Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook

Як держава може сприяти ефективному розподілу гуманітарної допомоги

1 квітня Аспен Інститут Київ провів завершальний захід Програми “Relief for Ukraine: екосистема підтримки українців” – Діалог “Допомога постраждалим від війни: ефективність у співдії”. Інститут реалізував Програму за ініціативи CORE Response в Україні.

Подія обʼєднала учасників попередніх семінарів, представників Кабінету міністрів, Верховної Ради України, місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесу.

Під час першої панельної дискусії “Вектори розвитку державної політики у 2024 році” спікери обговорили пріоритетні реформи та доцільність змін у законодавстві. В обговоренні взяли участь: Роман Грищук, народний депутат України, Оксана Жолнович, міністр соціальної політики України, Юлія Соколовська, заступник Керівника Офісу Президента України. Модератор: Ліана Хоровицька, виконавча директорка CORE Response в Україні.

Оксана Жолнович, міністр соціальної політики України:

Оксана Жолнович наголошує на необхідності перегляду визначення гуманітарної допомоги, а також політики її надання і розподілу.

“Раніше ми розуміли під гуманітарною допомогою усі товари, що переміщувалися через кордон або були передані донорами. Така система, хоч і була певною мірою зрозумілою, але водночас недостатньо прозорою. Наприклад, механізм розподілу не завжди задовольняв реальні потреби: у ті регіони, де потрібні були медикаменти, могли відправити харчові продукти”.

Автоматизація процесів знизить вплив людського фактора та допоможе підсилити ефективність гуманітарної сфери

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація була критичною і люди потребували негайної допомоги, тому багато обмежень були скасовані. Цього року запроваджена автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги, яка має оптимізувати її рух.

“Автоматизовані процеси, прозорість та чіткість критеріїв допомагають нам забезпечити максимальну відповідність реальним потребам. Крім цього, це мінімізовує вплив людського фактора і дозволяє чітко обліковувати усю гуманітарну допомогу”.

Оксана Жолнович розповідає, що створення автоматизованої системи не обмежується лише потребами в обліку та контролю.

"Ми б хотіли стати платформою, яка об'єднає громади, де вони можуть показувати свої потреби; організації, що можуть надати ту чи іншу гуманітарну допомогу; та державу. Це і є синергія", – додає пані Оксана.

Роман Грищук, народний депутат України:

Роман Грищук наголосив на необхідності оновлення законодавства про гуманітарну допомогу. За його словами, після початку повномасштабного вторгнення парламентарі вже ухвалили певні зміни. Водночас, потрібно розробити комплексну стратегію, яка відповідатиме сучасним викликам:

“Норми попереднього закону про гуманітарну допомогу не відповідали реальності воєнного часу. Тому ми у робочій групі в парламенті в екстреному порядку розробили “косметичні” зміни, які розблоковували процес надання гуманітарної допомоги”.

Ключові принципи функціонування сфери гуманітарної допомоги

Пан Роман розповів про три ключові аспекти, які потрібно врахувати під час розробки довгострокової стратегії щодо гуманітарної допомоги. Перший – це забезпечення простоти роботи благодійних фондів, організацій і всіх, хто займається ввезенням гуманітарної допомоги в Україну. Другий – прозорість їх діяльності. Третій – врахування економічних інтересів держави.

“Державна політика – це постійне балансування зазначених аспектів, намагаючись не втратити момент. Наприклад: якщо ми забезпечуємо максимальну доступність для гуманітарних організацій, дозволяючи усім завозити що завгодно не подаючи звітність, (це у нас було буквально перші півроку повномасштабного вторгнення), тоді можуть постраждати національні виробники. Чи потрібний такий механізм у кризовий момент? Напевно, так. Але потім через надто широкі права зʼявляється низка інших проблем – недоброчесність, економічна невигідність тощо”.

Роман Грищук наголосив, що у довгостроковій перспективі треба запровадити комплексну стратегію надання гуманітарної допомоги.

Юлія Соколовська, заступник Керівника Офісу Президента України:

У своєму виступі Юлія Соколовська згадала початок повномасштабного вторгнення. За її словами, тоді однією з ключових задач була координація отриманої допомоги: це включало і комунікацію з міжнародними донорами, і залученість до виявлення потреб на місцях, щоб якомога більше постраждалих людей могли отримати потрібні товари.

“Нам довелося переконати міжнародних донорів, що український контекст відрізняється від тих, які вони звикли бачити в інших країнах – наприклад, Сирії чи Іраку. Ми не могли використовувати ті ж протоколи в Україні. Нам потрібно було синхронізувати зусилля з точки зору інструментарію. Один з прикладів – виплати. Міжнародні організації беруть дані стосовно осіб, які потребують допомоги, з державних реєстрів. Зокрема – за таким принципом доплачують пенсії особам, які перебувають в зоні бойових дій”.

Людський капітал – основа розвитку держави

Нова реальність – стан, до якого потрібно адаптовуватися дуже швидко, каже Юлія Соколовська.

“Іноді ми намагалися застосувати реакції “мирних часів” до воєнних умов, але це не може працювати. Нам потрібна нова нормативна база та адаптація чинних протоколів, законодавства. Але, на жаль, у більшості випадків ми не дуже гнучкі до швидких змін у нормативно-правовій базі”.

Юлія Соколовська також наголосила на пріоритетах, які вона бачить у відновленні країни. У першу чергу – це людський капітал. Його відновлення має кілька складових: якісна освіта та послуги охорони здоров’я, підвищення стандартів життя, можливості для самореалізації (у тому числі – з економічної точки зору). За словами пані Юлії, важливою при цьому є координація між усіма стейкголдери на державному рівні, а кожна людина – на вагу золота.

Ліана Хоровицька, виконавча директорка CORE Response в Україні:

Модеруючи дискусію, Ліана Хоровицька підкреслила важливість напрацювання механізму координації надання гуманітарної допомоги в умовах війни.

«Щодня тисячі українців потребують допомоги. Це як нагальні питання, як необхідність у ліках чи прихистку, так і більш довгострокові, на кшталт відновлення інфраструктури або допомоги в адаптації для переселенців. І усі ці потреби рівнозначні у своїй важливості. Тому держава, бізнес, волонтери, гуманітарні організації, які надають підтримку українцям, мають працювати в площині єдиної гуманітарної екосистеми, де кожен чітко знає свою роль та обʼєм роботи. Тож наша мета тут, як учасників процесу надання допомоги - як виявити аспекти, які треба посилити у гуманітарній діяльності, так і спільно напрацювати механізми роботи такої системи чи платформи».

Програма «Relief for Ukraine: екосистема підтримки українців» реалізується Аспен Інститутом Київ за ініціативи CORE Response за підтримки American Red Cross.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram