Як постраждає Європа у разі війни Росії з Україною

Поки Захід загрожує Росії економічною катастрофою у разі війни з Україною, Європа готується прийняти удар по власній економіці - другій найбільшій в світі після США.

Збройний конфлікт на східних кордонах дорого коштуватиме Євросоюзу, оскільки може спричинити перебої з постачанням сировини, хвилю біженців, збитки від списання мільярдних кредитів, стрибок цін і витрат у часи, коли три десятки європейських країн і майже 500 млн їхніх мешканців ледь оговталися після ковідної кризи.

Тому країни ЄС не поспішають беззастережно підтримувати запропоновані США чергові "пекельні санкції". На саміті Євросоюзу наприкінці цього тижня три ключові економіки континенту - Німеччина, Франція та Італія - порушили питання щодо компенсації можливих збитків для європейського бізнесу та громадян.

Санкції відгукнуться Заходу з трьох основних причин.

По-перше, Росія може запровадити контрсанкції, і вона ще має інструменти економічного тиску (вони вказані нижче). По-друге, санкції вдарять по західних банках й бізнесу, які вклалися в Росію або торгують з нею. І нарешті, військові дії загрожують руйнуваннями: трубопроводи, поля, заводи й шахти добре горять, а люди тікають від війни.

Бумеранг санкцій трохи зачепить і США, але основний удар припаде на Європу, оскільки вона ближче й економічно тісніше пов'язана з Росією й Україною.

Що найбільше постраждає?

Торгівля

Росія - п'ятий за розміром торговельний партнер ЄС, Україна - 18-й. Обидві значно серйозніше залежать від заможної Європи, ніж вона від них. Так, 37% російської торгівлі припадає на ЄС, і лише 5% торгівлі ЄС припадає на Росію.

Однак саме в Росії Європа купує 25% усієї нафти та 40% газу. Росія прикрутила газовий кран, і Європа зіткнулася з серйозною енергетичною кризою.

Зі свого боку, Росія більш стійка до шоків та мобілізації заради перемоги над ворогом. Не лише з політичних причин, а й завдяки тому, що Кремль налаштовував економіку для життя в обложеній фортеці з часів анексії Криму у 2014 році.

Російська влада мало витрачала, пожертвувавши зростанням економіки та доходів громадян, й натомість накопичила солідну подушку безпеки. Фонд національного добробуту - майже 200 млрд доларів, зовнішній борг - лише 20% річного обсягу економіки, а золото-валютні резерви перевищують 600 млрд доларів, причому частка американської валюти там мінімальна.

І якщо для ЄС навіть часткова втрата імпорту російських енергоносіїв загрожує серйозною кризою, то Росія, нехай насилу, але на певний час здатна покрити відсутність прибутків заначкою і частково компенсувати їх, продаючи сировину, що дорожчає, на інших ринках.

Ба більше - здатна певний час протриматись без закупівель будь-чого в Європі.

Наразі Євросоюз продає Росії товари й послуги приблизно на 100 млрд євро на рік, і на товари припадає левова частка експорту - 80%. Це переважно машини й обладнання (45%) та хімікати (20%). Приблизно по 10% припадає на споживчі товари й продукцію сільського господарства.

Скорочення постачання газу з Росії до Європи (через контрсанкції або пошкодження газопроводів) обернеться кризою, але через сезонність попиту на природний газ вона не буде гострою. ЄС протримається до кінця опалювального сезону завдяки американському газу, а от затяжний конфлікт пережити буде складніше, оскільки повністю замінити російські постачання у найближчі роки неможливо.

З нафтою справи гірші.

Вона вже коштує під 100 доларів за барель, і якщо Росія - найбільший постачальник на світовому ринку - обмежить постачання вимушено або за власним бажанням, замінити їх буде дуже затратно.

Перебої з нафтою загрожують стрибком цін й на інше, а інфляція в ЄС і без того б'є багаторічні рекорди. Тому залежні від імпорту російських енергоносіїв країни, як-от Італія, хочуть вивести нафтогазову галузь з-під удару.

"Ми обговорюємо санкції в рамках ЄС, і в цих обговореннях Італія має чітку позицію: санкції мають бути точковими й не можуть стосуватися енергетики", - сказав у п'ятницю італійський прем'єр Маріо Драгі.

Авіаперевезення

Слідом за нафтою подорожчає авіагас. Перевізники пасажирів та вантажів ледве пережили пандемію, і тут новий удар. І паливо - це лише пів біди.

Війна позбавить авіакомпанії прибутку від польотів в Україну та загрожує їм втратою права літати над Росією.

Росія - велика країна, облітати її довго й дорого. Як і з енергоресурсами, втрата ринку загрожує їй перебоями, але витрати західних перевізників - особливо європейських - зростуть ще більше.

Єдина радість - через пандемію трафік і так скоротився. Транзитом через російський повітряний простір щодня прямують близько 500 літаків, що на третину менше, ніж у 2019 році. Багатьом простіше прикрити цей маршрут, ніж летіти з Європи до Азії західним шляхом із посадкою на Алясці.

І на цьому проблеми не закінчуються. З майже 1000 лайнерів у парку російських авіакомпаній кожен другий отримали у лізинг на Заході. Їхня ринкова вартість - близько 10 млрд доларів, за оцінками аналітиків Cirium. Будь-які перебої з платежами у валюті через санкції можуть призвести до збитків для власників.

Банки і фінанси

Відключення Росії від міжнародної системи банківських повідомлень SWIFT банкіри називають "ядерною бомбою" фінансових санкцій. Захід не поспішає застосовувати її, оскільки, з одного боку, це дасть російським боржникам можливість відкласти, а то й взагалі уникнути повернення боргу. А з іншого, знизить роль Заходу у світовій фінансовій системі.

Але і без відключення SWIFT Заходу, а особливо Європі, загрожують збитки у разі санкцій проти російських держбанків чи обмежень на доларові платежі.

Більшість представлених в Росії закордонних банків - європейські. Найбільші з них - австрійський Raiffeisen, італійський UniCredit та французький Société Générale. Найгірший сценарій (втрата всього) коштуватиме їм 1,5-2,5 млрд євро на кожного - болісно, але не критично.

Західний бізнес в Росії

У відповідь на санкції Росія може заарештувати чи експропріювати активи західних компаній.

Найбільші з них знов - європейські.

Частки в російських компаніях та проєктах є у німецького ритейлера Metro, данського пивовара Carlsberg, британських нафтових компаній BP та Shell, норвезької Equinor.

У найгіршому випадку вони втратять все, у найкращому - втратять прибутки через крах валютного курсу рубля або обмеження на експатріацію заробленого.

Продукти харчування

Ціни на продовольство в Європі та світі вже б'ють десятирічні рекорди, а війна неминуче призведе до ще більшого подорожчання їжі. З двох причин.

По-перше, Росія - найбільший експортер зерна у світі. А Чорне море - стратегічно безцінний регіон для продовольчої безпеки планети, оскільки через чорноморські порти вивозять пшеницю, ячмінь, кукурудзу та соняшник не лише Росія, а й Україна, Казахстан та Румунія.

По-друге, Росія - головний постачальник як сировини для добрив, так і самих добрив. Їх вже не вистачає, і наступний врожай у Європі ризикує бути низьким.

Метали

Росія - провідний постачальник алюмінію, паладію, титану, нікелю, кобальту, платини, золота, міді та сталі. І алмазів, хоч вони й не метал.

Паладій потрібен автовиробникам, а титан незамінний в авіабудуванні, як і алюміній, якого і так не вистачає у світі, а з рекордними цінами на електроенергію буде ще менше.

Біженці

Економічний збиток тягне за собою бідність і невдоволення населення, але його можна хоча б тимчасово погасити кредитами й субсидіями. Складніше переконати населення прийняти біженців, як показав досвід попередніх військових конфліктів, через які до Європи ринули іноземці.

Оцінки потенційного припливу біженців з України до Європи вражають, навіть якщо зробити щедру знижку на ставлення до чужинців у Східній Європі.

У Польщі, де вже оселилися близько 1,3 млн українців, посадовці очікують до 1 млн українських біженців. В Угорщині, де незабаром вибори, прем'єр Віктор Орбан лякає виборців припливом "сотень тисяч, а то й мільйона біженців".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!