Економічне бронювання: які варіанти пропонують

Український парламент схвалив закон про "клуб білого бізнесу", який передбачає бронювання до чверті працівників підприємств і компаній, що входять до цього клубу. Водночас депутати готуються розглянути ще три проєкти, що передбачають економічне бронювання. Чим вони відрізняються і яких працівників стосуються?

Перший законопроєкт, який передбачає можливість такого бронювання, подав голова економічного комітету Дмитро Наталуха. Він пропонує бронювання працівників при сплаті роботодавцем підвищеного військового збору у 20 400 грн на місяць.

Цього тижня він же подав ще два проєкти, які передбачають інші варіанти бронювання. В одному з них критерієм броні є розмір зарплати не менш як 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року. Зараз він 3 028 грн, тобто мінімальний зарплатний поріг для броні становитиме 36 336 грн на місяць.

Ще один законопроєкт поєднує в собі можливості бронювання як за критерієм зарплати у понад 36 тисяч гривень, так і підвищеного військового збору у понад 20 тисяч, які можуть сплачувати ФОПи.

При цьому ФОП має бути не новим, а зареєстрованим не пізніше ніж за шість місяців до набрання чинності закону, а його дохід бути не меншим за трикратний розмір збору за бронювання військовозобов’язаних (тобто понад 61 200 грн).

Економічне бронювання: за і проти

Усі три варіанти - включно із їхніми цифровими параметрами - обговорюються від початку цього року.

Спочатку ідея економічного бронювання, що походила з Офісу президента, здобула здебільшого критичні коментарі. Мовляв, це легалізує "відкуп" від мобілізації.

Проте у бізнес-колах не виключали інтересу до цієї ідеї, адже з кінця минулого року українські підприємства та компанії відчувають серйозний брак кадрів через мобілізацію та виїзд працівників за кордон.

Після ухвалення нового закону про мобілізацію дискусії настільки загострились, що ситуацію на ринку праці, де, за різними оцінками, бракує до третини від довоєнної кількості працездатних, стали називати катастрофічною.

Україна фінансує свої оборонні видатки виключно із власного бюджету. Кадровий голод і закриття бізнесів можуть зменшити ці доходи.

За розрахунками Наталухи, автора усіх трьох законопроєктів, нововведення може принести в бюджет від 200 до 320 млрд грн, які мають піти на фінансування оборони, зокрема, й забезпечити кошти на додаткову мобілізацію в разі потреби.

Економічні оглядачі мають різні думки щодо користі від економічного бронювання. Дехто зауважує, що представлені у законопроєктах цифрові параметри є зависокими для певних регіонів. Мовляв, не так багато працівників отримують зарплати у понад 36 тисяч гривень, або не всі роботодавці зможуть платити за співробітників понад 20 тисяч підвищеного військового збору. Тому деякі регіони чи галузі можуть залишитися без броні, хоча вона їм потрібна.

За даними Державної служби статистики, середня зарплата у країні нині є трохи меншою за 19 тисяч гривень.

Проте значна частина бізнесу підтримує ідею економічного бронювання. А Європейська бізнес асоціація навіть виступило із заявою, в якій просить президента "дозволити завпровадити економічне бронювання в країні".

Там кажуть, що бізнес розуміє важливість мобілізації для армії та загалом оборони країни, "проте функціонування підприємств, видається, також є важливим – для продовження роботи економіки, збереження надходження податків, які допомагають фінансувати Збройні Сили України".

У ЕВА також наголошують, що "економічне бронювання не протирічить мобілізації, а доповнює її через фінансування військового збору за кожного заброньованого", і кажуть, що готові обговорювати різні варіанти.

Для кого бронь від мобілізації

Ще один варіант бронювання – до 25% військовозобов’язаних працівників – передбачає вже ухвалений закон. Під час остаточного затвердження у нього внесли правку голови фінансового комітету Данила Гетманцева.

Ця правка рекомендує уряду внести зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних і запровадити автоматичне бронювання платникам податків, включених до "клубу білого бізнесу". При цьому, як пояснив Гетманцев, бронювання для членів цього так званого клубу є додатковим варіантом, а не альтернативою економічному бронюванню.

Показово, що ухвалений закон про "клуб білого бізнесу", а також три законопроєкти за авторства Наталухи, не присвячені окремо економбронюванню. У них йдеться про умови ведення бізнесу в Україні.

Останній гарантує певні переваги для підприємств і компаній, які добровільно сплачують вищі податки, ніж в середньому у своїй галузі. Свого роду "маскі-стоп" воєнного часу. Наприклад, йдеться про мораторій на податкові перевірки для членів "клубу". І можливість броні для чверті співробітників – лише один із привілеїв для такого "білого бізнесу".

Проєкти Наталухи взагалі присвячені промисловій політиці, а про бронювання в них йдеться у прикінцевих положеннях.

Звісно, жоден із запропонованих способів додаткового бронювання працівників бізнес не може використовувати вже зараз.

Поки що на загальних підставах на підприємствах та в компаніях можна забронювати до 50% військовозобов'язаних від штату на термін до пів року.

Проте на практиці, як кажуть представники бізнесу та оглядачі, мобілізація на підприємстві може тривати і після того, як до війська призвали половину військовозобов’язаних співробітників.

Згідно із нещодавніми змінами до урядової постанови, деякі критично важливі підприємства - в енергетиці, будівництві - можуть забронювати близько 100% працівників не на пів року, а на рік. А 18 червня уряд, наприклад, також зняв обмеження на бронь фахівців з розмінування.

Вже у травні, за опитуваннями Нацбанку, Індекс очікувань ділової активності знизився до 48 пунктів із 52.3 у квітні. Тобто настрої бізнесу не просто погіршуються, а є негативними. А сам Нацбанк погіршив оцінку зростання української економіки у 2024 році із 3,6% до 3%.