Ігор Юхновський: помер фізик, який був автором ідеї провести референдум про незалежність України

На 98 році життя помер академік, фізик, автор ідеї референдуму про незалежність України Ігор Юхновський.

Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий. Юхновський був почесним громадянином цього міста.

"Відійшов до вічності Ігор Рафаїлович Юхновський. Світла, добра, мудра людина. Почесний громадянин Львова. Творець України. Обличчя Незалежності. Про прощання і похорон повідомимо згодом", - написав Садовий.

Причина смерті не уточнюється.

Ветеран радянської армії і відомий фізик

Ігор Юхновський народився у селі Княгинине на Рівненщині у 1925 році. У Другій світовій війні воював в лавах радянської армії, був сапером та мінером 201 батальйону резерву головного командування СРСР, брав участь у битві за Львів.

Юхновський вважав Україну справжнім переможцем війни з Німеччиною Гітлера.

"Україна є переможцем нацистської Німеччини нарівні з інши­­ми незалежними державами – колишніми республіками СРСР. Це справа кожної із цих країн та її народу – вважати себе тим чи тим суб’єктом у війні, але ми, українці, бачимо себе як переможців нацистської Німеччини", - пояснював він в інтерв'ю "Українському тижню" у 2015 році.

Він відзначав, що тоді сформувалася хоч комуністична, але українська еліта.

"Українці повернулися переможцями із фронту, заселили міста і ввійшли у владні організації. Народилося правляче ядро, яке було хоч і комуністичним, але все-таки українським. Із наших співвітчизників переважно складалися війська 1-го, 2-го, 3-го, 4-го Українських фронтів. Ми мали 220 українських генералів, а також українських маршалів, командувачів фронтів, армій", - казав він.

Службу в радянській армії Юхновський завершив 1946 року.

Як повідомляє наукове товариство Шевченка, маючи за плечима 7 класів неповної середньої освіти, вступив на фізико-математичний факультет Державного університету ім. Ів. Франка. Закінчив факультет у 1951 році з відзнакою, навчався в аспірантурі з теоретичної фізики, написав дисертацію з проблеми бінарних функцій розподілу для систем взаємодіючих частинок.

Вже у 1959 році очолив катедру теоретичної фізики, 1967 року одержав учене звання професора, 1982 року став академіком Академії наук УРСР. Дбав про те, щоб заняття на фізичному факультеті велися українською.

Народна Рада

До обрання у парламент Ігор Юхновський був активним громадським діячем Львівщини. Зокрема, у 1987 році він став одним із керівників товариства "Меморіал", яке займалося пошуком документальних підтверджень репресій і сталінського терору і влаштовувало виставку цих матеріалів у львівському музеї "Арсенал".

Він також домігся дозволу на відновлення комплексу могил Січових Стрільців на Янівському цвинтарі, підтримував новостворене Товариство захисту української мови, брав участь в організації Народного руху за перебудову.

У 1990 році у Верховній Раді Ігор Юхновський очолив групу депутатів "Народна Рада", яка проголосила опозицію до комуністичної більшості, яку називали "групою 239".

Це була опозиція, до якої увійшли колишні дисиденти В'ячеслав Чорновіл, брати Богдан і Михайло Горині, Юрій Гнаткевич, Ірина Калинець, Степан Хмара та інші.

Очевидці розповідають, що саме Ігор Юхновський був автором ідеї про необхідність всенародного референдуму після того, як Верховна Рада 24 серпня 1991 року схвалила Акт про незалежність.

Як сам він пояснював, для світу проголошення незалежності було юридично обґрунтованим актом, але в українському парламенті домінувала комуністична більшість, "червоні директори", які цілком могли анулювати або змінити цей документ.

Противники референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року, були навіть серед опозиції: вони побоювалися, що східні регіони України не підтримають незалежність.

"Пригадую, коли готував виступ у Верховній Раді, від хвилювання весь день не міг викласти думок на папері, хоча зазвичай пишу швидко. Відчував, що у моєму тексті не було зерна, чогось головного. Коли ж майнула думка, що конче потрібен референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності, зрозумів: це саме те, що потрібно", - казав Ігор Юхновський.

"Більшість членів "Народної Ради", яку тоді очолював, мені повірила, а до честі тодішнього голови Верховної Ради Леоніда Кравчука, він поставив цю пропозицію на голосування", - розповідав він в інтерв'ю львівському виданню "Високий Замок".

Доцільність проведення референдуму - лише одна із ідей, яка належала Ігореві Юхновському. Як читаємо на сайті наукового товариства імені Тараса Шевченка, він був одним із ініціаторів першого живого ланцюга між Львовом та Києвом на День Злуки, а також ідеї відновлення Києво-Могилянської академії.

А коли ЦВК у 2004 році оголосила переможцем виборів Віктора Януковича і почалася політична криза, на спеціальному засіданні Верховної Ради саме Ігор Юхновський запропонував привести до присяги на вірність народові Віктора Ющенка.

Запеклий антикомуніст

"Мушу вам сказати, що за радянських часів, ще у п'ятдесяті роки, я був парторгом фізичного факультету. Та я ні одного свого наукового виступу не міг закінчити без фрази "Хай живе наш великий вождь, друг і батько - товариш Сталін!" - розповідав Ігор Юхновський в інтерв'ю інтернет-виданню "МИР".

"Ця країна була повністю зазомбована з часів Сталіна, жахливо зазомбована. Але достатньо було одного виступу Хрущова, як за три роки зникли всі пам'ятники Сталіну, всі портрети Сталіна, вся пам'ять про Сталіна", - додавав він.

Від партійного квитка Ігор Юхновський відмовився ще до проголошення незалежності.

Ще під час голосування Акта про незалежність Ігор Юхновський та частина членів опозиційної "Народної Ради" вимагала включити у пакет для голосування і постанову про декомунізацію.

Але шансів на те, щоб ухвалити рішення про призупинення діяльності Компартії України не було - навіть всупереч тому, що під час засідання кілька десятків депутатів написали заяви про вихід з партії.

24 серпня 1991 року Рада змогла лише припинити діяльність парткомів в органах прокуратури, міліції, КДБ та інших державних установах.

"Комунізм завдав Україні не меншої шкоди, аніж фашизм", - твердив Ігор Юхновський згодом, у травні 2011 року в інтерв'ю "Газеті по-українськи".

Заборону Компартії і Верховну Раду без комуністів він називав найбільшим досягненням Революції гідності.

Ігор Юхновський також закликав до міжнародного суду над комунізмом, у якому б брала участь Україна.

УПА і примирення

Ще одна важлива сторінка життя Юхновського - захист воїнів Української повстанської армії. Він створив і очолив альтернативне Спілці ветеранів Великої вітчизняної війни Всеукраїнське об'єднання ветеранів Другої світової, метою якого було примирення радянських ветеранів і воїнів УПА.

Але згодом Ігор Юхновський відмовився від ідеї примирення, зрозумівши безперспективність таких зусиль і побачивши прірву між поглядами ветеранів Другої світової.

В інтерв'ю Українському тижню у 2015 році політик пояснював, що примирення - це справа майбутніх поколінь.

"Так, це справа майбутнього покоління, а старе, таке як я, має вимерти. Я вам скажу, хто є основним джерелом ненависті чи нелюбові. Річ у тому, що в радянській армії, зрештою, як і в бандерівців, окрім армії, в котрій я служив і був у боях, іще існували "Смерш", війська НКВД, які піс­­­ля війни боролися із партизанами, було МГБ, і всі вони зараз ветерани Другої світової війни. Більшість із них пороху не нюха­­ли. Енкаведисти вбивали людей, знаючи, що то невинні люди", - відзначав він.

Водночас, Ігор Юхновський домагався визнання вояків УПА борцями за незалежність України і надання їм тих самих пільг, що і ветеранам радянської армії.

"Вони радянські космополіти, у них в крові - радянська дійсність, Радянський Союз. Споконвіку вони займалися тим, що шукали ворога. Найлегшим ворогом є внутрішній ворог. І найкращим взірцем внутрішнього ворога є ОУН-УПА. І тому ця ворожість до ОУН-УПА є глибоким переконанням. Радянська пропаганда поширювала, НКВД вигадувала стосовно тих нещасних людей, які служили в ОУН-УПА та повмирали за Україну. І немає сенсу їх примирювати", - твердив він в інтерв'ю УНІАН ще у 2007 році.

Зрештою, зусилля Ігоря Юхновського не були марними: у квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон про правовий статус і вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність у ХХ столітті, який визнає такими всі організації, які боролися за незалежність України.

Після політики

У парламент Ігор Юхновський після 1990 року обирався ще тричі. Також він був першим віцепрем'єр-міністром у 1992-1993 роках, п'ять років - до 2010-го - очолював Всеукраїнський інститут національної пам'яті.

Відійшовши від публічного політичного життя у столиці, Ігор Юхновський знову повернувся до рідного Львова. І вирішив написати свою Конституцію. У ній однією з пропозицій було створення двопалатного парламенту.

У 2015 році, коли країна була ослаблена анексією Криму і конфліктом на Донбасі, він доводив потребу у двопалатності.

"Ті люди, які виступають проти, не розуміють суті двопалатного парламенту. Вони думають, що двопалатний парламент одразу веде до федералізації України. А це якраз навпаки. Верхньою палатою має бути сенат, який складатиметься, наприклад, зі ста депутатів, а нижня палата із 350. Сенат буде стійким з точки зору державності", - запевняв він в інтерв'ю інтернет-виданню "Главком".

Однак ця його ідея не мала підтримки у керівників країни.

Маючи понад 90 років, Ігор Юхновський говорив про помилки влади, зокрема, через конфлікт на сході України, але найбільшого болю йому завдавало загальне ставлення українців до війни, яка вже була на Донбасі.

"Наше населення мало турбується війною. Населення України більше турбується своїм економічним становищем", - зізнавався він в інтерв'ю виданню МИР у січні 2017-го.

Через понад 6 років, у квітні 2023-го, фізик Юхновський казав: "Ми не повинні програти цю війну". І передбачав розвал Росії через внутрішні конфлікти.

"Ми маємо перед собою країну повністю зомбовану, повністю закриту, замкнену в собі, вибухово небезпечну. І вибух попри все там настане, і тому треба бути готовими до цього. Цей вибух слід розумно передбачити і вести розумну політику", - прогнозував Ігор Юхновський в інтерв'ю радіо "Свобода".