"Бучанська різанина". Ким є перші підозрювані і як їх знайшли

"На нашій землі побувало концентроване зло". Так президент України Володимир Зеленський назвав те, що побачив в київському передмісті Буча після відходу російських військових.

Він додав: "вони заслуговують лише на смерть після того, що зробили". ВВС News Україна дослідило, ким є перші підозрювані в цих злочинах.

Містечко Буча, де до війни жили близько 40 тисяч людей, розташоване менше ніж в 10 км від Києва. Російські військові почали захоплювати його у перші дні повномасштабного вторгнення і утримували аж до кінця березня.

Коли солдати країни-агресора залишили територію, туди змогли потрапити українські правоохоронці.

Те, що вони побачили, шокувало. На вулицях міста, в будинках і підвалах лежали тіла вбитих цивільних, здебільшого зі зв'язаними за спиною руками. В Бучі також виявили декілька масових поховань та встановили численні факти катувань і зґвалтувань.

За даними на кінець квітня, за час окупації загинули і були вбиті 412 містян. Це третина від усіх жертв війни в Київській області.

Російська влада причетність свої військових до цих злочинів спростовує і називає "Бучанську різанину" фейком і провокацією. Щоправда, доказів своїх слів Кремль так і не навів.

Хто з росіян був у Бучі

За даними українських правоохоронців і міжнародних розслідувачів, до злочинів в Бучі можуть бути причетні відразу декілька підрозділів з різних силових структур Росії.

Головне управління розвідки міністерства оборони України повідомляє, що катування і вбивства вчиняли військові 64-ї мотострілецької бригади 35-тої загальновійськової армії РФ.

Ця військова частина дислокується в селі Князє-Волконскоє в Хабаровському краї за 7 тисяч кілометрів від української Бучі.

Солдати цієї бригади на початку квітня були виведені з Київської області і перебували біля міста Мозир в Білорусі. Згодом їх повернули в Україну, але вже в Харківську область.

Перед цим очільник Кремля Володимир Путін встиг присвоїти бригаді почесне звання "гвардійська".

"Подібний графік вказує на те, що на 64-ту бригаду очікують "спеціальні завдання". Перше з них: залякування жителів населених пунктів України. Ті, хто чинив злочини геноциду в Бучі, можуть повторити це знову в інших містах", - наголошує ГУР МОУ.

Ще одна можлива причина повернення хабаровських військових в зону бойових дій - намагання їх "прибрати" як свідків і учасників злочинів на Київщині.

Також біля Бучі дислокувались солдати з 5-ї окремої гвардійської танкової бригади, які представляють російський регіон Бурятія, а саме її столицю Улан-Уде.

Крім них, до правопорушень можуть бути причетні бійці російської Національної гвардії. Деяким з них вже заочно оголошені підозри.

Цей правоохоронний орган створений в Росії відносно нещодавно - лише в квітні 2016 року. Росгвардія взагалі не мала б використовуватись у військових операціях, оскільки її функція - це боротьба з організованою злочинністю і тероризмом, а також забезпечення порядку на вулицях.

Журналісти новинної агенції Reuters, що провели власне розслідування Бучанських злочинів, вважають, що в київському передмісті перебував 234-й гвардійський десантно-штурмовий полк з міста Псков, бійці спецназу "Вітязь" Росгвардії з Підмосков'я, а також неідентифіковані чеченські силовики.

Як злочинці вбивали і як їх шукали

Служба безпеки України повідомляє, що встановлені особи майже 900 російських військових, які чинили злочини проти мирного населення на Київщині.

Наразі перевіряються дані щодо причетності до злочинів ще понад 2,5 тисячі росіян, чиї підрозділи базувалися на цій території.

Крім співробітників СБУ, над виявленням злочинців працюють також українські прокурори, поліцейські, громадські активісти і журналісти.

Міністерство цифрової трансформації використовує зі свого боку технологію розпізнавання облич для ідентифікації росіян.

Безпосередньо Бучанську прокуратуру нещодавно очолив Руслан Кравченко. Цей молодий прокурор відомий тим, що представляв звинувачення у суді проти експрезидента Віктора Януковича. Останнього в 2019 році засудили до 13 років в'язниці за держзраду.

В інтерв'ю виданню "Настоящее время" Кравченко повідомив, що більшість загиблих в Бучі мають вогнепальні поранення. Інформація, що багато людей загинули через влучання флешеттів - металевих дротиків, якими начиняють артилерійські чи танкові снаряди - не знайшла свого підтвердження.

"Ми встановили, що масовості у цьому немає. Ми перевіряли ще раз всі проведені експертизи, поговорили з експертом. Ми лише встановили, що два такі предмети (флешетти,- Ред.) виявлено лише в одного загиблого", - повідомив прокурор.

За його словами, багатьох бранців росіяни просто клали рядком на землю і стріляли в голову. Причиною страти міг стати їхній коментар в соцмережах на підтримку України, волонтерство чи знайдена мисливська зброя. Інколи вбивства цивільних і взагалі не мали будь-яких пояснень, наголошує Руслан Кравченко.

Вже наприкінці квітня спільні зусилля правоохоронців дали перші результати. Були названі імена конкретних осіб, що підозрюються у звірствах в Бучі.

Перша десятка

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова 28 квітня оприлюднила список перших підозрюваних в Бучанських злочинах.

Всі вони - 10 чоловіків - представляють 64-ту гвардійську мотострілецьку бригаду з Хабаровського краю.

Зі звичайних солдатів на підозрюваних перетворились:

Як видно, всі вони не є строковиками і довго служать у збройних силах. Венедіктова повідомила, що ці підозрювані не вбивали бучанців - принаймні поки такої інформації немає - але катували їх. "Вони захоплювали у заручники беззбройних цивільних, морили їх голодом і спрагою, тримали їх на колінах із зв'язаними хомутами руками та заліпленими очима, знущались і били", - зазначила вона.

У людей вибивали інформацію про розташування ЗСУ та тероборони, а декого взагалі катували безпричинно, вказує генпрокурорка.

За її словами, російські військовослужбовці погрожували бранцям вбивством і навіть імітували страту, стріляючи у їхньому напрямку.

Ті з підозрюваних, які вийшли на контакт з журналістами, не просто заперечують свою провину, а наголошують, що взагалі не мають стосунку до російської армії.

Наприклад, єфрейтор Дмитро Сергієнко повідомив російському виданню "Агентство", що залишив службу 3 роки тому і працює в цивільній сфері. Те ж саме сказав і Сергій Пєскарьов. Він теж начебто вже не є діючим військовослужбовцем, бо звільнився в 2019 році.

Через пару тижнів до першої десятки підозрюваних доєдналися ще двоє. Українське слідство встановило, що військовослужбовці з Бурятії, а саме з 5-ї танкової бригади, Баясхалан Шультумов та Павло Аганаєв займались мародерством в Україні.

Їх підозрюють в тому, що на початку березня в селі Бузова Бучанського району вони незаконно вдерлися до приватного будинку, де ховалися одразу кілька українських сімей.

Російські військовослужбовці погрожували цивільним вогнепальною зброєю та фізичною розправою. Серед потерпілих були жінки і діти.

"Чоловіків вони били прикладом автомата, руками й ногами. Крім знущань, військові армії мародерів забрали у людей 60 тисяч доларів грошових заощаджень", - повідомила Венедиктова.

Підозрювані Шультумов і Аганаєв не відповіли на прохання ВВС News Україна надати свій коментар щодо висунутих звинувачень.

Підозра у масових вбивствах

"Встановлено першого підозрюваного у вбивствах в Бучі - командира підрозділу Нацгвардії РФ Сергія Колоцея", - написала генпрокурорка Венедіктова 2 травня на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

Вона оприлюднила фото підозрюваного. Це скріншот з відеозапису, що був зроблений у поштовому відділенні в білоруському місті Мозир.

Саме там російські військові, що повернулись з України, оформляли габаритні посилки до себе додому в РФ. За версією українського слідства, в посилках - речі і техніка, вкрадена ними з будинків в Бучі й інших містах Київщини.

На відео з пошти усі солдати в російській військовій формі, окрім Колоцея. Він в звичайній зимовій куртці і відправляє посилку в місто Ульяновськ, що в Росії.

Українське слідство впевнене, цей 35-річний нічим не примітний чоловік типової зовнішності є холоднокровним вбивцею щонайменше чотирьох беззбройних жителів Бучі.

В тексті підозри, яку направили Колоцею, йдеться, що він є бійцем управління Росгвардії по Ульяновській області, а вдень 18 березня перебував на перехресті вулиць Назарія Яремчука і Яблунській в Бучі.

Він начебто наказав підлеглим привести до нього двох місцевих мешканців - Дмитра Шкуренкова і Максима Кирєєва. Їх поставили на коліна, били і допитували. Потім, як вважає слідство, Колоцей власноруч вистрілив бранцям в голову.

Через 15 хвилин до нього привели нових затриманих українців - Олександра Чумака і Олександра Гуторовича. Вони також були вбиті росгвардійцем.

Єдиний потерпілий, хто вижив, це 32-річний Володимир Лісовський. Цього бучанця били, імітували його розстріл і змушували нюхати трупи поруч. Він вижив, але отримав контузію, проломлений череп і травму барабанної перетинки.

Білорусу Колоцею прокуратура Бучі повідомила про підозру по ст. 438 (порушення законів і звичаїв війни) Кримінального кодексу. Йому загрожує довічне ув'язнення.

Фатальна помилка чи ні?

Колоцей вирішив вийти в публічне поле і спростувати висунуті йому підозри за участь в "Бучанській різанині".

В соцмережі Instagram з'явився акаунт від його імені, але під ніком "kalotskij". Там щоденно публікуються заяви від імені Сергія Колоцея, де стверджується, що вказана особа не є військовослужбовцем російських військ, а працює інженером на нафтопереробному заводі в білоруському Мозирі.

Рідне місто, стверджує підозрюваний, він не залишав останні 2 роки і, відповідно, не міг бути в Бучі в лютому-березні поточного року.

Що стосується перебування у місцевому поштовому відділенні одночасно з російськими солдатами, то Колоцей підтверджує цей факт, але наголошує, що просто відправляв кришку багажника від свого автомобіля покупцеві в російський Ульяновськ.

На запит про коментар для ВВС News Україна Сергій Колоцей не відповів. Тим не менш, нам вдалось поспілкуватись з його близьким другом Романом (в соцмережах у відкритому доступі є їхнє нещодавнє спільне фото зі святкування новорічних свят).

Він заявив, що його друг дійсно є інженером НПЗ та не покидав територію Білорусі останнім часом, і сам є свідком цього.

"Так, бачив (його), не прямо кожен день, але дуже часто. Наші діти в один садок ходять, і ми дуже тісно спілкуємося сім'ями. На роботі він постійно, максимум два вихідних, як у всіх", - повідомив Роман.

На питання, чи обговорював він з другом війну в Україні, і кого Колоцей підтримує в цьому конфлікті, Роман відповів ухильно.

"Хто в наш час скаже, що це не обговорює, брехун. Можу сказати одне, що багатьом не до душі вбиті мирні жителі та зруйновані красиві міста", - зазначив він.

На його думку, українське слідство допустило помилку, а Колоцей є невинуватим. Тепер він та його сім'я отримують погрози фізичної розправи від незнайомців, каже друг підозрюваного.

Прокурор Руслан Кравченко, який підписував підозру білорусу, не задовольнив прохання ВВС News Україна про коментар, зазначивши, що "не має часу".

Журналіст "Слідство.Інфо" Дмитро Реплянчук, що допомагав правоохоронцям встановити особу Колоцея - цей факт визнала і генпрокурор Венедиктова - повідомив, що безуспішно намагався поспілкуватись з підозрюваним.

За словами журналіста, особу білоруса раніше впізнали на відео свідки і потерпілі з Бучі. Але тепер білорус начебто не хоче з ними спілкуватись.

"Лише після підтвердженої розмови з ним, а ще краще - його спілкування зі свідками та потерпілими, ми, як журналісти, зможемо сказати більше про його причетність чи непричетність. Але він чомусь не йде на прямий контакт", - наголошує Реплянчук.

"Я запам'ятав його маленькі жіночі ручки"

ВВС News Україна вдалось поспілкуватись з Володимиром Лісовським - єдиними вцілілим бучанцем, що якраз і вказав слідчим на причетність Колоцея.

За його словами, він впізнав підозрюваного не тільки за обличчям на відео, але і за його руками.

"Ми проводили слідчий експеримент і опізнання. Тобто, є низка обставин, виходячи з яких я впевнений в тому, що це він. Якщо говорити про конкретику, то це - його руки. В нього такі незвичайні для чоловіка маленькі, такі жіночі руки, якими він завдавав удари по обличчю. Я їх дуже добре запам'ятав. Є крім цього і інші обставини, які я б не хотів коментувати", - розказав потерпілий.

На думку Лісовського, заперечувати свою причетність - це пропрацьована тактика захисту Колоцея.

"Ну а що він скаже? Визнає, що він військовий злочинець, застрелив 4 людей і катував їх?" - задається він риторичним питанням. І додає: в будинку, де начебто перебував Колоцей в Бучі, знайшли 8 вбитих цивільних, в радіусі 200 метрів від нього - ще близько 20.

Коли злочинець бив Лісовського, то був з відкритим обличчям, наголошує потерпілий.

Причини своїх дій злочинець не казав.

"Він нічого не пояснював, просто робив те, що робив. Я у нього не дуже й розпитував, хто він, тому що це могло б для мене закінчитись дуже плачевно", - каже бучанець.

Щодо загиблих, то усі вони були з різних районів містечка, але зібрались в одному місці, бо прийшли брати воду до криниці. На той час в Бучі вже не працював водогін.

Розстріли цивільних не мали пояснень і були хаотичним, впевнений Лісовський.

До прикладу він наводить історію дідуся, що кожного дня їздив до криниці на велосипеді. Фото цього вбитого бучанця, що лежав на узбіччі прямо на своєму велосипеді, облетіло всі світові ЗМІ.

"Цей дідусь два тижні їздив за водою, вони спочатку його оглядали, а потім вже до нього звикли. Він їм рукою махав, казав "прівєт, пацаны!", а вони йому. В один із днів він точно так само махнув їм рукою, проїхав, а вони йому в потилицю кулю пустили", - розповідає Володимир.

Сам Лісовський займався в Бучі бізнесом, але має досвід перебування на війні на Донбасі в якості телевізійника в 2014-15 роках.

"Ми знімали такий проєкт "Війна за свій рахунок" і "Добровольці Божої Чоти" з режисером Леонідом Кантером (загинув в червні 2018 року, - Ред.). Перебуваючи там (на Донбасі, - Ред.) можна було сказати, що є якийсь алгоритм дій, виконуючи який, є можливість вижити. Але в Бучі все залежало просто від того, з якої ноги встане та людина, в якої в руках автомат", - пояснює він різницю між війною на сході і "Бучанською різаниною".

Зараз Лісовський, незважаючи на важкі травми голови, вже завершив лікування і долучився до захисту України в складі "добровольчого формування".

"Я пройшов лікування, хірургічне втручання, і після короткої експрес-реабілітації я не маю духовних сил сидіти вдома і чекати, коли це все закінчиться", - пояснює він.

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, коментуючи справу Колоцея, 2 травня в ефірі загальнонаціонального телемарафону, заявила, що слідство має "потужну доказову базу" щодо підозрюваного.

"Не хочу повідомляти деталі, але для справи все зібрано потужно. Цією справою ми можемо пишатися", - наголосила вона.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!