Війна біля Дніпра на Херсонщині: як дрони не залишили росіянам та ЗСУ місць для укриття

В Україні небагато місць, звідки неозброєним оком можна побачити окуповану Росією територію. Західний берег Дніпра на Херсонщині – одне з них.

Росіян на протилежному болотистому боці не видно, але відомо, що вони там є.

Про це також нагадує артилерійський вогонь на підступах до будівлі, куди ми йдемо.

В обстрілах на війні немає нічого нового. Але підрозділ, з яким ми зустрічаємось, займається однією з ключових інновацій - дронами.

Ми ховаємося всередині будівлі. Потім заходимо до вітальні, де облаштувались українські бійці.

Вони сидять у кріслах, погляди – зосереджені. Поруч - пляшки з енергетиком Monster, в повітрі відчувається запах полуничного вейпу.

Можна уявити, що квіткові шпалери – не їхній вибір.

20-річний пілот Артем раптово випростовується. Їм повідомили, що росіяни запустили безпілотники з протилежного боку.

"Це з відомого нам місця, — пояснює Тимур, командир екіпажу "Самосуд" 11-ї бригади Національної гвардії України.

"Наша мета - знищити пілотів. У нас є координати, тому летимо туди прямо зараз".

На підлозі стоять щонайменше десять безпілотників з гранатами. До одного з пропелерів ластиться кіт - неофіційний талісман підрозділу.

Один дрон виносять на вулицю, Артем одягає VR-гарнітуру.

Ми бачимо на екрані, як він летить через річку на окуповану територію. З цієї точки спостереження явних ознак життя там немає.

За кілька кілометрів безпілотник Артема прилітає на промзону. Він летить повз склад, а потім зависає біля багатоквартирного будинку.

Зрештою він помічає антену біля вікна і летить прямо в неї. Екран стає синім. Артем видихає і знімає гарнітуру.

"В перші рази я був емоційнішим, ніж зараз, - каже Артем. - Тепер це наша звичайна справа".

"Я не встиг награтися в комп’ютерні ігри [до повномасштабного вторгнення]. Ось тепер надолужую!"

Вони запускають ще один дрон. Але щойно він перетинає річку, екран знову стає синім. Росіяни увімкнули свою систему РЕБ.

Згодом ту саму подорож здійснює третій безпілотник. Цього разу успішно, і Артем повертається до багатоповерхівки.

Його підрозділ націлений на головну дорогу, якою росіяни доставляють постачання. Цивільним заборонено нею їздити, тож українські дрони б’ють там по будь-чому, що рухається на колесах.

Артем помічає російський блокпост і направляє дрон туди. На жаль, росіяни пускають у дію рушницю-глушник, і коли український безпілотник наближається, екран стає синім. Артем знову видихає.

"Скільки б разів ми не влучали в ті самі місця, [російські військові підрозділи] постійно поповнюються, — каже Тимур. - Вони якісь безстрашні".

Кожен дрон коштує близько 500 доларів, і це безперервний цикл - запуск, пошук і знищення.

Але й віддача може бути чималою. Тимур каже, що його команда одного разу знищила зенітно-ракетну систему С-350 вартістю 136 мільйонів доларів.

Дрони не дають росіянам сховатися у межах 10 км від лінії фронту. Але те саме стосується й українців.

Через постійний "нагляд" безпілотників та ворожі бомбардування життя на вулицях Херсона поступово згасло. Якщо не рахувати обмежену переправу через Дніпро у районі села Кринки. Українські атаки тут мають лише пробний характер і потребують терпіння.

У засніженому херсонському парку ми зустрічаємось з мобільною групою ППО. Через можливі спостереження російських БПЛА, нам сказали рухатись невеликими групами.

Кілька людей, які вигулюють своїх собак, дещо збентежено відвертаються, побачивши нас у бронежилетах.

"Мій позивний - Кінг", - каже заступник командира загону у 124-й бригаді територіальної оборони. Бійці стоять біля пікапу з британськими номерами, обладнаної кулеметом.

"Ми працюємо 24 години на добу, сім днів на тиждень, – каже він. - Знищуємо всі види дронів, переважно "Шахеди" іранського виробництва".

"Росіяни перевели свої заводи на воєнні рейки. Вони постійно нарощують потужність", - каже Кінг.

Ми запитуємо, чи зможуть, на його думку, українці здійснити цього року великий прорив через Дніпро.

"Про це важко думати, - відповідає він. - Ми просто виконуємо свою роботу, щоб це сталося якомога швидше".

Оскільки західна фінансова й військова допомога Києву опинилась у пастці політичних розбіжностей США та ЄС, українцям доводиться адаптуватися й розраховувати на себе.

Тут вітають новий пакет військової допомоги на суму 2,5 млрд фунтів від Британії, 200 мільйонів з яких підуть на безпілотники. Президент Володимир Зеленський також пообіцяв, що у 2024-му Україна виробить один мільйон дронів для потреб армії.

На околицях Херсона в засніженому полі оператори відпрацьовують навчальні польоти на безпілотниках з пластиковими пляшками замість снарядів.

Щоб стати пілотом БПЛА, потрібно лише 14 годин навчання.

Влада України закликає людей брати участь у безплатних навчаннях, а також запропонувала українцям збирати FPV-дрони для потреб війська вдома.

"Зараз йде активна боротьба технологій, перегони озброєнь: хто перший щось придумає, щось класне збере", — каже командир загону з позивним "Стіч", пояснюючи важливість дронів у цій війні на виснаження.

Стає все більш очевидним: щоб лінія фронту суттєво змінилась, потрібні технологічні інновації.

У листопаді головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів журналу Economist, що ситуація на фронті зайшла у глухий кут, коли ні Росія, ні Україна не можуть просуватись, бо однаково технологічно оснащені.

Для України ж проблемою було не те, що постачали союзники, а коли вони це робили.

"Під час Першої світової зародилась авіація, - каже Стіч. - Ми зараз зароджуємо майбутню війну дронів, яка, можливо, через два десятки років змінить хід будь-якої війни".

У підготовці матеріалу брали участь Ганна Чорноус і Тобі Лакхерст