Пиво може стати гіршим і дорожчим. Чому?

Британські й чеські вчені дійшли висновку, що пиво в майбутньому може стати менш смачним і дорожчим. Причина? Глобальне потепління.

Чи любите ви пиво? Якщо так, то наступне запитання: а яким саме ви його любите? Не треба відповідати, що, мовляв, холодним. Холодне пиво чудово підходить влітку, а ось взимку в англійських пабах ще не так давно пиво нагрівали, опустивши в кухоль розпечену в каміні кочергу. Від чого, якщо вірити спогадам очевидців, приміщення наповнювалось чудовим ароматом хмелю.

Ось про нього в нас і піде мова. Глобальне потепління може позначитись і на цьому улюбленому напої мільйонів, оскільки надмірно тепла погода шкідливо впливає на вміст у хмелі так званих альфа-кислот, які й надають йому характерного аромату та гіркуватого смаку.

Група вчених з Чеської академії наук та Кембриджського університету порівняла метеорологічні дані за минулі роки з відповідним процентним вмістом альфа-кислот у шишках хмелю, що виріс на полях Німеччини, Чехії та Словаччини, і дійшла невтішного висновку: якщо все так піде й далі, то до 2050 року врожайність хмелю за найгіршого сценарію може знизитись на 18%, а вміст альфа-кислот – на третину.

У сухому залишку це означає, що пиво може стати дорожчим і не таким смачним (якщо ви віддаєте перевагу різновидам з гіркуватістю).

Найбільше, окрім, звісно, споживачів, від подорожчання й погіршення якості хмелю постраждають невеликі броварні, що виробляють крафтове пиво. Для них комбінація шишок хмелю з різним вмістом альфа-кислот та різними ароматами є ключовим елементом бізнесу.

І якщо великі пивоварні зможуть якось пристосуватись до хмелевого дефіциту, почекати, доки наука й фермери не знайдуть вихід з цієї ситуації або знайдуть якісь заміни, то для мінівиробників це може означати банкрутство та закриття пивоварні.

За словами керівника дослідження Мартіна Мозного, для збереження смаку знадобиться більше сировини (хмелю), і це може обмежити виробництво пива.

Поки що в найгіршому становищі опинилися пивовари півдня Європи, де клімат стає все менш сприятливим для цієї примхливої культури.

Водночас Північна Європа й Британія можуть економічно виграти й стати новими головними виробниками хмелю в Європі, хоч їм також доведеться пристосовуватись до нових погодних умов.

При цьому варто зазначити, що, хоча північні райони й отримають конкурентну перевагу, постійно пересувати поля на північ теж не можна, бо тоді виникнуть проблеми холодних зим.

Хміль дійсно найкраще росте у вузькому температурному діапазоні й не терпить ані зайвого тепла, ані зайвого холоду.

Хай там як, але найближчим часом, як вважають автори дослідження, перенесення на північ може бути просто необхідним, якщо ми хочемо, щоб пиво постачали на ринки тими ж темпами й у таких самих кількостях.

Хоча зараз головною проблемою для споживачів може стати його подорожчання через активніше використання нинішнього врожаю.

Однак навіть фермери півдня Європи можуть вжити деяких заходів для того, щоб зберегти або майже зберегти своє становище на ринку.

Хміль потребує не лише тепла в атмосфері, а й вологи в ґрунті.

"Одним з можливих превентивних заходів є будівництво іригаційних систем для стабілізації виробництва під час посухи, — каже науковець Мозний. – Інший варіант – це правильний вибір та розташування зон вирощування хмелю (долини з вищим рівнем ґрунтових вод, затінені місця), використання більш стійких нових сортів хмелю, регуляторів росту та нових технологій вирощування з фокусом на стійкість сорту".

Але якщо вирощування хмелю та варіння пива і можна пристосувати до тепліших погодних умов, все це не змінює того факту, що попри всі глобальні зусилля, викиди парникових газів внаслідок діяльності людини продовжують підвищувати температуру Землі.

Якщо все так піде далі, то у найближчі п'ять-сім років критичний бар'єр у підвищенні температури на 1,5°С буде подолано. І тоді дефіцит й недостатня гіркість хмелю здаватимуться значно меншою проблемою на тлі інших бід.