"Росіяни бідні й воюють". Як війна в Україні вплинула на торгівлю між Росією і Китаєм

Президент Росії Володимир Путін прибув 17 жовтня у Пекін з метою зміцнити зв’язки зі своїм найважливішим союзником та посилити альянс проти Заходу.

Невелике місто Хейхе лежить на кордоні Китаю з Росією. Місцеві туристи приїжджають сюди зазирнути у сусідній Благовєщенськ, розташований просто за річкою, але їх небагато.

Екскурсійний катер закликає туристів бравурними китайськими мелодіями, але квитки ніхто не купує.

По той бік річки стоїть корабель російської берегової охорони, а офіцери проводять вправи на палубі під осіннім сонцем.

Коли Володимир Путін відвідав Пекін на відкритті Зимових Олімпійських ігор на початку минулого року, він і Сі Цзіньпін оголосили про нове "безмежне" партнерство між своїми країнами.

Напередодні візиту російського лідера державні ЗМІ Китаю співають дифірамби відносинам між двома країнами.

Утім, поки лідери тиснуть одне одному руки, намагаючись показати, що попри санкції, їхні країни процвітають, бізнес у прикордонних районах розповідає іншу історію.

Нещодавно збудований міст у Благовєщенськ з Хейхе - символ нової ери торгівлі між двома країнами - стоїть порожній, жодне авто не проїде тут у будь-якому напрямку протягом години.

Два великі торгові центри у Хейхе закриті, один - лише кілька місяців тому, другий, як кажуть місцеві, порожній вже сім років.

"Бізнес йде кепсько. Туристів не вистачає", - каже одна жінка.

"Після ковіду кордони довго не відкривали. Росіян приїжджає мало. Вони бідні і воюють".

Інші продавці ствердно кивають.

На сусідній вулиці у маленькій крамниці жінка продає шапки китайського виробництва, виготовлені з російського хутра. Вона каже, що колись вони були дуже популярні серед і російських, і китайських клієнтів, але останнім часом бізнес застопорився.

"Тепер все інакше, - каже вона. - Тільки подивіться на вулиці. Вони порожні. У минулому тут були натовпи покупців".

Дехто, однак, дивиться на російсько-китайську торгівлю оптимістичніше. Це водії вантажівок, які чекають на вході у річковий порт.

"Я везу з Росії сою, пшеницю та ячмінь, їх там більше, ніж раніше", - каже один водій.

"Я везу пісок і вугілля з Росії. В інших - контейнери з продуктами", – каже інший водій.

Деякі підприємці у Хейхе кажуть, що нові російські мита на китайські товари послабили торговельну атмосферу.

І все ж Китай допомагає своєму партнеру, який постраждав від санкцій після вторгнення в Україну - північно-східна провінцію Хейлунцзян збільшила обсяги природного газу, які вона отримує від Росії.

До того ж адміністрація Сі Цзіньпіна проводить активну пропаганду серед свого населення, переконуючи його у правильності військових зусиль Москви.

Контрольовані державою китайські ЗМІ не говорять про "вторгнення" чи навіть "війну" в Україні, вони називають напад Росії операцією і виправдовують її протидією експансійній політиці НАТО і насамперед Сполучених Штатів. .

Щоб зʼясувати, наскільки успішна ця пропагандистська стратегія, варто лише поговорити з людьми на вулиці в Харбіні, регіональній столиці Хейлунцзяна.

Століття тому тут домінували росіяни і російська культура, але сьогодні це повністю китайське місто лише зі слідами російського минулого.

Перед православним собором фотографуються туристи з інших китайських провінцій.

"Росія і Китай - хороші друзі", - каже одна жінка.

Чоловік поруч із нею додає: "Путін - відповідальний керівник. Людина з почуттям справедливості".

Ще один турист зазначає: "Путін - людина з залізними кулаками. Він жорсткий, і це добре".

Але чому він воює з Україною?

"Прості люди, як ми, не повинні це коментувати", - каже чоловік.

Російська війна сприяє геостратегічним цілям Пекіна, з’їдаючи ресурси НАТО та підкріплюючи у деяких людей переконання, що партнерство із США несе потенційну небезпеку і навіть хаос.

Зворотний бік медалі полягає у тому, що війна в Україні може призвести до посилення НАТО, водночас завдаючи удару по російській економіці, яка і без того переживає важкі часи.

Війна також дає відчути комуністичній партії Китаю, які економічні наслідки може мати спроба силою захопити Тайвань.

Офіційно ціль візиту Володимира Путіна до Китаю - участь у форумі, присвяченому улюбленому проєкту Сі Цзіньпіна - "Один пояс, один шлях".

Це програма глобальної транспортної інфраструктури, яка з’єднує Китай із західними країнами, але також, як кажуть критики, замикає бідніші країни у боргові пастки.

У кулуарах форуму лідери Китаю та Росії прославлятимуть зміцнення своїх зв’язків і розбудову ширшої коаліції проти Заходу.

Утім, до того, щоби Росія стала таким же економічним партнером Китаю, як багато західних країн, яких Пекін вважає ідеологічними ворогами, ще дуже далеко.