"Напевно, сьогодні мені знову насниться цей кошмар". Розповідь уцілілого з "Титаніка"

Титанік

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Аварія "Титаніка"
  • Author, Грег Маккевітт
  • Role, BBC Culture

Відтоді, як "Титанік" затонув під час свого першого рейсу, минуло вже понад століття - але свідчення уцілілого під час катастрофи Френка Прентіса досі залишаються потужним зображенням жаху, який відчували люди на борту.

Коли затонув "Титанік", Френку Прентісу було 23 роки. Під час його розмови з BBC через 67 років після катастрофи стало очевидно, що та жахлива ніч продовжує його переслідувати. "Титанік" зіткнувся з айсбергом в Атлантичному океані 14 квітня 1912 року, внаслідок чого загинули понад 1500 людей.

Прентіс працював помічником завгоспа на кораблі та опікувався фінансами і припасами на борту корабля під час його першого рейсу. У документальному серіалі ВВС 1979 року "Великі лайнери", він згадав момент, коли вперше подумав, що щось не так.

"Не було сильного удару як такого, - казав він. - Відчуття було таке, ніби натиснув гальма на машині, і все – вона зупинилася. У нас був відкритий ілюмінатор, я визирнув і побачив ясне небо, на якому сяяли зорі, море було мертвим, і я подумав, що не розумію, що відбувається".

Коли Прентіс вийшов зі своєї каюти на палубу, він побачив трохи льоду, але не було жодних ознак айсберга чи будь-яких пошкоджень над ватерлінією. Однак під поверхнею пошкодження непотоплюваного, як тоді думали, корабля були катастрофічними.

Титанік

Автор фото, Getty

Підпис до фото, "Титанік" на корабельні Harland and Wolff, Белфаст, 1911-1912 рр.
Підписуйтеся на нас у соцмережах

Жінкам і дітям наказали сідати в рятувальні шлюпки, але, за словами Прентіса, багато хто не хотів цього робити з двох причин: по-перше, довелося б падати у воду з висоти близько 20 м, а по-друге, люди не думали, що корабель справді затоне.

"Не забувайте, що у нас було 16 рятувальних шлюпок, і кожна з них могла вмістити 50 людей, і якби вони були заповнені, ми могли б врятувати 800, тоді як ми врятували лише 500", - сказав він.

Прентісу та кільком іншим чоловікам наказали принести зі сховища все печиво, яке вони могли винести. Коли вони повернулися на палубу, корабель уже сильно кренився, і Прентіс не міг пробратися до рятувальних шлюпок. Поки він намагався одягти рятувальний жилет, судно швидко тонуло, а паніка зростала, оскільки на палубі почали збиратися пасажири третього класу.

І тоді Титанік розломився на дві частини.

"Раптом він швидко піднявся, і можна було почути, як усе пробивається крізь нього", - згадував Прентіс.

Прентіс тримався за дошку, коли половина розбитого корабля піднялася високо з води. У нього не було іншого виходу, окрім як відпустити її й упасти у воду.

"На мені був рятувальний пасок, і я вдарився об воду з жахливим тріском", - розповів він.

Прентіс плавав у крижаному океані серед "тіл, які були всюди", та спостерігав, як корабель зникає під водою. Він розповів, що не хотів помирати, але "не бачив великих шансів вижити".

"Я поступово замерзав, але з Божої ласки натрапив на рятувальну шлюпку, і мене затягнули до неї", - сказав він.

Аварія "Титаніка"

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Аварія "Титаніка"

У шлюпці він побачив знайоме обличчя - Вірджинію Естель Кларк, яка разом зі своїм чоловіком вирушила на "Титаніку" у медовий місяць. Прентіс допомагав їм на палубі одягти рятувальні жилети та переконав пані Кларк залишити свого чоловіка Волтера й сісти у рятувальну шлюпку - він запевнив її, що чоловік обов’язково піде слідом за нею пізніше. Тоді вона запитала Прентіса, чи бачив він її чоловіка. Пізніше з'ясувалося, що він був серед загиблих.

Прентіс розповів, що він дуже сильно замерз, і що, на його думку, пані Кларк врятувала йому життя, закутавши у свій плащ.

"Я врятував її життя – а вона врятувала моє", – розповів він.

Пасажирський пароплав "Карпатія" перебував майже за 100 км від місця аварії, коли на нього надійшов сигнал лиха з "Титаніка". Він негайно змінив курс і доставив близько 700 уцілілих пасажирів затонулого лайнера до Нью-Йорка.

Френк Прентіс помер у 1982 році у віці 93 років. До кінця свого життя він зберіг сувенір, який був яскравим нагадуванням про трагедію, яка затьмарила його молоде життя. Годинник, який був у нього тієї ночі, назавжди зупинився о 02:20.

"Він замерз, так само як і я – я думаю, що він протримався у воді близько 20 хвилин", – згадував він.

На запитання, що він відчуває, коли згадує про аварію "Титаніка" через стільки років, він відповів: "Мені, напевно, це присниться сьогодні ввечері. Мені присниться ще один кошмар".

"Здавалося б, я занадто старий для цього, але ви будете здивовані. Лежиш у ліжку вночі, і все це повертається знову", - розповідав Прентіс ВВС.