки України у Фінляндії – один з найвищих в Європі, причому цей показник не змінювався. І, я думаю, не зміниться у майбутньому, тому що Фінляндія розуміє, що Україна повинна перемогти, чому вона повинна перемогти, і діє відповідно.
У ФІНЛЯНДІЇ ПРОПАГАНДИСТСЬКІ «ТАЛАНТИ» РОСІЇ ДІЮТЬ ДУЖЕ ОБМЕЖЕНО
- Фінляндія розробила та використовує концепцію тотальної оборони, яка передбачає підготовку до участі у війні значної частини громадян, мобілізацію всіх ресурсів та підготовку цивільної інфраструктури до можливого використання під час війни. На вашу думку, що з фінської концепції тотальної оборони Україні варто було б запозичити вже зараз?
- Те, що ви називаєте тотальною обороною, має чітко визначений термін – це всесвітньо відома унікальна фінська модель всеосяжної безпеки суспільства.
У ній визначено місце та роль у підтримці стійкості та безпеки буквально кожного, починаючи від уряду і збройних сил та закінчуючи приватним сектором, громадами та окремими громадянами.
Мені здається, що це дуже важливо, і це саме те, чого потребує українське суспільство, – розуміння, що забезпечення безпеки є відповідальністю не тільки інституцій, а й кожного громадянина.
Наведу один приклад. Після приїзду до Фінляндії на одній з перших зустрічей, яка була присвячена не системі безпеки, а іншій темі, я познайомилася з жінкою, яка у своєму районі є відповідальною за бомбосховище. І такі люди є в кожному районі – тут усі знають, куди йти, у кого ключ, і коли це бомбосховище має бути відкрите.
Тобто це чітка система на мікрорівні, і вона стосується не лише бомбосховищ, а й, наприклад, питання медіаграмотності.
Ми бачимо, що у Фінляндії пропагандистські «таланти» Росії насправді діють дуже обмежено, тому що фінів зі шкільного віку навчають критично мислити. Вони вміють оцінити медіаресурси, порівняти їх з іншими, проаналізувати і зробити свій висновок, що є істиною, пропагандою або фейком.
Мені здається, що такий аналітично-критичний підхід нам теж варто було б запозичити.
- Згідно з розслідуваннями фінських ЗМІ, до Росії у 2022-2023 роках потрапили фінські гвинтівки та мільйони патронів. Окрім того, з Фінляндії до Росії через невеличкі компанії досі потрапляють компоненти й обладнання, які далі використовуються в оборонній промисловості. Якою є офіційна реакція фінської влади на ці розслідування?
- Я вже згадувала, що Фінляндія є одним з найактивніших партнерів України у справі посилення санкцій проти Росії та забезпечення їхньої ефективності.
Поява подібних розслідувань приводить до негайної реакції відповідних державних органів. Щоб ви розуміли обсяг роботи, яку виконує фінська сторона, наведу декілька цифр.
Станом на лютий 2024 року, тобто за два роки війни, фінська митниця виявила 29 тис. порушень у перевезенні підсанкційних товарів, провела 2800 перевірок та 740 попередніх розслідувань.
Фінські ЗМІ теж часто проводять власні розслідування, ми багато про що дізнаємося від них.
Але ситуація така, що фінські товари часто потрапляють до Росії через треті країни.
Ми дуже цінуємо ту роз’яснювальну роботу, яку веде уряд Фінляндії, щоб унеможливити обхід санкцій і попередити компанії про можливі небезпеки, адже позиція бізнесу тут фактично одностайна – вони завершили свою діяльність в РФ і абсолютно не хочуть її фінансувати.
Я також хочу відзначити гарну взаємодію щодо дотримання санкцій уряду, правоохоронних органів, приватного сектору, медіа і громадян – це справді ефективний ланцюг дій.
ЯКОГОСЬ НАВ’ЯЗУВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ У ФІНЛЯНДІЇ ОДНОЗНАЧНО НЕМАЄ
- До великої війни Україна тривалий час вивчала фінську систему освіти, відому своєю високою якістю. А як у Фінляндії побудоване патріотичне виховання? До чиєї сфери відповідальності – сім’ї чи школи – воно належить?
- Окремого предмету «Патріотичне виховання» у фінських школах немає. Тут вивчають історію Фінляндії, яка включає становлення державності, ознайомлення з фінською культурою і традиціями.
Але є елемент, який мені здається дуже важливим у плані виховання патріотизму, – це наявність у Фінляндії строкової військової служби терміном від шести місяців для чоловіків після 18 років. Жінки можуть проходити її за бажанням.
Проходження строкової служби у Фінляндії є почесним і популярним.
Наведу один приклад. Під час інавгурації нового президента 1 березня я мала нагоду поспілкуватися з Александером Стуббом, і він якраз згадав, що його син відсутній на церемонії, бо зараз проходить строкову службу.
У Фінляндії багато різних спілок, організованих для захисту країни ще в 30-40-х роках, які мають свою історію і традиції. Але якогось нав’язування патріотизму тут однозначно немає.
- Влітку минулого року ви говорили в інтерв’ю, що більшість українських біженців хочуть повернутися на батьківщину. Якими є їхні настрої зараз?
- Ситуація у Фінляндії дуже динамічна. Насправді чимало наших співвітчизників уже повернулися, але прибувають інші – зараз у Фінляндії перебувають уже більше 66 тис. українців.
Більшість тих, з ким я спілкуюся, справді хотіли б повернутися, тому наше посольство прагне допомогти Українській державі у створенні умов для їх повернення.
Попри те, що абсолютна більшість українських дітей відвідують фінські школи, вони продовжують дистанційно навчатися в українських школах.
Фіни люблять планувати, тож для побудови прогностичної моделі фінська сторона нещодавно провела опитування громадян України, які перебувають у Фінляндії, щодо умов їхнього проживання та планованого терміну перебування в країні. Його результати ще невідомі, їх обіцяють опублікувати десь протягом місяця.
Я БАЧУ ВЕЛИЧЕЗНЕ БАЖАННЯ УКРАЇНЦІВ НАВЧИТИСЯ У ФІНІВ НАЙКРАЩОГО
- Ви були ініціатором встановлення побратимських відносин між українськими та фінськими містами. Скільки таких партнерств виникло за роки війни?
- Муніципалітети фінських міст були дуже активними у підтримці та наданні допомоги Україні. Тому, відчувши цей тренд, я постаралась знайти для них конкретних партнерів.
До лютого 2022 року було підписано лише п’ять договорів про побратимство між містами України та Фінляндії. Станом на зараз у нас уже 16 міст-побратимів, тобто підписано 11 нових угод і ще низка перебуває у стані розробки.
Ми тепер отримуємо багато запитів і від фінських міст, і від українських, тому що ця співпраця є дуже важливою та ефективною.
- Чи вона вже дала якісь практичні результати?
- Так, причому на різних напрямах. Ми орієнтуємо фінські міста, щоб вони були провідниками для українських на шляху до ЄС. Фіни мають у цьому великий досвід. Йдеться, зокрема, про розробку спільних проєктів, які будуть фінансуватися ЄС.
Фінські міста направляють містам-побратимам багато адресної гуманітарної допомоги – і карети «швидкої», і різну техніку, й оснащення лікарень, й енергетичне обладнання. Крім цього, фінська сторона організовує літні табори для українських дітей, і вони вже плануються на це літо, є культурні обміни.
Ще фінські міста за нашою порадою почали проводити семінари про найкращі практики Фінляндії, які можна використати при відбудові України.
- Українські міста зацікавлені в такому досвіді чи їх більше цікавить фінська гуманітарна допомога?
- Насправді я бачу величезне бажання українців навчитися у фінів найкращого.
Українські муніципалітети дуже цікавлять питання очищення води, в чому Фінляндія має найкращі практики, просування до ЄС, децентралізації і функціонування системи місцевого самоврядування, боротьби з корупцією, зеленого переходу.
Тобто це дуже широкий спектр питань, і однозначно не йдеться лише про отримання гуманітарної допомоги.
Я сама вражена українськими меріями і громадами – у них настільки живий інтерес і бажання покращувати нашу державу, що я пишаюся тим, що я з України.
ФІНСЬКЕ СІСУ І ЛЮБОВ УКРАЇНЦІВ ДО СВОБОДИ – ЦЕ ФАКТИЧНО СИНОНІМИ
- Нещодавно МЗС створило web-сторінку про військову дипломатію, на якій розповіло про досягнення за ці два роки. Які свої результати ви записали б на ній?
- Я б запропонувала поговорити про досягнення вже після перемоги, оскільки наші результати є спільною роботою багатьох – від Глави держави до кожного окремого дипломата.
Скажу лише, що нам вдалося створити у Фінляндії всеосяжну систему допомоги Україні. Ми маємо дуже розгалужену мережу контактів серед офіційних представників, а в цю систему включили фактично всіх – і бізнес, і муніципалітети, і університети, і різні асоціації та спілки, і окремі волонтерські ініціативи.
Ми намагаємося бути всюди, надихати і дякувати всім, і це справді працює.
- З-поміж рис, необхідних дипломатам під час війни, МЗС на перше місце поставило впертість. Чи вона знадобилася вам під час роботи у Фінляндії?
- Я назву риси, які найбільше цінуються саме у Фінляндії та які близькі мені особисто, – це чесність, порядність і скромність.
- Одним із слів-символів Фінляндії і життєвим принципом фінів називають сісу – поєднання витримки, наполегливості у досягненні мети, стійкості та витривалості. На перший погляд, ці якості наразі виявляють і українці. Чи бачите ви щось спільне між фінами та українцями?
- Мені здається, я вже ввела в обіг у Фінляндії термін «українське сісу». Я його часто використовую і завжди це зустрічають оплесками, тому що фінське сісу і любов українців до свободи – це фактично синоніми.
Сісу – це певна наполегливість, але вона ціннісна і не передбачає досягнення мети будь-якою ціною.
Це справді ціннісний підхід, який є спільним і для фінів, і для українців.
Ще я назвала б спільною рисою незламність.
Мої публічні виступи, а їх дуже багато, часто відбуваються після жахливих нічних російських ракетних атак по Україні. І я помічаю, як їхні організатори і учасники стежать навіть за моїм виразом обличчя. Вони кажуть, що їм важливо побачити, як я внутрішньо почуваюсь, чи у мені ця стійкість.
Звісно, іноді буває важко, але я завжди намагаюсь транслювати фінам впевненість у нашій перемозі, енергію і незламність.
Думаю, мені це вдається, бо я перебуваю в мирі з собою і справді вірю в перемогу України і в те, що ми незламні.
Надія Юрченко, Київ
Фото з особистого архіву Ольги Діброви та Jyrki Ojala / Yle