Збитий Іл-76: питання, які лишаються без відповіді

Минуло більше доби з моменту катастрофи російського транспортного літака Іл-76 в Бєлгородській області. Кремль продовжує наполягати на тому, що він перевозив українських військовополонених на обмін. Але доказів цього досі немає.

Літак збили ракетою, запущеною із зенітного ракетного комплексу, біля кордону з Україною. Російська влада стверджує, що Збройні сили України використали, ймовірно, американський ЗРК Patriot або німецький IRIS-T.

Київ побіжно підтвердив свою причетність до збиття літака. В офіційному повідомленні генштабу ЗСУ йдеться про те, що РФ використовувала літаки для переміщення озброєння, з якого регулярно обстрілювали Харківську область. Українська армія, наголошує генштаб, відслідковувала це і вживала заходів "зі знищення засобів доставки" зброї.

Командувач Повітряних сил Микола Олещук також розповсюдив заяву, в якій наголосив, що "Україна має право на захист і знищення засобів повітряного нападу агресора".

Водночас українська розвідка підтвердила, що 24 січня планувався обмін полоненими. В останній момент його скасували, але даних про те, що полонені дійсно перебували на борту Іл-76, немає.

"Українську сторону не було поставлено до відома про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період часу, як неодноразово робилось в минулому", - заявили у ГУР.

Представник розвідки Андрій Юсов в ефірі українського телебачення повідомив, що станом на 25 січня в морг Бєлгорода доставлено лише 5 тіл, вочевидь, членів екіпажу Іл-76.

При цьому Росія напередодні заявляла, що в катастрофі загинуло 74 людини, з яких шість членів екіпажу, 65 українських бранців і троє російських військових, що їх охороняли.

За добу, що минула після інциденту, російські ЗМІ чи офіційні органи не надали фото чи відеопідтвердження наявності такої кількості трупів в районі падіння. Також відсутні свідчення, коли і як українські полонені могли потрапити на борт.

Відеозапис, на якому начебто зображені рештки тіл пасажирів Іл-76, Слідчий комітет РФ оприлюднив лише пізно ввечері 25 січня. З цих кадрів важко зробити висновок, про кількість загиблих.

Андрій Юсов також повідомив, що на Іл-76 мали летіти високопоставлені російські чиновники, але їм в останній момент начебто заборонили це робити працівники ФСБ РФ.

"На борту справді мали перебувати декілька "віпів" офіційних від військово-політичного представництва держави-агресора. Їхні прізвища відомі і будуть названі, матеріали будуть надані в рамках міжнародного розслідування. Але в останній момент ФСБ фактично наказало їм не сідати на цей борт і скористатись іншими видами транспорту", - сказав він.

Юсов розповів, що ФСБ не дозволила російським рятувальникам провести огляд місця падіння літака.

Російська влада досі не оприлюднила списки полонених, які начебто летіли на збитому Іл-76. Перелік виклала в публічний доступ очільниця Russia Today Маргарита Сімоньян.

Але згодом стало відомо, що ім'я щонайменше одного полоненого з цього списку збігається з даними українця, якого вже обміняли раніше.

Командувач ПС ЗСУ Микола Олещук вважає, що Росія спеціально розповсюдила фейкову інформацію про цю катастрофу, щоб вплинути на зовнішню аудиторію.

"Мета очевидна – вони хочуть зменшити міжнародну підтримку нашої держави".

Американський аналітичний центр "Інститут вивчення війни" (ISW) звертає увагу, що, дійсно, Кремль намагається використати катастрофу Іл-76 в інформаційній війні.

"Російські суб'єкти інформаційного простору використовують катастрофу Іл-76 для того, щоб посіяти внутрішнє невдоволення в Україні та підірвати бажання Заходу продовжувати надавати військову підтримку", – сказано у звіті ISW.

Також аналітики наголошують, що російські чиновники зробили необґрунтовані заяви про те, що Україна збила Іл-76 американськими або німецькими ракетними системами, ймовірно, у спробі відмовити західних партнерів України від надання Україні важливих систем протиповітряної оборони.

Аналіз кореспондентки ВВС Сари Рейнсфорд:

Є війна, в яких стріляють, і є інформаційна війна. Росія з Україною воюють на обох фронтах.

Для всіх нас це може ускладнити встановлення фактів.

Це істина для цієї війни, як і для будь-якої іншої, але важливо пам’ятати, що саме Росія має довгу історію нахабної брехні та дезінформації.

Це було доведено збиттям MH17 і отруєнням "Новачком" у Солсбері. Це як мінімум два серйозних інциденти за останнє десятиліття.

Навіть повномасштабне вторгнення в Україну розпочато на основі брехні: фальшивого твердження про те, що "нацистський" режим піддає російськомовних загрозі "геноциду".

Це не означає, що кожне слово російського міністерства оборони та Кремля є неправдивим – або депутатів і державних ЗМІ.

Але так часто трапляється, тому їх потрібно ретельно перевіряти перед розповсюдженням.

Цього разу повідомлення про катастрофу транспортного літака Іл-76 вперше з'явилися в російських державних інформаційних агентствах.

Вони цитували міноборони в Москві, яке стверджувало, що на борту літака були десятки українських військовополонених, які прямували на обмін.

Київ цього не підтвердив, а з боку Росії доказів не було.

Російський депутат Андрій Картаполов майже відразу почав поширювати заяви, навіть припустивши, що Україна могла використати ракету PATRIOT, щоб вразити Іл-76.

Тобто зброю, яку постачає Захід, - це є гучною заявою, на підтвердження якої ще немає доказів.

Ці розмови ставали все гучнішими та поширювалися світом, але Україна все ще не коментувала подію.

Шум з Росії неминуче заповнював цю тишу.

У Києві почали ходити чутки про те, що обмін полоненими дійсно був запланований на 24 січня. Але тривалий час офіційні особи це не підтверджували.

Усі, до кого ми телефонували за інформацією, казали: "ще ні", або "ми перевіряємо інформацію", або "зачекайте". Вісім годин нічого не було відомо.

Це не зупинило спекуляції з боку Росії, включно з дикими заявами про те, що Україна навмисно вбила власних солдатів. Передбачуване обґрунтування цього настільки перекручене, що його не варто повторювати.

Але відкидати такі розмови не означає відкидати ймовірність того, що Україна зробила жахливу помилку.

Зрештою, ми знаємо, що літак впав – і Україна мала можливості його збити.

Ввечері 24 січня ми нарешті отримали дві офіційні заяви.

Вони надійшли з Генерального штабу та української військової розвідки, і разом вони свідчать про визнання того, що Україна могла збити літак, хоча жоден із них прямо цього не сказав.

Україна наголошує, що не має достовірної інформації про те, хто був на борту. Але це підтвердило, що обмін полоненими був запланований на середу, але не відбувся.

Там також сказано, що Росія зазвичай надає інформацію про маршрут і транспорт, який буде використовуватися для обміну, щоб переконатися, що він безпечний.

Цього разу, каже Україна, цього не було.

Тож ми отримали кілька відповідей, ще більше натяків і багато претензій. Але питання все ще залишаються.

Ми ще не можемо точно сказати, хто або що було в літаку, який впав. Ми не знаємо, скільки ще чиновники тут, у Києві, можуть знати цю інформацію, але не говорити.

Якщо на борту транспортного літака були українські військові, то з часом Росія повинна надати докази. І Україні доведеться давати повні відповіді.

Тому що по всій країні є тисячі сімей, у яких є родичі в російському полоні.

Вони зараз чекають – і дуже хвилюються.