Чому не весь арабський світ поспішає засудити Ізраїль

Арабські країни вельми неоднозначно реагують на новий збройний конфлікт між Ізраїлем і палестинцями. Багато з них очікувано висловили підтримку палестинцям, однак низка країн вочевидь не хочуть псувати лише нещодавно відновлені відносини з Ізраїлем.

Нинішній палестино-ізраїльський конфлікт став найбільшим з 2014 року, і поки що ситуація лишається вкрай напруженою. У ніч на п'ятницю ізраїльські військові провели наймасштабнішу з початку конфлікту операцію проти військових цілей на території сектора Газа. Ізраїльські підрозділи відкрили масований вогонь по цілях на півночі Гази, використовуючи літаки і вертольоти, а також танки й артилерію.

В цілому в ході сутичок і обстрілів з палестинського боку загинуло щонайменше 132 людини, в тому числі 32 дитини і 21 жінка. Вісім людей, в тому числі двоє дітей, загинули в Ізраїлі.

Черговий конфлікт знову загострив відносини Ізраїлю з арабським світом, хоча ще нещодавно між ними вперше почали налагоджуватися відкриті партнерські відносини.

Фундаментом для нормалізації відносин Ізраїлю з арабськими країнами мали стати підписані в 2020 році за посередництва США мирні договори з ОАЕ, Бахрейном, Суданом і Марокко.

Після цього арабські країни вперше заявили про співпрацю з Ізраїлем в таких галузях, як розвідка і держбезпека. Тепер же безпрецедентне потепління відносин опинилося під загрозою, а країни-підписанти (особливо ОАЕ і Бахрейн) явно почуваються вкрай некомфортно.

"Лише нещодавно вони розповідали своєму народові про вигоди співпраці з Ізраїлем в галузі торгівлі, туризму, медичних досліджень,"зеленої" економіки і наукового розвитку, а сьогодні вони вовтузяться на стільці, коли бачать на телеекранах цілодобову трансляцію ізраїльських бомбардувань сектора Газа, насильницького виселення палестинців з їхніх будинків в Східному Єрусалимі і нещодавній поліцейський штурм священної мечеті Аль-Акса", - пише кореспондент ВВС з питань безпеки Френк Гарднер.

Всидіти на двох стільцях

Арабські країни поки що демонструють обережність в своїх висловлюваннях з приводу нинішнього конфлікту. Так, висвітлення подій з боку державних арабських ЗМІ вже не виглядає таким однобоким, як під час попередніх криз.

Наприклад, саудівський телеканал Al-Arabiya показує не тільки ізраїльські бомбардування Гази, а й кадри з ізраїльських міст, на яких видно, як люди під ревіння сирен рятуються від ракет угруповання ХАМАС. Канал Sky News Arabia, що базується в ОАЕ , показав заяву ізраїльської сторони про те, що мішенню ізраїльських ракет є тільки ватажки ХАМАС.

У Бахрейні та Йорданії цього тижня пройшли масові акції солідарності з палестинцями, а духовні й політичні лідери низки арабських країн публічно засудили дії Ізраїлю, проте, як відзначає оглядач New York Times Стівен Ерлангер, поки що вся ця критика відбувається тільки на словах, а не на ділі.

"Проблеми регіону змінилися після останнього великого вторгнення Ізраїлю в Газу в 2014 році, коли з'явилися нові побоювання з приводу впливу Ірану, нові побоювання з приводу народних хвилювань в арабських країнах і дедалі більше визнання ролі Ізраїлю в арабському світі", - міркує він.

У найскладнішій ситуації опинилася влада ОАЕ, першої країни Перської затоки, що офіційно нормалізувала відносини з Ізраїлем. Після початку конфлікту деякі еміратські чиновники висловили підтримку палестинцям, але при цьому влада намагається не згадувати в своїх заявах ХАМАС і його лідерів. Решта арабських країн, за винятком Катару, також намагаються дистанціюватися від ХАМАС у своїх публічних виступах.

"Емірати підтримують права палестинців, виступають за припинення ізраїльської окупації і двосторонню угоду про створення незалежної палестинської держави зі столицею в Східному Єрусалимі. Ця історична і принципова позиція, яка не змінюється", - написав у своєму твітері радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш.

Одну з найжорсткіших позицій щодо Ізраїлю зайняв президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який у п'ятницю заявив, що його країна не буде мовчки дивитися на переслідування палестинців.

"Атакувавши священні для трьох релігій місця, терористична держава Ізраїль перейшло всі межі. Якщо ми зараз не зупинимо ці атаки, то всі станемо мішенями цього варварського менталітету", - сказав він.

Іран також не залишився осторонь, закликавши до регіональної співпраці, аби "запобігти злочинам проти людства й апартеїду".

Але ні Туреччина, ні Іран не є представниками арабського світу, а Іран на додачу до всього ще й найбільша шиїтська країна у світі, на відміну від палестинських територій, де в основному проживають мусульмани-суніти.

Опитані Wall Street Journal аналітики погоджуються, що Емірати й інші арабські країни, швидше за все, не стануть йти на свідоме погіршення відносин з Ізраїлем, з яким у них укладені взаємовигідні угоди і контракти, але будуть змушені поводитися стриманіше щодо свого нового партнера.

"Підтримка палестинського питання глибоко вкорінена в арабських країнах, і цей фактор чинить тиск на владу країн, але вони не можуть відповісти жорстко", - каже колишній єгипетський дипломат в Ізраїлі Еззедін Чукрі Фішере.

На думку експерта Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Майкла Стівенса, ОАЕ будуть намагатися жодним чином не порушити мирну угоду з Ізраїлем, проте відносини будуть залишатися напруженими до залагодження ситуації.

На практиці це означає, що двосторонні відносини будуть тривати в приватному порядку і в основному за зачиненими дверима (саме в такому форматі вони й проходили багато років), а про посмішки в об'єктиви камер і спільні пресконференціях дипломатів, ймовірно, на якийсь час доведеться забути.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber