"Потихеньку божеволієш". Як Париж переживає навалу клопів

Засилля клопів у Парижі та інших містах Франції викликало хвилю інсектофобії та ребром поставило питання про чистоту й гігієну на наступних Олімпійських іграх, які приймає столиця Франції.

Приблизно так описують ситуацію французькі та багато іноземних ЗМІ. З цією оцінкою погоджується також українка Марина, яка вже п’ять років мешкає в Парижі. За останні два з половиною роки з цими створіннями зіткнулася не лише вона, а й щонайменше троє її знайомих.

"Ти психічно входиш в інший стан, потихеньку божеволієш", - описує Марина враження від неприємного сусідства.

"Клопи живляться кров’ю людини, живуть в ліжку і вночі тебе їдять. Моя подруга спала повністю вдягнена в шапці і рукавицях, прокидалася в паніці. А потім не їздила потягами та не сідала на сидіння в метро".

Стати власником квартири з клопами – часом все одно що стати прокаженим, додає вона.

"Якось ми з другом (у якого в квартирі знайшли клопів – Ред.) пішли до ресторану, і він ледь не плакав, казав, що друзі відмовлялися бачитися з ним, що я єдина людина, яка погодилася з ним кудись сходити", - каже Марина.

Останнім часом свідчень про різке збільшення кількості клопів у Парижі стало особливо багато. Експерти кажуть, що це правда. Але лише частково.

За останні тижні клопів справді почали помічати частіше, проте загалом така тенденція спостерігається кілька років.

"Щоразу наприкінці літа ми бачимо помітне збільшення кількості клопів, — каже ентомолог Центральної лікарні Марселя Жан-Мішель Беранже. — Це пов'язано з тим, що у липні та серпні люди багато переміщуються та привозять їх із собою у багажі. І кожного нового року сезонне зростання вище, ніж минулого".

Клопофобія

У Парижі до старих страхів зустріти клопа у власній квартирі (за останні п'ять років, за офіційними даними, кожен десятий житель мав такий досвід) додалися й нові страхи.

Хоча повідомлення про те, що клопів бачили вже і в кінотеатрах, поки що не підтвердилися, влада поставилася до цього з усією серйозністю. Як і до тверджень, що когось уже вкусили у поїзді.

Тож і паризька мерія, і офіс президента закликають до термінових заходів. Це свідчить про те, наскільки серйозно вони сприйняли проблему і як прагнуть зберегти добрий імідж Парижа напередодні Олімпійських ігор.

Жахливі історії про клопів з такою швидкістю поширюються в інтернеті, що тема стала приводом бити тривогу на загальнонаціональному рівні.

Власники кінотеатрів, і без того стурбовані падінням інтересу глядачів, серйозно налякані відео, що розповсюджуються в соцмережах, на яких по сидіннях у кіно повзають невідомі комахи. Пасажири метро, перш ніж сісти, уважно оглядають місця, а деякі взагалі воліють їхати стоячи.

"Цього року ми маємо справу з новим елементом – загальним психозом, який уже вкоренився, – каже Беранже. — З одного боку, це добре, бо люди дізналися про цю проблему, і що швидше будуть вжиті заходи проти клопів, то краще. Але сама проблема дуже перебільшена".

Кількість клопів у останні 20-30 років справді пішла вгору, визнають експерти. Цьому сприяло багато чинників, але найважливішим є глобалізація з її контейнерними перевезеннями, глобальним туризмом та глобальною міграцією.

Після Другої світової війни популяції клопів та багатьох інших неприємних комах були сильно проріджені завдяки широкому застосуванню ДДТ (дихлордифенілтрихлорметилметану). Але з того часу ДДТ та багато інших інсектицидів були заборонені як шкідливі для здоров'я людини.

Одночасно змінилися і самі клопи: ті, хто був генетично більш схильний до впливу інсектицидів, вимерли. А ті, хто пережив удар ДДТ, виростили нащадків, стійкіших до отрути.

Третім чинником може бути скорочення популяції тарганів, які полюють на клопів.

За словами Беранже, у розвинених країнах людям властиво панікувати через клопів, оскільки люди втратили колективну пам'ять про них. У тих країнах, де клопи, як і раніше, широко поширені, люди не схильні перебільшувати небезпеку цих комах.

Клопи — це, звісно, зло, та їхня небезпека — швидше психологічна. Якими б огидними не були Cimex lectularis, наскільки відомо, жодну заразу вони не переносять. Так, їхні укуси огидні, але досить швидко проходять.

Клопи регулярно линяють, скидаючи свої екзоскелети, вони залишають фекалії у вигляді чорних крапок (це ваша перетравлена кров), вони починають звиватися від задоволення, відчувши близькість людини і, нарешті, здатні протриматися рік без їжі (тобто без нас із вами). Загалом повний набір жахів.

"Якщо у вас завелися клопи, то вже не до сміху, — визнає Беранже. — Але при цьому є безліч вигадок про те, з якою легкістю клопи перебираються з місця на місце. Тож, на мій погляд, якщо ви хочете перемогти клопів, не треба хапатися за всіх, а бити лише по головних джерелах зарази".

Важка боротьба

Марина, в будинку якої у травні виявили клопів, каже, що процедура вигнання шкідників довга та дорога. Клопів шукають зі спеціально натренованими собаками та під час візуального огляду.

Якщо їх знаходять, квартиру обробляють, подекуди не один раз. В її будинку комах виявили в 10 з 12 квартир, клопів вдалося побороти відносно швидко, але процедура може зайняти і 6-7 місяців.

Людям доводиться викидати речі або віддавати їх на заморозку. У спеціальних камерах книги та предмети, які неможливо піддати гарячій парі чи пранню, проморожують, щоб вивести шкідників.

На час процедур господарям часто рекомендують виїжджати в інше житло чи готель. Відтак позбутися клопів у своїй квартирі може обійтися в понад 1 тис. євро.

"Весь цей час моя подруга, до прикладу, жила за протоколом, - каже Марина. - Заходить у квартиру, кладе речі в пакет на вході, вдома ходить в іншому одязі. Потім знову перевдягається, щоб не винести клопів з квартири".

Увесь тягар лягає на плечі мешканців, скаржиться українка. Місто чи держава досі не мали централізованого підходу до боротьби з проблемою.

Навіть більше, як твердить Марина, джерелом клопів в її будинку стали квартири, які паризька мерія надає як соцжитло, серед мешканців є люди з психічними розладами або з алкогольною залежністю.

Жан-Мішель Беранже погоджується, що саме такі житла стають головним джерелом розповсюдження клопів.

Коли Беранже та його колеги потрапляють у квартиру до такої людини, часто їхньому погляду відкривається огидна картина: сотні клопів, що повзають всюди, і відкладені ними яйця, з яких вилупляться нові клопи.

"Кожного разу, коли мешканець такої квартири залишає її, він поширює навколо клопів, і цим людям потрібна допомога насамперед", — каже ентомолог.