Чи це вже переворот? І чи можливо зупинити "Вагнер"

Євген Пригожин з найманцями ПВК в Україні

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Євген Пригожин з найманцями своєї ПВК в Україні

Конфлікт Євгена Пригожина з російською владою - це визначальний момент у 16-місячній повномасштабній війні Росії в Україні, вважає редактор Європейського відділу ВВС Пол Кірбі. Це також потенційний виклик владі Володимира Путіна.

У своєму зверненні у суботу російський президент звинуватив засновника ПВК "Вагнер" у державній зраді, піднятті збройного заколоту та "ударі в спину нашій країні".

Пригожин свої дії називає не військовим переворотом, а "маршем за справедливість".

Протистояння Пригожина з владою РФ почало стрімко розгоратись у п'ятницю ввечері. Найманці ПВК перейшли з окупованої східної України у велике місто на півдні Росії, Ростов-на-Дону, та стверджують, що взяли під контроль його військові об'єкти.

Президент Путін заявив, що ситуація складна, але пообіцяв зробити все, щоб захистити Росію.

Це державний переворот?

Сам Пригожин стверджує, що заяви про військовий переворот абсурдні.

Але те, що почалося як суперечка через нездатність військових забезпечити своїх найманців достатньою кількістю боєприпасів, тепер переросло в прямий виклик двом чоловікам, відповідальним за ведення війни. Це - міністр оборони Сергій Шойгу та начальник російського генштабу Валерій Герасимов.

Казати про державний переворот поки що зарано, адже спроб захопити владу не було. Приватна військова компанія Пригожина також не є армією, хоча він і стверджує, що має широку підтримку серед військових офіційних збройних сил РФ.

Проте це - спроба повалити російську військову верхівку, і отже, безперечно, виклик авторитету президента. І хоча розвинути конкурентну силу дозволив Пригожину саме Путін, він явно більше його не контролює.

Путін

Автор фото, Reuters

Кремль, вочевидь, сприймає ситуацію цілком серйозно. У російській столиці, а також у Московській та Воронезькій областях оголосили режим контртерористичної операції, всі публічні заходи скасували.

"Нас 25 тисяч, - заявив Пригожин. - Всі, хто хоче, приєднуйтесь". Цього недостатньо, щоб погрожувати президенту, але це виклик військовому керівництву.

Перекинувши свої сили через кордон до Ростова, він заявляє, що оточив штаб Південного військового округу, звідки росіяни керують воєнними діями в Україні, і стверджує, що і міністр, і начальник штабу втекли.

Пригожин заперечує зраду Росії і відверто критикує президента, стверджуючи, що він "глибоко не правий".

Пригожин має значну громадську підтримку в Росії, і навіть якщо його заколот таки провалиться, це стане щонайменше кризовим моментом для військових, які покладалися на допомогу найманців у війні в Україні.

Це також визначальний момент для путінського керівництва і тривожний дзвінок для росіян. Чим це закінчиться, говорити зарано.

Чи можна зупинити "вагнерівців"?

Аналіз кореспондента BBC Павла Аксьонова

"Нейтралізація тих, хто організував збройний заколот за допомогою "жорстких рішучих дій", про що заявив у своєму відеозверненні Володимир Путін, завдання дуже непросте одразу з кількох причин.

Перша проблема - сили ПВК входять до великих міст. У Ростові "вагнерівці" взяли під контроль важливі військові та адміністративні об'єкти, включаючи штаб Південного військового округу та мерію. Надходять повідомлення про те, що вони підходять до Воронежа.

Раніше Пригожин звинуватив російське військове керівництво в ракетних ударах по таборах, де перебували бойовики "Вагнера", він також заявив, що було збито три армійські вертольоти.

Але тепер вони у місті, з якого не було евакуації цивільного населення. І "жорсткі рішучі дії", анонсовані президентом Росії, доведеться проводити у щільній міській забудові, де важко використовувати авіацію та важку бронетехніку.

З ранку суботи почали надходити повідомлення про перекриття великих ділянок федеральної автотраси "Дон", яка веде до Москви.

Не виключено, що влада закриє й інші дороги. Це, мабуть, робиться саме для того, щоб на них не було цивільних осіб - будь-яка військова колона на марші є особливо вразливою для ударів з повітря.

Але що якщо бойовики, які мають досвід боїв у Бахмуті, займуть оборону та дадуть бій у Ростові чи Воронежі? Це друга проблема.

Справа не тільки в тому, що щонайменше одне російське місто контролюють якісь збройні формування, а й у тому, що це досвідчені та вмотивовані військові.

Підрозділи "Вагнера" пройшли злагодження в бойових умовах, а про високу дисципліну в лавах ПВК писали навіть проросійські блогери та воєнкори, які виступають проти Пригожина.

Чисельність угруповання ПВК, за словами її голови, становить 25 тисяч осіб. Ці дані не підтвердило жодне незалежне джерело, але й не спростувало. У складі ПВК воювало багато колишніх в'язнів, частина з яких загинула, частина демобілізувалася. Загинула також частина професійних найманців.

Загалом, за оцінками російського видання "Медуза", у складі ПВК можуть бути п'ять-шість тисяч осіб, але це приблизні оцінки.

Колона військових "Вагнера" рухається трасою М-4 у напрямку Москви

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Колона військових "Вагнера" рухається трасою М-4 у напрямку Москви

"Вагнерівці" мають важку бронетехніку - на фотографіях з Ростова видно танки і БТР. Можливо, бойовики змогли або зможуть захопити якусь військову техніку в Ростові або на своєму шляху до Москви.

Коли ПВК воювала на фронті, вона повністю залежала від Міністерства оборони, яке надавало її бойовикам боєприпаси, техніку, авіацію. Як добре озброєна приватна військова компанія тепер, оцінити важко, але, судячи з заяв про збиті російські гелікоптери, у неї можуть бути навіть засоби ППО (як мінімум, ПЗРК, але можливо і більш потужні засоби).

Вочевидь, чисельна і технічна перевага - на боці міністерства оборони Росії. Знайти боєздатні частини, які придушать заколот, можна, для цього навіть не потрібно буде відкликати війська з фронту.

Але боротися з досвідченими та підготовленими бойовиками, які знають, як воювати у місті, навряд чи вийде без жертв та руйнувань, навіть з урахуванням того, що вони не мають великої кількості бронетехніки та особового складу.

При цьому перевага російської армії в артилерії та авіації, якщо вона наважиться їх застосувати, лише погіршить ситуацію. Російська армія, здається, не дуже вміє штурмувати міста, не залишаючи за собою місячний пейзаж.

Тому якщо ПВК не складе зброю добровільно, то хороших варіантів виходу із ситуації для російського керівництва поки що не видно.