Чому не вдалось захистити енергооб'єкти від ударів Росії і коли їх відновлять

26 квітня члени Кабінету міністрів чи не вперше з часу вторгнення прибули до парламенту, щоб відповісти на питання депутатів. Основна тема - як Росії навесні вдалося знищити ракетними ударами ключові енергетичні об'єкти України, якщо на їхній захист виділяли величезні кошти.

Головним доповідачем з цього питання був віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков. Саме до нього була найбільша кількість претензій з боку депутатів. Зокрема, чому ракетні удари РФ фактично знищили Трипільську і Зміївську ТЕС, попри те, що минулого року витратили значні кошти на їхній захист.

Росія вночі знову атакувала українську енергосистему. Путін пояснює "демілітаризацією"

"Таких точних ударів раніше не було". Ситуація в енергетиці гірша за першу воєнну зиму: до чого готуватися

Кубраков наголосив, що саме за ці об'єкти його міністерство не несе відповідальності. За його словами, Мінінфраструктури було долучене до захисту лише трансформаторних підстанцій, тяглових станцій Укрзалізниці, мостів, портових і авіаційних об'єктів.

"Саме за цю роботу ми готові звітувати", - наголосив заступник прем'єра.

Кубраков також пояснив, що в 2023 році генштаб ЗСУ розробив концепцію пасивного захисту об'єктів енергетики під назвою "Країна-фортеця", яка передбачала три рівні захисту.

Перший і другий рівні - це захисні бетонні конструкції, які мали б убезпечити від ударів безпілотників і уламків ракет.

Третій рівень - це захист від усіх типів російського озброєння.

На створення першого і другого рівня захисту об'єктів Укренерго, в першу чергу підстанцій, в 2023 році витратили 13 млрд гривень, повідомив урядовець і навів приклад ефективності цієї роботи. За його словами, захищені трансформаторні станції вже витримали низку ракетних атак Росії і продовжують працювати.

"У нас є чотири ключові області на півдні і на півночі, які на сьогодні тримаються виключно на автотрансформаторах, захищених другим рівнем захисту. Всі ці підстанції були неодноразово атаковані шахедами і ракетами. І всі ці об'єкти вистояли", - наголосив Кубраков.

"На усіх цих об'єктах (підстанціях) рівень виконання другого рівня захисту приблизно 80% по всій країні"

Що стосується захисту теплоелектростанцій (ТЕС), то це сфера відповідальності Міненерго.

Однак Кубраков вважає, що вони були уражені виключно через брак ракет в українській системі протиповітряної оборони.

"Що стосується великих об'єктів, таких як ТЕС і ТЕЦ, то, звичайно, основний їхній захист - це протиповітряна оборона. Ви знаєте, що стосується названих об'єктів, то банально нам не вистачило ракет".

Раніше про брак ракет для захисту ТЕЦ заявляв і президент Зеленський.

Коли відновлять енергооб'єкти

Перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко наголосив, що процес відновлення ТЕС вже почався. Потужну Трипільську енергостанцію (Київська область) зруйнували в ніч на 11 квітня через ракетну атаку росіян, а Зміївську ТЕС (Харківська область) - 22 березня.

До осені їх планують частково відновити.

"Міненерго на сьогодні пропрацьовуються заходи щодо відновлення генеруючого обладнання на об'єктах "Центренерго", таких як Трипільська ТЕС і Зміївська ТЕС. В наших планах до початку опалювального сезону відновити принаймні 6 енергоблоків для "Центренерго", - сказав депутатам представник міністерства.

Слід зауважити, що Зміївська станція має 9 енергоблоків, а Трипільська - 6.

Що стосується ДніпроГЕС, яку суттєво пошкодили 22 березня, то голова уряду Денис Шмигаль пояснив, що відновлювальні роботи вже початі.

За його словами, машинні зали ДніпроГЕС неможливо було захистити інженерними конструкціями, тому це об'єкт прикривала протиповітряна оборона і РЕБ. Однак це не завадило частині російських ракет влучити в гідроелектростанцію.

"Частину ракет збили, частина влучили в машинні зали і зруйнували їх. Проєкти відновлення вже розробляються", - сказав прем'єр.

"Будем відновлювати не чекаючи завершення воєнних дій в Україні", - наголосив він.

Представник міненерго додав, що захист другого і третього рівня на об'єктах гідрогенерації має бути завершений до кінця поточного року.