Військове кладовище на Лисій горі в Києві. Чому щодо нього сперечаються

Український уряд вирішив створити у Києві Національне військове меморіальне кладовище для поховання воїнів, які загинули у війні проти Росії, і доручив столичній владі виділити землю для нього. Київрада затвердила місце - урочище Лиса гора у Голосіївському районі Києва.

Проте таке рішення спричинило бурю протестів громадських організацій, передусім екологічних.

Вони закликають відмовитися від цих намірів і наполягають на тому, що Лиса гора з багатьох причин не може стати місцем поховань загиблих.

Швидше за все, уряд і столична влада шукатимуть нову земельну ділянку. Однак на сьогодні депутати Київради рішення про створення меморіалу на Лисій горі не скасували.

Активісти ініціюють громадські слухання і створення спеціальної комісії, аби дійти згоди, де облаштувати кладовище і яким воно має бути.

Ситуація ускладнюється тим, що у столиці практично немає де ховати людей, а виділених для загиблих у війні ділянок на міських кладовищах не вистачає.

"Не їхнє питання"

"Коли привезли Гену, я сама домовлялася про поховання. Не військкомат. Мені там сказали, що це не їхнє питання. Тому після того, як у моргу відбулося опізнання тіла, я одразу побігла займатися організацією похорон. Сама домовлялася про автобус-катафалк, шукала салютну групу і все інше", - розповідає Ольга Афанасьєва, мама Геннадія Афанасьєва, колишнього політв'язня Кремля, який загинув на Луганщині два місяці тому.

Ольга переконана, що меморіальне кладовище обов'язково має з'явитися і говорить про одну болючу проблему, з якою стикаються рідні загиблих. Організацією похорон займаються вони самі, але, вважає Ольга, це має бути справою держави, яку захищали загиблі.

"Ми от ховали Гену на ділянці, яку виділили нам на кладовищі під Києвом. Там багато могил, і ми бачили, що прапори вже потріпані, вінки старі… А це мало б бути урочисте, чисте, красиве місце завжди", - ділиться вона в інтерв'ю ВВС News Україна.

Ольга вірить, що поява національного меморіального кладовища передбачатиме не лише догляд за меморіалом героїв, а й організацію там траурних урочистостей коштом держави.

Однак, коли так буде, не береться сказати ніхто.

Ідея створення такого меморіалу обговорюється останні кілька років. Ще у 2020 році у парламенті з'явився законопроєкт, який передбачав не лише створення меморіального кладовища, а й те, про що говорить Ольга Афанасьєва: обов'язок державних органів брати на себе організацію поховання загиблих і догляд за могилами.

Лише у травні 2022 року такий закон парламент ухвалив. Після цього прем'єр-міністр Денис Шмигаль звернувся до Київради з проханням виділити землю для меморіалу на Лисій горі. І Київрада наприкінці жовтня минулого року це зробила.

"Найбільша спекуляція" чи помилка

"У Києві планується одна з найбільших спекуляцій на темі війни", - ось так називають плани спорудити Національне меморіальне військове кладовище в урочищі Лиса гора екологи.

Вони кажуть, що це заповідна територія, і за законодавством, на ній будівництво чи будь-яка інша діяльність, яка може зашкодити природному комплексу, заборонена.

"Не можна вшановувати полеглих, знищуючи те, що вони захищали! Саме природна, історична і археологічна спадщина, а не лише державні кордони, є Україною", - пишуть екологи із Української природоохоронної групи у зверненні до президента, уряду та офісу генпрокурора.

Вони наголошують, що серед загиблих на війні є кияни, які у мирний час були активними захисниками природних перлин Києва.

Екологи називають численні приклади унікальності заповідника: 400-річні дуби, рідкісні рослини, природне річище ріки Либідь. Також вони кажуть про історичну цінність - це місце розташування Лисогірського форту, найбільшого земляного форту Європи 1871-1875 років, який належить до музею "Київська фортеця".

Для того, щоб розпочати будівництво на заповідній території, цей статус треба скасувати, а це повноваження центральних органів влади.

Екологи нагадують, що такі спроби щодо Лисої гори були за попередників Віталія Кличка - Олександра Омельченка і Леоніда Черновецького, які планували забудову цієї землі, проте громадські активісти цьому завадили.

Однак справа не лише у цьому, розповідає ВВС News Україна депутатка Київради Олеся Пинзеник.

Вона зізнається, що і сама восени проголосувала за створення меморіалу на Лисій горі, але тепер вважає це помилкою і разом з екологами докладає зусиль, аби цього не сталося.

Олеся Пинзеник каже, що Лиса гора має складний рельєф, пагорби, окрім того, є інформація про те, що там досі можуть лишатися снаряди Першої світової війни.

А директор київського аналітико-дослідницького центру Інститут міста Олександр Сергієнко нагадує, що Лиса гора "ще й має дурну славу" через те, що завжди була місцем зібрань представників субкультур.

Нові рішення та альтернативи

Проблема ускладнюється тим, що у Києві немає де ховати померлих, тому нові кладовища створювали за межами столиці. І ситуація з похованням військових нічим не краща. Для поховання загиблих у війні з Росією невеликі ділянки виділили на міських кладовищах, проте місця там не вистачає, каже депутатка Олеся Пинзеник.

Як виглядає, прем'єр-міністр Денис Шмигаль почув заклики громадських активістів і нещодавно доручив профільним міністерствам подумати над зміною місця розташування Національного військового меморіального кладовища.

Земельна комісія Київради також дійшла висновку про недоцільність його створення на Лисій горі.

Олеся Пинзеник наполягає на тому, що перед тим, як шукати земельну ділянку, слід визначитися, що це буде за комплекс, що там буде розташовано і скільки для цього потрібно землі.

"Є багато питань, на які ніхто не дає відповіді. І це - про неповагу до загиблих і до їхніх сімей. Потрібна публічна дискусія за участі представників влади, військових, громадських активістів", - каже вона у коментарі ВВС News Україна.

Є ще одна делікатна проблема, про яку мало говорять, але яка постане після появи меморіалу. Тисячі воїнів вже знайшли упокій на своїй малій батьківщині. І важко уявити, що їхні рідні погодяться на перенесення останків до національного меморіального кладовища.

"Впевнена, що багато хто не погодиться", - вважає мама загиблого воїна Ольга Афанасьєва.

Якщо це все не обговорювати вже зараз, наголошує керівник Інституту міста Олександр Сергієнко, то ідея створити щось на зразок Арлінгтонського кладовища у США "виглядатиме лише як піар, а не як скорбота і вшанування пам'яті".

Тим часом, екологічні організації вже публічно запропонували альтернативні ділянки для будівництва меморіалу.

Зокрема, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) пропонує територію Співочого поля у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі (колишня ВДНГ), пустир біля Берківецького кладовища та ще кілька місць.

КЕКЦ найкращим з них вважає Співоче поле, розташоване поблизу Києво-Печерської лаври і яке не належить до природоохоронних чи культурних об'єктів столиці. Сьогодні Співоче поле - місце проведення фестивалів і виставок квітів, для яких, вважають екологи, можна знайти інші локації.

"Окрім того, кладовище може стати продовженням комплексу вшанування борців за свободу України, що виник на схилах Дніпра. Адже поруч - Аскольдова могила, де поховані герої Крут, меморіал Невідомого солдата, меморіал Голодомору 1932-33 років, а також музейний комплекс історії Другої світової війни з найбільшим прапором України", - наголошують у КЕКЦ.

Водночас екологи підтримують пропозицію обговорювати потенційні місця для меморіалу публічно і з громадськістю.

Коли закінчиться війна?

"Виходить, що вони зроблять меморіал, коли війна закінчиться?", - запитує з сумом Ольга Афанасьєва.

І схоже, має рацію, оскільки на сьогодні немає нічого, окрім дискусій навколо того, де він має бути.

Олександр Сергієнко каже, що, можливо, меморіальне кладовище справді має з'явитися вже після закінчення війни.

"Бо меморіал неодмінно асоціюватиметься з перемогою, з тими, хто за цю перемогу віддав життя. Думаю, поки немає перемоги, створювати такий комплекс передчасно", - каже він ВВС News Україна.

Однак раніше уряд планував розпочати будівництво меморіалу у квітні, з тим, аби наприкінці 2023 року він почав працювати.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!