"Санкції санкціями, а справи йдуть далі". Як європейський бізнес допомагає Росії будувати кораблі, що стають цілями України

Російські військові верфі, які перебувають під міжнародними санкціями, отримують деталі з європейських країн за допомогою фірм з Хорватії та Італії, з'ясувала Російська служба ВВС.

Ці верфі будують, зокрема, кораблі для російського військового флоту, деякі з яких були помічені у війні з Україною.

У грудні 2023 року президент Росії Володимир Путін прибув на "Північну верф" у Санкт-Петербурзі, щоб підняти прапор на трьох нових кораблях флоту. Серед інших на воду спускали малий ракетний корабель "Наро-Фомінськ".

Путін тоді заявив, що кораблі такого типу раніше "завдавали ударів по позиціях бойовиків у Сирії" з акваторії Каспійського моря, а зараз б'ють крилатими ракетами по Україні.

Відзначив він і колектив Зеленодольської верфі у Татарстані. Цей завод - не найбільша в Росії верф, але він є частиною російського військово-промислового комплексу і будує в тому числі військові кораблі.

Серед продукції військового призначення, яка вказана в онлайн-каталозі заводу, патрульні кораблі проєкту №22160.

Один із них — той самий "Сергій Котов", який у березні потопили українські безекіпажні катери. Щоправда, фізично "Котов" збудували на заводі в Керчі, але проєкт розробляли на Зеленодольському заводі і там його вважають своєю продукцією.

Саме Зеленодольський завод (тут і далі – за митними даними з бази Import Genius) у 2017 році закупив для "Котова" втулки для болтів та пристрій для упорскування забортної води (це частина системи охолодження двигуна) у нідерландського виробника Discom.

Ще один корабель, повністю збудований на Зеленодольському заводі, — ракетний катер на повітряній подушці "Самум". Він також бере участь у війні з Україною, був атакований та пошкоджений біля берегів Криму в середині вересня 2023 року, але не затонув.

На цих військових кораблях використовуються деталі, зроблені в ЄС - попри санкції, які наклали на Зеленодольську верф у березні 2019 року.

Тоді Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США внесло верф до списку санкцій у зв'язку з "невиправданою атакою на українські кораблі в Керченській протоці" 25 листопада 2018 року, коли українські кораблі, які переходили з Одеси до Маріуполя, силою захопили російські війська.

Ще раніше, 2014 року, з верф'ю відмовився співпрацювати MTU — німецький виробник двигунів для малих ракетних кораблів проєкту 21631 Буян-М.

Ці кораблі входять до складу Каспійської флотилії, Балтійського та Чорноморського флотів. У грудні 2023 року корабель "Наро-Фомінськ" цього проєкту спускали на воду в присутності Володимира Путіна.

Але завод все ж таки знайшов рішення, і постачання деталей тривали в 2020 і в 2021 роках — просто не безпосередньо, а через схеми з посередниками, наприклад, на замовлення підприємства "Морські пропульсивні системи".

Ця компанія виробляє, серед іншого, власні двигуни для суден та кораблів, а також займається постачанням обладнання з-за кордону. Про співробітництво компанії з ВМФ у Росії неодноразово писали у відкритих джерелах.

Так у квітні 2019 року до Ленінградської області приїхав вантаж від зареєстрованої в Латвії Marine systems SIA. Компанія привезла обладнання від датських, німецьких та нідерландських виробників для встановлення на ракетних кораблях проєкту "Буян-М".

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну верф практично відразу потрапила під санкції ЄС — у березні 2022 року.

Але завод продовжив закуповувати обладнання у Євросоюзі та США. Це стало можливим завдяки поставкам через фірми-посередники, деякими з яких підсанкційна верф володіє спільно з партнерами з Євросоюзу.

Самі виробники обладнання часто не мають даних, хто є кінцевим одержувачем товару, і не завжди можуть переконатися, що обладнання не потрапить на підсанкційні підприємства.

Як Росія змінює тактику після втрат на Чорному морі і що готує Україна

Від "Москви" до "Оленегорского горняка". Як українці вражали і топили російські кораблі

"Санкції санкціями, а справи йдуть далі"

Здійснювати постачання до підсанкційної верфі можуть допомагати партнери з Хорватії — зокрема, у митних даних вдалося знайти згадку про хорватську компанію Adria Winch.

Судячи з офіційного сайту компанії, Adria Winch постачає палубне обладнання для цивільних суден та військових кораблів.

Як розповів Російській службі ВВС екс-голова хорватської компанії Adria Winch Мілівой Перузович, компанія працює в Росії вже понад 20 років: "Спочатку ми розпочинали роботу на "Північній верфі" у Санкт-Петербурзі і поступово ми поширили наші зв'язки на всю Росію".

Після перших санкцій у 2014 році, згадує Перузович, керівництво компанії вирішило продовжувати співпрацю з російськими партнерами: "Ці санкції зараз здаються просто смішними", — розмірковує у розмові з ВВС Перузович.

У 2016 році верф разом із хорватською суднобудівною компанією Adria Winch створила в Росії спільне підприємство "Адріа Вінч Зеленодольськ" у рамках "програми імпортозаміщення".

І схема, якою зараз користується верф, влаштована в такий спосіб. Зеленодольський завод входить до суднобудівної корпорації "Ак Барс", яка, у свою чергу, належить "Холдинговій компанії "Ак Барс" - всі компанії зареєстровані в Республіці Татарстан. Частиною Зеленодольської верфі володіє уряд Татарстану.

Холдингу "Ак Барс" в "Адріа Вінч Зелендольськ" належить майже 51%, решта - хорватській компанії Adria Winch.

Окрім зеленодольської доньки, хорватська компанія також є єдиною власницею "Адріа Вінч у Москві" — це підприємство також регулярно постачає запчастини до Зеленодольської верфі.

Наприклад, у серпні 2022 року привезли обладнання, виготовлене французьким Schneider Electric — на верф у Зеленодольську вирушили електричні реле гідравлічної буксирувальної лебідки. Постачання зробила хорватська Adria Winch для "Адрії Вінч у Москві".

Після запиту ВВС Schneider Electric розпочали внутрішню перевірку. У пресслужбі компанії наголосили, що вони працюють відповідно до чинного законодавства.

У більшості даних, які вдалося знайти Російській службі ВВС, постачання для верфі здійснюють хорватська Adria WInch для своїх російських доньок (зеленодольської або московської компаній).

Перузович у розмові з ВВС підтвердив, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну хорватська компанія перестала практикувати прямі постачання на верфі та почала проводити продажі через російську доньку "Адрія Вінч Зеленодольськ".

"Адрія Вінч Зеленодольськ" продавала обладнання переважно Зеленодольської верфі, але не лише, — розповідає Перузович. — Як мені відомо, вони також продавали обладнання і адміралтейським верфям. Після санкцій ми перестали практикувати прямі постачання на верфі, і продаж йшов через "Адрію Вінч Зеленодольськ". Але ми не знали, хто є кінцевим отримувачем обладнання".

Завдяки номерам проєктів судів, зазначених у митних деклараціях, стає зрозуміло, що запчастини призначаються саме для кораблів російського ВМФ та інших силових відомств.

У травні 2022 року хорватська Adria Winch поставила своїй московській доньці партію обладнання як власного виробництва, так і від інших виробників з ЄС, наприклад, у постачанні від німецького Spohn & Burkhardt були запасні частини для швартового шпиля.

У декларації було зазначено судно, для якого здійснювалося постачання, — проєкт 23120. Це судна тилового забезпечення, що будуються на "Північній верфі" у Санкт-Петербурзі. Одне з них — "Всеволод Бобров" — брало участь у боях за острів Зміїний.

Ці кораблі за своїми характеристиками неспроможні вважатися бойовими кораблями, але, будучи кораблями забезпечення, є учасниками бойових дій. На одному зі знімків, зроблених у травні 2022 року, видно, що на "Всеволоді Боброві" розмістили зенітну установку "Панцир С1".

Для цього ж судна зробили і постачання фінських запчастин — тоді ж, у травні, до Москви прибули деякі електронні модулі — запасні частини до швартового шпиля та сигнальна лампа. Усього за травень 2022 року хорватські кораблебудівники поставили до Росії запчастини до корабля проєкту 23120 на тисячу доларів.

Остання поставка для буксира 23120, яку вдалося знайти Російській службі ВВС, була у липні 2023 року. Цього разу вантаж для буксира приїхав на замовлення компанії "Морські пропульсивні системи", зареєстрованої в Санкт-Петербурзі, з Китаю – на буксир привезли інтерфейсну плату від шведського виробника Jowa. Постачання здійснила дочірня компанія Jowa, зареєстрована в Шанхаї, обладнання обійшлося російським кораблебудівникам у 7,5 тис. доларів.

У митних деклараціях компаній також вдалося знайти згадки про буксир проєкту NE012, який не має жодного озброєння, однак, був побудований і переданий Росгвардії.

Це російське силове відомство, яке бере участь у війні в Україні та перебуває під європейськими санкціями з грудня 2022 року.

Буксир будувала верф у Зеленодольську — для нього у березні–вересні 2022 року хорватська компанія поставила зеленодольській доньці витратні матеріали та запчастини для лебідок (це один із основних видів продукції Adria Winch) — електронні модулі, сталеві пружини, навіть гайки та шайби.

Відповідно до вартості запчастин, зазначеної у митних деклараціях, ці поставки коштували майже 726 тис. доларів.

Мілівой Перузович відкрито визнає, що через санкції постачання до Росії здійснювали не безпосередньо:

"Ми знайшли спосіб постачання через треті країни. Наприклад, через Туреччину, через компанії-посередники до Росії. Я також налагодив зв'язок з посередниками в Китаї, і ми продовжували роботу: таке було наше рішення — продовжувати роботу [з партнерами в Росії]. Тому що санкції санкціями, а справи йдуть далі. І так тривало доти, доки ми не продали компанію".

Італійські деталі для військового транспорту

Adria Winch - не єдина європейська компанія, яка після повномасштабного російського вторгнення в Україну продовжує постачати запчастини для плавзасобів військово-морського флоту Росії.

У жовтні 2022 року в Санкт-Петербург приїхав вантаж німецьких запчастин для нового допоміжного судна проєкту 20360M.

Завдання кораблів цього проєкту — транспортування боєприпасів та завантаження їх на підводні човни та надводні кораблі, що перебувають у відкритому морі. Це складні сучасні судна, вони є важливими для сучасних військово-морських сил, які здійснюють далекі походи.

У Росії планували побудувати два такі судна — "Геннадій Дмитрієв" для Чорноморського флоту та "Володимир Пялов" для Балтійського. Вони поки що не добудовані.

Вони були закладені на заводі "Вимпел" у Рибінську, але в червні 2022 року після спуску на воду "Геннадія Дмитрієва" вирушили для добудови до Севастополя.

У березні 2023 року російське видання "Известия" повідомляло, що кораблі допоміжного флоту російського ВМФ, зокрема, проєкту 20360M, а саме, "Геннадій Дмитрієв", тепер будуватимуть лише з "вітчизняних комплектуючих".

Джерела видання назвали такий підхід "непростим завданням". Почасти підтверджуючи цю тезу, у жовтні 2022 року до Санкт-Петербурга зі Стамбула прибув вантаж запчастин для суднового крана судна 20360M — німецькі фільтри для олії від Hydac International та італійські лампи майже на 13 тис. доларів.

Крани на цих судах — це один із важливих інструментів постачання: з їх допомогою із трюмів вивантажуються різні вантажі, які потім транспортуються на військові кораблі. Це не єдиний, але один з найефективніших способів завантаження у відкритому морі, а у разі великих боєприпасів, таких, як крилаті ракети — взагалі єдиний.

Обидва судна проєкту 20360M мають такі крани. У митній декларації постачання запчастин для судна 20360M прямо говориться, що запчастини поставляються для суднового крана цього судна. Виробник суднового крана – італійська компанія Melcal. Значиться Melcal і серед виробників запчастин, які приїхали для допоміжного судна ВМФ у жовтні.

Основним замовником деталей таких кораблів стало "Торгово-промислове об'єднання "Кронштадт". Судячи з даних із відкритих джерел, торгово-промислове об'єднання "Кронштадт", як і "Морські пропульсивні системи", як виробляє власне обладнання для суден, так і активно ввозить деталі з-за кордону.

Головний офіс компанії Melcal, судячи з їхнього сайту, розташований в Італії, але є представництва, наприклад, у Німеччині та Китаї, а донедавна — і в Росії.

Окрім поставок для допоміжного судна російського ВМФ, турецькі, китайські та зареєстровані у Гонконгу фірми також активно постачали обладнання Melcal російським компаніям-посередникам. Наприклад, деталі для атомоходів "Федор Ушаков" та "Євген Примаков" — там переважно постачалися запчастини для суднових кранів.

Атомний флот

Криголами не можуть вважатися військовими кораблями, хоча за часів СРСР криголами проєкту "Арктика" були спроєктовані так, щоб вони могли брати участь у війні.

Проте "Атомфлот", якому належать атомні криголами, з травня 2023 року перебуває під американськими санкціями як підприємство Росатома.

Для "Атомфлоту", і частково на гроші з бюджету Росатому на Балтійському заводі (який також під санкціями США та ЄС) у Санкт-Петербурзі вже збудували три судна — "Арктика", "Сибір" та "Урал". Ще три — "Якутія", "Чукотка" та "Ленінград"— у процесі будівництва.

Останні три — атомоходи проєкту 22220, і для суден цього проєкту запчастини продовжують постачати з ЄС та США через турецькі та китайські компанії.

Найчастіше замовником виступала санкт-петербурзька "Рунітор" (входить до групи компаній "Морсудпостач", яка постачає запчастини, у тому числі російському ВМФ).

Для "Рунітора" та інших замовників для атомоходів проєкту 22220 турецькі компанії привезли до Санкт-Петербурга іспанські сигнальні лампи та буксирний комплекс, німецькі та польські деталі до системи пожежогасіння, а також італійські склоочисники. Усього на 16,5 млн доларів лише за червень–липень 2023-го.

"Ростамфлот" заявив, що не залежать від поставок закордонного обладнання і в 2023 році не підписували контрактів із закордонними постачальниками.

Закордонні партнери ВМФ

Компанії, пов'язані з російським ВМФ, купують товари у двох основних європейських постачальників. Це хорватська Adria Winch та латвійська Marine Systems.

Судячи з даних із відкритих джерел, президент та акціонер Adria Winch Мілівой Перузович регулярно їздив до Росії з 2015 року — відвідував і Мурманськ, і Калінінград, і Татарстан, зокрема матчі хокейного клубу "АК Барс". У липні 2022 року, як повідомляв портал Корабел.Ру, Перузович збирався зустрічатися з генеральним директором Окської судноверфі, щоб обговорити деталі будівництва двох цивільних судів.

У коментарях до цієї новини на порталі корабел.ру читачі дорікали керівництву Хорватії в "антиросійській політиці", на що користувач із псевдонімом Peruzovic Milivoj (Перузович Мілівою) парирував, що "Адрія Вінч — це не Макдональдс. Наші зв'язки глибші. […] з 2000 року, до 2014 року і постійно, безперервно до сьогодні" (орфографія та пунктуація автора збережені).

У розмові з ВВС Перузович уникає відповіді, чи знав він, що обладнання з Європи призначається російському ВМФ:

ВВС: З даних, які ми виявили, випливає, що хорватська "Адріа Вінч" здійснювала постачання для російського ВМФ та силових відомств.

Мілівой Перузович: Я відмовляюся це підтверджувати [сміється]. Відомості, які ви виявили… Ви зробили добре дослідження. Можливо, так і є. Але я відмовляюся це підтверджувати. Але я можу сказати таке: у нас було спільне підприємство [з верф'ю у Зеленодольську] – "Адріа Вінч Зеленодольськ". І ми здійснювали постачання для них. А кому вони продають – військовим, чи ще комусь… Мені невідомо. […] Але вам відомо – навіть краще, ніж мені.

Судячи зі звітності Adria Winch за 2022 рік, одним із основних покупців обладнання була Росія. За 2022 рік сума поставок до Росії становила понад 700 тис. євро - 21% від загальної кількості операцій Adria Winch. При цьому у звіті за 2022 рік компанія зазначає, що санкційні заходи Європейського Союзу "мають прямий вплив" на її діяльність.

У грудні 2023 року хорватська компанія змінила керівництво — компанію купила Global Offshore Engineering, теж зареєстрована в Хорватії. Місцеві видання повідомили, що новим власником став Матко Зуаніч. Він фігурує як власник також дочірніх підприємств Global Offshore Engineering у Туреччині та ОАЕ.

Перузович розповів ВВС, що нові власники вирішили відмовитися від постачання до Росії через можливі ризики, але при цьому продовжують зберігати зобов'язання перед дочірньою "Адріа Вінч Зеленодольськ". Сам Перузович планує продовжувати співпрацю з Росією та заявив, що зараз перебуває у пошуку надійних партнерів.

Італійська Melcal S.P.A - теж давні партнери російських суднобудівників.

У 2019 році повідомлялося про те, що компанія уклала угоду із суднобудівною корпорацією "АК БАРС" (куди входить Зеленодольська верф) та торгово-промисловим об'єднанням "Кронштадт".

Сторони домовилися про постачання в Росію та про виробництво італійського обладнання на російських потужностях.

А в низці публікацій "Кронштадт" називають офіційним партнером Melcal на російському ринку. При цьому керівництво торгово-промислового об'єднання відкрито заявляє про співпрацю з підсанкційними верфями, де будуються кораблі російського ВМФ.

Після початку війни в Україні обладнання Melcal вирушає до Росії не безпосередньо, а через Туреччину, Гонконг чи Китай. Усього з жовтня 2022 року до липня 2023-го російські компанії витратили 255 тис. доларів на обладнання компанії, вироблене в ЄС.

Це як запчастини для конкретних суден (судна забезпечення російського ВМФ, атомоходи "Федор Ушаков" та "Євгеній Примаков"), так і постачання без уточнення проєкту судна.

Про постачання через зареєстровану в Латвії Marine Systems писали європейські розслідувачі ще 2022 року. "Латвійське радіо" та німецьке видання Correctiv також вказували на постачання європейського обладнання для кораблів російських ВМФ.

На вересень 2022 року, як з'ясували журналісти, власником зареєстрованої в Латвії Marine Systems вважався Ігор Смолін. На момент публікації він знаходився не в Латвії і "шукав можливості для продовження бізнесу десь у Європі".

Як з'ясувала Російська служба ВВС, Смолін знайшов ці можливості, але не в Європейському Союзі, а в Росії. Активів у Латвії він, судячи з даних латвійського реєстру юрособи, позбувся, і зараз власницею Marine systems є Евеліна Смоліна. Вона не відповіла на запитання кореспондента Російської служби ВВС у фейсбуці, ВВС також не вдалося зв'язатися з Ігорем Смоліним.

Але Ігор Смолін продовжує контролювати російську компанію з аналогічною назвою "Маріне Системс", зареєстровану в Санкт-Петербурзі. Компанія активно закуповує обладнання для кораблів, вироблене у Німеччині, Японії та США. За 2023 рік компанія показала рекордний собі прибуток в 11 млн рублів (проти 1 млн в 2022-му).

При цьому Ігор Смолін не пізніше 2009 року подав прохання про громадянство Росії та отримав його.

Зареєстрована в Латвії Marine Systems у 2023 році продовжувала постачання до Росії, але в деклараціях писали, що запчастини поставляються для кораблів цивільного призначення, хоча партнери залишилися ті ж самі, що раніше ввозили запчастини для військових кораблів.

У компанії Marine Systems не відповіли на запитання ВВС. Але джерело, близьке до неї, розповіло, що у вересні 2023 року багато співробітників компанії звільнили, а діяльність практично зупинили "у зв'язку з операцією Росії в Україні. Так як були клієнти в Росії, перестали йти замовлення, гроші та матеріали".

Остання поставка, яку знайшла Російська служба Бі-бі-сі, дизельний генератор для компанії "Морські пропульсивні системи", коштувала російським замовникам 32 тис. доларів у червні 2023 року.

Прямі поставки

Зеленодольська верф продовжує будувати кораблі для військово-морського флоту. 2 квітня 2024 року міністр оборони Сергій Шойгу на селекторній нараді заявив, що до 2025 року Зеленодольська верфь передасть ВМФ п'ять ракетних кораблів, а п'ятий патрульний корабель проєкту 22160 - "Віктор Великий" - незабаром спустять на воду.

На цьому кораблі стоїть дизельний двигун німецького виробника DEUTZ, який у червні 2019 року (тобто вже після того, як верф потрапила до списків санкцій США) Зеленодольському заводу поставила латиська Marine Systems.

Adria Winch також продовжує регулярно постачати деталі для російських верфів, на яких будуються військові кораблі (це не тільки верф у Зеленодольську, а й Балтійський завод), проте після початку повномасштабного вторгнення у митних деклараціях все рідше згадуються номери проєктів судів.

Генеральний директор компанії "Адріа Вінч у Москві" Тетяна Левичева у розмові з ВВС представилася головним бухгалтером компанії, але підтвердила, що у хорватської компанії є прямі постачання з верф’ю у Зеленодольську, і зі словами "ми тут ні до чого" кинула трубку.

Усього з лютого 2022-го до липня 2023 року компанії, пов'язані з хорватською Adria Winch або її дочірніми підприємствами в Росії, поставили запчастин на 1,2 млн доларів.

Італійські Speich, американська Eaton, чеські Vítkovice Cylinders, німецька Ventil Technik та шведська Jowa наголосили, що не постачали свою продукцію ні безпосередньо до Росії, ні компаніям-посередникам, які потім продали запчастини підсанкційним верфям.

Виробники W. Gessmann, Honeywell International, Hydropress Hydraulika, Pernow Armaturen, Grundfos DK, Fluidmecanica, Skum, Spohn & Burkhardt, Deutz, Schneider Electric не відповіли на запити Російської служби ВВС.

Російські "Морські пропульсивні системи", "Марине системс", торгово-промислове об'єднання "Кронштадт", "Адріа Вінч Зеленодольськ", Росатомфлот не відповіли на запити Російської служби ВВС.

Хорватська Adria Winch та італійська Melcal також не відповіли на запити Російської служби ВВС.

Російська служба ВВС дякує хорватському виданню "Оштро" за допомогу в підготовці матеріалу