39 секунд провела російська ракета в авіапросторі Польщі і НАТО. Чому її не збили?

Сьогодні після нічної російської ракетної атаки проти України оперативне командування польської армії повідомило, що одна з ракет вдерлася в авіаційний простір Польщі. У повітря підіймали військові літаки Польщі та НAТО.

"Об’єкт увійшов у польський простір поблизу міста Осердув (Люблінське воєводство) і пробув там 39 секунд. Протягом усього польоту за ним спостерігали військові радари", - йдеться в повідомленні.

В підсумку російську ракету так і не збили, вона пролетіла уздовж кордону на південь і повернулась в Україну, де могла завдати удару.

Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш провів пресконференцію з приводу порушення авіапростору.

“Кожна така ситуація розглядається індивідуально. Але якби були якісь ознаки того, що цей об’єкт прямує до якоїсь цілі, розташованої на території Польщі, він, очевидно, був би збитий”, - наголосив політик.

Представник Оперативного командування Збройних сил Польщі Яцек Горишевський пояснив, що російську ракету в ніч на неділю не збили, бо розуміли, що вона залишить повітряний простір Польщі, а спроба її збити становила б більший ризик для місцевих жителів.

Горишевського цитує "Європейська правда" з посиланням на RMF FM.

"Ракета важить понад дві тонни, з яких 400 кілограмів — бойове навантаження. Після того, як ракета буде збита, її уламки впадуть на нашу територію”, - сказав він. При цьому він визнав, що ППО України набагато важче збивати ракети, які залітають в Україну із заходу.

МЗС Польщі викликало російського посла у зв’язку з третім за час повномасштабної війни порушенням авіапростору Польщі російською ракетою.

Серед низки українських користувачів соцмереж відсутність бажаної реакції НАТО – збиття ракети - спричинило появу мемів, відверте глузування і звинувачення керівництв альянсу в боягузтві.

"Тобто ракета залетіла у повітряний простір і що відбувається? Нічого. Летить ракета, яка може десь впасти, когось вбити, але нічого страшного, вона транзитом - це як? Що це за, вибачте, "терпіли"?", - пише в телеграм депутат Олексій Гончаренко.

На думку політика, Путін, побачивши відсутність реакції, провокуватиме країни альянсу ще більше.

"Настав час вже показувати зуби і не боятися. Такі атаки мають стати ще одним сигналом, що від підтримки України залежить і ваша ж безпека. Не хочете збивати самі - тоді дайте нам більше ППО і зброї, ми зробимо це за вас", - закликає Гончаренко.

Втім, в експертів думки щодо цієї ситуції розійшлися.

Брак політичної волі, часу чи небажання витрачати гроші?

Польський військовий аналітик Ярослав Вольський у соцмережі Х пояснює, що Польща не збиває російські ракети з кількох причин.

По-перше, авіпростір має бути закритим під час такої відповіді, що спричинить тяжкі економічні наслідки для 66 цивільних польських аеропортів.

"Повітряний простір має бути закритим, щоб уникнути трагічних помилок. Залишимо збиття пасажирських літаків росіянам та іранцям", - пояснює він.

По-друге, уламки збитої ракети можуть когось вбити.

"Це суттєвий фактор, який створює загрозу для мирного населення на місцях. І в Польщі, і в Україні", - пише Вольський.

Окрім того, за його словами, немає бажання розкривати росіянам і білорусам режими роботи ППО і РЛС винищувачів у Польщі, бо ті одразу почнуть шукати шляхи, як зменшити їхню ефективність.

Врешті-решт, завжди є питання, куди летить ракета і чи варто витрачати гроші на збиття ракети.

"Немає протиповітряної оборони, яка покриває 100% території країни. Завжди складно вибрати об'єкти для прикриття і об'єкти, які не будуть захищатися. Військові аеропорти, командні центри, найбільші населені пункти в країні, найважливіші об’єкти критичної інфраструктури (переважно енергетичні), райони військової мобілізації тощо. Це об’єкти, які будуть захищені. Тож якби Х-101 заблукала і летіла у бік Варшави чи Жешува, її, ймовірно, збили б", - переконує Вольський.

На його думку, не варто витрачати гроші на збиття ркети, аби лише довести, що "не можна шастати в моєму небі".

"Це військовий нонсенс і марна трата ресурсів, і те, що можуть придумати тільки політики", - вважає польський експерт.

В Україні експерти розійшлися в оцінках.

Ексрадник міністра оборони України Олексій Копитько у фейсбуці пише, що країнам альянсу, і, зокрема, Польщі, забракло політичної волі для збиття ракети. Він наводить приклад реакції Туреччини у подібній ситуації в 2015 році.

На його думку, у НАТО виходять із того, що Росія не стріляє навмисне по державах альянсу, проте можуть мати місце випадкові епізоди та провокації.

"Тобто це не технічна нездатність/невміння збивати російські ракети, а політичне рішення ухилятися. Росія це бачить та періодично генерує такі інциденти, викликаючи шквал критики проти натовських структур. Така м'яка форма дискредитації", - вважає він.

Копитько відзначає, що де-факто росіяни використали повітряний простір альянсу для удару проти України, у той час як українці прагнуть, аби дружні країни закрили своєю ППО хоча б частину західних регіонів України.

Копитько нагадав, що у листопаді 2015 року Туреччина збила російський військовий літак, який залетів в турецький авіапростір. За версією турецької сторони, російський літак перебував у турецькому авіапросторі 17,5 секунд, за версією росіян 6 секунд.

Екіпаж літака тоді катапультувався, проте пілота-снайпера розстріляли з землі сирійські повстанці. Кілька місяців між Туреччиною та Росією була напруга у відносинах, Росія на деякий час запровадила антитурецькі санкції.

"Туреччина вирішила збивати. НАТО і поляки (адже вони можуть діяти самостійно), як раніше румуни, прийняли рішення ухилятися до останнього. Це – наочна демонстрація, що країни Східної Європи не вірять у отримання допомоги від Альянсу загалом та старших товаришів, зокрема, якщо почнеться криза. Що може бути гіршим для військово-політичного блоку?", - пише Копитько.

Натомість авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко в коментарі BBC Україна заявив, що можливо росіяни і спрямували ракету з метою провокації на територію Польщі, проте не було часу так швидко її збити.

"Зенітно-ракетні комплекси не покривають всю територію, в них обмежена дальність, і вони не розташовані ніби паркан на кордоні України і Польщі. ЗРК розгорнуті, проте переважно поблизу великих населених пунктів, суцільного перекриття ними кордону немає, і лише вони здатні реагувати моментально. Їх взагалі не ставлять біля кордону, хоча б на 15 км вони віддалені", - пояснює Романенко.

Він нагадує, що натівська ППО розрахована на літаки АВАКС (літаючі радари) і винищувачі, і поки робили наведення, ракета вже вилетіла з території Польщі. Навіть якщо літаки вже перебували в повітрі, вони мали б на великій швидкості прилетіти в цей район, проте ракета пролетіла на територію Польщі лише на кілька кілометрів і швидко повернула в Україну.

"Треба вдалий збіг обставин, щоб цю ракету встигли збити. Якби вона летіла далі вглиб Польщі, ніхто б не панькався – її б збили – ЗРК чи винищувач. Непотрібна ніяка політична воля для цього, це напад, військові не питають міністра в такій ситуації. Якби оператор АВАКС або командир зенітного підрозділу дав команду на знищення – знищили б, на їхньому рівні ухвалюється рішення, не політиками", - вважає Романенко.