Макрон як Буратіно. Як Азербайджан мститься Франції за намір надати Вірменії системи ППО

У Франції ісламофобія, расизм та імперіалізм, кажуть в Азербайджані.

По телевізору ведучий висміює президента Макрона з підспівуванням дитячого хору. Журналісти з Баку їдуть в Париж висвітлювати вуличні протести.

Президент Алієв збирає у себе людей з колишніх французьких колоній, і ті розповідають про утиски. А багато простих азербайджанців не люблять Францію.

Чому так сталося? Спробуємо розібратися.

На минулих вихідних Азербайджан провів у себе конференцію, присвячену французькому колоніалізму та "порушенню в її заморських територіях прав людини". Туди приїхали представники національних рухів заморських регіонів Франції - Нової Каледонії, Французької Полінезії, Французької Гвіани та інші.

Представник Гвіани розповідав, як Франція старається асимілювати її жителів через викладання французькою у школах. Проурядова преса з цього приводу пише, що Франція не просто колоніальна країна, а ще й намагається "запустити свої щупальці" на Південний Кавказ.

При цьому порушень прав людини у самому Азербайджані офіційна преса не бачить.

Річ у тому, що Франція продовжує підтримувати Вірменію в Карабаському конфлікті, хоч і не так активно, як Туреччина - Азербайджан. Анкара вступилася за Азербайджан і доставляла йому зброю в війні 2020 року. Тим часом у Франції підписувалися листи та резолюції на захист вірмен.

А коли в цьому році Азербайджан фактично блокував вірмен Карабаху, мерка Парижа Анн Ідальго сама приїхала на кордон з Азербайджаном з вимогою відкрити дорогу для десятків фур із французькою гуманітарною допомогою для закритих там вірмен.

Азербайджанський політолог з Оксфордського університету Лейла Алієва каже, що власне підтримка Францією вірмен, що тривала роками, і привела до такої реакції Баку.

"Під час війни 2020 року саме Франція першою відреагувала з позиції захисту Вірменії", - каже Алієва та називає позицію Франції "незваженою і незбалансованою".

Експерти пов'язують цю позицію з тим, що у Франції живе багато етнічних вірмен.

Вірмени у Франції

У Франції живе найбільша (понад 600 тисяч) діаспора вірмен в Європі. Під час війни в Карабаху в 2020 році французькі вірмени і люди, які їм співчувають, виходили на мітинги по всій Франції з вимогою визнання Нагорно-Карабаської Республіки, яка так і залишилася невизнаною навіть самою Вірменією.

Вірменський політолог Александр Іскандарян говорить, що на відміну від інших діаспор в інших країнах, вірменська діаспора у Франції стара і давно інтегрована у французьке суспільство, вірмен багато в елітах, в мистецтві та культурі.

"І саме у Франції вірмени часто голосують консолідовано щодо карабаської тематики", - каже він.

Але в цілому, зазначає політолог, в контексті Карабаху ситуація у Франції набагато складніша, ніж здається багатьом на Південному Кавказі.

"Інтереси діаспори та самої Вірменії іноді різні. Крім того, Азербайджан теж має свої формати взаємодії, наприклад, постачання нафти у Францію", - припускає Іскандарян.

"Картина складна, Франція країна середземноморська, вона географічно розташована так, що у неї часто проблемні відносини з Туреччиною, у неї колишні колонії в арабському світі. Вона дивиться на Кавказ з боку Близького Сходу, і тому у Франції трохи інший кут", - вважає експерт.

Журналіст Кирило Кривошеєв, дослідник американського Фонду Карнегі, зазначає, що часом старання догодити вірменському виборцю у Франції вилазять боком Вірменії.

Під час війни 2020 року Сенат Франції прийняв резолюцію, що вимагала від Азербайджану вивести свої війська з територій, прилеглих до Карабаху, які були окуповані вірменськими силами під час першої війни в Карабаху в 1992-1994 роках. У резолюції це називалося "відновленням кордонів, визначених в 1994 році".

Така заява викликала гнів в азербайджанському суспільстві, оскільки основним населенням цих територій (навколо Карабаху) до війни були азербайджанці, яких вірмени звідти вигнали. Президент Алієв у відповідь на резолюцію закликав Францію "передати Марсель вірменам".

За словами Кривошеєва, президент Франції Еммануель Макрон тільки погіршив ситуацію в регіоні, коли в розпал війни 2020 року "зробив найбільш жорсткі антиазербайджанські заяви".

Крім того, як вважає експерт, резолюція французького Сенату, прийнята під час тієї війни, ніяк не допомогла покращити становище карабаських вірмен, оскільки жодна країна не визнала незалежність самопроголошеної республіки, включаючи Францію.

У 2022 році Сенат Франції майже одноголосно проголосував за резолюцію з вимогою вивести азербайджанські війська вже з території Вірменії (куди вони ввійшли в результаті прикордонних зіткнень) та ввести проти Азербайджану санкції.

А нещодавно Франція заявила, що стане постачати Вірменії зброю. У Баку підконтрольна владі преса сприйняла це як відверто ворожі дії.

Яку зброю передасть Париж і чи допоможе це Вірменії

Наразі відомо, що Франція надасть Вірменії системи ППО. Тим самим Франція намагається допомогти Вірменії захистити свою територію.

За словами Кривошеєва, ці постачання не зможуть вплинути на розклад сил в регіоні. Експерт вважає, що якщо вторгнення Азербайджану до Вірменії станеться найближчим часом, то Франція просто не встигне нічого доставити.

"Також потрібно розуміти, що у Вірменії доволі обмежений бюджет, і вирватися в цьому сенсі з-під крила Росії буде непросто, і я так розумію, що ця зброя (яку передає Франція - Ред.) - радше символічний жест", - каже Кривошеєв.

Натомість поки що Азербайджан відповідає на жести Вірменії кроками у відповідь, що, як вважає експерт, "виглядають наївно". Азербайджан приймає у себе представників французьких нацменшин. А 24 жовтня парламент Азербайджану створив спеціальну групу з підтримки боротьби корсиканців за свою ідентичність.

За словами Кривошеєва, "Азербайджан як спонсор чийогось сепаратизму виглядає дивакувато", оскільки офіційно декларує пріоритет територіальної цілісності над правом народів на самовизначення.

"Ознака ісламофобії"?

Цього літа у Франції пройшли протести через вбивство французькими поліцейськими підлітка алжирського походження. Невдовзі вони переросли в безлади.

Протестувальників несподівано підтримав президент Азербайджану Ільхам Алієв. "Недавнє вбивство французькою поліцією 17-річного підлітка алжирського походження є ще однією ознакою расизму та ісламофобії в цій країні", - заявив він.

А невдовзі до Франції відправилися журналісти азербайджанського державного телеканалу, яких там невдовзі пограбували місцеві бандити.

Багато хто в Азербайджані цьому зловтішався. Річ у тому, що якраз в цей час у західному регіоні Азербайджану поліція била і затримувала бунтівних мешканців села Союдлу, на декілька тижнів заблокувала село та не впускала туди журналістів.

Мешканці села протестували проти створення штучного озера, куди місцевий золотовидобувний завод збирався скидати відходи.

Багатьох в країні обурило, що державні ЗМІ проігнорували цю тему, зате відправилися в Париж захищати права французів.

3 + 3 замість Франції

У Баку на офіційному рівні просувають ідею, що в переговорах щодо Карабаху повинні брати участь лише країни регіону: разом із Азербайджаном і Вірменією, які конфліктують, також Грузія, Туреччина, Іран та Росія. Але зробити це виявилося непросто.

Нещодавно відбулись чергові такі перемовини, але, як і раніше, Грузія відмовилася брати там участь через погані відносини з Росією.

Окремо для Грузії Азербайджан пропонує тристоронні перемовини в форматі Вірменія-Азербайджан-Грузія, і прем'єр Грузії Іраклій Гарібашвілі на це згоден.

І азербайджанський політолог Лейла Алієва, і її вірменський колега Александр Іскандарян вважають, що тут немає бажання Азербайджану нейтралізувати саме Францію як гравця в регіоні.

"Азербайджан в цілому хоче розширити поле для маневру, розширюючи кількість партнерів по перемовинах", - каже Алієва.

"Азербайджан просуває різні варіанти, і західні, і російську платформу, і зараз 3+3, залежно від ситуації, - каже Іскандарян. - 3+3, точніше 3+2, це і спроба в нинішній момент виключити Європу з перемовного формату і щоб у Вірменії було менше союзників".

"Ем-ма-ну-ель!"

Поки що простих азербайджанців, як і владу країни, не влаштовує старий формат, який виник ще в 1994 році та відомий як Мінська група ОБСЄ, в якій співголовують США, Франція та Росія. Передусім не люблять Францію, вважаючи її провірменською.

Кривошеєв вважає, що і Макрон, і Сенат Франції фактично дали підстави Азербайджану вивести Францію з перемовин в момент, коли невизнана Нагорно-Карабаська Республіка ще існувала (вона саморозпустилася в вересні під тиском Азербайджану, майже всі вірмени покинули Карабах).

"Я розумію, що сенатори в цьому винні, що це не допоможе, що Арцах не визнають, а навіть якби і визнали, то і це би ніяк не допомогло, - каже він. - І закономірним чином це виштовхнуло Францію з процесу перемовин. Я не бачу в цьому політичної мотивації, можливо, були якісь високі переконання, але і вони мені незрозумілі".

Тому поки що Франція залишається для азербайджанців "провірменською".

"Провірменським" називає у вірусному ролику ведучий місцевого телеканалу французького президента Еммануеля Макрона - його ім'я в знущальному переспівуванні пісні зі старого радянського дитячого фільму "Пригоди Буратіно" викрикує дитячий хор.

А той, хто в Баку вивчає все ще модну французьку мову, може іноді почути в свій бік від знайомих напівжартівливе: "Правильно робиш, треба знати мову ворога".