Точка кипіння. Чому Україна відправляє додому грузинського посла

Україна рекомендує послу Грузії залишити країну і повернутися в Тбілісі, а конфронтація між двома країнами, за оцінками МЗС, досягла "точки кипіння".

Першочергова причина – стан експрезидента Грузії Міхеіла Саакашвілі, який має українське громадянство і з жовтня 2021 року перебуває в ув’язненні у Грузії. Україна неодноразово закликала відправити його на лікування в іншу країну, а президент Зеленський відверто звинуватив владу Грузії у спробі його вбивства.

Проте є чимало інших факторів, які призвели до взаємних образ, звинувачень та фактичного замороження відносин. Про що йдеться?

Саакашвілі як тригер

3 липня Міхеіл Саакашвілі вперше з лютого взяв участь у судовому засіданні відеозв’язком з клініки Viva Med, в який перебуває вже кілька місяців. Політик виглядав надзвичайно виснаженим. При перегляді відео могла виникнути асоціація зі станом в’язнів у концтаборах часів Другої Світової чи війни в Боснії.

"Світ сьогодні знову побачив, як Кремль – на жаль, руками чинної влади Грузії – вбиває громадянина України Михайла Саакашвілі. Життя людини – це найвища цінність, і не можна допустити, щоб Михайла просто знищили", - заявив президент України Володимир Зеленський.

За його словами, Україна продовжує закликати зупинити "показову страту" і передати Саакашвілі Україні. Зеленський також повідомив про доручення МЗС викликати посла Грузії в Україні, висловити йому протест та запропонувати залишити Україну протягом наступних 48 годин для проведення консультацій зі своєю столицею.

"Після того, як з’явилися кадри Міхеіла Саакашвілі, неможливо просто на це дивитися. Просто сьогодні все досягло точки кипіння, тому ми пішли на такий різкий, але справедливий крок (рекомендувати послу Грузії залишити Україну. – Ред.)", - пояснив в ефірі телемарафону керівник МЗС Дмитро Кулеба.

4 липня МЗС України повідомило, що послу Грузії Георгію Закарашвілі рекомендували "повернутися до Тбілісі для проведення консультацій задля пошуку шляхів вирішення ситуації, що склалася".

Це не була перша жорстка реакція з боку України щодо долі грузинського експрезидента.

У лютому 2023 року Зеленський вже казав на пресконференції, що грузинська влада отруїла, катує і вбиває Саакашвілі.

"Грузія за кого сьогодні, за кого її керівництво? Вони нейтральні? Вони за Росію, тому що Росія веде себе зі своїми політиками так само, як сьогодні керівництво Грузії ставиться до вже не їхніх політиків, до речі, а до громадян України", - казав президент України.

Зараз голова керівної партії Грузії "Грузинська мрія" Іраклій Кобахідзе назвав позицію України "образливою", повідомляє Интерфакс. Водночас запевнив, що Грузія готова лишатися з Україною навіть в "режимі односторонньої дружби".

Кобахідзе додав, що українські високопосадовці самі причетні до "відправлення" Саакашвілі в Грузію у 2021 році.

Повне непорозуміння

Проте окрім фактору Саакашвілі у відносинах двох держав накопичилося низка протиріч.

Українська влада з початку повномасштабної війни звинувачує Грузію у зближенні з Росією і не отримала від Тбілісі бажаної підтримки. Грузія не стала запроваджувати санкції проти Росії і не надала Україні підтримки озброєннями.

Конфлікти у відносинах відбувалися ледь не щомісяця.

Ба більше, в березні 2022 року Київ звинуватив Тбілісі в тому, що вона чинить перепони грузинським добровольцям, які їдуть захищати Україну. Через кілька тижнів Зеленський відкликав з Грузії українського посла Ігоря Долгова, а у червні звільнив його. Україна зменшила рівень представництва до тимчасового повіреного.

У квітні 2022 року ГУР Міноборони заявило, що саме через Грузію росіяни налагодили канали постачання підсанкційних товарів. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба припускав, що Грузію можуть покарати за сприяння в обході санкцій – грузинська влада заперечувала таку допомогу.

А у червні в Україні піддали критиці грузинського прем’єра Іраклія Гарібашвілі, який заявив, що Грузія більше заслуговує на статус кандидата в ЄС, ніж Україна та Молдова.

Особливою образою для України була відмова надати воєнну допомогу – адже під час російсько-грузинської війни 2008 року Україна надавала допомогу Грузії.

Тимчасовий повірений у справах України в Грузії Андрій Касьянов у січні повідомив Європейській правді, що Україна просила повернути українські ЗРК "Бук", надані у 2008 році, а також надані США грузинській армії "Джавеліни". В обох випадках Грузія відмовила.

Міністерство оборони Грузії заявило, що ЗРК "Бук" придбали за секретною угодою і не йшлося про безкоштовну допомогу, пише SOVA.

Врешті-решт Україна розкритикувала відновлення авіасполучення між Грузією та Росією у травні, яке відбулося після відповідного рішення Володимира Путіна скасувати візовий режим для грузинських громадян. 1 липня Зеленський запровадив санкції проти грузинської авіакомпанії Georgian Airways LLC, яка здійснює з 20 травня рейси в Росію, та її засновника Тамаза Гаіашвілі.

Характерно, що проти відновлення авіасполучення виступила навіть президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.

"Чергова російська провокація! Відновлення прямого авіасполучення та скасування візового режиму з Грузією неприпустимі, поки Росія продовжує агресію проти України та окупує нашу територію!", - написала вона у твіттері.

По суті єдиним позитивним моментом у відносинах була відправка Грузією Україні 25 потужних генераторів вартістю 530 тисяч доларів під час зимових обстрілів у грудні 2022 року.

Вся ця конфронтація відбувається на тлі надзвичайного економічного зростання, яке переживає Грузія внаслідок війни між Росією та Україною.

ЗМІ неодноразово повідомляли про десятки, а то й сотні тисяч росіян, які втікали від мобілізації на батьківщині саме через територію Грузії і залишили там чимало своїх грошей. Дані Державної служби статистики Грузії скромніші– у 2022 році в Грузію приїхали 62 тисячі росіян, а 5 тисяч залишили. Для порівняння українців приїхало 20 тисяч.

Втім, тимчасовий повірений України Андрій Касьянов називав зовсім інші цифри. У статті для Європейської правди він, посилаючись на дані офісу Агентства ООН у справах біженців в Грузії, повідомив, що з 24 лютого 2022 року в Грузію загалом в’їхало 182 тис. українців, 1 млн 268 тис. росіян та 149 тис. білорусів. А залишилось в країні близько 25 тис. українців, але одночасно – 116 тис. росіян та 12 тис. білорусів.

Важливим подарунком для Грузії була втрата Росією своєї транзитної ролі для низки товарів з Китаю та країн Центральної Азії, зокрема, через запровадження санкцій проти російських портів.

Тепер страхові компанії відмовляються страхувати вантажі, які йдуть російською територією. Тож вантажоперевезення товарів з Китаю та Центральної Азії суттєво зросли.

Згідно з даними Національної служби статистики Грузії, ВВП країни у 2022 році зріс на 10,1%. Прем’єр Іраклій Гарібашвілі спрогнозував, що 2023 року зростання також перевищить 10%.

Глухий кут

Україна продовжує підтримувати територіальну цілісність Грузії, у квітні 2022 року вона засудила проведення так званих президентських виборів в Південній Осетії. А також продовжує очікувати на зміну політики цієї країни.

На боці України воює чимало громадян Грузії. Кілька бійців Грузинського національного легіону, який створили в Україні ще 2014 року, а 2022 року підпорядкували ГУР Міноборони, нещодавно отримали медалі "За оборону Запоріжжя".

Як повідомляло агентство Грузия-Новости, станом на 1 квітня в Україні загинули в боях приблизно 40 громадян Грузії, деякі з яких також мали українське громадянство.

1 липня голова Офісу президента Андрій Єрмак повідомив про загибель ще двох грузинських добровольців, які воювали за Україну.

"Ми втрачаємо наших героїв, а також добровольців, які воюють за Україну проти російського зла. Такими були ветерани російсько-грузинської війни 2008 року Малхаз Квіжінадзе та Джоні Одішвілі, які билися в лавах сил оборони. Одішвілі загинув під Бахмутом, а Квіжінадзе - на Луганщині", - написав він у телеграмі.

Давні симпатії українців до Грузії, гуманітарні зв’язки та прийняття українських біженців, підтримка з боку грузинської опозиції та участь грузинських добровольців у війні на боці України суттєво пом’якшує реакцію українського суспільства на політику Грузії.

Проте це ніяк не змінить на краще офіційних відносин двох держав, які зайшли в глухий кут. Змінити їх можуть лише компроміси з боку грузинської влади щодо долі Міхеіла Саакашвілі та надання Україні підтримки під час війни, яку у Києві не будуть вважати символічною – тобто надання озброєнь або приєднання до санкцій проти Росії.

З іншого боку, складно очікувати, що Грузія піде на такі кроки, доки при владі перебуває "Грузинська мрія".