Воюй або плати: що відомо про економічне бронювання і кого воно може стосуватися

Наприкінці другого року великої війни Україна зіткнулася із двома проблемами, розв’язання яких одночасно виглядає неможливим.

З одного боку, на фронті потрібно більше солдатів.

З іншого, щоб їх спорядити та озброїти, а також виплатити матеріальне забезпечення, потрібно більше грошей.

Всі доходи, які нині продукує українська економіка, вже і так ідуть на фінансування армії, яка забирає половину бюджету.

Іншу половину бюджетних видатків – не військову, а цивільну - поки що вдається закривати коштом фінансової допомоги від союзників, і цього року левова частка припадатиме на ЄС.

Через це не дуже успішні пошуки тих, кого можна мобілізувати, для влади перетворилися на підрахунки того, хто і скільки може заплатити за те, щоб не бути мобілізованим.

Так з’явилася ідея економічного бронювання, яку багато хто в Україні називає офіційним ухилянням за гроші. Або легалізованим відкупом від мобілізації для багатих, за яких воюватимуть бідні, чи дискримінацією за майновою ознакою.

Цю ідею вже кілька разів по-різному озвучували представники влади, але в суспільстві, а також серед військових вона здобула переважно негативні відгуки.

Економісти ж не заперечують певний сенс у бронювання за економічними критеріями. Особливо зараз, за умов війни на витривалість, коли економіка має бути в такому стані, щоб довго підтримувати фронт.

Але і вони наголошують: економічні переваги будуть знівельовані соціально-політичними наслідками, якщо суспільство сприйме таке бронювання як велику несправедливість.

То про які варіанти економічного бронювання наразі йдеться і як можуть бути втілені ці ідеї?

Знайти 500 мільярдів для 500 тисяч

Наприкінці 2023, який попри очікування не став роком успішного контрнаступу України, на підсумковій пресконференції в грудні президент Володимир Зеленський заявив про запит від армії на мобілізацію ще 450-500 тисяч вояків. Одночасно він дав і свою оцінку того, скільки це може коштувати:

"Мобілізація у такому форматі буде коштувати Україні додатково 500 мільярдів гривень".

Президент також зазначив, що чекає від міністерства фінансів відповіді на запитання, де знайти ці кошти.

В останні дні 2023 року уряд оприлюднив підготовлену мінфіном національну стратегію доходів, із якої стало зрозуміло, де збираються шукати додаткові доходи - не для економіки, а передусім для бюджету.

Січень 2024 пройшов у скаргах бізнесу на посилення тиску, зокрема, і податкового. А також на брак робочих рук – через мобілізацію працівників на підприємствах, що працюють "по-білому".

Одночасно потреби у додатковій мобілізації стали коригувати у бік зменшення. А наприкінці січня президент Зеленський зустрівся з представниками бізнесу, після чого оголосив про створення Ради з підтримки підприємництва та нового механізму комунікації з підприємцями - Всеукраїнську економічну платформу.

Лютий відзначився першим читанням нового законопроєкту про мобілізацію. В ньому не йшлося про якісь економічні критерії бронювання працівників. Проте стало відомо, що ці критерії активно обговорюються як в Офісі президента, так і в парламенті, і можуть бути внесені як правки до другого читання проєкту.

Перші деталі про те, як може виглядати "новий справедливий механізм бронювання" для бізнесу, розповів сам президент. За його словами, формулою такого бронювання має бути "ти воюєш або працюєш на державу".

"Ми всі підтримуємо наших воїнів, але без людей, які працюють, не буде заробітних плат. Зберігати економіку дуже потрібно", - заявив Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Черкаської області. Водночас він додав: "Ми не можемо залишити хлопців на передовій без ротації".

Незабаром заступник голови і керівник економічного блоку ОП Ростислав Шурма озвучив ідею бронювати працівників залежно від рівня зарплати. У розмові з "Українською правдою" заступник голови ОП повторив тезу про те, що нині "або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську". Він також навів розрахунки, за якими на те, що заробити гроші на утримання одного бійця на фронті, потрібно 4-5 працюючих в тилу.

У парламенті ж під керівництвом голови комітету з економічного розвитку, депутата від "Слуги народу" Дмитра Наталухи запропонували інший варіант: бронювати працівників, за яких роботодавець або вони самі згодні регулярно платити певну фіксовану суму.

Ці ідеї об’єднує не лише те, що вони походять від партії влади, але й розрахунок отримати до бюджету додаткові 200-300 млрд грн на армію.

Перша реакція на ці пропозиції в суспільстві була вкрай негативною. І якийсь час здавалося, що ідея про економічне бронювання буде відкинута.

Проте вже на початку березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд розробляє новий механізм бронювання, де критерієм стануть сплачені податки або зарплати працівників.

"Середня зарплата, рівень сплати податків як людиною, так і компанією, вплив підприємства чи галузі на економіку - це рамка майбутньої системи бронювання, над якою ми працюємо", - розповів прем’єр.

Денис Шмигаль також зазначив, що критичні для економіки підприємства збережуть пріоритет у бронюванні, але підприємства, які наповнюють бюджет, отримають додаткові можливості. Саму потребу у змінах до бронювання прем’єр пояснив тим, що Україна фінансує армію виключно власним коштом. Щоправда, його оцінка співвідношення тил-фронт дещо відрізнялася.

"Восьмеро працюючих людей мають забезпечувати одну людину, яка захищає, ризикує своїм життям на фронті. Якщо співвідношення менше, тоді ефективність втрачається. Це значить, що ми не будемо мати спроможності забезпечити наші сили безпеки й оборони", – сказав прем'єр.

Про хиткий баланс між потребами армії та сталої роботи економіки заявив і голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев.

"Маємо … збалансувати запити і потреби ЗСУ з необхідністю забезпечення роботи економіки, на плечах якої – усі військові видатки", - заявив депутат, і пояснив:

"Розбалансування цієї моделі або критично знизить фізичну обороноздатність, або позбавить її фінансування".

Поки у парламентських комітетах готувались розглядати понад 4000 правок до закону про мобілізацію перед другим читанням, свою оцінку дала голова парламентського комітету з питань бюджету, депутатка від "Слуги народу" Роксолана Підласа.

Вона заявила Financial Times, що "ми практично вичерпали свої можливості – усі внутрішні ресурси йдуть на фінансування армії". І дефіцит коштів лише зросте у разі додаткової мобілізації, на яку, за словами депутатки, будуть потрібні мільярди гривень.

Схвалення механізму економічного бронювання припустив в інтерв’ю “Суспільному” і спікер Ради Руслан Стефанчук. Хоча він порівняв його із середньовічним “податком на боягузтво” тих, хто не бажав воювати. Спікер також заявив, що економічний аспект цього питання – "не остання річ".

Тож цілком очевидно, що свої пошуки додаткових джерел для фінансування армії, зокрема і економічне бронювання, влада не залишить.

Якщо раніше йшлося про його можливе схвалення в рамках законопроєкту про мобілізацію, то нині, як розповів "Суспільному" Дмитро Наталуха, йдеться про окремий закон, який розробляється і може бути поданий до кінця березня.

Економічний сенс є, але...

Якщо дивитися суто з точки зору економіки, то бронювання від мобілізації, де критерієм є економічна ефективність, цілком має сенс, каже старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. Але одразу звертає увагу на внутрішній конфлікт між мобілізацією та економічною ефективністю.

"Бо мобілізація – це про силу, про вертикаль влади, фактично, державний примус щодо людей. А ефективність – це про вільні, ринкові відносини. І примирити їх доволі важко – у багатьох випадках вони один одному суперечать", - пояснює економіст, і водночас зазначає: без першого, як і без другого є реальний шанс програти війну.

Володимир Дубровський також зазначає: якщо відкинути усі інші міркування, а просто рахувати, то "дійсно треба мобілізувати тих, хто приносить економіці менше". Саме так, каже економіст, зробили росіяни.

"Їм вдалося поки що набирати переважно на добровільних засадах, просто виплачуючи високу винагороду. Це сприяє і кращій якості, і кращій мотивації солдат, і економічно це менш шкідливо, ніж просто сліпа випадкова мобілізація, коли будь-кого будь-коли можуть відправити на фронт".

"Цілком адекватною" ідеєю називає економічне бронювання і інвестиційний банкір Сергій Фурса.

"Великі заводи, такі як "Криворіжсталь", не можуть збільшити ресурси через відсутність людей. Робітників нема через страх бути мобілізованими одразу після офіційної реєстрації на місці праці. Тому в результаті ми не отримуємо ні податків, ні мобілізованих", - наголосив фінансист в коментарі 24TV.

Він визнав, що рішення буде непопулярним, але, на його погляд, "одним із правильних".

"Частка людей, які не воюють, буде завжди, то нехай чинником цього бронювання стане кількість сплачених податків", - вважає Сергій Фурса.

На його погляд, такий крок дозволив би досягти справедливості в іншій сфері, - тривалий час багато хто в Україні ухилявся від повного оподаткування своїх доходів, але тепер, щоб ухилитися від мобілізації, будуть зацікавлені платити податки "в білу".

Водночас Володимир Дубровський вважає, що якщо обирати між двома із оприлюднених варіантів економічної мобілізації, менш шкідливим і більш продуктивним був би варіант зі сплатою "відкупу", коли людина сама або її роботодавець вирішують, що готові сплачувати чималий внесок, щоб мати гарантію від мобілізації.

Він пояснює: критерій сплати податку поганий тим, що він не працює для спрощенців, які сплачують небагато податків, але готові добровільно сплатити якийсь значний внесок для армії, щоб уникнути мобілізації.

"Система, яка базується на добровільних внесках, може охопити усіх, хто готовий відкуповуватися від мобілізації і має на це гроші", - каже економіст.

Але, зауважує він, це порушує уявлення багатьох людей про справедливість, підвищує соціальну напругу, і створює ситуацію, коли, як кажуть деякі коментатори, бідні відмовляться воювати за багатих.

"День, коли ця війна офіційно стане війною бідняків, стане днем початку поразки і кінця держави, в якій поки засідає даний, простигосподи, уряд", - вважає військовий Роман Гасько.

Тож питання залишається відкритим, оскільки негативні соціальні наслідки можуть переважити економічний зиск.

Обтяжливі обставини

Несприйняття в суспільстві, різні переваги і вади у самих критеріях економічної броні – зарплаті чи податках – це далеко не все, що "обтяжує" ситуацію.

У парламенті як на критерій для звільнення від мобілізації орієнтуються на сплату щомісячного платежу у 20 тис. грн.

Кілька джерел ВВС у бізнес-колах кажуть, що таку суму наразі не готові викласти навіть успішні компанії із іноземними інвестиціями та "київською пропискою". Хоча й уважно стежать за усіма пропозиціями та роблять свої підрахунки. "Поки обговорюємо, єдиної позиції не досягли", - кажуть представники бізнесу.

З іншого боку, орієнтир Офісу президента на те, що критерієм броні може стати зарплата у 30-35 тис. грн також викликає питання. Починаючи з того, скільки людей в Україні мають таку зарплату.

Згідно із відповіддю Державного управління справами "Фактам", зарплата самого президента у перші десять місяців 2023 року становила 28 тис. грн із яких нараховували близько 5,5 тис. грн податків щомісяця.

За даними Пенсійного фонду, який на підставі даних про сплату ЄСВ розраховує середню зарплату в країні, у 2023 році вона становила 14308,46 грн.

У певному сенсі це "середній показник по палаті". Але якщо подивитися на дані Пенсійного фонду за перше півріччя 2023 року, наведені у yаціональній стратегії доходів, то зарплату вище мінімальної (6700 грн), але менше 20 тис. грн, отримує найбільша частка офіційно працюючих в Україні – майже 4 млн працівників або кожен другий.

Зарплату у понад 20 тис. грн отримують близько чверті працівників, а якщо брати діапазон від 20 до 100 тис. грн, то середньою в ньому є зарплата у 34 тис. грн.

І майже кожен п’ятий працівник в Україні отримував зарплату в межах мінімальної – до 6,7 тис. грн.

За даними Державної служби статистики, середня зарплата в Україні на кінець 2023 року становила вже 19231 грн. А галузями, де зарплати перевищували 30 тис. грн на той час були: інформація та телекомунікації, фінансова та страхова діяльність та авіаційний транспорт.

В секторі державного управління та оборони середні зарплати коливаються довкола президентської – близько 28,5 тис. грн. Середня зарплата в промисловості трохи перевищує 20 тис. грн.

Тобто значна частка тих, хто має високі зарплати, вже належать до категорії заброньованих, - зокрема, держслужбовці вищих рангів, працівники силових структур, критичних підприємств. Інших можуть забронювати після ухвалення нового закону про мобілізацію. Крім того, високооплачувані фахівці у ІТ працюють переважно як ФОПи.

Тож надходження до бюджету від економічної броні можуть виявитися не такими великими, як очікують його ініціатори.

Не дарма з Кабміну лунають вже трохи інші цифри. У Мінцифри, де розробляють електронну систему звітності і підтвердження економічного бронювання, кажуть про 6-7 тис. грн податків на місяць. І, як заявив Олександр Борняков, заступник голови Мінцифри, лише для Дія.City, тобто для айтівців цей поріг може бути вищим.

Крім того, якщо ЄСВ, сплачений із зарплат, іде в державний бюджет (хоч і в систему загальнодержавного соціального страхування, передусім, в Пенсійний фонд), то левова частка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) надходить до місцевих бюджетів.

Після численних скандалів із тим, як під час війни місцева влада витрачала ці кошти "на перекладання бруківки", наприкінці 2023 року Рада схвалила розроблений урядом закон, який передбачає спрямування ПДФО із зарплат військових до державного бюджету із подальшим розподілом на воєнні цілі.

Але податки із зарплат цивільних і надалі ідуть у розпорядження місцевої влади. Це має багато своїх переваг, але не відповідає на запитання, як економічне бронювання дозволить збільшити видатки на армію і додаткову мобілізацію.

Де ще можна пошукати гроші?

Як визнав в коментарі Financial Times голова економічного комітету парламенту Дмитро Наталуха, який би підхід до розв’язання проблеми не обрали б, Україні потрібно якось мобілізувати кошти, і економічне бронювання покликано не "рятувати" чоловіків від мобілізації, а згенерувати якомога більше фінансових ресурсів для армії.

Тож якщо ідею економічного бронювання й відкинуть, додаткові джерела фінансування бюджету все одно шукатимуть, і шукатимуть передусім у податковій сфері.

Як заявив голова фінансового комітету Данило Гетманцев під час телемарафону, уряд розробляє ще один законопроєкт, який передбачає збільшення військового збору та поширення його на ФОП та юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування.

Також може йтися про стягнення військового збору з операцій із нерухомим майном та продажем ювелірних виробів.

Над законопроєктом працює міністерство фінансів, яке має представити його вже у березні.

Член фінансового комітету парламенту і депутатка від ЄС Ніна Южаніна назвала ці наміри урядовим "планом Б" з пошуку додаткових доходів.

За її даними цей план передбачатиме:

Під додатковий військовий збір підпадуть:

Як пояснила Ніна Южаніна, логіка цих платежів може бути схожою на те, як нині при покупці квартири треба сплачувати певний відсоток від суми договору у Пенсійний фонд.

В уряді також можуть повернутися до ідеї підвищити акцизи на пальне до європейського рівня, а також почати обкладати акцизом солодкі газовані напої.

Всі ці заходи мають принести в бюджет близько 44 млрд грн додаткових доходів. Це на порядок менше, ніж очікують отримати від економічної мобілізації, але такий вже неодноразово випробуваний підхід може виявитися більш реальним.

Водночас, як каже економіст Володимир Дубровський, додаткові гроші треба шукати не у збільшенні податків, а придивитися до тих, хто і як їх збирає. За його словами, в України є великі резерви в рамках нинішньої податкової системи.

"Багато грошей втрачається на митниці, на операціях конвертаційних центрів, з офшорами. Це багато сотень мільярдів, - каже Дубровський. - Якби в нас були податкова, БЕБ і митниця, які працювали б ефективно, то це дало б справжній стрибок надходжень до бюджету без підвищення податків. Але для цього ці всі органи мають бути перезавантажені".

Графіка Ангеліни Корби