Передвісники кліматичної катастрофи: зміни, що можуть потрясти світ

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) розповіла про нові кліматичні рекорди, оголосивши про червоний рівень небезпеки. У доповіді про стан глобального клімату наголошується, що 2023 рік був найспекотнішим за всі 174 роки спостережень – зі значним відривом від попередніх температурних рекордів. 

ЗМІНА КЛІМАТУ – ЦЕ НЕ ПРОСТО ТЕМПЕРАТУРА 

Глобальна середня температура біля поверхні землі була вища на 1,45 градуса від так званого доіндустріального базового рівня (середнього показника 1850–1900 років), тоді як міжнародна спільнота намагається утримати її зростання до 2050 року не більш як на 1,5°С й навіть уклала для цього Паризьку кліматичну угоду, яку підписали майже всі країни.

Попередні рекорди були такі. У 2016 році температура перевищувала базові показники на 1,29 градуса, у 2020-му – на 1,27°C.

«Ми ще ніколи не були так близько – хоча поки що й тимчасово – до допустимої нижньої межі в 1,5°С, установленої Паризькою угодою про зміну клімату, – заявила генеральний секретар ВМО Селеста Сауло, представляючи доповідь. – Всесвітня метеорологічна організація оголошує червоний рівень небезпеки».

За її словами, зміна клімату – «це набагато більше, ніж просто температура повітря». Це і потепління океану, і танення льодовиків, і драматичне зменшення обсягів морської криги в Арктиці та Антарктиці.

Торік кожен місяць з червня по грудень був рекордно теплим. А січень 2023-го виявився найтеплішим за всю історію спостережень, перевищивши на 1,7°C січневі показники 1850–1900 років. 

Площа морської криги в Антарктиці нині є найменшою за всю історію спостережень і наприкінці зими була на 1 млн кв. км меншою від попереднього антирекорду, що еквівалентно площі Франції та Німеччини разом узятих.

«Кліматична криза… тісно переплітається з кризою нерівності, про що свідчить дедалі більша нестача продовольства, міграції населення та втрата біорізноманіття», – зауважила Сауло.

Ще один рекорд 2023 року – підвищення середнього рівня Світового океану, що стало наслідком постійного перегріву та розширення океану й танення льодовиків і крижаних покривів. Наприклад, крижаний щит Гренландії втрачає в середньому 30 млн тонн льоду за одну годину! 

Наприкінці 2023 року Північна Атлантика була тепліша на 3 градуси за середню величину. Потепління океану негативно позначається на морських екосистемах та коралових рифах.

Останній десятирічний період теж виявився найжаркішим за всю історію спостережень – на 1,2 градуса теплішим за базові показники.

CO2 ПЛЮС ЕЛЬ-НІНЬЙО

Як відомо, одним з головних чинників зростання глобальної середньої температури є різке зростання антропогенних викидів, які затримують тепло в атмосфері.

Рівень вуглекислого газу нині на 50 відсотків вищий, ніж у доіндустріальну епоху. Оскільки цей газ у незмінному вигляді може перебувати досить довго – до ста літ, температура ще зростатиме протягом багатьох наступних років.

На клімат впливають і природні чинники.

В екваторіальній зоні Тихого океану спостерігаються періодичні явища Ель-Ніньйо та Ла-Нінья, які характеризуються протилежними екстремальними значеннями температури води й атмосферного тиску.

Феномен Ель-Ніньйо полягає в різкому підвищенні температури поверхневого шару води в тій зоні (на площі близько 10 млн кв. км) на 5–9 градусів. 

Ла-Нінья – навпаки, дає зниження температури води нижче від кліматичної норми. Проте попередній епізод Ла-Нінья з 2020 не завадив зростанню глобальної температури, лише трохи сповільнив темп прискорення потепління.

Перехід від Ла-Нінья до Ель-Ніньо в середині 2023 року сприяв швидкому підвищенню температури, причому вода нагрілася сильніше, ніж зазвичай унаслідок цього явища.

Глобальні середні температури поверхні моря сягали рекордно високого рівня, починаючи з квітня минулого року. Особливо у східній частині Північної Атлантики, Мексиканській затоці й Карибському басейні, північній частині Тихого океану та подекуди в Південному океані.

ПОСУХИ, ПОВЕНІ, ПОЖЕЖІ…

Екстремальні погодні та кліматичні явища справляють серйозний соціально-економічний вплив на всі континенти. Вони є причинами великих повеней, тропічних циклонів, екстремальної спеки та посухи й лісових пожеж.

Згідно з доповіддю, торік повені, пов’язані з опадами, що були зумовлені середземноморським циклоном «Даніель», зачепили Грецію, Болгарію, Туреччину, а особливо Лівію, де у вересні загинуло багато людей.

Тропічний циклон «Фредді» накоїв лиха на Мадагаскарі, у Мозамбіку та Малаві.

Тропічний циклон «Мокко» у Бенгальській затоці призвів до переміщення 1,7 млн осіб – від Шрі-Ланки до М’янми та в Індії і Бангладеші.

Ураган «Отіс» у Мексиці завдав економічної шкоди приблизно на 15 млрд доларів і забрав життя майже пів сотні людей.

Екстремальна спека прокотилася по багатьох регіонах світу, особливо по Південній Європі та Північній Африці. В Італії, Тунісі, Марокко, Алжирі літня температура сягала 50 градусів.

Сезон лісових пожеж у Канаді був найбільш драматичним за всю історію країни. Загалом за рік вигоріло майже 15 млн гектарів лісу. На Гаваях (США) від пожежі загинуло щонайменше 100 осіб.

Повені призвели до переміщення 1,8 млн осіб у Ефіопії, Бурунді, Південному Судані, Танзанії, Уганді, Сомалі та Кенії.

Посуха довго трималася в північно-західній Африці та частинах Піренейського півострова, а також у Центральній і Південно-Західній Азії. А на півночі Аргентини і в Уругваї (Південна Америка) кількість опадів з січня по серпень була на 20–50% нижчою від середнього показника, що призвело до різкого падіння сільгоспвиробництва та дефіциту води.

ГОЛЬФСТРІМ: ОЗНАКИ КАТАСТРОФИ

Уже в найближчі роки може критично змінитися система океанічних течій, що призведе до катастрофічних кліматичних змін, коли температура в одних регіонах різко впаде, а в інших – підскочить.

Згідно з дослідженням, опублікованим минулого місяця в журналі Science Advances, учені, використовуючи надскладні й дорогі обчислювальні системи, знайшли новий спосіб виявлення ранніх ознак наближення колапсу, пов’язаного з циркуляцією течій в океані.

Атлантична меридіональна перекидна циркуляція (AMOC), частиною якої є Гольфстрім, працює як велетенський глобальний конвеєр, переносячи теплу воду з тропіків до Північної Атлантики, де вона охолоджується, стає солонішою, занурюється вглиб океану й далі знову рухається на південь.

Течії переносять тепло й поживні речовини в різні куточки земної кулі та відіграють життєво важливу роль у підтримці відносно м’якого клімату на більшій частині Північної півкулі.

Внаслідок танення льодовиків та зміни сольового балансу AMOC може зупинитися, як це вже траплялося 12 тисяч років тому.

Через це в деяких частинах Європи температура може впасти на 30 градусів протягом століття. 

Але вже протягом одного-двох десятиліть клімат може дуже змінитися.

З іншого боку, країни Південної півкулі чекає різке потепління. Вологі та сухі сезони в Амазонії можуть помінятися місцями, що призведе до серйозних порушень в екосистемі.

Внаслідок руйнування АМОС рівень океану підніметься приблизно на 1 метр.

Дослідження показало, що 2021 року циркуляція течій Атлантичного океану була слабша, ніж будь-коли за останню тисячу років.

ЩЕ НЕ ВСЕ ПРОПАЛО, АЛЕ КЛІМАТИЧНУ СИСТЕМУ ПОЧИНАЄ КОВБАСИТИ

Як пояснила завлабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Світлана Краковська, торішні кліматичні рекорди є проявом «накопиченого ефекту» кліматичних змін, а також згадуваного явища Ель-Ніньйо. Океан відіграє роль грілки для всієї планети. За її словами, антропогенний чинник теж був визначальним.

«Чи не пізно втілювати довгостроковий план стримування температури на рівні 1,5 градуса, якщо вона вже дісталася до цього рівня? І чи є в людства час, щоб адаптуватися до зміни клімату?» – запитав у експертки.

«Підвищення температури в річному вимірі ще не вийшло за ті межі. Хоча протягом останніх дев’яти місяців зростання глобальної температури перевищувало 1,5 градуса. Ще три таких місяці, і матимемо рік, хоч і не календарний. Адаптуватися ж треба у будь-якому разі – немає інших варіантів», – зазначила науковиця.

Півтора градуса, про які говорять фахівці, політики та експерти – це умовна цифра, зауважує вона. Температура впевнено зростає, і якщо з’ясується, що ми перетнули цю межу, то це не означатиме, що «все пропало геть зовсім». «Це просто означає, що нам справді треба інтенсифікувати наші дії, якщо ми хочемо мати умови, придатні для проживання людини», – додала Світлана Краковська. 

Вона також прокоментувала прогнози про зміну циркуляції океанічних течій, зокрема зупинення Гольфстріму, протягом уже найближчих десяти-двадцяти років. «Похолодання в одній частині планети може бути свідченням глобального потепління – і це не є протиріччям. Різкі зміни температури, перепади, зміни циркуляції океанічних течій призводять до підвищення екстремальних погодних явищ, що ми й бачили торік», – сказала Світлана Краковська. Вона звернула увагу, що влітку температура в Європі зростає швидше, ніж загалом на планеті, а останні три роки поспіль показники – у п’ятірці найтепліших років на континенті. 

Зрештою, поцікавився, що ж чекає нас цього року?

«Кліматичну систему загалом починає трохи ковбасити – даруйте, не доберу кращого слова… Не лише підвищується температура, також спостерігається безпрецедентне танення льодовиків. Усе одне за одне чіпляється і взаємопосилюється. Ель-Ніньйо ще триває, і за інерцією справлятиме вплив. Затяжне літо перетече в осінь, а зими в традиційному розумінні не буде… Кліматичні умови змінюються, і нам треба до цього призвичаюватися. Потрібно повністю відмовитися, без будь-яких винятків, від викопного палива й переходити на відновлювані, або "вічні", джерела енергії», – підсумувала Світлана Краковська. 

***

Відповідно до згадуваної доповіді ВМО, ще справді не все пропало. Торік потужності відновлюваної енергетики у світі зросли майже на 50%, сягнувши 510 гігават, що є найвищим показником за всі роки.

В ООН вважають, що саме енергія сонячного випромінення, вітру та води врятує людство від перенагрівання, спричиненого використанням викопного палива. 

У 2021–2022 рр. фінансові потоки, пов’язані з кліматом, майже подвоїлися порівняно з попередніми двома роками, сягнувши майже 1,3 трильйона доларів. Це становить близько одного відсотка світового ВВП, але в ООН вважають, що цього явно недостатньо. Щоб не допустити підвищення температури понад 1,5 градуса, щорічні інвестиції в кліматичні програми мають зрости більш як у шість разів.

Володимир Ільченко, Нью-Йорк

Перше фото: EEA