"Трохи підлога ворушиться". Як у Харкові діти вчаться у метро

"Злі і веселі діти харківських підвалів", - рік тому заспівав у своєму хіті Сергій Жадан про те, як малі і дорослі харків'яни переживали російські обстріли "у глибинах метрополітену".

Він, мабуть, і не уявляв, що через рік його слова для харківських дітей заграють новими барвами.

"Цей метрополітен, який тобі надію дає. Десь глибоко на станції б'ється серце твоє", - співав він. А зараз метро дало харківським дітлахам надію на освіту, яку в них забирають росіяни ракетними ударами по місту.

“Щоб потрапити у нашу школу, треба сісти у хвіст вагона, вийти і завернути. Там жовто-блакитні двері дуже помітні, а поряд з ними є одні дверцята, сірі…", - 14-літня Аліна Барсук розповідає про те, як вона дістається до школи, яку створили на кількох станціях метрополітену у Харкові.

Аліна, як і багато дітей міста, не мала змоги навчатися у своєму класі через війну. Вона каже, що давно хотіла повернутися за парту, і перший тиждень навчання у підземці їй сподобався.

Тисяча учнів у підземній школі

У метрополітені сіли за парти понад тисяча учнів. Для цього влада розмістила на п’яти станціях підземки 17 навчальних класів. Найбільше їх на станціях "Університет" і "Перемога".

Місця для навчання готували місяць. Класи обладнали у службових приміщеннях метро, вони розташовані над платформами, де рухаються потяги. Встановили клімат-контроль і шумоізоляцію.

"Ми під землею перебуваємо. Тому треба десь повітря взяти, перемішати - підігріти або охолодити”, - пояснює гендиректор метрополітену Андрій Гармаш. Він запевняє, тут буде тепло і взимку.

“От коли потяг їде вже зі станції, трішки як ото - підлога вібрує. А так нічого не чути”, - ділиться своїми враженнями Аліна, та запевняє - від навчання незначні вібрації не відволікають.

Говорити про повернення офлайн навчання міська влада почала ще влітку. Тоді до повернення учнів за парти готували школи, які не були зруйновані російськими ракетами. Діти мали навчатися переважно на перших поверхах, аби встигнути під час тривоги спуститися у підвали, переобладнані на укриття.

У міськраді мали позитивні висновки рятувальників щодо 126 укриттів, але згодом ці висновки скасували.

“Нас сьогодні обстрілюють ракетами С-300, які є потужними, тому вони змінили свої нормативні вимоги”, - пояснив таку поведінку ДСНС міський голова Ігор Терехов. – І, зважаючи на ці вимоги, нам довелося у місячний термін обладнати п’ять станцій метрополітену”.

Наполегливість втілення ідеї з офлайн навчанням у міськраді пояснюють запитом від батьків.

“Люди повертаються до Харкова, це значить - повертаються діти, повертаються вчителі, повертаються батьки. Є потреба в інших підходах до навчання”, - говорить директорка міського департаменту освіти Ольга Деменко.

“Нам було потрібне офлайн навчання”

14-річна Аліна Барсук - у восьмому класі. Частину уроків вона вивчатиме за партою класу, облаштованого на станції метро “Перемога”.

“Я вже давно хотіла повернутися в школу. Перші враження були непогані. Є однолітки, є з ким поспілкуватися. І вчителя ти бачиш очно, а не на екрані телефону. І спитати на тему уроку щось простіше, ніж онлайн”, - ділиться враженнями дівчинка.

Спочатку пандемія, а потім півтора року війни все ж позначилися на навчанні, каже мама Аліни Катерина Барсук. На її думку, через онлайн заняття впав рівень знань, а ще постраждала дисципліна.

“Нам було вже дуже важко вдома навчатись, - пояснює своє рішення віддати доньку до метро-школи Катерина. - Там не вимкнеш камеру і не скажеш - я пішов спати. Нам було потрібно, тому ми записались у школу”.

Аби потрапити на навчання у метро, Аліні довелося тимчасово піти зі школи, де вона навчалася у попередні роки.

“Трішки було страшнувато, тому що вчителів не знаєш нікого. Але познайомимось”, - каже Катерина Борсук.

Це так зване тимчасове відрахування, пояснює директорка департаменту освіти Ольга Деменко. За дитиною залишається її місце у старій школі та можливість повернутися до неї у будь-який час. А дітей переводять до базових шкіл.

До 4-го вересня, коли розпочалося навчання, вдалося набрати 61 клас. Третина з них - це першачки, але є 5-8 класи та навіть один клас випускників, які приходять на навчання у метро у дві зміни.

Окрім вчителів у кожному класі є "тьютори". Саме вони супроводжують дитину під час уроку до вбиральні, допомагають розважатися учням на перервах.

Аліна каже - зовсім не проти такого ретельного нагляду.

“От, наприклад, хтось скаже - я в туалет. А піде не в туалет і шукай його, де він подівся. Тому з приміщення, в якому клас, виходять тільки з тьютором”, - розмірковує дівчинка.

Охочих вчитися в метро більшає

Для викладання у метро вирішили обрати основні предмети.

Першачки за партами навчатимуться писати, читати та рахувати. А от у середніх та старших класах предмети змінюватимуться.

Аліна вивчатиме здебільшого точні науки. У її розкладі крім української та англійської мов алгебра та геометрія, хімія та фізика. За тиждень навчань дівчинка встигла оцінити нових вчителів.

“У нас вчителька англійської мови, якщо дитина на уроці у телефон дивиться, вона просто підійде, спитає декілька питань в учня, допоможе йому. Тобто, навіть якщо учень не вчиться, вона все одно з ним працює”, - наводить прилад роботи Аліна.

Після завершення трьох уроків 8-класниця також на метро повертається додому. Першого навчального тижня Аліна за партою навчалася три дні. Залишок тижня - уроки в онлайні.

Повернення за парту забрало багато сил. Аліна визнала, що після уроків почувалася виснаженою. Та кидати навчання у підземці дівчинка не хоче.

І такий формат освіти стає усе популярнішим. За тиждень назбирали ще один клас, який навчатиметься у підземці. Набір до метро-школи триватиме протягом усього року.