Навіщо напад у Москві? І що кажуть експерти про цілі "Ісламської держави"

Поки США, Європа, Росія і Китай сперечаються один з одним і готуються до третьої світової, проти них війну вже веде організація "Ісламська держава", яка визнана терористичною в Росії та багатьох інших країнах. "ІД" все одно, на кого нападати, головне резонансно, і останнім часом ісламісти активізувалися, користуючись тим, що великі держави зайняті Україною та Газою, пишуть світові ЗМІ.

"Боротьба США й демократичного світу з авторитарними державами — Росією, Іраном і Китаєм — загострилася на тлі воєн в України та в Газі. Але для "Ісламської держави" всі вони — вороги мусульманської віри, і всі вони мають бути знищені", — пишуть  кореспонденти WSJ, що висвітлюють конфлікти за участю "ІД" в Афганістані й на Ближньому Сході.

Між "Ісламською державою" й Росією - давня історія ненависті, вказують вони. У 2015 році угруповання взяло відповідальність за вибух російського лайнера, який вилетів з Єгипту. На борту було 224 людини. У 2022 році "ІД" напала на російське посольство в Кабулі; загинули двоє російських дипломатів й чотири афганці. А минулої п'ятниці бійці "ІД" напали на концертний зал "Крокус Сіті Холл" у Москві, внаслідок чого загинули понад 130 людей.

Серед історичних претензій ісламістів до Кремля — афганська й чеченські війни. Зараз гнів "ІД" викликають російські операції проти її формувань в Сирії та Західній Африці.

Навіщо "ІД" нападати на концертний зал у Москві?

Катарська Al Jazeera пише, що пропаганда "ІД" в останні роки малює російського лідера Володимира Путіна як супротивника мусульман й джерело гонінь на них в Росії та за кордоном.

"Участь Росії в операціях проти ІД і її філій, особливо в Сирії, і спроби налагодити зв'язки з талібами роблять Росію ключовим супротивником", — цитує Al Jazeera Аміру Джадун, доцентку американського Університету Клемсона й співавторку книги "ІД в Афганістані та Пакистані".

Напад на "Крокус" приписують афганському осередку "ІД" - "Вілаят Хорасан". Журналісти WSJ зазначають, що він виник у 2015 році на сході Афганістану, де колись ховався Усама бен Ладен, і спочатку його цілі були переважно локальні — шиїтська громада Афганістану, яку "ІД" вважає єретиками, і рух "Талібан", який критикували за участь у мирних переговорах із США.

"Найпереконливішим мотивом для нападу "ІД-Хорасан" на Росію зараз є фактор талібів. "Талібан" — найлютіший ворог "ІД", а "ІД" вважає Росію друзями талібів",— сказав Al Jazeera Майкл Кугельман, директор Інституту Південної Азії при вашингтонському Центрі Вільсона.

Останнім часом афганський осередок вирішив розширити кордони, в чому експерти WSJ побачили свідчення того, що "терористична організація йде зі своєї колиски — Сирії й Іраку, де вона зазнала повної поразки".

Вилазка в Росії лягає в цю канву, зазначає співзасновник центру дослідження військових конфліктів Militant Wire Лукас Веббер, якого цитує газета. Особливо з урахуванням того, що в останній час розвідки одразу кількох західних країн повідомляли про запобігання терактам на своїй території.

"Іділівці" заявили, що нападників на "Крокус" було четверо. А через пов'язані з ними канали розповсюдили відео, зняте в концертному залі самими нападниками.

Пізніше ФСБ повідомила, що затримало всіх чотирьох бойовиків. Вони, за словами відомства, їхали на тій самій автівці, якою приїхали в "Крокус".

Катування й відрізане вухо

Чотирьох підозрюваних - Далерджона Мірзоєва, Муродалі Рачабалізода, Мухаммадсобіра Файзова та Шамсідіна Фарідуні - заарештували на два місяці. Їх звинувачують у теракті у складі організованої групи.

Басманний суд Москви заявив, що вони визнали провину.

Усі четверо прибули до суду зі слідами побиття, один з перев'язаною головою, іншого привезли у візку.

У російських соцмережах напередодні поширювали відеозапис, як стверджувалось, первинного допиту одного з затриманих - Муродалі Рачабалізода. На відео видно, як йому відрізають вухо та засовують до рота.

На іншому, опублікованому Z-блогерами відео, один з підозрюваних, ймовірно, зізнається, що вбивства скоїв "за гроші". За його словами, йому пообіцяли півмільйона рублів. Відео допиту опублікувала очільниця пропагандистського RT Маргарита Симоньян.

24 березня в анонімних телеграм-каналах з'явилося ще одне відео, яке, імовірно, зображує, як одного з затриманих катують струмом.

Загалом у справі про теракт затримали 11 людей.

За версією ФСБ, нападники намагалися втекти, "рухаючись автівкою у бік російсько-українського кордону". Про це ж заявляв і Володимир Путін. За його словами, для них начебто з українського боку "приготували вікно" для перетину кордону.

При цьому офіційних версій, хто міг стояти за цим, РФ поки що не пропонувала.

Україна категорично заперечує свою причетність до масового вбивства у концертній залі.

Американські фахівці з боротьби з тероризмом відкинули припущення Кремля про те, що за терактом у Москві стоїть Україна. "Спосіб дій був класичним для ІДІЛ", - сказав дослідник тероризму в Раді з міжнародних відносин Брюс Хоффман.

Вербування мігрантів

"Ісламська держава Хорасан" активно діє в Афганістані, Пакистані й Ірані, а також націлилася на Європу та за її межі, пише New York Times.

Відтоді як організацію витіснули з Сирії, вона перетворилася на традиційну терористичну групу - підпільну мережу осередків від Західної Африки до Південно-Східної Азії, що займається партизанськими атаками, вибухами і замовними вбивствами.

Жодна з філій угруповання не була настільки безжальною, як "Ісламська держава Хорасан", пишуть журналісти і додають, що в останні роки масштаби атак "ІДІЛ-Х" збільшилися - вони стали транскордонними, а також зросла кількість змов у Європі, більшість з яких вдалося зірвати.

Це змусило західні розвідки припустити, що угруповання, можливо, досягло меж своїх смертоносних можливостей.

"Поки що "Ісламська держава Хорасан" спирається переважно на недосвідчених оперативників у Європі, намагаючись організувати атаки від свого імені", - заявила в листопаді голова Національного контртерористичного центру Крістіна Абізаїд.

Однак є тривожні ознаки того, що "ІДІЛ-Х" вчиться на своїх помилках. За словами контртерористичних служб, атаки в Москві й Ірані продемонстрували більшу витонченість, що свідчить про вищий рівень планування і здатність залучати місцеві екстремістські мережі.

""Стратегія "Ісламської держави" полягає в тому, щоб нападати рідко, але влучно", — розповів WSJ Рікардо Валле з дослідного центру джихадизму Khorasan Diary в Ісламабаді.

Ціль — створити образ стійкої й могутньої сили, щоб залучити послідовників, каже він. "ІД" готова терпляче чекати відповідного моменту для удару".

"Сьогодні вони у Москві. Нещодавно були в Ірані. Будуть ще напади, можливо, в інших столицях", — сказав Al Jazeera військовий аналітик і колишній полковник турецької армії Мурат Аслан.

Журналісти WSJ зазначають, що з початку війни в Україні ісламістам все легше вербувати у свої ряди мігрантів з Центральної Азії, тому що в Росії їх все більше через брак робочої сили на тлі мобілізації й втрат на фронті. Мігранти часто погано розмовляють російською, з ними погано поводяться, поліція влаштовує на них облави і жене на фронт.

Фахівці з боротьби з тероризмом вважають, що теракти в Москві й Ірані можуть підштовхнути "Ісламську державу Хорасан" подвоїти зусилля з ударів у Європі, особливо у Франції, Бельгії, Великій Британії та інших країнах, які раз у раз зазнавали ударів протягом останнього десятиліття.

Західні розвідки називають три основні чинники нападу бойовиків "Ісламської держави Хорасан": існування сплячих осередків у Європі, війна в Газі та підтримка з боку російськомовних людей, які живуть у Європі.

Одна велика подія цього літа змушує багатьох фахівців з боротьби з тероризмом бути напоготові.

"Мене турбують Олімпійські ігри в Парижі... Вони стануть головною ціллю терористів", - заявив колишній високопосадовець ООН по боротьбі з тероризмом.

Більше репресій і ескалація на фронті?

Захід побоюється, що Путін скористається нападом у Москві для посилення внутрішніх репресій й агресії проти України, пише El País.

З цією оцінкою погоджуються дипломатичні й розвідувальні джерела. Там побоюються, що Кремль, звинувативши у причетності до нападу Київ, використає це як привід для ескалації. Їх також непокоїть, що атака стане приводом для ще одного раунду мобілізації й запровадження жорсткішого безпекового режиму в Росії.

Видання зауважує, що Кремль і російські державні ЗМІ утрималися від згадки про "ІДІЛ" та його участі в атаці. Вони також уникають коментарів щодо розвідданих, наданих західними розвідками, які могли запобігти цьому.

Натомість Путін заявив, що Україна якимось чином причетна до нападу, не надавши при цьому жодної інформації чи доказів.

Російський лідер також заприсягся помститися винним, але фахівці обережно оцінюють подальші кроки Путіна.

Нещодавно до парламентського порядку денного РФ повернулося питання про зняття мораторію на страту, яку скасували 2001 року. А на горизонті "маячить" жорсткіші заходи з придушення не лише внутрішніх репресій, а й політики проти мігрантів.

Повномасштабне вторгнення в Україну зробило Путіна ізгоєм на Заході, пишуть журналісти. У відповідь Кремль вирішив ізолювати себе – і своє населення – від того, що вважає "колективним Заходом" та його цінностями.