Як жінка народила під обстрілами у Бучі

Ганна Тимченко боялася. Вона народжувала вже кілька годин, а її рідне місто безперервно бомбили. Вони з чоловіком опинилися у пастці без електрики, води й медичної допомоги.

Невеличке місто Буча за 30 км від Києва нещадного обстрілювали від початку російського вторгнення в Україну.

21-річна Ганна разом з чоловіком і братом спочатку ховалася у підвалі їхнього багатоквартирного будинку. Але коли зникла електрика і опалення, у підвалі стало дуже темно і холодно.

Чоловік Ганни Володимир розривався між бажанням лишитися у Бучі й спробою виїхати. Коли ж вони нарешті спробували виїхати автівкою, довелося повернутися - виявилося, що у їхній бік рухається колона російської військової техніки.

"Тоді ми вирішили залишитися у квартирі, - розповіла Ганна ВВС. - Я вважала за краще народжувати вдома, а не в душному підвалі. Мені було важко дихати, боліли легені".

Коли пізно ввечері 7 березня у неї почалися перейми, вона покликала сусідів на допомогу. Вони прийшли, але ніхто з них раніше пологи не приймав.

Вікторія Забродська, 49-річна сусідка Ганни, розповіла ВВС, що всі дуже хвилювалися: якщо щось піде не так, вони не знатимуть, що робити.

Кімнату освітлювали свічки, а єдиною доступною була крижана вода з пляшок.

"Я ніколи не думала, що народжуватиму в таких умовах, - розповідає Анна. - Повний сюрреалізм. Це моя перша дитина, і я нічого не знала".

Сусіди Ганни у відчаї намагалися зателефонувати медикам, але зв'язок постійно зникав. Зрештою, їм вдалося зв'язатися з гінекологом у Бучі. Він погодився прийти, але так і не з'явився.

Пізніше того ж дня він написав повідомлення з вибаченнями і пояснив, що його зупинив російський патруль, який зламав його телефон.

Сусідам Ганни довелося самим приймати пологи. Лише одна з них - Ірина Язова - мала медичну освіту.

"Коли вийшла голівка дитини, ми злякалися, - каже Вікторія. - Дівчинка була синя, і ми не знали, що робити. Потім Ірина обережно повернула голівку, і дитина вийшла. Спочатку вона не плакала. Тоді ми почали її плескати, вона заплакала, а ми всі зааплодували".

Чоловік Ганни Володимир не зміг втримати сліз. Крихітка Аліса народилася 8 березня - у Міжнародний жіночий день.

За два дні оголосили, що в Бучі відкриють гуманітарні коридори для евакуації.

"Всю ніч ми обговорювали, їхати чи ні", - каже Ганна.

Зрештою вирішили виїхати. Намагалися дізнатися, чи безпечний маршрут, і завантажили карти на свої телефони.

Наступного дня з Бучі у бік Києва виїхала 21 автівка. Вікторія, яка приймала пологи у Ганни, їхала попереду колони з білим прапором навколо швабри, який вона прикріпила до своєї автівки, і табличкою "Діти".

"Дорогою ми бачили жахливі сцени", - каже Ганна.

"Ніколи не думала, що побачу таке в житті - лише в кіно. На дорозі лежали мертві тіла. Будинки зруйновані. Стояли російські танки, спрямувавши стволи на дорогу. Ми дуже боялися, що вони почнуть стріляти".

За кілька годин евакуйовані минули всі російські блокпости і прибули до Києва.

"Коли ми вийшли, я постійно посміхалася, - каже Ганна. - Не могла повірити, що нам вдалося втекти".

Наразі Ганна насолоджується материнством і з нетерпінням чекає миті, коли познайомить батьків з їхньою онукою. Багато її родичів залишили країну, але вони з чоловіком не можуть виїхати. Ганна каже, що досі не почувається у повній безпеці.

"Всі мої думки у Бучі та в інших українських містах, - каже вона. - Важко повірити у те, що відбувається, але ми сподіваємося, що скоро зможемо повернутися додому".

Фото наданала Ганна Тимченко.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!