Вбивство Каті Гандзюк. Що вирішив суд і які питання залишились без відповідей

26 червня 2023 року суд ухвалив вирок замовникам вбивства Катерини Гандзюк. Майже п'ять років тому на молоду активістку здійснили напад в Херсоні та облили сірчаною кислотою. Від отриманих травм дівчина померла. Це жорстоке і зухвале вбивство збурило всю країну.

Соратники Гандзюк в антикорупційній боротьбі відразу після нападу почали потужну інформаційну кампанію з вимогою притягти до відповідальності виконавців та замовників злочину.

Написи та графіті із портретом активістки і словами "Хто замовив вбивство Гандзюк" почали з'являтися по усій країні. Чинну на той момент владу почали звинувачувати в покриванні злочину.

Гостроти протистоянню тоді додала президентська кампанія, що саме почалася в Україні. Хоча обидва президенти – і Петро Порошенко, і Володимир Зеленський, що прийшов йому на зміну – публічно обіцяли зробити все можливе, щоб вбивці дівчини отримали покарання.

Через п'ять років суд фактично поставив крапку у цій справі і таки дав відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк".

Замовниками злочину оголосили колишнього впливового херсонського політика Владислава Мангера та місцевого кримінального авторитета Олексія Левіна.

Їм дали по десять років в'язниці, але вони вже готують апеляцію і не визнають свою провину.

Хто така Катя Гандзюк?

Ця дівчина – уродженка Херсона – завдяки своїй суспільній діяльності швидко стала відома поза межами рідного міста.

Катерина, що народилася в 1985 році, поєднувала роботу в міській владі і громадському секторі. Брала участь у Помаранчевій революції, Євромайдані в Херсоні, працювала в громадських організаціях, а також управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області.

У 2014 році Гандзюк працювала у передвиборчому штабі Володимира Миколаєнка, який був кандидатом в мери Херсону від партії "Батьківщина".

Після перемоги на виборах у 2015 році Миколаєнко вийшов з партії. Покинула "Батьківщину" і Катерина Гандзюк. У цій же партії перебував і майбутній можливий замовник її вбивства Мангер.

До нападу активістка працювала у міській владі Херсону. Вона була тимчасовою керуючою справами Херсонської міської ради, а також працювала радником мера міста.

Молода дівчина стала відома завдяки тому, що гостро і активно критикувала херсонських правоохоронців і чиновників.

Друзі активістки звертали увагу, що у пані Гандзюк було два головних "напрямки", за якими вона мала принципових опонентів: це протидія "проросійським рухам" у Херсоні, а також боротьба з корупцією місцевої поліції.

Зокрема, Катерина Гандзюк мала публічний конфлікт з начальником управління захисту економіки в Херсонській області Артемом Антощуком. У вересні 2017 року вона звинуватила його у корупції. Поліціянт подав до суду на активістку.

Гандзюк неодноразово критикувала діяльність правоохоронних органів при розслідуванні нападів на громадських активістів. Як це було через зволікання поліції з розслідуванням нападу на херсонського журналіста Сергія Нікітенка.

Також Гандзюк критикувала голову Херсонської облради Владислава Мангера та звинувачувала його в організації "тітушок" проти противників вирубування лісів у регіоні.

Активістка входила до групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, яка займалась розробкою та розміщенням зовнішньої реклами поблизу адмінмежі з окупованим Росією Кримом.

У цьому світлі вона критикувала владу за слабку протидію інформаційній агресії з боку РФ.

Напад, смерть і розслідування

31 липня 2018 року на Катерину Гандзюк скоїли напад біля її дому в центрі Херсону, обливши літром концентрованої сірчаної кислоти.

Від опіків у неї постраждало майже 40% поверхні тіла. Зокрема були уражені тулуб, шия, обличчя. Дівчина померла від отриманих травм 4 листопада 2018 року.

Відразу після нападу поліція затримала безробітного мешканця Херсону Сергія Новікова. Очільник МВС Арсен Аваков тоді заявив, що це – виконавець нападу на активістку.

Однак згодом виявилось, що ця людина жодним чином не причетна до злочину - Новікова відпустили. Водночас посилилась критика активістів у бік МВС і поліції через непрофесійність їхніх дій.

Восени 2018 року правоохоронці затримали нових підозрюваних. Ними виявились п’ятеро учасників АТО. Сергій Торбін, Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Микита Грабчук та В’ячеслав Вишневський воювали у складі Української добровольчої армії (УДА) і отримували відзнаки від держави.

Їх заарештували, але довго було невідомо, хто саме замовив їм напад на Катерину Гандзюк.

Фактично через рік після нападу на активістку суд ухвалив вирок для цих п'яти підозрюваних. Вони визнали свою провину і отримали невеликі строки ув'язнення.

Організатор нападу Торбін отримав 6,5 років в'язниці, Грабчук, що безпосередньо вилив кислоту на дівчину, 6 років.

Після повномасштабного нападу РФ на Україну засуджені скористалися правом вийти з-за ґрат і долучилися до українських збройних формувань.

Паралельно відбувався пошук і притягнення до відповідальності замовників вбивства Каті Гандзюк.

В лютому 2019 року заарештували колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера. Слідство запідозрило, що саме він замовив напад на активістку через неприязне ставлення до неї.

На момент вбивства Гандзюк Мангера називали одним з найвпливовіших політиків області.

Інший замовник – херсонський кримінальний авторитет Олексій Левін на прізвисько "Москал" – встиг втекти з України, його оголосили в розшук.

Його знайшли лише через рік в Болгарії. "Москал" змінив зовнішність і ім'я, щоб уникнути екстрадиції до України. Однак вона все ж відбулася і Олексій Левін опинився в українській тюрмі.

Розгляд справи в суді проти Мангера і Левіна тривав майже 3 роки.

Що вирішив суд?

26 червня Дніпровський районний суд Києва завершив розгляд справи і оголосив вирок.

Суддя Юлія Іваніна повністю задовольнила усі вимоги прокуратури і засудила Левіна і Мангера до 10 років за ґратами.

Їх визнали винними у замовленні та організації умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, що "має характер особливого мучення" та спричинив смерть потерпілої.

Крім того, засуджені мають сплатити по 5 млн гривень моральної компенсації батькові, матері і чоловікові Катерини Гандзюк.

Також заставу 2,5 млн гривень, яку призначали Мангеру, передали на користь Збройних сил України.

Присутні в залі зустріли вирок оплесками, а Мангер почав кричати на суддю і заявив, що "вирок йому не зрозумілий".

Захист засуджених звернув увагу, що суд, безпідставно на їхню думку, не оголосив мотивувальну частину вироку.

Тобто, суд, скориставшись нормами воєнного часу, повідомив лише строки ув'язнення, але не виклав мотивувальну частину, а саме не розкрив детально обставини справи і якими доказами підтверджується провина фігурантів.

На думку адвоката Мангера Олександра Шадріна, ця обставина вказує на "глибоку кризу судової системи".

"Суспільство мало б знати, чи не є це просто політичною розправою над Мангером", – пояснив він.

Юрист наголосив, що подасть апеляцію на вирок і буде просити про закриття справи щодо свого клієнта.

Рішення суду набуде чинності лише після апеляційного розгляду. До того часу Мангер і Левін будуть під вартою у СІЗО.