Як і чому посварилися Україна та Польща

Конфлікт Польщі та України навколо зерна перейшов на новий рівень після гострих висловлювань Анджея Дуди і Володимира Зеленського у Нью-Йорку. Обидва лідери прибули туди для участі в Генасамблеї ООН.

Президент Дуда у спілкуванні з журналістами відстоював рішення продовжити ембарго на імпорт українського зерна після 15 вересня і порівняв Україну з людиною, яка тоне і може затягнути свого рятівника, тобто Польщу, на дно.

"Кожен, хто хоч раз брав участь у порятунку людини, яка тоне, знає, що така людина небезпечна... може затягнути вас на глибину", - заявив він.

Кількома годинами пізніше Володимир Зеленський розкритикував заборону на імпорт українського зерна з трибуни Генасамблеї.

"Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора", - відзначив Зеленський.

Польща відповіла протестом, а в соцмережах обох країн почалася дискусія, хто є винним в конфлікті.

Реакція Польщі і відповідь України

20 вересня прем’єр Матеуш Моравецький нагадав, що Польща надала Україні значну гуманітарну та військову допомогу.

"Не може бути так, що після всього цього ми чуємо якісь двозначні, а дехто вважає, що зовсім не двозначні формулювання, які зводять нас до позиції байдужої держави", - наголосив він.

Пізніше в етері телеканалу Polsat він заявив, що Польща вже не передає озброєння Україні, бо зосередилася на власному переозброєнні.

"Ми більше не передаємо Україні зброю, тому що зараз ми озброюємо Польщу більш сучасною зброєю", - підкреслив Моравецький.

Він також попередив, що польський уряд не допустить домінування українських олігархів на польському ринку зерна.

"Не може бути так, щоб українські олігархи керували ринком зерна в Польщі. Транзит - так, експорт - так, нестабільність і дестабілізація польського ринку - ні", - наголосив Моравецький.

МЗС Польщі висловило протест щодо заяви Зеленського про те, що деякі країни ЄС удавали солідарність, опосередковано підтримуючи Росію.

"Заступник керівника МЗС зазначив, що ця теза є неправдивою щодо Польщі і, тим більше, неспровокованою щодо нашої країни, яка з перших днів війни підтримує Україну", - йдеться в заяві.

В МЗС Польщі твердять, що деякі українські високопосадовці нав’язують однобокий погляд на проблему експорту агропродукції, а тиск на Польщу в рамках міжнародних організацій не змусить Варшаву відмовитися від захисту інтересів польських фермерів.

Відомство також викликало посла України Василя Зварича.

Речник МЗС України Олег Ніколенко повідомив, що Зварич під час зустрічі роз’яснив позицію щодо неприйнятності для України польської односторонньої заборони на імпорт українського зерна, а також натякнув на некоректність вислову президента Дуди в Нью-Йорку.

"Закликаємо наших польських друзів відкинути емоції. Українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики", - наголосив він.

Урядовий Центр стратегічних комунікацій назвав заяви Дуди некоректними.

"Дуда натякає, що Україна мала б поступитися своїй "рятівниці" Польщі. Ця аналогія є невдалою, адже відстоювання Україною своїх економічних інтересів не становить смертельну небезпеку для Польщі. На відміну від ризику для рятівника, який допомагає потопельнику", - відзначили в центрі.

Там нагадали, що підтримка України є в інтересах Польщі, бо українці перебувають на передовій стримування російської агресії, а суперечки щодо збіжжя вирішить Світова організація торгівлі, куди Україна подала позов проти Польщі, Угорщини та Словаччини за односторонню заборону ввезення зерна.

Раніше, 15 вересня Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону на ввезення аграрної продукції з України, але Польща, Угорщина та Словаччина продовжили її в односторонньому порядку. 19 вересня прем'єр Денис Шмигаль повідомив, що Україна подає позов до цих трьох країн в Світову організацію торгівлі. Він попередив про можливість заборони імпорту до України певних категорій товарів з Польщі та Угорщини.

Буря в соцмережах

Конфлікт у відносинах держав викликав гаряче обговорення в соцмережах. При цьому серед українських користувачів були як і критики дій влади, так і захисники.

"Україна не продає зерно Польщі. Це роблять українські зернотрейдери. Польща не купляє зерно в України. Це роблять польські зернотрейдери. Є конкретні люди як з української, так і з польської сторони, які вирішили скористатися можливістю для власного збагачення, але я не розумію, чому за це має розплачуватися як український, так і польський народ", - пише телеведучий Андрій Булгаров у фейсбуці.

Він пропонує оприлюднити назви агрокомпаній, які заробляли на торгівлі українським зерном на польському ринку.

"Дії Польщі логічні з її точки зору. Так, вони бояться українського зерна, воно набагато дешевше, але дешевше через неринкові фактори. Не секрет, скільки наші агрохолдинги платять своїм співробітникам. Це копійки. Не секрет, які нікчемні у нас ставки оренди за паї. І зараз багато аграріїв і того людям не платять. Не секрет, що сільське господарство у нас ведеться екстенсивно, з порушенням законодавства", - пише журналіст Сергій Костеж у фейсбуці.

Він нагадує, що Польща приймала мільйони біженців, польською територією йде військова логістика України.

Але є й ті, хто підтримав позицію української влади.

"Те, як зараз активні хейтери влади поводяться в історії з Польщею та загостренням стосунків, ігноруючи факт, що у них відбуваються вибори, і "вболіваючи" проти власної держави - це рівнозначна за модулем інфантильність. "Так його, клятого Зеленського! Буде знати, як суб'єктність проявляти", - пише викладач Київської школи економіки Дмитро Яровий у фейсбуці.

У Польщі українського президента засудили деякі консервативні публіцисти.

"Хтось сьогодні може здивуватися, що такий улюблений у Польщі Зеленський вирішив напасти на Польщу, порівняв найвірнішого союзника з агресором…Багато експертів намагалися стверджувати, що "цар хороший" і що проти Польщі були "погані бояри", хоча з самого початку (принаймні для мене) було очевидно, що Зеленський був по тому ж боці барикади", - пише публіцист з видання Do Rzeczy Мацей Пєчинський в соцмережі X.

Все через вибори?

Ще задовго до висловлювань Дуди та Зеленського в Україні була популярна думка, що причиною ембарго на імпорт українського зерна є бажання уряду "Права та справедливості" в Польщі отримати додаткові голоси на виборах в парламент 15 жовтня. Мовляв, консерватори хочуть отримати голоси фермерів під час напруженої боротьби і з соцопитуваннями, згідно з якими, вони можуть втратити парламентську більшість.

Український політолог Станіслав Желіховський, який постійно висвітлює питання польсько-українських відносин, теж пов’язує ситуацію з виборами, які мають відбутися 15 жовтня, та політикою уряду на чолі з Моравецьким.

"Постулати цього уряду йдуть всупереч з нормальними відносинами з багатьма країнами. Україна не єдина в цьому списку, відбувається погіршення відносин Польщі з Німеччиною, Брюсселем", - каже він.

На думку Желіховського, відносини з цим урядом в України ніколи не були ідеальними. Попри допомогу з озброєнням і транзитом важливих товарів під час повномасштабної війни. Він нагадує про конфлікти щодо питань історичної пам'яті та оцінки ролі УПА.

"Багато чого замовчувалося, Україна не йшла на конфронтацію щодо питань історичної пам'яті. Але якщо подивитися польське інформаційне поле, там завжди риторика на цю тему починає загострюватися напередодні виборів", - нагадує Желіховський.

Водночас, на його думку, від постачання українського зерна, що спровокувало протести фермерів та ембарго, виграли і українські, і деякі польські підприємці.

"Збували українське збіжжя, оскільки українське зерно дешевше. Але Україна мала право це робити, бо ЄС зняв всі бар'єри на той момент. Просто українського зерна на польському ринку стало настільки багато, що зерносховища не могли вже вміщати польське зерно, і почався обвал цін на польському ринку", - пояснює він.

Проте як тільки тему падіння цін на збіжжя польських фермерів почали використовувати деякі польські опозиціонери та селянські рухи, влада вирішила накласти ембарго на імпорт українського збіжжя.

На думку Желіховського, ситуація для України може змінитися, якщо переможе опозиція і до керівної коаліції увійде Громадянська платформа на чолі з Дональдом Туском, яка спирається на виборців з великих міст, а не з сільської місцевості. Але якщо до тієї ж коаліції увійде Польська селянська партія, то вона теж відстоюватиме інтереси польських фермерів.

"Якщо ситуація у відносинах буде і далі загострюватися, буде тяжко насамперед нам, в контексті боротьби з Росією. Але це невигідно буде і Польщі, яка потерпає від гібридних атак з боку Білорусі, а без України не може мати безпечного майбутнього. Це буде тільки на радість Кремлю", - попереджає він.

А може, винні українські агрохолдинги або Берлін?

Натомість польський історик і політолог, віцедиректор Центру діалогу Мєрошевського Лукаш Адамський відзначає, що поляків непокоїть образлива риторика на адресу країни. На його думку, значення поставок зерна у нинішньому конфлікті є перебільшеним.

"Зеленський фактично сказав, що Польща грає під дудку Росії. Слова президента Зеленського викликали суспільне обурення і політичний ступор. В ЄС подібні суперечки є звичайними, була суперечка з Чехією, і Польща мусила платити штраф, але такої недружньої риторики не було", - каже політолог.

На його думку, ситуація може призвести до кризи довіри, а деякі польські політики під час передвиборчої кампанії можуть почати змагатися за те, хто жорсткіше відповість Україні на таку критику.

Також в польському суспільстві поширюються різні версії, чому Володимир Зеленський так критично висловився.

"Є версія, що президент Зеленський перебуває під впливом великих агрохолдингів, до яких залучений великий західноєвропейський капітал", - розповідає Лукаш Адамський.

Версію про вплив олігархів, які володіють агрохолдингами, озвучив раніше в інтерв’ю RFM24 речник уряду Польщі Пьотр Мюллер.

"Є лобі українських олігархів, які є найбільшими власниками цих господарств в Україні. І це теж певний політичний вплив, який діє всередині України", - відзначив він.

Окрім того, в Польщі є ті, хто незадоволений зближенням Києва з Німеччиною, яку польське керівництво часто критикує.

"Інша інтерпретація - німецькі політичні еліти залучають президента Зеленського на свій бік, щоб нехтувати роллю Польщі в Європі, робити ставку на Францію та Німеччину, тобто повернутися до тієї політики, яку раніше проводив президент Порошенко. Ця інтерпретація може бути і фальшивою, але вона в Польщі лунає", - каже Адамський.

На думку політолога, в ЄС дійсно зберігається домінування Німеччини та Франції, і у випадку вступу до об’єднання України Польща могла б отримати цінного союзника для противаги цьому.

"Є різне бачення майбутнього ЄС у польських консервативних еліт та уряду Німеччини", - нагадує він.

На думку Адамського, високопосадовцям з обох країн треба утримуватися від недружньої риторики, дочекатися кінця виборів в Польщі, вирішити проблеми, які накопичилися. У цьому випадку також можна призначити в обох урядах спецпредставників з українсько-польських відносин, які б постійно комунікували.

Якою є ситуація на ринку? Аналіз кореспондентки ВВС Україна Анастасії Зануди

Градус зернової дискусії у польських ділових виданнях, серед аналітиків аграрного ринку та експертів є значно нижчим, ніж на рівні політиків.

Переважно говорять і пишуть, що великої активності на ринку зерна – і це у розпал нового врожаю – немає. Фермери чекають на зростання цін, але його, очевидно, найближчим часом не буде. І не через українське зерно, яке не надходить у Польщу від травня.

"Винна" загальна ситуація на світових ринках. Через війну Росії проти України ціни на зерно і загалом харчі спочатку злетіли до рекордів, а потім знизилися. Завдяки, зокрема, й зерновому коридору в Чорному морі, через який пішов потік збіжжя.

Відчутним падіння цін (менше психологічно важливого рівня у 1 000 злотих/215 євро за тонну) стало у перші місяці 2023 року, коли, власне, і почалися протести польських фермерів. До квітня знайшли головного винуватця у падінні – український зерновий експорт. Саме під цим соусом у травні під тиском Польщі Єврокомісія запровадила заборону на імпорт українського збіжжя у сусідні країни ЄС.

Але і у вересні, за даними Зернової палати Польщі, ціни на зерно залишаються нижчими за 1 000 злотих за тонну. Отже, майже піврічна відсутність українського зерна на польському ринку нічого не дала. Крім додаткових дотацій від ЄС. І те, що врешті Єврокомісія вирішила не подовжувати заборону, свідчить, що суттєвих економічних доказів про шкоду українського зерна для ринку країн-сусідів вона не отримала.

Для розуміння ситуації варто згадати й ще кілька цифр.

Понад половина бюджету ЄС іде на дотації аграріям. І Польща, як великий агарний виробник, претендує на значну частку дотаційного "пирога".

У сільському господарстві в Польщі зайняті 12% населення, традиційно вони - активні виборці. Кампанія цього року є запеклою, і результати голосування можуть змінити політичний ландшафт в країні. Тож кожен голос – на вагу золота.

Чи продовжить Польща постачання зброї Україні? Аналіз Адама Істона, кореспондента у Варшаві

Польща наразі здійснює лише попередньо погоджені поставки зброї з Україною, заявив державному інформаційному агентству PAP речник уряду Пьотр Мюллер.

"У контексті питань щодо поставок зброї я хотів би повідомити вам, що Польща здійснює лише попередньо узгоджені поставки боєприпасів та озброєнь, у тому числі ті, що є результатом підписаних контрактів з Україною", — сказав пан Мюллер PAP.

Він додав, що це включає контракт, підписаний державним польським виробником зброї PGZ на поставку близько 60 гаубиць Krab в Україну в найближчі місяці.

Речник додав, що центр міжнародної військової та гуманітарної допомоги Україні в Жешуві на південному сході Польщі продовжує працювати у штатному режимі.

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив в інтерв’ю Polsat News у середу, що Польща "більше не передає жодних озброєнь Україні".

Він не повідомив подробиць, але Польща вже відправила в Україну 320 радянських танків і 14 літаків МіГ і більше не має старих запасів для доставки сусіду.

Поставки в Україну майже на третину зменшили польський військовий потенціал. Зараз країна замінює цей старий склад на сучасну військову техніку західного виробництва.

Моравецький також наголосив на важливості подальшого існування Жешувського центру допомоги Україні.